Рішення

від 03.03.2008 по справі 39/378-34/633

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

 ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  39/378-34/633

03.03.08

За первісним

позовом

 Товариства

з обмеженою відповідальністю «Реал Проект»

до1) Акціонерного товариства відкритого типу

«Промислово-торгівельна фірма «Сувенір»;

2) Товариства з обмеженою

відповідальністю «Торговий дім «Українські сувеніри»; 3) Київського міського бюро технічної інвентаризації права

власності на об'єкти нерухомого майна;

4) Товариство з обмеженою

відповідальністю «Іскра-Трейд»

про

визнання недійсним

договору купівлі-продажу

та зустрічним

позовом

Товариства з

обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські сувеніри»

до

Товариства з

обмеженою відповідальністю «Реал Проект»

треті особи:

1) Акціонерного

товариства відкритого типу «Промислово-торгівельна фірма «Сувенір»; 2) Київського міського бюро технічної інвентаризації права

власності на об'єкти нерухомого майна

про визнання дійсним договору купівлі-продажу та

визнання                                  

добросовісним набувачем

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача за

первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) -

Ловейко О.О.

(довіреність б/н від 26.03.2007);

від відповідача-1

за первісним позовом  (3-ої

особи-1 за зустрічним позовом) -Дусановський С.К. (довіреність б/н від

08.01.2008);

від відповідача-2

за первісним позовом -не з'явився;

від відповідача-3

за первісним позовом  (3-ої

особи-2 за зустрічним позовом) -

не з'явився;

від відповідача-4

за первісним позовом -

не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з

обмеженою відповідальністю «Реал Проект»(далі -ТОВ «Реал Проект») звернулось до

господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу

від 19.08.2006 (далі -Договір від 19.08.2006), укладеного між Акціонерним

товариством відкритого типу «Промислово-торгівельна фірма «Сувенір» (далі -ПТФ

«Сувенір») і Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські

сувеніри»(далі -ТОВ «Українські сувеніри»), та зобов'язання Київського міського

бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна (далі

-Київське міське БТІ) скасувати реєстраційний напис на правоустановлювальному

документі записаний в реєстрову книгу БТІ міста Києва №д 2з-265 за реєстровим №

50/д від 28.08.2006.

Предметом

оспорюваного договору купівлі-продажу є нежилі приміщення та нежилі будівлі

площею 9 517,60 кв.м., які розташовані в м. Києві за адресою: вул.

Бориспільська, будинок № 30.

Позовні вимоги

мотивовані тим, що Договір від 19.08.2006 зі сторони ПТФ «Сувенір»було

підписано не уповноваженою особою, а саме -ОСОБА_1. При цьому позивач зазначає,

що рішення загальних зборів про обрання ОСОБА_1. головою правління, та надання

йому повноважень для підписання договорів купівлі-продажу майна ПТФ

«Сувенір»визнано в судовому порядку недійсним, і крім того, на момент укладання

оспорюваного договору існувала судова заборона ОСОБА_1. вчиняти певні дії від

імені позивача, введена ухвалою Дарницького районного суду м. Києва.

Київське міське

БТІ позов не визнало, з тих підстав, що реєстрація права власності була

проведена згідно вимог чинного законодавства України, на підставі

правовстановлюючого документа, яким був нотаріально посвідчений Договір від

19.08.2006.

15.02.2007 ТОВ

«Українські сувеніри»подало до суду зустрічний позов до ТОВ «Реал Проект»про

визнання дійсним Договору від 19.08.2006 та визнання ТОВ «Українські

сувеніри»добросовісним набувачем проданих за цим договором нежитлових будівель

і приміщень.

Зустрічний

позов мотивований тим, що:

- відповідно до

частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) ТОВ

«Українські сувеніри», як власник набутого майна, не зобов'язано у кожному

випадку доводити правомірність володіння своїм майном;

- у голови

правління ПТФ «Сувенір»ОСОБА_1. на момент укладання оспорюваного договору були

наявні усі необхідні повноваження, що зокрема підтверджувалось: протоколом

загальних зборів акціонерів ПТФ «Сувенір»від 21.04.2006 (на цих зборах було

вирішено провести реалізацію основних засобів товариства та зобов'язано

новообраного голову правління ПТФ «Сувенір»- ОСОБА_1. укласти відповідні угоди

купівлі-продажу майна за умови, що сума від продажу не є меншою балансової

вартості цього майна); рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської

області від 27.04.2006 у справі № 2-839 (визнано законними всі рішення,

прийняті цими зборами, в тому числі і про відкликання з посади голови правління

Бойка С.В. та призначення на цю посаду ОСОБА_1. Також ОСОБА_1. було визнано

єдиним законнообраним головою та заборонено йому ухилятися від виконання

обов'язків голови правління); постановами ДВС у Дарницькому районі м. Києва від

17.05.2006 №№ 724/2, 725/2, 726/2, 727/2 про відкриття виконавчих проваджень за

рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2006

(справа № 2-839) та актами державного виконавця від 18.05.2006 про фактичне

допущення ОСОБА_1. до виконання обов'язків голови правління ПТФ «Сувенір»і

передачу йому печатки товариства; ухвалою Апеляційного суду Київської області

від 11.07.2006, якою підтверджено законність рішення Фастівського

міськрайонного суду Київської області від 27.04.2006;

- факт

законності продажу зазначених у оспорюваному договорі нежитлових будівель та

приміщень перевірявся приватним нотаріусом Київського міського нотаріального

округу ОСОБА_2 (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 2006

видане 04.02.1996).

Ухвалою

Господарського суду м. Києва від 20.02.2007 року прийнято зустрічну позовну

заяву ТОВ «Українські сувеніри»до розгляду з первісним позовом.

У судовому

засіданні представником позивача була подана заява про доповнення позовних

вимог, відповідно до якої позивач збільшив позовні вимоги та просив суд, також

визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень та нежилих

будівель, укладений 15.01.2007 між ТОВ «Українські сувеніри»та ТОВ

«Іскра-Трейд»(далі -Договір від 15.01.2007); зобов'язати сторони за договором

купівлі-продажу нежилих приміщень та нежилих будівель від 15.01.2007 повернути

все нерухоме майно за договором ПТФ «Сувенір»; зобов'язати Київське міське БТІ

здійснити перереєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за

адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 30 за ПТФ «Сувенір».

Суд відхилив

заяву про збільшення позовних вимог, оскільки до заяви про збільшення позовних

вимог не було надано доказів сплати державного мита у відповідності до вимог

чинного законодавства, крім того, на думку суду, поєднання зазначених вимог

перешкоджало з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднювало

вирішення спору.

Ухвалою

Господарського суду міста Києва від 28.02.2007 залучено до участі у справі в

якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідачів за первісним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю

«Іскра-Трейд»(далі -ТОВ «Іскра-Трейд»).

ТОВ

«Іскра-Трейд»у своїх поясненнях на первісний позов зазначило про те, що Договір

від 15.01.2007 укладений у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому

просило суд у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов

задовольнити.

Рішенням

Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 у задоволенні первісного позову ТОВ

«Реал Проект»відмовлено, а зустрічний позов ТОВ «Українські

сувеніри»задоволено. Даним рішенням було визнано дійсним Договір від

19.08.2006, визнано ТОВ «Українські сувеніри»добросовісним набувачем нежилих

будівель та приміщень: корпусу № 2, в осях 1-5 - літ. В, загальною площею

2294,5 кв. м; енерго-механічної дільниці, цех № 5 - літ. Д, загальною площею

2105,6 кв. м; складу готової продукції, цех № 3 - літ. Е, загальною площею

1426,5 кв. м ; цех № 5, 10 - літ. З, загальною площею 807,6 кв. м;  цеху № 5, гаражу - літ. Л, загальною площею

571,9 кв. м; центрального складу -літ. С, загальною площею 276,5 кв. м; дільниць

10, 6, 7, 9 -літ. Ф, загальною площею 1636,4 кв. м; транспортної дільниці -літ.

Х, загальною площею 41,9 кв. м; трансформаторної підстанції -літ. П, загальною

площею 51,1 кв. м; градирні -літ. У, загальною площею 27,6 кв. м; складу

відпрацьованих масел -літ. К, загальною площею 20,5 кв. м; компресорної -літ.

М, загальною площею 57,8 кв. м; складу металу -літ. Н , загальною площею 69 кв.

м; прохідної -літ. О, загальною площею 27,3 кв. м; складів РСГ -літ. Ц,

загальною площею 103,4 кв. м., розташованих у м. Києві по вул. Бориспільська,

30.

Вказане рішення

суду першої інстанції обґрунтовано тим, що: на момент укладання оспорюваного

Договору від 19.08.2006, головою правління ПТФ «Сувенір»був ОСОБА_1. із

необхідним обсягом цивільної дієздатності для укладання вказаного правочину;

при укладанні Договору від 19.08.2006 сторонами було додержано всіх необхідних

вимог, визначених чинним законодавством України.

Постановою

Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2007 рішення

Господарського суду м. Києва від 16.04.2007 скасовано, прийнято нове рішення,

яким первісний позов ТОВ «Реал Проект»було задоволено: визнано недійсним

Договір від 19.08.2006; зобов'язано ТОВ «Українські сувеніри»повернути майно,

придбане за Договором від 19.08.2006; зобов'язано ПТФ «Сувенір»повернути ТОВ

«Українські сувеніри»отримане за цим Договором; зобов'язано Київське міське БТІ

скасувати реєстраційний напис на правоустановлювальному документі, внесений до

реєстрової книги БТІ міста Києва №д 2з-2654 за реєстровим №50/д від 28.08.2006;

зобов'язано Київське міське БТІ зареєструвати право власності за ПТФ «Сувенір»,

а в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Українські сувеніри»відмовлено.

Постанова суду

апеляційної інстанції мотивована тим, що на момент укладення оспорюваного

Договору від 19.08.2006 громадянин ОСОБА_1. не був у встановленому порядку

обраний Головою правління ПТФ «Сувенір», а також не мав будь-яких інших

документів на право вчиняти окремі дії від імені цього товариства, зокрема,

укладати договори, отже не мав достатній обсяг цивільної дієздатності.

Враховуючи зазначене апеляційна інстанція дійшла висновку, що оспорюваний

Договір від 19.08.2006 має бути визнаний недійсним у зв'язку з порушенням під

час його укладення вимог статті 203 ЦК України. Тому, право власності на майно,

яке було предметом купівлі-продажу за оспорюваним Договором від 19.08.2006, у

встановленому порядку до іншої особи не переходило, отже ПТФ «Сувенір»є

власником вказаного вище майна, а оскільки цей договір є недійсним, то він не

породжує будь-яких правових наслідків, в т.ч. зміни або припинення прав

власності ПТФ «Сувенір»на дане майно або виникнення у будь-яких інших осіб

права власності на це майно.

Постановою

Вищого господарського суду України від 15.11.2007 постанова Київського

апеляційного господарського суду від 16.04.2007 та рішення Господарського суду

м. Києва від 16.04.2007 скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду

першої інстанції.

Постанова суду

касаційної інстанції обґрунтована тим, що на момент розгляду справи в суді

право власності на спірні приміщення та будівлі відповідно до Договору від

15.01.2007 були зареєстровано за ТОВ «Іскра-Трейд». А тому, розглядаючи даний

спір, господарські суди повинні були вирішити питання про залучення ТОВ

«Іскра-Трейд», як власника спірного майна, до участі у справі в якості

співвідповідача, що в порушення положень статей 387, 388, 392 ЦК України

місцевим судом не було зроблено.

Відповідно до

резолюції Голови Господарського суду м. Києва справу №39/378 передано на новий

розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду

від 10.12.2007 було прийнято справу № 39/378 до свого провадження та присвоєно

справі № 39/378-34/633, а розгляд справи було призначено на 23.01.2008.

Ухвалою суду

від 23.01.2008 було залучено в якості четвертого відповідача -ТОВ

«Іскра-Трейд», а розгляд справи було відкладено на 06.02.2008.

ТОВ «Реал

Проект»позовні вимоги підтримало у повному обсязі, та просило суд визнати

недійсними Договори від 19.08.2006 та від 15.01.2007 з підстав укладення їх з

порушенням вимог чинного законодавства України.

ТОВ

«Іскра-Трейд»проти первісного позову заперечувало, зазначивши при цьому, що

Господарським судом м. Києва у справі № 21/313 були вирішені усі питання які є

предметом даного позову, а тому провадження щодо первісного позову підлягає

припиненню. Зустрічний позов ТОВ «Іскра-Трейд»підтримало.

ПТФ

«Сувенір»первісний позов визнало, а проти зустрічного заперечувало з підстав

викладених вище.

Ухвалами від

06.02.2008 та 18.02.2008 розгляд справи відкладався до 18.02.2008 та

03.03.2008, відповідно.

Дослідивши матеріали

справи, заслухавши пояснення представників ТОВ «Реал Проект»та ПТФ «Сувенір»,

всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.04.2006 року

відбулися Загальні збори акціонерів ПТФ «Сувенір», про що було складено

відповідний протокол загальних зборів.

За результатами

проведення загальних зборів з ряду питань, винесених до порядку денного,

зокрема, було прийнято рішення про:

- обрання

Головою правління товариства ОСОБА_1;

-  надання новообраному Голові правління

ОСОБА_1. повноваження на підписання договорів купівлі-продажу основних засобів

та нерухомості ПТФ «Сувенір»;

-   зобов'язання Голову правління ОСОБА_1.

укласти відповідні угоди за умови, щоб сума від продажу була не менше

балансової вартості цих активів.

19.08.2006 року

між ПТФ «Сувенір»та ТОВ «Українські Сувеніри»був укладений оспорюваний Договір

купівлі-продажу нежилих приміщень та нежилих будівель ПТФ «Сувенір», а саме:

корпусу № 2 в осях 1-5 (літ.В) загальною площею 2 294,50 кв.м.;

енергетично-механічна дільниця, цех № 3 № 5 (літ. Д), загальною площею 2 105,60

кв.м.; склад готової продукції цех № 3 (літ.Е), загальною площею 1426,50 кв.м.;

цех № 5,10 конструкт. (літ.З) загальною площею 807,60 кв.м.; цех № 5, гараж

(літ.Л), загальною площею 571,90 кв.м.; центральний склад (літ.С), загальною

площею 276,50 кв.м.; дільниця № 10, 6, 7, 9 (літ. Ф), загальною площею 1636,40

кв.м.; транспортна дільниця (літ.Х), загальною площею 41,90 кв.м.;

трансформаторна підстанція (літ. П), загальною площею 51,10 кв.м.; градирня

(літ.У), загальною площею 27,60 кв.м.; склад відпрацьованих масел (літ.К),

загальною площею 20,50 кв.м.; компресорна (літ.М), загальною площею 57,80

кв.м., склад металу (літ.Н), загальною площею 69,00 кв.м.; прохідна (літ.О),

загальною площею 27,30 кв.м.; склади РСГ (літ.Ц), загальною площею 103,40

кв.м., розташованих за адресою м. Київ, вул. Бориспільська 30, загальною площею

9517.60 кв.м., посвідчений 19.08.2006 приватним нотаріусом ОСОБА_2,

зареєстрований в реєстрі за № 153.

Вищевказаний

Договір від 19.08.2006 зі сторони ПТФ «Сувенір»підписаний Головою правління

ОСОБА_1, який діяв на підставі повноважень наданих йому Загальними зборами акціонерів

від 21.04.2006.

З матеріалів

справи також вбачається, що 15.01.2007 ТОВ «Українські сувеніри»уклало договір

купівлі-продажу нежилих приміщень та нежилих будівель, що знаходяться за

адресою: м. Київ, Бориспільська, 30 з ТОВ «Іскра-Трейд».

Відповідно до

частини 1 статті 317 ЦК України власникові належать права володіння,

користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 655 ЦК

України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)

передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні

(покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і

сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі

статтею 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу

та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо

продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у

випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Статтею 328 ЦК

України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим

правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття

права власності не встановлена судом.

Відповідно до

статті 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права,

добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до

статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно з

статтею 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка

не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати

(добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача

лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника, або особи, якій він

передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Рішенням

Господарського суду міста Києва від 27.03.2007, залишеним без змін судами

апеляційної та касаційної інстанцій, у справі № 43/531-23/81 за позовом ТОВ

«Реал Проект»до ПТФ «Сувенір» про визнання недійсними рішень загальних зборів,

визнано недійсними рішення Загальних зборів акціонерів ПТФ «Сувенір», на яких

було обрано ОСОБА_1. Головою Правління, та які оформлені протоколом Загальних

зборів акціонерів ПТФ «Сувенір»від 21 квітня 2006 року.

Згідно з

частиною 2 статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати

необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до

статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою

- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1

статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних

наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності

правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що

вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого

повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном,

виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано,

за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до

статті 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту

його вчинення.

З матеріалів

справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2007 у

справі № 21/313 за позовом ПТФ «Сувенір»до ТОВ «Українські сувеніри», ТОВ

«Іскра-Трейд», Київського міського БТІ про визнання недійсними договорів,

повернення майна та скасування реєстраційних написів, залишеним без змін

постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2007, позов

було задоволено. Визнано недійсним Договір від 19.08.2006; зобов'язано ТОВ

«Українські сувеніри»у порядку двосторонньої реституції повернути ПТФ

«Сувенір»нежилі приміщення у м. Києві по вул. Бориспільська, 30; у порядку

двосторонньої реституції зобов'язано ПТФ «Сувенір»повернути ТОВ «Українські

сувеніри»простий вексель № 3009372069 від 21.08.2006 на суму 17633637,6 грн. з

терміном погашення 21.08.2011; визнано недійсним Договір від 15.01.2007; в

порядку реституції зобов'язано ТОВ «Іскра-Трейд»повернути ТОВ «Українські

сувеніри»вказані в Договорі від 15.01.2007 приміщення; зобов'язано Київське

міське БТІ скасувати реєстраційні написи щодо реєстрації прав власності на

нежилі приміщення у м. Києві по вул. Бориспільська, 30 вчинені на підставі

Договорів від 19.08.2006 та від 15.01.2007.

Постановою

Вищого господарського суду України від 13.02.2008 постанова Київського

апеляційного господарського суду від 23.10.2007 у справі № 21/313 залишена без

змін.

Відповідно до

пункту 1-1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у

справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що

у зв'язку із набранням чинності рішенням Господарського суду міста Києва від

15.06.2007 у справі № 21/313 перестав існувати предмет спору за первісним

позовом у даній справі, то провадження у справі в частині первісного позову

підлягає припиненню.

Разом з тим,

позаяк спір за первісним позовом виник з вини ПТФ «Сувенір»та ТОВ «Українські

сувеніри», то згідно з статтею 49 ГПК України судові витрати за первісним

позовом покладаються на цих відповідачів.

Враховуючи, те

що у судовому порядку Договори від 19.08.2006 та від 15.01.2007 визнані

недійсними, ТОВ «Українські сувеніри»у порядку двосторонньої реституції

зобов'язано повернути ПТФ «Сувенір»спірні нежилі приміщення у м. Києві по вул.

Бориспільська, 30 та зобов'язано Київське міське БТІ скасувати реєстраційні

написи щодо реєстрації прав власності на вказані нежилі приміщення у м. Києві

по вул. Бориспільська, 30, вчинені на підставі Договорів від 19.08.2006 та від

15.01.2007, то за цих обставин зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Суми, які

підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в

позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з

викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 80, 81-1, 82-85 ГПК України,

суд - 

ВИРІШИВ:

1. Провадження

у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал

Проект»припинити.

2. Стягнути з

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські

сувеніри»(03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 11. ідентифікаційний код

34189261, р/р №26009094523001 в КРУ банку «Фінанси та кредит», МФО 300937, або

з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час  виконання рішення) на користь Товариства з

обмеженою відповідальністю «Реал Проект»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська,

30, р/р №26004104285101 в КБ Експобанк. МФО 322294, ідентифікаційний код 32526867)

судові витрати у розмірі 12 750 грн. (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят

гривень) державного мита та 59 грн. (п'ятдесят дев'ять гривень) витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з

Акціонерного товариства відкритого типу «Промислово-торгівельна фірма «Сувенір»(02093.

м. Київ, вул. Бориспільська, 30, ідентифікаційний код 02970406, р/р

№26005028183621 в Київській міській філії АКБ УСБ Дарницьке відділення, МФО

322012, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час

виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал

Проект»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 30, р/р №26004104285101 в КБ

Експобанк, МФО 322294, ідентифікаційний код 32526867) судові витрати у розмірі

12 750 грн. (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят гривень) державного мита та 59

грн. (п'ятдесят дев'ять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

4. Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

5. У

зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Українські

сувеніри»відмовити.

6. Скасувати

заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від

05.04.2007 у справі № 39/378.

Рішення набирає

законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя

Сташків Р.Б.

Повний

текст рішення підписано -14.03.2008