Рішення

від 20.09.2006 по справі 5/953

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/953

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" вересня 2006 р. Справа № 5/953

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Брагіної Я.В.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Дем'яновський О.Ю., керівник, Галанкіна Г.Г., дор. від 25.04.06р.

від відповідача Левчук М.М., керівник  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова фірма "Галіс" (м. Київ)  

до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Пархоменка (с.Вигнанка Любарського району)

про стягнення 10561,00 грн.

Спір розглядається у більш тривалий термін у відповідності до ч. 4 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача  заборгованості за  виконані роботи по збиранню зернових культур   в сумі 8950 грн. та 1611 грн. пені.

Представники позивача у судовому засіданні  позовні вимоги підтримали, пояснили, що позивач виконав умови договору №2 від 16.04.04р., а саме: по збиранню зернових культур, а відповідач не розрахувався за виконані роботи.

Відповідач  надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позову.  Його представник у судовому засіданні пояснив, що відповідач повністю розрахувався з позивачем за виконані ним роботи, в підтвердження надав платіжні доручення про сплату.

Суд оглянув у судовому засіданні документи: договір , акт приймання виконаних робіт , банківські виписки, листи, платіжні доручення, відзив , статут позивача, довіреності, поштові квитанції.

Заслухавши пояснення  представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

16.04.04р. між сторонами був укладений договір на виконання робіт №2, згідно якого позивач виконав  відповідачу роботи по збиранню ранніх зернових культур на  суму  70950 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 6 ( а.с. 13).

Відповідно до п. 3.2.6 договору, відповідач зобов'язався розрахуватись у повному обсязі за виконані роботи на протязі 5 днів після підписання акту здачі - приймання виконаних робіт.

Проте, відповідач свої зобов'язання по оплаті виконав частково, зокрема, на суму 69000,00грн., що підтверджується наданими платіжними дорученнями № 206 від 12.07.04р.,  № 284 від 09.09.04р.,  № 348 від 19.10.04р., № 381 від  15.11.04р., № 415 від 17.12.04р., № 14 від 27.01.05р., № 221 від 01.07.05р., які долучені до матеріалів справи (а.с.69-73).

Таким чином, борг відповідача перед позивачем на день звернення з позовом до суду становив 1950 грн. (70950 - 69000)

Але позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 8950грн. Тому, суд приходить до висновку про відмову у позові в частині стягнення 7000,00грн. - основного боргу.

У відповідності до п. 5.2 договору за несвоєчасну оплату вартості виконаних робіт по договору №2 від  16.04.04р. позивач просить стягнути з відповідача 1611 грн. пені.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування пені , суд приходить до висновку, що розрахунок є неправильний і перераховує розмір пені, який згідно перерахунку буде становити: 173,90 грн. (1950 х 9 х 2 :365 х182), а вчастині стягнення  пені в розмірі 1437,10 грн. відмовляє.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету в повному обсязі не оспорив, доказів погашення боргу в повному обсязі не надав.

Позивач теж не надав належних доказів, які б підтверджували викладені обставини в позовній заяві в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги доводи позивача в частині наданих послуг  по договору  №3, оскільки зазначений договір не являється підставою  заявленого позову.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню в сумі 2123,90 грн.,оскільки позовні вимоги в цій частині підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та відповідають  вимогам діючого законодавства, а в решті позовних вимог відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 525,526 ЦК України, 33,34,44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовільнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Пархоменко, с. Вигнанка, Любарського району, Житомирської області, поточний рахунок № 260081604 в Житомирській облдирекції АППБ " Аваль" у м. Житомирі, МФО 311528, код 03744853

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислової фірми " Галіс, м. Київ, вул. Володимирська, 23-Б, поточний рахунок № 2600700022600 в ВАТ КБ " Хрещатик" у м. Київ, МФО 300670, код 31451487:

- 1950 грн. боргу;

- 173,90 грн. пені;

-  21,23 грн.  витрат по сплаті державного мита;

- 23,73 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду  набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  підписання мотивованого рішення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання мотивованого рішення: 22 вересня 2006 року

Віддрукувати: 1 - у справу, 2 - позивачу, 3 - відповідачу