Рішення

від 24.03.2008 по справі 24/209-9/117-31/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/209-9/117-31/82

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „МСБУД”, м. Київ

До                    Приватного підприємства „Тармон”, м. Київ

Про          стягнення  97 487,49 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:  

Від позивача          Єгорова Т.О.-  пред. по довір.

Від відповідача          не з'явились

          В судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України

Обставини справи:

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача, як субпідрядника, пені у розмірі 97 487,49 грн. за прострочення виконання робіт по Договору субпідряду № 138/ПС-173-05 від 09.06.2005р.та додаткових угод до нього укладених сторонами.

Постановою Вищого Господарського суду України від 17.01.2008р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „МСБУД” задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2007р. скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2008 р. розгляд справи призначено  на 19.03.2008 р. Відповідно  до ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача заявив клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до  суду та належне повідомлення про час та місце проведення судового засідання.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за юридичною адресою сторін і, зокрема,  відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.  

Відповідач у відзиві, який залучено до матеріалів справи, проти задоволення позову заперечував. оспорив представлені докази  та  посилаючись на ті обставини , що роботи не припинялись до остаточного їх завершення та були виконані у повному обсязі. Разом з тим , обліковуючи вартість недовиконання робіт визначає їх  на суму   28 786,51 грн. та  вважає , що розрахунок пені повинен  базуватись саме від цієї суми та не мав перевищувати (приблизно) 3 742,70 грн. У касаційній скарзі відповідач наводив нову базову  вартість та навів новий розрахунок пені за 130 днів –у розмірі  9 107,98 грн.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані по справі документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору  по суті, заслухавши пояснення представника  позивача , Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

                    09.06.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “МСБУД”(генпідрядником)та Приватним підприємством “Тармон”(субпідрядником) укладено Договір субпідряду № 138/ПС-173-05 (надалі за текстом “Договір”).

          Відповідно до п. 1.1 Договору субпідрядник (відповідач) зобов'язався на свій ризик, своїми силами і засобами на замовлення генпідрядника (позивача) виконати і здати в установлений строк визначений договором на об'єкті Адміністративно-побутовий корпус заводу м'ясних полуфабрикатів АТЗТ “Миронівський хлібопродукт” м. Миронівна Київської обл. наступні види робіт:

-          поставку сандвіч-панелей та витратних матеріалів,

-          монтування сандвіч-панелей та з'єднувальних планок, герметизація стиків.

          Пунктом 1.2 Договору генпідрядник (позивач) зобов'язався прийняти фактично виконані роботи і своєчасно здійснити їх оплату на умовах укладеного  Договору.

          Зобов'язання по спірному Договору сторони уточнили в додатковій Угоді від 18.08.2005 р. та Угоді № 2 від 14.11.2005 р.

За твердженням позивача, відповідач у відповідності до п.п. 2.1.1 та 2.1.3 Договору зобов'язався виконати всі роботи на протязі 70 днів з моменту перерахування позивачем першої попередньої оплати згідно п. 2.1.1 Договору. Враховуючи фактичне здійснення позивачем такої оплати 10.06.2005 р., останній вважає, що відповідач був зобов'язаний виконати всі роботи не пізніше 20.08.2005 р.

Згідно додатку №1  та додатку №2 вартість сандвіч-панелей та витратних матеріалів становить 1 0030763,94 грн. а договірна ціна за  монтажні роботи  визначена у розмірі  1460360,08 грн.

Приписами п. 7.2 Договору сторони встановили, що за порушення строків виконання робіт з вини субпідрядника (відповідача) останній сплачує пеню генпідряднику (позивачу) в розмірі 0.1% від невиконаного об'єму робіт, за кожен день затримки, але не більше 10% від договірної ціни по договору.

          З огляду на вищенаведене та враховуючи факт здачі відповідачем робіт лише 06.02.2006 р. відповідно  до Акта приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) від 06.02.2006 р. (а.с. 24-26) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) від 06.02.2006 р. (а.с. 27-28), позивач визначає у якості предмета позову стягнення з відповідача 97487,49 грн. пені за прострочення виконання робіт по  спірному Договору субпідряду  в сумі 97487,49 грн. за період з 20.08.2005 р. по 06.02.2006 р. відповідно до наданого розрахунку (а.с. 29).

          Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Між сторонами по справі укладений договір субпідряду, а тому саме він та відповідні положення статей глави 61 ЦК України визначають права та обов'язки сторін щодо  здійснення передбачених ним субпідрядних робіт та їх оплати.

          Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником –як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником –за порушення субпідрядником свого обов'язку.

          Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням умов договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Пунктами 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 спірного Договору визначений комплекс взаємних зобов'язань сторін  щодо строків виконання умов Договору.

Так, відповідно до п. 2.1.1, термін поставки сандвіч-панелей, всіх витратних матеріалів згідно Додатку № 1 до Договору на об'єкт складає не пізніше 40 днів з моменту перерахування на розрахунковий рахунок субпідрядника (відповідача) першої попередньої оплати в розмірі 40% від вартості матеріалів, вказаних в Додатку № 1 до Договору (надалі за текстом “Умова № 1”). В цьому ж пункті Договору сторони встановили, що друга попередня оплата в розмірі 50% від вартості матеріалів, вказаних в Додатку до даного Договору, перераховується на розрахунковий рахунок субпідрядника (відповідача) на підставі письмового підтвердження про готовність сандвіч-панелей до транспортування на будівельну площадку генпідрядника (надалі за текстом “Умова № 2”).

Враховуючи приписи п. 2.1.2 Договору, генпідрядник (позивач) перераховує субпідряднику (відповідачу) попередню оплату за проведення монтажних робіт в розмірі 30% вартості робіт, вказаних в Додатку № 2 не пізніше 40 днів з дати перерахування першої попередньої оплати, вказаної в п. 2.1.1. Договору (надалі за текстом “Умова № 3”).

Строк виконання монтажних робіт, як встановлено п. 2.1.3 Договору,  складає 70 днів з моменту перерахування генпідрядником замовнику першої попередньої оплати згідно п. 2.1.1 Договору, за умови забезпечення вільного доступу до місця виконання будівельних робіт, та перерахування на розрахунковий рахунок субпідрядника попередньої оплати згідно п. 2.1.2 Договору.

Судом встановлено, що фактично позивач 10.06.2005 р. перерахував відповідачу 401505,58 грн., що підтверджується випискою банку по особовому рахунку позивача (а.с. 32), що свідчить про виконання останнім вищезазначеної Умови № 1 спірного Договору та приймається судом як належний доказ по вказаному факту.

Умовою № 2 Договору передбачено, що “друга попередня оплата в розмірі 50% від вартості матеріалів, вказаних в Додатку до даного Договору, перераховується на розрахунковий рахунок субпідрядника (відповідача) на підставі письмового підтвердження про готовність сандвіч-панелей до транспортування на будівельну площадку генпідрядника”.

Судом встановлено, що фактично та в порушення вищезазначених Умов № 2 і № 3 позивач 11.07.2005 р. перерахував відповідачу 476806,21 грн. (підтверджується випискою банку по особовому рахунку позивача (а.с. 33), оскільки здійснив такі свої дії без отримання письмового підтвердження відповідача про готовність сандвіч-панелей до транспортування на будівельну площадку генпідрядника та без дотримання строків, встановлених Договором (п.п. 2.1.1 та 2.1.2), чим допустив певний ризик вкладення коштів.

          Подальше (26.08.2005 р.) перерахування позивачем суми у розмірі 31670,00 грн. (а.с. 34) також було здійснено по суті  без дотримання узгоджених сторонами умов Договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до законодавства (п. 4 ст. 882 ЦК України) належним письмовим доказом, який засвідчує факт передачі робіт підрядником і прийняття їх замовником є акт, який  підписується обома сторонами.

          До матеріалів справи залучені такі двохсторонні акти (про них описано вище) і вони приймаються судом, як належні докази в підтвердження прийнятих об'ємів робіт та поставки витратних матеріалів.

          Сторони в договорі обумовили (п.п. 3.3., 3.3.1.), що обсяги виконаних робіт будуть фіксуватись в актах №КБ-2в та КБ-3, єдиним належним і допустимим доказом виконання робіт відповідачем за договором є лише Акт прийняття виконаних підрядних робіт (форма К6-2В) та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), у нашому випадку такий акт підписаний сторонами 06.02.2006 року.

          Крім вказаного акту від 06.02.2006 року в матеріалах справи відсутні інші належні докази того, що до 06.02.2006 року відповідач виконав якусь частину передбачених п. 1.1. договору робіт та передав їх позивачу.

          Отже, всі визначені предметом договору роботи до моменту підписання даного акту визнаються судом, як  не виконані відповідачем.

          Відповідно до умов договору (додаток №3 до договору субпідряду № 138/ПС-173-05 від 09.06.2005 року) - загальна вартість робіт та матеріалів за договором становить 1 109 325,11 гривень, від якої, враховуючи визначення предмету договору, і виходив позивач при розрахунку пені за прострочення виконання робіт за договором.

          Відповідно до п.2.1.1.,3.4. договору сума оплати повинна була складати 396 178,68 гривень. Позивачем це зобов'язання було виконано своєчасно 10.06.2005 року. Таким чином відповідач був зобов'язаний   виконати   весь узгоджений  обсяг   робіт   по   поставці   на   об'єкт   матеріалів   в   сумі 1 003 763,94 гривень до 21.07.2005 року.

          Однак відповідач це зобов'язання своєчасно не виконав, будь-яких доказів в підтвердження зворотного суду не надав. Факт виконання цього зобов'язання підтверджується тільки актом від 06.02.2006 року. Таким чином з урахуванням строків позовної давності умов договору за прострочення цього обсягу зобов'язань відповідач зобов'язаний сплатити  позивачу неустойку .

          Оскільки п.7.2. встановлено обмеження в нарахуванні пені в розмірі 10 % від договірної ціни, яка згідно додатку № 1 склала 1 003 763,94 гривень, то позивачем правомірно мала бути заявлена неустойка навіть у розмірі 100 376, 39 гривень пені за прострочення виконання обсягу робіт, встановленого п.2.1.1. договору. Позивач не заявляв вимог про збільшення наведеного розрахунку.

          Відповідно до п.2.1.3. договору зобов'язання по монтажу відповідач зобов'язаний був виконати не пізніше 70 днів з моменту перерахування позивачем попередньої оплати згідно п.2.1.1. договору за умови своєчасного перерахування позивачем попередньої оплати згідно п.2.1.2. договору.

          Оплати, передбачені п.2.1.1. та 2.1.2. договору в повному обсязі були виконані позивачем відповідно 11.07.2005 року в сумі 481 668,37 гривень і 26.08.2005 року в сумі 31 670 гривень, хоч згідно умов договору позивач достроково здійснив оплату 11.05.2005 року оскільки не отримав повідомлення від позивача про готовність панелей до транспортування на площадку.

          Позивач мав здійснити оплату до 21.07.2005 року. Однак, відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України «У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.»

          Оскільки до дати здійснення позивачем оплати за монтаж він мав отримати повідомлення відповідача про готовність до транспортування матеріалів на об'єкт позивача а такого повідомлення позивач не отримував, то у відповідача були всі підстави для зупинення своїх зобов'язань. Таких доказів відповідачем суду не надано.

          Суд погоджується з тими доводами позивача, що факт визнання відповідачем своєї вини в простроченні зобов'язань, доводиться угодами між сторонами, в яких відповідач визнає прострочення ним своїх зобов'язань, відсутністю повідомлення відповідача про готовність доставити матеріали на об'єкт позивача, листом відповідача, в якому він визнає що прострочив виконання своїх зобов'язань з власної вини.

          Відповідно до угоди від 18 серпня 2005 року сторони у зв'язку з простроченням відповідачем виконання робіт, встановили вартість робіт з монтажу в сумі 105 561,17 гривень.

          Однак, якщо навіть проводити розрахунок неустойки за прострочення відповідачем своїх зобов'язань за виконання обсягу робіт по монтажу, то 70 днів від 26.08.2005 року закінчується 05.11.2005 року. таким чином, за прострочення виконання робіт відповідач повинен сплатити позивачу повинен сплатити позивачу пеню у розмірі, як мінімум, 9 817,18 гривень

          За прострочення зобов'язань по виконанню робіт по поставці матеріалів на об'єкт та їх монтажу відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 100 376, 39 гривень додати 9 817,18 гривень дорівнює 110 193,57 гривень.

          Оскільки позивачем при поданні позовної заяви заявлено в позовних вимогах про стягнення з відповідача пені в сумі 97 487,49 гривень пені, то саме ця сума пені підлягає стягненню.

          Отже, договірна ціна на монтажні роботи по Договору та згідно Додатку № 4 обліковується у визначеному розмірі та становить 105 561,17 грн.

          З урахуванням наведеного судом проаналізований фактичне здійснення попередніх оплат, дати відповідно до яких мали бути виконані обумовлені Договором роботи, період за яким заявлено позивачем стягнення пені, вартість робіт, що були обумовлені Договором, але не виконані, визначено період затримки виконання договірних робіт необхідних для нарахування заявленої позивачем пені і суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для його задоволення за первісним розрахунком позивача.

Згідно ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись  ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 614, 629, 837, 838 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Тармон” (03124, м. Київ, вул. Василенка, 7 а, код ЄДРПОУ 32765810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „МСБУД” (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34, код ЄДРПОУ 21555958), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, 97 487 (дев'яносто сім тисяч чотириста вісімдесят сім) грн. 11 коп. пені, 974 (дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 88 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                              Н.І.Качан

Дата підписання рішення 07.04.2008р.