Постанова

від 23.01.2007 по справі 5/2356-28/217а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/2356-28/217А

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.01.07                                                                                           Справа  № 5/2356-28/217А

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді                                                  Галушко Н.А.

суддів                                                                      Процик Т.С.

                                                                                Юрченко Я.О.

розглянув апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Львівська база медичної техніки», м. Львів (далі ЗАТ «Львівська база медичної техніки»,     м. Львів)

на постанову Господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року

у справі № 5/2356-28/217А

за позовом: Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова, м. Львів (далі ДПІ у Залізничному районі м. Львова)

до відповідача 1: ЗАТ «Львівська база медичної техніки», м. Львів

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нарвал»,      м. Київ (далі ТзОВ «Нарвал», м. Київ)

про визнання недійсним господарського зобов'язання

За участю представників:

від позивача –Мусійчук А.О. - старший державний податковий інспектор юридичного

від відповідача 1 –Попельчук С.О. - представник

від відповідача 2 –не з'явився

Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України роз'яснено.

Постанову Господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року у справі № 5/2356-28/217А задоволено позовні вимоги ДПІ у Залізничному районі м. Львова: визнано недійсним господарське зобов'язання, яке виникло на підставі угоди № 123 від 04.04.2005 року укладеної між ЗАТ «Львівська база медичної техніки», м. Львів і ТзОВ «Нарвал», м. Київ, та зобов'язано ТзОВ «Нарвал», м. Київ повернути все одержане за господарським зобов'язанням на суму 52153,60 грн. ЗАТ «Львівська база медичної техніки», м. Львів, а одержане останнім або належне йому на відшкодування виконаного стягнуто в дохід держави.

Приймаючи постанову, господарський суд першої інстанції виходив з того, що господарське зобов'язання, яке виникло на підставі угоди № 123 від 04.04.2005 року, укладеної між ЗАТ «Львівська база медичної техніки» та ТзОВ «Нарвал», спрямоване на приховування від оподаткування доходів відповідачем 2 (ТзОВ «Нарвал»), оскільки після укладення угоди і поставки товарно-матеріальних цінностей у відповідача 2 (ТзОВ «Нарвал») виникло податкове зобов'язання, яке останній, згідно з Законом України «Про податок на додану вартість»повинен був відобразити у декларації по податку на додану вартість та сплатити у встановлений Законом термін до державного бюджету України; податкове зобов'язання з податку на додану вартість, яке виникло у ТзОВ «Нарвал»у зв'язку із виписуванням податкових накладних № 0000325 від 04.04.2005 року, № 0000325 від 07.04.2005 року, № 0000425 від 21.04.2005 року, ним у відповідний період не задекларовано, оскільки декларації за квітень 2005 року і наступні податкові періоди ТзОВ «Нарвал»до податкового органу не подавав.

ЗАТ «Львівська база медичної техніки», м. Львів подано апеляційну скаргу, у якій просить постанову Господарського суду Львівської області скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Зокрема скаржник зазначає, що при прийнятті постанови господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме невірно застосовано норми Господарського кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

Між ЗАТ «Львівська база медичної техніки»(Покупець) та ТзОВ «Нарвал»(Продавець) укладено угоду від 04.04.2005 року № 123, згідно з якою Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти даний товар та оплатити його вартість.

На виконання даної угоди за період з 04.04.2005 року по 21.04.2005 року ЗАТ «Львівська база медичної техніки»отримано від ТзОВ «Нарвал»згідно видаткових накладних № 0000325 від 04.04.2005 року, № 0000417 від 07.04.2005 року, № 0000425 від 21.04.2005 року та податкових накладних № 0000325 від 04.04.2005 року, № 0000325 від 07.04.2005 року, № 0000425 від 21.04.2005 року товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 52153,60 грн.,  в тому числі податок на додану вартість –8692,27 грн.

ЗАТ «Львівська база медичної техніки»повністю оплатила вартість зазначених товарно-матеріальних цінностей ТзОВ «Нарвал»платіжними дорученнями № 123 від 11.04.2005 року, № 133 від 21.04.2005 року та № 143 від 27.04.2005 року.

Згідно інформації, наданої ДПІ у Печерському  районі м. Києва в листі від 17.01.2006 року № 680/7/15-910, ТзОВ „Нарвал” (код 32917289) до податкового органу  не звітує, останній звіт до ДПІ подано за березень 2005 року. Справа ТзОВ „Нарвал” вилучена  27.07.2005 року слідчим відділом  ПМ ДПА у Харківській області, кримінальна справа №16050016.  

Як вбачається із довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві від 06.09.2006 року № 12/1-7/2012, ТзОВ „Нарвал” перебуває в ЄДРПОУ.

При прийнятті постанови у даній справі, судова колегія апеляційного господарського суду виходила з того, що відповідно до ст.ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, ст. 509 Цивільного кодексу України, господарське зобов'язання (зобов'язання), виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Такі зобов'язання регулюються нормами ЦК України з урахуванням особливостей ГК України; згідно ст. 11 ЦК України, ст. 174 ГК України, підставою для виникнення таких зобов'язань є договори та інші правочини; загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, передбачені  ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України, відповідно до яких, правочин є дія особи, яка має необхідний обсяг цивільної дієздатності, вчинена у формі встановленій законом  на виконання договору та  спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, до яких застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Необхідними умовами для визнання зобов'язання недійсним відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, є, зокрема, його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи, в даному випадку, визначається за умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість, яке виникло у ТзОВ «Нарвал»у зв'язку із виписуванням податкових накладних, товариством у відповідний період не задекларовано, оскільки декларації за квітень 2005 року і наступні податкові періоди ТзОВ «Нарвал»до податкового органу не подавав, однак, податковий орган вправі самостійно визначити податкове зобов'язання платнику податків на підставі пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, враховуючи вищевикладене судова колегія приходить до висновку, що саме неподання скаржником податкової декларації за квітень 2005 року до податкового органу не може бути підставою для визнання недійсним договору і застосування наслідків, передбачених ст.. 208 ГК України та окрім цього, скаржником не доведено вчинення сторонами правочину з метою приховування ухилення від сплати податків.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що постанову господарського суду слід скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 202, 205, 207 КАС України, -

Львівський апеляційний господарський суд П о с т а н о в и в:

1.          Апеляційну скаргу ЗАТ «Львівська база медичної техніки», м. Львів задоволити.

2.          Скасувати постанову Господарського суду Львівської області від 11.10.2006 року у даній справі.

В позові відмовити.

3.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку, згідно із ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя                                                                      Галушко Н.А.

Суддя                                                                                          Процик Т.С.

Суддя                                                                                          Юрченко Я.О.