Рішення

від 10.04.2008 по справі 13/47/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/47/11

10.04.08  

                       Україна                                                                        

Господарський суд    Чернігівської  області

          Іменем України

          Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

27 березня 2008 року                                                                                № 13/47/11

Позивач: Відкрите акціонерне товариство “Шосткинський завод хімічних реактивів”                                 

                    41100 Сумська обл. м. Шостка,  вул. Щербакові, 1

До відповідача  :           Приватне підприємство “Хлібодар”

                                15563 Чернігівський р-н с. Количівка, вул. Садова, 3

про   стягнення 108764,73 грн.  та зобов'язання забрати продукцію

                                                                                                                           Суддя  І.А.Фетисова

Представники  сторін

Від позивача  : Козлова О.В. д. 54-1000 від 17.10.07 р.  Макаров О.В. д. 54-335 від 26.03.08 р.

Від відповідача  : Осипенко В.Г. директор

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 67364,03 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та  677,50 грн. 3 % річних по договору № 35 від 14.09.2005 р. щодо зберігання очищеного дихлоретану  та просить зобов'язати відповідача забрати продукцію( дихлоретан ), що вимушено знаходиться у позивача .

Відповідач у відзиві на позов повідомив про невизнання позовних вимог посилаючись на укладення договору №15 від 15.04.2005 року  щодо переробки ( очистки) дихлоретану та визначенню якості готової продукції ГОСТ у 1942-86  дихлоретан технічний першого сорту, в зв'язку з чим вважає, що на даний час позивачем ( ВАТ “ШЗХР”) кінцевий продукт не відповідає вимогам визначеним у договорі №15 , а тому підстави для його зберігання по договору №35 від 14.09.2005 року відсутні.

Позивачем 08.11.2007 р. подано заяву про збільшення позовних вимог до суми 108764,73 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних.

26.03.2008 р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 10764,73 грн. в тому числі заборгованість по оплаті за зберігання 85286,42 грн., індекс інфляції 22800,81 грн., 3 % річних в сумі 677,50 грн.; зобов'язати відповідача забрати з території позивача очищений дихлоретан в кількості 33,6 тон в зв'язку з закінченням строку зберігання.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, заслухавши повноважних представників сторін, господарський суд встановив:

Прийняти до розгляду подану позивачем заяву про збільшення позовних вимог до суми 108764,73 грн. з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, оскільки це не суперечить ст. 22 ГПК України.

Прийняти до розгляду подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 108764,73 грн. в тому числі заборгованість по оплаті за зберігання 85286,42 грн., індекс інфляції 22800,81 грн., 3 % річних в сумі 677,50 грн.; зобов'язати відповідача забрати з території позивача очищений дихлоретан в кількості 33,6 тон в зв'язку з закінченням строку зберігання, оскільки це не суперечить ст. 22 ГПК України. Розгляд справи провести з урахуванням останньої заяви про уточнення позовних вимог.

14.09.2005 р. між сторонами укладено договір відповідального зберігання № 35.

Відповідно до умов договору виконавець (позивач по справі) зливає очищений дихлоретан на зберігання в кількості 33,6 т з 14.09.2005 р. Адреса відповідального зберігання вказаної продукції цех № 22, склад № 09 на території заводу виконавця.

Відповідно до п. 2.1 ціна послуг за 1 місяць враховуючи ПДВ становить 101 грн. / т.

Відповідно до п. 2.2 договору розрахунок за послуги здійснюється згідно виставлених виконавцем рахунків.

Відповідно до п. 6.1 договору договір діє з моменту його підписання до 31 грудня 2005 р.

05.04.2007 р. господарським судом Сумської області винесено рішення по справі 14/54-07 за позовом Приватного підприємства “Хлібодар” до Відкритого акціонерного товариства “Шосткінський завод хімічних реактивів” про розірвання договору № 15 від 15.04.2007 р. укладеного між сторонами та стягнення з відповідача 77437,02 грн., в т.ч. 75959,90 грн. збитків, 1477,12 грн. коштів, отриманих без достатньої правової підстави, яким в позові відмовлено.

Харківським апеляційним господарським судом розглянуто апеляційну скаргу на рішення господарського суду Сумської області  по справі 14/54-07 від 05.04.07 р. та винесено постанову від 16.07.2007 р., якою рішення господарського суду Сумської області від 05.04.2007 р. по справі 14/54-07 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.  При винесенні постанови було встановлено, що згідно договору зберігання № 35 річ, яка підлягала зберіганню, це очищений дихлоретан, що є власністю ПП “Хлібодар”, тобто предметом зберігання є очищений дихлоретан, який підлягав зберіганню з моменту підписання договору, тобто з 14.09.2005 р. по 31.12.2005 р. Відповідач добросовісно виконав свої зобов'язання і зберігав дихлоретан, а саме позивач не виконав свої зобов'язання по договору № 35, а саме не повністю оплатив зберігання  та не забрав в обумовлений договором строк свою власність.

06.12.2007 р. Вищим господарським судом України було винесено постанову по справі 14/54-07, якою постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2007 р. по справі 14/54-07 залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Приписами ст.. 34 ГПК України встановлено правило звільнення від доказування, якщо факти, встановлені рішенням господарського суду підчас розгляду справи при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, в межах справи 14/54-07 господарськими судами було встановлено факт укладенні договору між сторонами саме в редакції від 14.09.2005 року  та відсутністю будь яких змін, або узгоджених сторонами протоколів розбіжностей до тексту основного договору  та факт виконання Заводом своїх зобов'язань за умовами договору.

З урахуванням наведеного, позиція відповідача щодо наявності протоколу розбіжностей та застосування його умов при розгляді справи,  судом до уваги не приймається.

Позиція позивача щодо виставлення відповідачу рахунків на оплату судом приймається до уваги, однак при цьому слід зазначити, що беззаперечних доказів щодо направлення відповідачу рахунків протягом листопада 2005 року по листопад 2006 року судом до уваги не приймається. Довідка №54-68 від 16.01.2007 року працівників позивача щодо направлення відповідачу рахунків факсимільним зв'язком, не може бути належним та допустимим доказом, оскільки сторонами за умовами договору не погоджувалось направлення рахунків у такий спосіб. Позивачем виставлялись рахунки на оплату послуг зберігання за період з 14.09.2005 р. по листопад 2005  року, про що свідчать проведені часткові оплати відповідачем суми 1363,50 грн., що вбачається з призначень платежу на платіжних дорученнях №69 та 84 .

Матеріалами справи, знайшло підтвердження позиції позивача щодо направлення відповідачу рахунку №53-938 від 25.09.2006 року  ( на оплату послуг зберігання з 14.09.2005 року по 14.09.2006 року на суму 40723,20 грн.), який було повернуто відповідачем листом від 24.10.2006 року та направлення рахунків 14.08.2007 року рекомендованою кореспонденцією.

З урахуванням цього, суд приходить до висновку, що позивач не належним чином виконував обов'язки за договором  щодо виставлення рахунків відповідачу з урахуванням умов оплати - щомісячно.

Відповідач платіжними дорученнями №№ 69 від 15.09.2005 р., 84 від 16.11.2005 р. оплатив за послуги зберігання 1363,50 грн.

Суд  не приймає до уваги проведену 16.08.2005 року оплату платіжним дорученням №63  відповідачем суми 10098,47 грн., в яку відповідач вважає включеною суму 681,75 грн. послуг зберігання, оскільки дата укладення договору й фактичне встановлення правовідносин сторін ( 14.09.2005 року)  не збігається з оплатою 16.08.2005 року щодо термінів оплати, відсутністю у договорі умов передоплати.

Позивач просить стягнути 85286,42 грн. заборгованості за послуги зберігання. Однак, як вбачається з приписів ст.. 938 ЦК України, договір зберігання є строковим договором, сторонами встановлено термін його дії до 31.12.2005 року, що є терміном зберігання товару.

За таких обставин, зобов'язання відповідача щодо оплати послуг зберігання як зобов'язання по договору встановлено в період дії договору з 14.09.2005 року по 31.12.2005 року, а тому заборгованість відповідача за цей період  становить 10627,22 грн., з урахуванням проведених оплат на суму 1363,50 грн.

30.05.2006 р. відповідачем направлено позивачу гарантійний лист № 157-ОВ, яким гарантував вивіз дихлоретана до 20 червня 2006 р. та при порушенні строку вивозу гарантував сплату пені.

05.10.2006 р. позивачем направлено відповідачу претензію, якою просив забрати продукцію не пізніше 15 жовтня 2006 р., погасити заборгованість по наданим послугам.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за    договором   зберігання   одна   сторона   (зберігач) зобов'язується зберігати річ,  яка  передана  їй  другою  стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ст. 948 Цивільного кодексу України поклажодавець зобов'язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням того, що позивачем надіслано відповідачу вимогу про ввезення із зберігання товару, фактичне закінчення терміну зберігання, суд приходить до висновку, що вимоги в частині зобов'язання відповідача забрати товар зі зберігання є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем нараховані індекс інфляції в сумі 22800,81 грн. за період з 14.10.2005 р. по 13.11.2006 р. та 3 % річних в сумі 677,50 грн. за період з 14.10.2005 р. по 13.11.2006 р., які підлягають задоволенню частково,  з урахуванням отримання відповідачем рахунку №53-938 від 25.09.2006 року в вересні 2006 року та заявлених вимог в цій частині ( по розрахунку ) станом на 1.11.2006 року,   індекс інфляції в сумі 276,3 грн. та 3 % річних в сумі 26,57 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в сумі 22524,51 грн. та 650,93 грн. 3 % річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів повної оплати послуг по договору не надав.

          Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615,625 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання  по оплаті не виконав, товар зі зберігання не забрав,   позовні вимоги підлягають задоволенню частково 10627,22 грн. боргу за зберігання, 276,3 грн. індексу інфляції, 26,57 грн. 3 % річних, зобов'язати відповідача забрати з території позивача  продукцію –очищений дихлоретан в кількості 33,6 тон в зв'язку з закінченням терміну зберігання, в решті майнових вимог, а саме стягнення 74659,20 грн. за зберігання, 22524,51 грн. інфляційних та 650,93 грн. річних відмовити.

Відшкодування державного мита та витрат на ІТЗ провести з урахуванням задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 525,526,615,625,936,946,948 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

     В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Хлібодар” (15563 Чернігівський р-н с. Количівка вул. Садова, 3 р/р 26007377003001 Приватбанк МФО 353586 код 22829785) на користь Відкритого акціонерного товариства “Шосткинський завод хімічних реактивів” (41100 Сумська обл. м. Шостка, вул. Щербакові, 1 р/р 26004302710017 в Шосткинському відділенні ПІБ МФО 337397 код 05761264) 10627,22 грн. боргу за зберігання, 276,3 грн. індексу інфляції, 26,57 грн. 3 % річних, 109,3 грн. державного мита  та  11,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. Зобов'язати Приватне підприємство “Хлібодар” (15563 Чернігівський р-н с. Количівка вул. Садова, 3 р/р 26007377003001 Приватбанк МФО 353586 код 22829785) забрати з території Відкритого акціонерного товариства “Шосткинський завод хімічних реактивів” (41100 Сумська обл. м. Шостка, вул. Щербакові, 1 р/р 26004302710017 в Шосткинському відділенні ПІБ МФО 337397 код 05761264) продукцію –очищений дихлоретан в кількості 33,6 тон в зв'язку з закінченням терміну зберігання.

3. В решті майнових вимог, а саме стягнення 74659,20 грн. за зберігання, 22524,51 грн. інфляційних та 650,93 грн. річних відмовити.

Суддя                                                 І.А.Фетисова

Рішення підписано 01.04.2008 року

Суддя                                                 І.А.Фетисова