Рішення

від 26.07.2006 по справі 22/353-26/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/353-26/307

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  22/353-26/307

26.07.06

За позовомПриватного підприємства “Парком”.

ДоПриватного підприємства “Будівельна компанія “Марія”

Третя особаПроТовариство з обмеженою відповідальністю “КСГ”стягнення 67 030,75 грн.Суддя Станік С.Р.

Представники:Від позивача:Від відповідача:Від третьої особи:

Гавриловська Н.М. –представник.Не з'явився.Не з'явився.

Обставини  справи:

Приватне підприємство „Парком” звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства „Будівельна компанія “Марія” 53 814,00 грн. заборгованості за договором підряду, 3 753,27 грн. пені, 5 329,84 грн. збитків від інфляції, 1 614,42 грн. трьох процентів річних, 1 700,00 грн. витрат на юридичну допомогу, а загалом 66 211,53 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 грудня 2004 року позов задоволено, з урахуванням уточнень позовних вимог –15.10.2004 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2005 року рішення суду першої інстанції змінено, позов задоволено частково, з Приватного підприємства „Будівельна компанія “Марія” стягнуто 53 814,00 грн., 4 222,00 грн. збитків від інфляції, 1 314,00 грн. трьох процентів річних та 3 246,50 грн. пені. В іншій частині позову –відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17 травня 2005 року рішення Господарського суду міста Києва від 23 грудня 2004 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 лютого 2005 року у справі № 26/307 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Свою постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а саме: 1) не проаналізовано судами умови Договору №08-05-03/54 від 08.05.2003 року щодо істотності значення для вирішення спору –двосторонньо погоджених вимог пункту 10.1 даного Договору в частині строку дії останнього до 01.07.2003 року; 2) не перевірено обставин щодо того, що Акт прийому виконаних робіт по ремонту кабелю ТППеп3 10х2х0,4 (підписаний представниками ЦЕЗ№1 Київської міської дирекції ВАТ “Укртелеком”) передано відповідачу в жовтні 2003 року (зокрема 08.10.2003 року), офіційно надіслано за заявою відповідача лише –15.12.2003 року, коли основний замовник ТОВ “КСГ” розірвало договір з ПП “Будівельна компанія “Марія” від 10.02.2003 року; 3) не перевірено чи були здані роботи ПП “Парком” у складі робіт генпідрядника (ПП “Будівельна компанія “Марія”) основному замовнику (ТОВ “КСГ”), якого до участі у справі, в якості третьої особи також не було залучено.

Згідно із резолюцією Голови Господарського суду міста Києва справу

№ 26/307 передано на новий розгляд судді Шкурату А.М.

Ухвалою від 17.06.2005 року суд залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю “КСГ” (м. Київ. вул. Пирогова, буд. 4/26, код 16288026) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю “КСГ”, позивача та відповідача здійснити перевірку обсягів та якості робіт, виконаних позивачем згідно з договором № 08-05-03/54 від 8 травня 2003 року, та їх відповідності Акту прийому-передачі, підписаного представниками ЦЕЗ № 1 Київської міської дирекції ВАТ “Укртелеком”, докази чого надати у судове засідання.

Натомість, через те, що сторони не здійснили перевірку обсягів та якості робіт, виконаних позивачем згідно з договором № 08-05-03/54 від 8 травня 2003 року на предмет їх відповідності Акту прийому-передачі, підписаного представниками ЦЕЗ № 1 Київської міської дирекції ВАТ “Укртелеком”, що підтверджується Актом перевірки обсягів та якості робіт (на виконання вимог вищенаведеної ухвали від 17.06.2005 року) датованим 11.08.05, суд ухвалою від 29.08.2005 року призначив судову будівельно –технічну та економічну експертизи, також продовживши строк вирішення спору, за двостронньо - погодженим клопотанням сторін на більш тривалий термін ніж визначено статтею 69 ГПК України. Також, даною ухвалою було відмовлено у залучені третьої особи без самостійних вимог на предмет спору –ГТОВ “Безпека-ЛТД”, яка не тільки не має договірних правовідносин з жодною сторін по справі №26/307 –22/353, але й позивачем, всупереч статей 27, 33 ГПК України, не зазначено на чиїй саме стороні повинна залучатись дана юридична особа.

Однак, внаслідок того, що експертом КНДІ судових експертиз надіслано до суду повідомлення від 13.12.2005 року (разом з матеріалами справи одержані судом 19.12.2005 року) згідно якого експерт через не надання доступу до досліджувального об'єкту не зміг здійснити на виконання ухвали суду від 29.08.2005 року згадані у ній дослідження та виготовити відповідний експертний висновок, суд, ухвалою від 26.12.2005 року поновив провадження у справі №26/307 –22/353, а ухвалою від 13.02.2006 року, внаслідок того, що третя особа –ТОВ “КСГ” не була проінформована про дату та час проведення експертизи, суд, зважаючи на можливість усунення вищенаведеної перешкоджаючої обставини для проведення експертизи, повторно призначив судову будівельно –технічну експертизу, витрати за проведення якої поклав на позивача –ПП “Парком”.

Однак, КНДІ судових експертиз 19.06.2006 року (супровідний лист №07/5б-1812/Л від 09.06.2006 року) справа №26/307 –22/353 була повернута до Господарського суду міста Києва без виконання, зважаючи, що оплату за проведення будівельно –технічної експертизи не було проведено.

Окрім того, справу №26/307 –22/353, у зв'язку з хворобою судді Шкурата А.М., було передано для розгляду, згідно розпорядження  №04-1/393 від 21.06.2006 року в. о. Голови Господарського суду міста Києва –судді Станік С.Р.

Ухвалою від 29.06.06 розгляд справи було призначено на 19.07.2006 року.

В судовому засіданні 19.07.2006 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Прохав суд позов задовільнити у повному обсязі.                                                          

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 29.06.2006 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 19.07.2006 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

             Третя особа вимог суду, викладених в ухвалі суду від 29.06.2006 року не виконала і в судове засідання 19.07.2006 року представник третьої особи не з'явився. Однак, через канцелярію Господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, через відрядження повноважного представника.

           Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2006 року розгляд справи було відкладено до 26.07.2006 року.

           В судовому засіданні 26.07.2006 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Прохав суд позов задовільнити у повному обсязі.                                                          

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 29.06.2006 року та 19.07.2006 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 26.07.2006 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

             Третя особа вимог суду, викладених в ухвалі суду від 29.06.2006 року та 19.07.2006 року не виконала і в судове засідання 26.07.2006 року представник третьої особи не з'явився.

          Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом  Приватного підприємства “Парком” до Приватного підприємства “Будівельна компанія “Марія”, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “КСГ”, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Між ТОВ “КСГ” (третя особа), в якості замовника, з однієї сторони,  та ПП “Будівельна компанія “Марія” (відповідач), в якості генпідрядника, з –другої, було укладено Договір генерального підряду №Б/Н від 10.02.03 згідно якого (п. 2.1 Договору генерального підряду №Б/Н від 10.02.03) замовник доручив, а генпідрядник зобов'язався своїми силами та (або) залученими засобами, збудувати і здати замовнику об'єкт (згідно п. 1.4 Договору генерального підряду №Б/Н від 10.02.03 сторони визначили, що під об'єктом розуміється сукупність приміщень і споруд Гольф-центру на житловому масиві Оболонь ((парк культури та відпочинку “Наталка”)) в Оболонському р-і м. Києва) відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і у встановлений строк, а замовник зобов'язався надати генпідряднику будівельну площадку, необхідну для початку робіт частину проектної документації, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і оплатити його.

              Згідно п. 12.1, 12.3 та 12.4 Договору генерального підряду №Б/Н від 10.02.03 генеральний підрядчик має право залучати для виконання необхідних робіт, надання послуг спеціалізовані будівельні організації (субпідрядників) і здійснювати координацію їх діяльності на будівельному майданчику та при укладені із субпідрядниками договорів на виконання спеціальних та інших робіт, генеральний підрядник виконуватиме функції –замовника, а субпідрядник –функції підрядника, внаслідок чого генеральний підрядник зобов'язаний здійснювати приймання і оплату робіт, що виконується субпідрядниками, залученими безпосередньо ПП “Будівельна компанія “Марія”.

           Згідно п. 21.6 Договору генерального підряду №Б/Н від 10.02.03 сторони погодили, що факт розірвання даного Договору генерального підряду №Б/Н від 10.02.03 має бути засвідчений двосторонньо –підписаною Додатковою угодою.

           Також сторони дійшли згоди у пункті 22.1 Договору генерального підряду №Б/Н від 10.02.03, що термін дії даного договору визначений сторонами з моменту його підписання і до виконання всіх зобов'язань по цьому Договору генерального підряду №Б/Н від 10.02.03.

           На виконання п. 12.1, 12.3 та 12.4 Договору генерального підряду №Б/Н від 10.02.03 між ПП “Будівельна компанія “Марія” (відповідач), в якості генпідрядника, з однієї сторони,  та ПП “Парком” (позивач), в якості субпідрядника, з –другої, було укладено Договір підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 згідно якого (п. 1.1 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03) генпідрядник доручив, а субпідрядник прийняв на себе виконання робіт по монтажу тимчасових кабелів (по тексту Договору –“Роботи”) на об'єкті будівництва Гольф центру в парку культури та відпочинку “Наталка” на Оболоні (по тексту Договору –“Об'єкт”), згідно робочого проекту, затвердженій кошторисній документації і в строки передбачені цим Договором генерального підряду №Б/Н від 10.02.03.

            Згідно п. 2.1 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 вартість робіт по монтажу тимчасових кабелів зв'язку склала –44845,00 грн. (в тому числі ПДВ –8969,00 грн.), разом загальна вартість робіт погоджена сторонами у розмірі –53814,00 грн.

            Згідно п. 2.4 та 2.5 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 до 1-го числа місяця наступного за звітним субпідрядник надає генпідряднику Довідку про вартість виконаних робіт по формі №КБ-3, Акт приймання-передачі виконаних робіт по формі №КБ-2в та бухгалтерський рахунок для проведення розрахунків за виконані роботи і на протязі 10-ти днів генпідрядник перевіряє реальність показників Акту і підписує його та форму №КБ-3 в частині фактично виконаних обсягів робіт або надає субпідряднику письмове обґрунтування претензій щодо їх фактичного невиконання або не належного виконання.

          Згідно п. 3.1 та 3.2 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 початок виконання робіт визначено наступний день за днем, визначеним у преамбулі цього Договору і закінчення виконання робіт 23.05.2003 року.

          Згідно п. 4.6 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 сторони погодили, що генпідрядник на протязі 30-ти днів після звітного періоду розраховується з субпідрядником за виконані роботи на підставі підписаного обома сторонами акту приймання-передачі робіт.

          Згідно п. 5.4 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 за порушення строків оплати виконаних робіт генпідрядник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

           Згідно п. 6.1 та 6.2 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 про закінчення виконання робіт субпідрядник повідомляє генпідрядника письмово та у термін трьох днів після повідомлення, при відсутності у генпідрядника претензій до якості виконаних робіт сторони укладають Акт приймання –передачі виконаних робіт, з урахуванням п. 2.4 даного Договору. При наявності зауважень зі сторони генпідрядника до якості виконаних робіт, сторони укладають Дефектний Акт з визначенням терміну усунення недоліків виконаних робіт.

          Згідно п. 10.1 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, але у будь якому випадку не більше ніж до 01.07.2003 року.

           На виконання п. 2.4 та 2.5 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 позивачем 17.05.2003 року було підготовлено для підписання Акт приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму –53814,00 грн., а 27.05.2003 року представниками ЦЕЗ №1 Київської міської дирекції ВАТ “Укртелеком” в присутності представника субпідрядника було підписано Акт прийняття робіт по ремонту кабелю ТППепЗ 10х12х0,04, згідно якого позивачем на замовлення відповідача було прокладено кабель в телефонній каналізації, в трубі ПХВ, d = 0,32 мм. та КРТ –10.      

          Згідно розписки п. Черного А.В. датованої 08.10.2003 року позивачем (як зазначає ПП “Парком” у позовній заяві) було передано  даній особі –Акт приймання виконаних підрядних робіт від 17.05.2003 року.

          Також, як вбачається зокрема з претензії про сплату заборгованості №356 від 13.12.2003 року, позивачем поштою –15.12.2003 року було надіслано відповідачу зазначений Акт приймання виконаних підрядних робіт від 17.05.2003 року на загальну суму –53814,00 грн., який відповідачем, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержаний –16.12.2003 року, що відповідачем не заперечувалось, заяв, клопотань чи пояснень з цього приводу з загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №26/307-22/353 –не надходило.

           Відповідачем 03.02.2004 року було надіслано лист замовнику –третій особі (ТОВ “КСГ”) та копію надіслано позивачу, згідно якого відповідач категорично заперечував проти розірвання Договору генерального підряду №Б/Н від 10.02.03 з ТОВ “КСГ”, в тому числі з підстав невиконання відповідачем умов даного Договору генерального підряду №Б/Н від 10.02.03, зазначаючи також у даному листі про необхідність проведення розрахунків з ПП “Парком” за виконані останнім роботи по Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 на загальну суму –53814,00 грн.

            05.02.2004 року позивачем було повторно надіслано відповідачу претензію за №51 з вимогою сплатити суму заборгованості на розрахункові рахунки ПП “Парком”.     

            На день розгляду справи у суді (26.07.2006 року), згідно Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03, Акту приймання виконаних підрядних робіт №Б/Н від 17.05.2003 року (типова форма №КБ-2в), Акту прийняття робіт по ремонту кабелю ТППепЗ 10х12х0,04 від 27.05.2003 року та позовних матеріалів і пояснень повноважного представника позивача, відповідач за розрахунком позивача, не оплатив позивачу за виконані останнім підрядні роботи по монтажу тимчасових кабелів зв'язку –53814,00 грн. Сума заборгованості відповідача перед позивачем на даний час, за розрахунком позивача, складає –53814,00 грн., як основний борг за Договором №28/3 від 04.03.03.

           Відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення договірних правовідносин між сторонами, а саме  Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.63 №1540-VI статей 332 та 161 за договором підряду  підрядчик  зобов'язується  виконати  на свій риск певну роботу за завданням замовника  з  його  або  своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу, а зобов'язання, які внаслідок цього виникають,  повинні  виконуватися  належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

           Згідно до ст.203 Цивільного кодексу Української РСР у разі невиконання  або  неналежного виконання  зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати  кредиторові  завдані цим збитки, під якими розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

            Стаття 335 встановлює, що підрядчик зобов'язаний виконати роботу, обумовлену договором, з своїх матеріалів і своїми засобами,  якщо  інше  не  встановлене законом або договором, та у цьому разі останній відповідає перед замовником за доброякісність матеріалів.

        Стаття 342 встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядчиком відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про  них підрядчикові без зволікання.

  Відповідно до статті 345 названого Кодексу замовник зобов'язаний оплатити  виконану  підрядчиком  роботу після здачі всієї роботи, якщо інше  не  встановлене  законом  або договором.

              Відповідно до вищенаведеного абзацу та Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV, а саме п.4  Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин,  які виникли  після  набрання  чинності його положеннями відповідно до цього розділу.

              До господарських  відносин,  що  виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення   застосовуються   щодо   тих  прав  і  обов'язків,  які продовжують існувати або  виникли  після  набрання  чинності  цими положеннями.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

           Стаття 317 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що будівництво об'єктів виробничого  та  іншого  призначення, підготовка  будівельних  ділянок,  роботи  з  обладнання будівель, роботи з завершення  будівництва,  прикладні  та  експериментальні дослідження   і   розробки   тощо,   які   виконуються  суб'єктами господарювання  для  інших  суб'єктів  або   на   їх   замовлення, здійснюються на умовах підряду.

          Для  здійснення  робіт,  зазначених  у частині першій цієї статті,  можуть  укладатися  договори   підряду:   на   капітальне будівництво  (в  тому числі субпідряду);  на виконання проектних і досліджувальних робіт;  на виконання геологічних,  геодезичних  та інших   робіт, необхідних  для  капітального  будівництва;  інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про  договір підряду, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України.

          Господарські  відносини  у  сфері   матеріально-технічного забезпечення  капітального  будівництва  регулюються  відповідними договорами підряду,  якщо інше не передбачено  законодавством  або договором  сторін.  За  згодою  сторін  будівельні поставки можуть здійснюватися на основі договорів поставки.

          Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

            Крім того, згідно ст. 317 ГК України загальні умови догорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про  договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

           Відповідно до вищенаведеного абзацу та Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI, а саме п.4 Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

           Згідно до вищевикладеного, статтею 837 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI встановлено, що за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

           Статтею 838 згаданого кодексу визначено, що підрядник  має право,  якщо інше не встановлено договором, залучити  до  виконання  роботи   інших   осіб   (субпідрядників), залишаючись  відповідальним  перед  замовником за результат їхньої роботи.  У цьому  разі  підрядник  виступає  перед  замовником  як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

            Відповідно до частини 2 згаданої статті генеральний  підрядник  відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором   підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

            Стаття 839 визначає, що у разі коли підрядник   зобов'язаний   виконати   роботу,    визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором він  відповідає  за  неналежну  якість  наданих  ним матеріалів  і  устаткування,  а  також  за  надання  матеріалу  або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

             Стаття 853 ЦК України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або недоліки у виконаній роботі.

             Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи,  які могли  бути  встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

             Якщо  після  прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору  підряду  або  інші  недоліки,  які  не  могли  бути встановлені   при   звичайному  способі  її прийняття  (приховані недоліки),  у  тому  числі  такі,   що   були   умисно   приховані підрядником,   він   зобов'язаний   негайно   повідомити   про  це підрядника.

             Стаття 854 визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

             Згідно статті 631 договір набирає чинності з моменту його укладення, а закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

             Згідно статті 617 особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

             Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

           Згідно статті 849 якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків і якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

          Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Стаття 527 згаданого кодексу визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

           Згідно статті 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

             Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

            Статтею 623 ч.1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

            Крім того, відповідно до вимог чинних на території України нормативних документів в галузі будівництва, а саме: п. 3.3.12 розроблених Науково-виробничою фірмою "Інпроект" та  схвалених  рішенням  колегії  Держбуду України від 5 липня 2000 року N 36 Правил визначення вартості  будівництва (далі ДБН Д.1.1-1-2000) і введених в дію з 1 жовтня 2000 року затверджених наказом Держбуду України від 27 серпня 2000 р. N 174, - незалежно   від   виду  договірної  ціни  та  способів взаєморозрахунків при виявленні у розрахунках за  виконані  роботи (форми N КБ-2в "Акт приймання виконаних підрядних робіт" та N КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт  та  витрати,  які були  відповідно  оформлені  та   оплачені  за  попередні періоди" безперечних  помилок  та порушень   чинного порядку   визначення  вартості  будівництва   загальна    вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту   виявлення зазначених помилок.

          Згідно п. 3.3.8 ДБН Д.1.1-1-2000 взаєморозрахунки  за обсяги виконаних робіт провадяться за період, встановлений в контракті (щомісячно, за етап тощо).

          Відповідно до п. 3.3.9 ДБН Д.1.1-1-2000 за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в договірній ціні.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

         Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

           Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач –ПП “Парком” –умови Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 виконало у повному обсязі, здійснивши роботи по монтажу тимчасових кабелів зв'язку на загальну суму наведеного Договору –53814,00 грн., що підтверджується як Актом прийняття робіт по ремонту кабелю ТППепЗ 10х12х0,04 від 27.05.2003 року, так Актом приймання виконаних підрядних робіт №Б/Н від 17.05.2003 року (типова форма №КБ-2в), який зі сторони відповідача хоча і не підписано, але виконані по ньому позивачем підрядні роботи в силу імперативних вимог статті 853 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 342 ЦК УРСР, вважаються прийнятими відповідачем, адже будь яких належних доказів (зокрема Дефектного акту) наявності зауважень з боку відповідача щодо якості виконаних позивачем робіт (п. 6.2 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03) суду не надано, як і не надано суду належних доказів відмови чи заперечень відповідача від подальшого виконання позивачем Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 (в тому числі у справі відсутні допустимі докази належного волевиявлення сторін за Договором генерального підряду №Б/Н від 10.02.03 на виконання п. 21.6 останнього стосовно розірвання даного Договору оформленою двосторонньо підписаною Додатковою угодою між ПП “Марія” та ТОВ “КСГ” чи розірвання вищенаведених договорів у судовому порядку), у зв'язку з чим судом визнається, що в силу імперативних вимог статей 342 ЦК УРСР, 617, 631, 853 ЦК України відповідач зобов'язаний оплатити позивачу вартість виконаних позивачем підрядних робіт за Договором підряду №08-05-03/54 від 08.05.03, через що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості (основного боргу) в розмірі –53814,00 грн. визнається судом законною, обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню у повному обсязі.       

            Доказів протилежного, в тому числі оплати підрядних робіт позивачу за Договором підряду №08-05-03/54 від 08.05.03 на загальну суму –53814,00 грн. відповідач суду не надав, заяв та клопотань з цього приводу з загального відділу Канцелярії Господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №26/307-22/353 не надходило.

            Також, в контексті вищенаведеного, суд приходить до висновку, що через те, що сторонами належних доказів, в підтвердження факту, що Черний А.В. є повноважним представником відповідача на одержання зокрема наведеного Акту приймання виконаних підрядних робіт суду не надано (згадана особа одержала згідно розписки від 08.10.2003 року від позивача –Акт приймання виконаних підрядних робіт від 17.05.2003 року), суд приймає дату –16.12.2003 року (день одержання відповідачем претензії від 15.12.2003 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення датованого –15.12.2003 року) як день, з якого починає текти 40-ка денний строк передбачений п. 2.5 та 4.6 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.2003 року наданий відповідачу для підписання даного Акту приймання виконаних підрядних робіт по формі №КБ-2в від 17.05.2003 року та оплати виконаних позивачем підрядних робіт.

            Стаття 547 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі, а правочин щодо забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 549 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

             Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

              Стаття 551 ЦК України визначає, що якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства та розмір неустойки,  встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

              Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники  грошових коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

              Згідно статі 3 Закону України  “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

               Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

В контексті вищенаведеного, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач свої зобов'язання за Договором підряду №08-05-03/54 від 08.05.2003 року не виконав, а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми пені за невиконання зобов'язання відповідачем за даним Договором, розмір пені складає: (53814,00 грн. х ((14%(7% х 2-подвійна облікова ставка НБУ за період з 26.01.04 ((10 днів + 30 днів від 16.12.2003 року згідно п. 2.5 та 4.6 Договору підряду №08-05-03/54 від 08.05.2003 року)) по 29.02.04) : 365 днів)) х 34 дні (прострочення оплати за період з 26.01.04 по 29.02.04 –період дії 7% ставки НБУ) = 695,27 грн., а тому  вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт за Договором підряду №08-05-03/54 від 08.05.2003 року є законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково –в сумі 695,27 грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України 16.01.03 №435-VI встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, через що суд дійшов висновку, що оскільки відповідач свої зобов'язання за Договором підряду №08-05-03/54 від 08.05.2003 року не виконав, а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3% річних за невиконання зобов'язання відповідачем за даним Договором, розмір 3% річних складає: (53814,00 грн. х : 365 днів х 3% х 309 днів (прострочення оплати за період з 26.01.04 по 30.11.04) = 1366,70 грн., а тому  вимога позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних за невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт за Договором підряду №08-05-03/54 від 08.05.2003 року є законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково –в сумі 1366,70 грн.

Окрім того, в силу вищенаведеної статті суд прийшов до висновку, що оскільки відповідач свої зобов'язання за Договором підряду №08-05-03/54 від 08.05.2003 року не виконав, а позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за невиконання зобов'язання відповідачем за даним Договором, розмір останніх складає: (53814,00 грн. х 1,004 х 1,004 х 1,007 х 1,007 х 1,007 х 1,000 х 0,999) –53814,00 грн. = 1523,12 грн., а тому  вимога позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за невиконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт за Договором підряду №08-05-03/54 від 08.05.2003 року є законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково –в сумі 1523,12 грн.

           Крім того, Позивач, відповідно до статті 44 ГПК України, просить стягнути з відповідача витрати на надання юридичної допомоги Коваль-Карпусенко О.К. у розмірі 1700,00 грн., підтверджуючи зазначені витрати як договором №252/1 від 30.06.2004 року укладеного між позивачем та Коваль-Карпусенко О.К., так копією видаткового касового ордеру №15 від 30.06.2004 року про сплату останній 1700,00 грн.

              Відповідно до статті 44 ГПК України до складу судових витрат  входить  оплата  послуг  тільки - адвоката, а як вбачається з матеріалів справи, інтереси позивача у справі представляв представник по довіреності. Крім того, дане твердження підтверджується Постановою Верховного Суду України по справі №30/63 від 01.10.2002 року, згідно якої: стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.

           Крім того, відповідно у інформаційному листі ВГСУ від 14.07.2004  N 01-8/1270 “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” та інформаційний лист ВГСУ від  від 13.02.2002 № 01-8/155 “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів та внесення змін і доповнень до деяких інформаційних листів” визначено, що статтею 44 ГПК України передбачено,  що до складу судових витрат  входить  оплата  послуг  адвоката.  В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді  справи  підлягають сплаті лише в тому випадку,  якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій  такі  послуги  надавалися,  а   їх   сплату   підтверджено відповідними фінансовими документами.

           Стягнення зазначених витрат в рахунок майбутньої їх оплати  у вигляді судових витрат чинним законодавством не передбачено.

            Відповідно до частини третьої  статті  48  ГПК України витрати,  що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому   Законом    України    "Про    адвокатуру". Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами та судові витрати за участь  адвоката  у  розгляді справи  підлягають оплаті лише в тому випадку,  якщо вони сплачені адвокату стороною,  котрій такі послуги надавались, а їх  сплата підтверджується  відповідними фінансовими документами.  

           Відповідно до вищевикладеного, вимоги позивача про відшкодування відповідачем витрат за надання юридичних послуг в розмірі –1700,00  грн., які були сплачені позивачем Коваль-Карпусенко О.К. згідно видаткового касового ордеру №15 –30.06.2004 року за договором №252/1 від 30.06.2004 року про надання юридичної допомоги Коваль-Карпусенко О.К. визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов Приватного підприємства “Парком” до Приватного підприємства “Будівельна компанія “Марія”, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “КСГ” –задовільнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Будівельна компанія “Марія” (ЗКПО 30630098, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. 40-річчя Жовтня, б. 120, к. 1, фактична адреса: 02081, м. Київ, вул. Тепловозна, б. 18, р/р № 26007100420101 в ЗАТ “ТАС-Інвестбанк”, МФО 320650), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства “Парком” (ЗКПО 24369879, юридична адреса: 03146, м. Київ, вул. Жмеринська, б. 36, кв. 306, фактична адреса: 03148, м. Київ, вул. А. Корольова, б. 9/б, р/р 26009300325101 в КФ КФС “Експобанк”, МФО 322700) суму заборгованості (основного боргу) в розмірі 53814 (п'ятдесят три тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 00 коп., 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн. 27 коп. –пені, 1523 (одну тисячу п'ятсот двадцять три) грн. 12 коп. –інфляційних втрат, 1366 (одну тисячу триста шістдесят шість) грн. 70 коп. –3% річних, а також 607 (шістсот сім) грн. 88 коп. витрат по сплаті державного мита та 102 (сто дві) грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       Станік С.Р.