Постанова

від 15.01.2008 по справі 25/364 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/364 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.08                                                                                           Справа№ 25/364 А

12 год. 40 хв.                                        79014, м.Львів вул.Личаківська,128. Зал судових засідань № 310

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні справу :

за позовом:Державне підприємство “Львіввугілля” (м.Сокаль)

до відповідача :Державної податкової інспекції у м.Червонограді (м. Червоноград)

про :визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 000673231/0 від 19.09.2006 р.

Суддя : В.М.Пазичев                                                                                         В.М. ПазичевВ.М. ПазичевВ.М. Пазичев

При секретарі :Я.Я.ЛютаЯ.Я.ЛютаР.М. РисикР.М. Рисик

Представники:

від позивача:Наконечна Н. П. –представник (довіреність від 02.01.2008 р. № 8/2-1.)Слєсаренко В.М.-представник (довіреність від 02.01.2008 р. № 8/2.)

від відповідача:Хрящевський Р. Й. – представник (довіреність  від 18.05.2007 р. № 5517/10-012)

Присутнім в судовому засіданні, згідно ст. 130 КАС України, роз'яснено їхні процесуальні права та обов'язки, а також видано пам'ятки про їхні права та обов'язки.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства “Львіввугілля” (м.Сокаль) до Державної податкової інспекції у м.Червонограді (м. Червоноград) про  визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 000673231/0 від 19.09.2006 р.  

Ухвалою суду від 29.10.2007 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в попередньому засіданні на 05.11.2007 р. В судовому засіданні 05.11.2007 р., у зв”язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено до 12.11.2007 р. В судовому засіданні 12.11.2007 р., у зв”язку з неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено до 22.11.2007 р. В судовому засіданні 22.11.2007 р., у зв”язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено до 29.11.2007 р. В судовому засіданні 29.11.2007 р. оголошено перерву до 03.12.2007 р. Ухвалою суду від 03.12.2007 р. закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 26.12.2007 р. В судовому засіданні 26.12.2007 р., у зв”язку з клопотанням представника позивача, оголошено перерву до 28.12.2007 р. В судовому засіданні 28.12.2007 р., у зв”язку з неявкою представника позивача, розгляд справи відкладено до 15.01.2008 р.

Позивач вимоги ухвал суду про відкриття провадження у справі від 29.10.2007 р., про відкладення розгляду справи від  05.11.2007 р., від 12.11.2007 р., від 22.11.2007 р., від 28.12.2007 р., про оголошення перерви від  29.11.2007 р.,  від 26.12.2007 р.,  про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 03.12.2007 р. виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

27.11.2007 р. до суду за вх. № 25734 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копії Наказу міністерства вугільної промисловості №451 від 24.12.2002 р. та копії наказу №1 від 12.02.2003 р. ДП “Львіввугілля”.

27.12.2007 р. до суду позивач подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

03.12.2007 р. до суду за вх. № 26249 позивач подав пояснення по запереченню проти позову ДПІ в м.Червонограді.

В судовому засіданні 03.12.2007 р. представник позивача подав заяву про уточнення суми позову, в якій вказав, що з основною сумою боргу в розмірі 2949 грн. позивач погоджується, тобто відмовляється в цій частині позовних вимог, а в частині застосування штрафних (фінансових санкцій в розмірі 1474 грн. позов підтримує.

12.01.2008 р. до суду за вх. № 437 позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю., просить задоволити позов з підстав,  наведених у позовній заяві та  поясненнях.

Відповідач вимоги ухвал суду про відкриття провадження у справі від 29.10.2007 р., про відкладення розгляду справи від  05.11.2007 р., від 12.11.2007 р., від 22.11.2007 р., від 28.12.2007 р., про оголошення перерви від  29.11.2007 р.,  від 26.12.2007 р.,  про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 03.12.2007 р. виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

26.11.2007 р. відповідач подав заперечення на позов.

25.12.2007 р.  відповідач подав доповнення до запереченння на позов.

В судовому засіданні 15.01.2008 р. представник відповідача подав клопотання про відмову в задоволенні позову у зв”язку з пропущенням строку звернення до суду.

Представник відповідача  позов заперечив повністю, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, у зв”язку з пропуском строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.01.2008 р., за узгодженим клопотанням представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.01.2008 р.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Державна податкова інспекція м. Червонограда пред”явила шахті “Червоноградська” нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату земельного податку по наступному повідомленню - рішенню від 19.09.2006р. №000673231/0 на суму 2949 грн. основного боргу та 1474 грн. 50 коп. штрафу.Дане повідомлення –рішення, на думку позивача, є незаконними і безпідставними з таких підстав:

Згідно Закону України ” Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, платнику податків повинні бути пред'явлені повідомлення, в яких повинні вказуватись штрафні санкції, граничні терміни їх сплати, а також попередження про наслідки їх несплати у вказані терміни і граничні терміни для їх оскарження. Таких повідомлень шахта не отримувала. Тільки після несплати по повідомленням штрафних санкцій, згідно ст. 6.2.1 цього Закону, податкова інспекція могла пред'явити платнику податків повідомлення рішення.

Згідно ст. 18 Закону України „Про плату за землю” платники податку, яких своєчасно не було залучено до сплати земельного, сплачують податок не більше як за два попередніх роки. Перегляд неправильно нарахованого податку, стягнення або повернення його платнику  податку допускається не більше як за два попередніх роки. Відповідач по сплаті податку пред”являє вимоги з 2003 року., що є порушенням ст. 18 Закону України “Про плату за землю”. У зв”язку з цим, на думку позивача, відповідач безпідставно пред”явивив шахті податкові зобов'язання по платі за землю більш як за два роки, так і штрафні санкції.

Згідно узагальнення практики ДПА України при розгляді скарг платників податків у 2006р. застосування штрафних санкцій допускається тільки до юридичних осіб за порушення податкового законодавства. Застосування штрафних санкцій до відокремлених підрозділів є підставою   для   скасування   штрафних   санкцій.   Шахта   „Червоноградська" є відокремленим підрозділом, а не є юридичною особою. Юридичною особою є ДП “Львіввугілля”. У зв'язку з тим, на думку позивача, застосовані штрафні санкції до шахти .”Червоноградська” є незаконними і безпідставними.

Відповідач заперечує повністю позовні вимоги, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Повідомлення-рішення №000673231/0 від 19.09.2006р. було винесено за результатами документальної перевірки (акт №81/23-1/26307813 від 15.09.2006р.) та вручено головному бухгалтеру Буцько В.В. 19.09.2006р., про що свідчить підпис на корінці податкового повідомлення-рішення.

Як підтверджено належними доказами в ході судового розгляду справи, нарахування податку за землю та штрафних санкцій здійснено з 01.04.2004р., про що описано в п.3.1.8 Акту перевірки. 2003 рік не був охоплений перевіркою. Перевірка проведена в 2006 році, отже два попередні роки будуть: 2004 р. та 2005 р..

Фінансові санкції за заниження податку за землю застосовані на підставі пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-III та п.6.1.3 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових ) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110, згідно яких фінансові санкції застосовуються до платників податків.

Згідно Преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-III , Цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно п. 1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-III , що платники податків це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-III , у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно ч. 3 ст.1 р.1 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 р. № 1251-ХІІ (із змінами та доповненнями), ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Згідно ч.2 ст.241 Кодексу адміністративного судочинства України, перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Крім того, при проведенні планової документальної перевірки Шахти «Червоноградська»ДП «Львіввугілля»на підставі направлення від 31 липня 2006 року № 133/23-1, виданого ДПІ у м.Червонограді було встановлено, що в періоді, що перевірявся. Шахта  «Червоноградська»ДП «Львіввугілля»мала державні акти на право постійного користування землею:

серія І-ЛВ № 004367. який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 23.06.2000р. за № 158. Земельну ділянку площею 65,2279 га. надано для обслуговування промислового майданчика залізниці, відстійників, відповідно до рішення Червоноградської міської ради народних депутатів від 25.11.1999р. № 429; серія І-ЛВ № 004418, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 27.12.1999р. за № 143. Земельну ділянку площею 6,2078 га надано для обслуговування будівель дитячого садка і будівель спорткомплексу "Шахтар" (1,1641 га - земельна ділянка для обслуговування будівель дитячого садка, 5,0437 га - земельна ділянка для обслуговування будівель спорткомплексу "Шахтар") відповідно до рішення Червоноградської міської ради народних депутатів від 24.06.1999р. № 227;

серія ІІ-ЛВ № 002305, який виданий Сокольською районною радою народних депутатів Львівської області та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 26.11.1998р. за № 123. Земельну ділянку площею 26,1561 га надано для розміщення виробничих та підсобних будівель відповідно до рішення Острівської сільської ради народних депутатів від 10.04.1998р.; серія ЯЯ № 176186, який виданий ДП ''Львіввугілля" на підставі розпорядження голови Сокальської райдержадміністрації від 24.02.2005р. № 521. Земельна ділянка площею 0,2046 га розташована на території Острівської сільської ради. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - будівництво шахтного вентилятора. Акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 030646100001 17.02.2006р.

Згідно рішення Червоноградської міської ради Львівської області четвертого демократичного скликання VІ-ої сесії від 25.03.2004р. № 156 "Про передачу ДП "Львіввугілля" у постійне користування земельних ділянок", передано структурному підрозділу Шахті "Червоноградська" ДП "Львіввугілля" земельну ділянку площею 0,8540 га під пилорамою та лісним складом в м.Червоноград по вул.Промисловій.

За результатами перевірки встановлено, що Шахта "Червоноградська" ДП "Львіввугілля" занизила податкове зобов'язання по платі за землю за 2004 р. та 2005 р. за вищевказані земельні ділянки.

Грошова оцінка земельнихї ділянок на 2004 р. та 2005 р. згідно листа - відповіді Червоноградського міського управління земельних ресурсів від 15.09.2006р. № 1148 становить відповідно станом на 2004р. - 656469,8 грн. та станом на 2005р. - 656469,8 грн., а саме :

а) плата за земельну ділянку на 2004 рік (з 01.01.2004р. по 31.12.2004р.) становить:

656469,8 грн. х 1% х 25%: 100: 12м-ців х 9 м-ців = 1231 грн.;

б) плата за земельну ділянку на 2005 рік становить: 656469,8 грн. х 1%х25%: 100 = 1641 грн.

Для підприємств вугільної промисловості розмір податку становить 25% від загальновстановленої ставки (1%).

Крім того, Шахтою "Червоноградська'" ДП "Львіввугілля" занижена загальна сума земельного податку, яка підлягає сплаті в 2006 році в результаті завищення суми пільги на 2006 рік. Задекларована платником в податковому розрахунку земельного податку сума пільги на 2006 рік складає 4663 грн. Фактично сума пільги на 2006 рік складає: 2446006,92 грн. х 1% х 25% х 75% х 95% : 100 = 4357 грн.

Зазначені суми податкового зобов'язання донараховано в зв'язку з тим, що грошова оцінка земельної ділянки, на яку поширюється пільга, становить 2446006,92 грн. (довідка Червоноградського міського управління земельних ресурсів від 31.01.2006р. № 471). Пільга надається тільки на суму податку, яка надходить до місцевого бюджету - 75%. Максимальний розмір пільги не повинен перевищувати 95%.

Земельний податок, який підлягає сплаті в Ікв.2006 року занижений на суму: (4663 грн. - 4357 грн. = 306 грн.) : 12 м-ців х 3 м-ці = 77 грн.

В порушення ст.ст. 2, 5, 14, 15, 17 Закону України від 03.07.1992р. № 2535-ХП "Про плату за землю" (із змінами і доповненнями), Шахтою "Червоноградська" ДП "Львіввугілля", занижена сума земельного податку за перевірений період на 2949 грн. (1231 грн. + 1641 грн. + 77 грн.).

В заяві про уточнення суми позову , що подана позивачем в судовому засіданні 03.12.2008 р., позивач в частині правомірності донарахування відповідачем суми основного платежу зземельного податку в сумі  2949,00 грн.погодився.

Також, твердження позивача про неправомірність нарахування штрафних санкцій спростовується тим, що, відповідно до п.6 наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби " від 17.03.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 р., згідно з чинним законодавством органам державної податкової служби надано право застосовувати до платників податків штрафні та фінансові санкції у порядку та розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до абз. “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.   

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:

1)          визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені:

1231 + 1641 + 77 = 2949 грн. - сума недоплати;

9 + 21 =30 кількість податкових періодів;

2)          визначається  сукупно  сума  штрафних  (фінансових)  санкцій   за  всіма  податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;

за 2004р. недоплата 1231 грн. х 30 періодів х 10 % = 3693 грн. - штрафних санкцій.

за 2005р. 1641 х 21 х 10 = 3446,10 грн.

за 2006р. 77 х 9 х 10 = 69,30 грн.

Отже, 7208,40 грн. - загальна сума фінансових санкцій по ставках.

3)          здійснюється обрахування максимального га мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.

Мінімальний розмір штрафних санкцій - 170 грн.

Максимальний розмір 2949 х 50% = 1474,50 грн.

Розмір штрафних санкцій, який перевищує 50% і тому не може бути визначений до сплати складає 7208,40грн.

Отже, згідно поданого відповідачем пояснення, штрафні санкції нараховано за методикою, що відповідає нормам чинного законодавства.

15.01.2008 року відповідачем подано заяву про застосування при розгляді справи норми, що визначає строк звернення до адміністративного суду в порядку ст.99 КАС України. ДПІ у м.Червонограді наполягає на застосуванні норми ст.99 КАС України та відмові в задоволенні позову на підставі ст.100 КАС України. Позивачем суду подано заяву про поновлення строку позовної давності.

Оцінюючи подані сторонами вищевказані заяви, суд зазначає наступне. Предметом спору у справі є визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 000673231/0 від 19.09.2006 р. Зазначене рішення отримано позивачем, як свідчить підпис повноважного представника, 19.09.2006 року. Таким чином, саме при отриманні спірного рішення позивач дізнався про порушення, на його думку, даним рішенням його прав та інтересів.

Відповідно до ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, строк звернення до адміністративного суду щодо оскарження спірного рішення закінчився в вересні 2007 року.

Відповідно до ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Оцінюючи заяву представника позивача про поновлення строку позовної давності, судом встановлено, що, позивачем не наведено обґрунтованих доводів та доказів, які б довели поважність причин неподання позову протягом строку з моменту отримання податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, до закінчення строку, визначеного ст.99 КАС України, хоча дане рішення було отримано безпосередньо головним бухгалтером позивача 19.09.2006 р. Отже, у відповідності до норми п.2 ст.100 КАС України, позивачем не надано належного обґрунтування того, що причина пропущення строку звернення до суду є поважною і є підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду для оскарження в порядку адміністративного судочинства.

Тому, враховуючи те, що відповідач –ДПІ у м.Червонограді наполягає на застосуванні при розгляді справи вимог ст.99 КАС України, а позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що дозволили би визнати причину пропущення строку звернення до суду поважною, виходячи із викладеного вище, суд вважає наявними та обґрунтованими підстави щодо відмови в задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч.3 ст.9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Однак, позивач у встановленому законом порядку не довів правомірність своєї оспорюваної поведінки та своїх вимог.

Враховуючи викладене, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення” суд прийшов до висновку, що позов Державного підприємства “Львіввугілля” (м.Сокаль) до Державної податкової інспекції у м.Червонограді (м. Червоноград) про  визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 000673231/0 від 19.09.2006 р. не підлягає до задоволення.

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Згідно п.п. 1, 2 ч.3 р.VІІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та становить 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 3,4 грн.

Позивачем в якості доказу сплати держмита представлено платіжне доручення № 926061-001 від 08.10.2007 р. про сплату держмита в сумі 3 грн. 40 коп.

Згідно ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Документального підтвердження наявності таких витрат суду на надано.

На підставі наведеного, а також, в зв'язку з тим, що спір виник з вини позивача, судові витрати підлягають віднесенню за його рахунок.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст.19, 55, 67 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 17, 48, 69, 71, 87, 89, 94, 122, 123, 124, 138, 139, 140, 151, 152, 153, 154, 162, 163, п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                       Пазичев В.М.