Рішення

від 03.04.2008 по справі 6/1356-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/1356-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" квітня 2008 р. Справа № 6/1356-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

          при секретарі Гаврушкевич О.О.

за участю представників сторін

від позивача Кулик А.М. - дов. №02/10 від 22.10.07

Чернявський О.О. - дов. №01/10 від 22.10.07  

від відповідача Козирацький О.Л. - директор

Слівінський О.В. - дов. від 19.12.07

від третьої особи: Кулик А.М. - дов. від 04.02.08   

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" (м. Житомир)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору : Фірма "Z DIFFUSION" (Франція)     

до Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями компанії "СМС Консепт Україна"  проектно-будівельної фірми "Інтерагробуд" (м.Житомир)

про визнання права власності та спонукання до вчинення дій

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на автоклав та спонукання відповідача передати йому даний автоклав. Вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору уступки права вимоги №1 від 10.08.07 Фірма "Z DIFFUSION" (Франція) передала ТОВ "Зед Спар Юкрейн" право вимоги по контракту купівлі-продажу автоклава від 02.12.2005р. №6365м, який був укладений між Фірмою "Z DIFFUSION" (Франція) та Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями компанії "СМС Консепт Україна"  проектно-будівельною фірмою "Інтерагробуд".

В ході розгляду справи позивач заявою від 12.03.2008р. (а.с.167-169 т.1) змінив предмет позову та просить стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 492000,00грн., які були перераховані Фірмою "Z DIFFUSION" за автоклав.  Зміну предмету позову обгрунтовує тим, що відповідач не виготовив автоклав на виконання умов контракту №6365м від  02.12.2205р., а кошти, отримані від Фірми "Z DIFFUSION" в рахунок оплати за автоклав, використав на власний розсуд. Тому відповідно до ст.1212 ЦК України зобов'язаний повернути отримані кошти.

Ухвалою суду від 29.01.2008р. Фірму "Z DIFFUSION" залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с.118 т.1).   

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в сумі 492 000,00грн. підтримали. Додатково пояснили, що контракт №6365м від 02.12.2005р. є неукладеним, так як в ньому відсутні такі істотні умови, як якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг), базисні умови поставки товару (умови приймання-здавання виконаних робіт або послуг), упаковка та маркування.  Відповідно до ч.8 ст.181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір вважається неукладеним. Оскільки підставою для перерахування відповідачу коштів фірмою "Z DIFFUSION" був контракт №6365м від 01.12.05, який є неукладеним, тому відповідно до ст.1212 ЦК України відповідач зобов'язаний повернути отримані кошти, так як підстава, на якій вони набуті, згодом відпала.

Представники відповідача проти позову заперечують. Надали контракт №6365м від 02.12.05 в іншій редакції, ніж надана позивачем, предметом якого є поставка Фірмі "Z DIFFUSION" мачт та виготовлення автоклаву для виробництва мачт. Наявність контракту №6365м в іншій редакції пояснюють тим, що сторони пізніше змінили предмет контракту і домовились про поставку мачт, які і поставлялись підприємством французькій стороні. Контракт №6365м від 02.12.2005р. в редакції позивача також вважають неукладеним, так як в ньому відсутні всі істотні умови. Зазначили, що з такого контракту не виникають будь-які права та обов'язки сторін, а тому вони не могли бути передані позивачу за договором відступлення права вимоги. Кошти, перераховані фірмою "Z DIFFUSION" на автоклав, зараховані як оплата за поставлені фірмі мачти, спір по яких знаходиться на розгляді Торгового суду Ля Рошель.  

Представник третьої особи підтвердив обсяг прав позивача по договору уступки вимоги, в тому числі і вимагати повернення коштів, перерахованих за автоклав (а.с.8-10 т.2).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, господарський суд   

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством з іноземними інвестиціями компанії "СМС Консепт Україна"  проектно-будівельною фірмою "Інтерагробуд" (Відповідач) та фірмою "Z DIFFUSION" (Третя особа) 02 грудня 2005 року був укладений договір №6365м, згідно якого Відповідач зобов'язувався виготовити автоклав, а Третя особа зобов'язувалась прийняти та оплатити цей товар (а.с.9-10 т.1).

На виконання вказаного договору Третя особа перерахувала Відповідачу кошти в загальній сумі 84046,20 євро, що в еквіваленті становить 492000,00грн., як попередню оплату за автоклав згідно контракту №6365м від 02.12.05. Ця обставина підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків-фактур Відповідача: №51 від 02.12.05 (а.с.18 т.1), №1 від 04.01.06 (а.с.20 т.1), №3 від 30.01.06 (а.с.24 т.1), №5 від 13.04.06 (а.с.27 т.1), відповідними розшифровками іноземного перерахунку (а.с.20, 23, 26, 29 т.1), довідкою банку Сосьєте Женераль (а.с.82 т.1), довідкою Житомирської філії  ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (а.с.43 т.1) та не заперечується Відповідачем.

10 серпня 2007 року між фірмою "Z DIFFUSION" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" (Позивач) укладено договір уступки права вимоги (цесії) №1, згідно якого Позивач став кредитором по договору №6365м та набув право вимоги до Відповідача стосовно виконання цього договору (а.с.14-17 т.1).

Оскільки Відповідач у встановлений договором №6365м строк не виконав покладені на нього зобов'язання, на підставі вказаного договору цесії №1 Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на автоклав та спонукання Відповідача передати йому даний автоклав.

Заперечуючи проти позову, Відповідач пояснив, що автоклав на виконання умов контракту №6365м від 02.12.05 ним не виготовлявся, так як Третьою особою не була надана необхідна технічна документація. Сторони змінили предмет контракту №6365м від 02.12.05, виклавши його в іншій редакції без зміни номера та дати, і домовились про поставку мачт, які Відповідач поставив Третій особі на загальну суму 119243,28 євро.

Разом з тим, Відповідачем не надані суду докази того, що контракт №6365м від 02.12.05 в редакції, яку надав Позивач, втратив чинність чи не підлягає виконанню тощо.  

На виконання вимог суду Житомирською митницею надані копії наступних документів: контракту №6365м від 02.12.05 про поставку мачт та виготовлення автоклаву, яким Відповідач обгрунтовував свої заперечення на позов, додаткові угоди до цього контракту стосовно загальної суми контракту та специфікації на поставку мачт, також вантажно-митні декларації та рахунки на поставку мачт (а.с.94-113 т.1).

Так як Відповідач не надав суду докази на підтвердження виготовлення автоклаву, в судовому засіданні заперечував його наявність, Позивач змінив предмет позову та поставив вимогу про повернення Відповідачем коштів, отриманих від Третьої особи як попередню оплату за автоклав.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши укладені між сторонами контракти, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.7 ст.193 ГК України не  допускаються  одностороння   відмова   від   виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як зазначалось вище, Третьою особою на виконання умов контракту №6365м від 02.12.05 та відповідних рахунків Відповідача були перераховані останньому кошти в загальній сумі 84046,20 євро, що в еквіваленті становить 492000,00грн., як попередню оплату за автоклав.

Відповідач пояснив, що отримані кошти зараховані в рахунок оплати за поставлені ним мачти згідно контракту №6365м від 02.12.05 в іншій редакції. Однак, такі дії Відповідача суперечать приписам ч.3 ст.203 ГК України, яка передбачає, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги,  строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом  витребування.  Для  зарахування достатньо заяви однієї сторони. Проте Відповідачем не надані докази на підтвердження згоди Третьої особи на таке зарахування. Натомість, представник Третьої особи заперечив наявність будь-якої домовленості стосовно спрямування перерахованих коштів на інші цілі, ніж на оплату автоклава.    

Згідно ч.2 ст.180 ГК України господарський   договір  вважається  укладеним,  якщо  між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто  згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного  виду,  а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п.1 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської                                     інтеграції України 06.09.01 N 201, зареєстрованого в Міністерстві                                     юстиції України 21.09.2001 р. за N 833/6024,   до   умов,   які   повинні  бути  передбачені  в  договорі (контракті),  якщо  сторони такого договору (контракту) не погодилися про   інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір  може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним   внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відносяться:

1.1. Назва,  номер  договору (контракту),  дата та місце його укладення.

1.2. Преамбула.

1.3. Предмет договору (контракту).

1.4. Кількість  та  якість  товару  (обсяги  виконання робіт,надання послуг).

1.5. Базисні умови поставки товарів (приймання-здавання виконаних робіт або послуг).

1.6. Ціна та загальна вартість договору (контракту).

1.7. Умови платежів.

1.8. Умови приймання-здавання товару (робіт, послуг)

1.9. Упаковка та маркування.

1.10. Форс-мажорні обставини.

1.11. Санкції та рекламації.

1.12. Урегулювання спорів у судовому порядку.

1.13. Місцезнаходження (місце проживання), поштові та платіжні реквізити сторін.

Як вбачається з договору №6365м від 02.12.05, наданого Позивачем, в ньому відсутні такі істотні умови як детальне найменування та марка товару, якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг), базисні умови поставки товару (приймання-здавання виконаних робіт або послуг), умови приймання-здавання товару (робіт, послуг), упаковка та маркування, форс-мажорні обставини. Відсутність таких істотних умов визнається сторонами по справі.

Частиною 8 статті 181 ГК України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається  неукладеним (таким, що не відбувся).  Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії  щодо його виконання,  правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Отже, враховуючи викладені обставини, договір №6365м від 02.12.05 в редакції, наданій Позивачем, є неукладеним.

Згідно приписів частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або  зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України).

Термін "майно", що вживається в цій статті, має на увазі як предмети зовнішнього матеріального світу, так і майнові або зобов'язальні права, наприклад, право власності на речі чи гроші.

Як зазначалося вище, Третя особа на підставі договору №6365м від 02.12.05 перерахувала Відповідачу кошти в загальній сумі 84046,20 євро, що в еквіваленті становить 492000,00грн. Оскільки ця підстава на даний час відпала, так як договір є неукладеним, то Відповідач зобов'язаний повернути отримані ним кошти в якості попередньої оплати за автоклав.

Заперечення Відповідача, що питання повернення коштів повинно вирішуватись між ним та Третьою особою, а не з Позивачем, спростовується укладеним між Третьою особою та Позивачем договором уступки права вимоги (цесії) № 1 від 10.08.07, пунктом 2.3 якого передбачено, що передача права вимоги від Цедента (Третя особа) до Цесіонарія (Позивач) у відношенні Боржника (Відповідач) означає передачу всієї сукупності прав, наданих цивільним та господарським законодавством для кредитора в зобов'язанні, в тому числі право вимагати виконання зобов'язання в судовому порядку.

Відповідно до ст.514 ЦК України  до нового кредитора переходять права первісного  кредитора у  зобов'язанні  в  обсязі  і  на  умовах,  що  існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки Третьою особою кошти в якості попередньої оплати за автоклав згідно договору №6365м від 02.12.05 перераховані Відповідачу до укладення договору цесії, а обставини стосовно того, що вказаний договір №6365м є неукладеним, встановлені судом в ході розгляду даної справи, то Позивач як новий кредитор на підставі договору цесії має повний обсяг прав, які перейшли від первісного кредитора по договору №6365м, в тому числі і вимагати повернення коштів, отриманих Відповідачем (Боржником) за підставою, яка згодом відпала.     

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями компанії "СМС Консепт Україна"  проектно-будівельної фірми "Інтерагробуд" (10001, м.Житомир, вул.Баранова, 93, код 24699878)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зед Спар Юкрейн" (10025, м. Житомир, вул.Корольова, 132, код 35299529) кошти в сумі 492 000,00грн. та судові витрати: 4920,00грн. сплаченого державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.  

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Дата підписання рішення: 08 квітня 2008 року.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2,3, 4 - сторонам