Постанова

від 12.04.2008 по справі а27/555-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А27/555-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.03.08р.

Справа № А27/555-07

За позовом  Приватного підприємства «РЕСУРС-КОМПЛЕКТ», м. Кривий Ріг 

до  Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі 

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16.08.07р. №0000752301/2 і від 06.03.07р. №0000762305/0

                                                                                                                       Суддя  Татарчук В.О.

                                                                                                                       Секретар Дякун А.І.

Представники сторін:

від позивача - Бейгул Л.В. дов. від 12.03.08р. №1/14

від відповідача - Білявська Т.І. дов. від 12.01.08р. №920/10/100, Шрамко І.В. дов. від 29.12.07р. №39236/10/100

Суть спору:

           Приватне підприємство «РЕСУРС-КОМПЛЕКТ»звернулося з позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі  (далі Південна МДПІ) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 16.08.07р. №0000752301/2 і від 06.03.07р. №0000762305/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

-          в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податковим органом зроблено необґрунтований висновок про заниження підприємством доходу та завищення валових витрат на суму 150тис.грн., так як підприємство не отримувало товар від ПП «Віталі Плюс»та відповідна вартість до приросту запасів не включалася;

-          відповідачем зроблено безпідставний висновок про порушення товариством пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у вигляді завищення валових витрат на 300тис.грн. у зв'язку з оплатою маркетингових послуг, наданих ПП «Віталі Плюс»;

-          згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 та пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством правомірно віднесено до складу валових витрат у декларації про прибуток за три квартали 2006р. витрати по попередній оплаті товарів;

-          є неправомірним твердження податкового органу про безпідставність використання позивачем пільги по податку на додану вартість на підставі п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

           Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що ПП «РЕСУРС-КОМПЛЕКТ»в порушення:

-          пп.4.1.1 п.4.1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.3, 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.11.2.3 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»занижено податок на прибуток на суму 111344грн.;

-          пп.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»підприємством завищено суму до сплати в бюджет за листопад 2005р. на 333грн. та завищено від'ємне значення суми ПДВ до відшкодування з бюджету за грудень 2005р. на 330грн.  

-          пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем завищено валові витрати за 2006р. на 54504грн.

В судовому засіданні 13.03.08 оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

06.03.2007р. Південною міжрайонною державною податковою інспекції у м. Кривому Розі  були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000752301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 172263,75грн., в тому числі 114842,5грн. - основний платіж, 57421,25грн. – штрафні (фінансові) санкції;

- №0000762305/0, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 330грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 170грн.  

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень був акт №27/230/30734136 від 20.02.2007р. «Про результати виїзної планової перевірки ПП «РЕСУРС-КОМПЛЕКТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.06р.»

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення:

-          пп.4.1.1 п.4.1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.3, 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.3 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток на суму 111344грн.;

-          пп.7.2.4 п.7.2. ст.7, пп.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено суму ПДВ до сплати в бюджет за листопад 2005р. у сумі 333грн. та завищено від'ємне значення суми ПДВ до відшкодування з бюджету за грудень 2005р. на 330грн.

За результатами розгляду скарг позивача в процедурі апеляційного узгодження податкового зобов'язання, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від  №0000752301/2 від 16.08.07р.,  яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 167016грн., в тому числі 111344грн. –основний платіж і 55672грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Суд вважає за необхідне задовольнити вимоги в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000752301/2 від 16.08.2007р. з таких підстав.

Положення чинного законодавства та матеріали справи свідчать про необґрунтованість висновку податкового органу щодо порушення ПП «РЕСУРС-КОМПЛЕКТ»пп.4.1.1 п.4.1, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.5.1 пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.3, 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.3 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у вигляді заниження податку на прибуток на суму 111344грн.

Зокрема, суд вважає правомірними дії позивача з включення витрат підприємства, пов'язаних з отриманням маркетингових послуг в сумі 300тис.грн.

В акті перевірки №27/230/30734136 від 20.02.2007р. Південна МДПІ вказує на те, що підприємством в порушення п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безпідставно завищені валові витрати на 300тис.грн. – витрати по оплаті маркетингових послуг, наданих ПП «Віталі Плюс», згідно з договором від 09.12.05р. №18.

Однак, такий висновок податкового органу є помилковим.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

09.12.2005р. між ПП «РЕСУРС –КОМПЛЕКТ»(Замовник) і ПП «Віталі Плюс»(Виконавець) був укладений договір №18 про інформаційні і посередницькі послуги.

В пункті 1.2 договору визначено, що виконавець здійснює маркетингові дослідження на ринку поставок металопродукції і забезпечує замовнику укладення контракту з покупцем –ЗАТ «Технопарк»на поставку оцинкованих рулонів в кількості 5 000 тонн на протязі 2006 року.   

В підтвердження виконання вказаного договору, позивачем надані копії актів виконаних робіт від 09.12.2005р., звіту про проведення дослідження, а також платіжних доручень №9, №11, №10, №8 від 25.12.2005р., податкових накладних від 22.12.05р., 26.12.05р.

16.12.2005р. між ПП «РЕСУРС –КОМПЛЕКТ»(Постачальник) і ЗАТ «Технопарк»(Покупець) укладений договір №648/20/РК-ТП щодо поставки сталі оцинкованої в рулонах.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.  

Наведені акти виконаних робіт цілком відповідають вказаним вимогам. Так, в актах містяться найменування документу, дати складання, назви підприємств і прізвища посадових осіб, зміст, вартість господарських операцій.

В ході вирішення спору податковою інспекцією не доведений факт ненадання позивачу вказаних послуг.

Викладене дозволяє стверджувати про відсутність з боку позивача порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у вигляді завищення валових витрат на 300 тис. грн.

Є безпідставним і твердження податкового органу щодо завищення підприємством валових витрат на 150тис.грн., що складають витрати по оплаті товарів продавцю - ПП «Віталі Плюс», згідно договору від 20.12.05р. №26/12-РК.

В даному випадку, відповідач вказує на те, що вказана операція не викликала змін в активах підприємства і така операція не може вважатися господарською операцією, і активи не використовувались у власній господарській діяльності.

В ході судового розгляду встановлено, що 20.12.2005р. між ПП «Віталі Плюс»(Продавець) і ПП «РЕСУРС-КОМПЛЕКТ»(Покупець) був укладений контракт №2612-РК щодо поставки металопродукції.

Згідно із специфікацією №1 від 20.12.2005р. до вказаного договору загальна сума поставки визначена в розмірі 150000грн.

На виконання вказаного договору позивачем було перераховано ПП «Віталі Плюс»передплату в сумі 150000грн.

На думку суду, при формуванні валових витрат за вказаною операцією позивач діяв у відповідності з наведеними положеннями п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

При цьому суд не приймає посилання податкової інспекції на п.1.32 ст.1 вказаного Закону.

Відповідно до вказаної норми, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

На думку суду, наведене положення закону передбачає таку мету господарської діяльності як отримання доходу і така мета стосується діяльності суб'єкта підприємництва в цілому, а не конкретної угоди.

Слід зазначити, що позивач порахував передплату і структура активів підприємства змінилась.   

До того ж відповідачем не спростовані посилання позивача на положення абз.2 п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з наведеною нормою, вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Таким чином є помилковим висновок податкового органу щодо завищення підприємством валових витрат на 150тис.грн.

Вказуючи на порушення підприємством пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податкова інспекція зазначає про те, що позивач включив до складу валових витрат у 3 кварталі 2006р. перераховану нерезиденту ТОВ «Стройєйс-2»передплату в сумі 185453грн. Об'єкт оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2006р. було занижено на вказану суму, за 11 місяців 2006р. на 256006,18грн. з подальшим коригуванням суми оподатковуваного прибутку за рахунок збільшення валових доходів у декларації за 2006р.

Суд враховує, що зазначені дії позивача не призвели до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за 2006р. Наведене не заперечується і відповідачем.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Зазначені положення дозволяють стверджувати про те, що відсутність недоплати виключає можливість нарахування штрафних санкцій.

Викладені обставини свідчать про незаконність податкового повідомлення-рішення №0000752301/2 від 16.08.2007р., що є підставою для задоволення позову у вказаній частині.  

Суд відмовляє в задоволенні позову щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000762305/0 від 06.03.2007р. з огляду на наступне.

Південна МДПІ в акті перевірки №27/230/30734136 від 20.02.2007р. вказує на порушення підприємством пп.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»у вигляді завищення суми до сплати в бюджет за листопад 2005р. на 333грн. та завищення від'ємного значення суми ПДВ до відшкодування з бюджету за грудень 2005р. на 330грн.

Відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.9.8 ст.9 вказаного Закону у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.  

ПП «РЕСУРС-КОМПЛЕКТ»було виключено з реєстру платників податку на додану вартість на підставі акту про анулювання свідоцтва платника ПДВ від 02.11.2005р.

В ході вирішення спору позивачем не доведена відсутність порушень вказаних норм в діяльності підприємства.

Відсутність у ПП «РЕСУРС-КОМПЛЕКТ»до березня 2006р. інформації про анулювання свідоцтва платника ПДВ не є підставою для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000762305/0 від 06.03.2007р.  

           Керуючись ст.ст. 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі   №0000752301/2 від 16.08.07р.

           В іншій частині позову відмовити.

          Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «РЕСУРС–КОМПЛЕКТ»(м. Кривий Ріг, вул. К.Маркса, 19, кв.2, код ЄДРПОУ 30734136) 3грн.40коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили згідно ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.186 КАС України.

Суддя                                                                                                       В.О. Татарчук

Дата підписання постанови, оформленої у відповідності до ст.163 КАС України –09.04.2008р.