Рішення

від 05.03.2008 по справі 46/462

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

46/462

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2008 р.   Справа 46/462

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Каді Дніпро”  

доТовариства з обмеженою відповідальністю “Ес - Джі - Ес Корпорейшн Україна”

простягнення 619 334,32 грн.

                                                                                                               Суддя Шабунін С.В.

Представники:

від позивачаВасильченко О.М. —представник за довіреністю від 12.01.2008 р.   

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Каді Дніпро” звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ес - Джі - Ес Корпорейшн Україна” з позовом № 18 від 23.10.2007 р. про стягнення 283 323,16 грн. оплаченого, але не поставленого товару відповідно до договору поставки № 27 від 16.04.2007 р. та 377 642,88 грн. пені за порушення термінів поставки.       

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2007 р. № 46/462 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.01.2008 р.

21.01.2008 р. розгляд справи було відкладено на 04.02.2008 р. у зв'язку з неявкою в судове засідання відповідача.  

У судове засідання, призначене на 04.02.2008 р. відповідач не з'явився, уповноваженого представника не направив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 46/462 не виконав, про причини свого неприбуття суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2008 р. розгляд справи № 46/462 було відкладено на 25.02.2008 р.

25.02.2008 р. судове засідання у справі не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та було перенесено на 05.03.2008 р, про що сторін повідомлено належним чином.  

У судове засідання, що відбулося 05.03.2008 р., відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Про причину нез'явлення свого представника суд не повідомив, вимоги ухвал від 04.12.2007 р. та 21.01.2008 р. та 04.02.2008 р. у справі № 46/462 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та у відповідності до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляду спору по суті представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, стягнувши з відповідача 283 232,16 грн., що були перераховані на його рахунок в якості попередньої плати у відповідності з договором поставки № 27 від 16.04.2007 р. Позивач зазначає, що ним було виконано свої договірні зобов'язання перед відповідачем, натомість останній порушив умови домовленості сторін, а саме, поставив товар, що за своїм асортиментом не відповідає угоді сторін. Зважаючи на порушення відповідачем обумовлених строків поставки, позивач також просить стягнути з нього 336 102,16 грн. пені на час прострочення виконання немайнового зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд —

                                                         ВСТАНОВИВ:

16.04.2007 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Ес - Джі - Ес Корпорейшн Україна” в якості постачальника та Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Каді Дніпро” в якості покупця підписано договір поставки № 27 від 16.04.2007 р., за умовами якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію (товар) згідно з додатковою угодою № 1, що є невід'ємною частиною договору.   

Предметом поставки, виходячи з п. 1.2 вказаної угоди є матеріали, потрібні для проведення гідроізоляційних робіт. Повне найменування товару, його номенклатура, кількість, ціна одиниці та вартість в цілому також вказується в додатковій угоді № 1.     

Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що постачальник здійснює поставку товару покупцю не пізніше 27.04.2007 р.

Передача товару покупцю здійснюється на підставі видаткових накладних на складі покупця, а право власності на товар переходить з моменту його передачі (п. 3.3, 3.4).

Відповідно до п. 3.5 договору товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем у кількості, зазначеній у відповідній видатковій накладній.

Пунктом 2.2.2 договору визначено обов'язок покупця сплатити вартість товару.

Згідно з ст. 5 договору № 27 від 16.04.2007 р. ціни на товар встановлюються за домовленістю сторін. В накладних вартість проставляється в гривнях України. Ціна (сума) договору становить вартість товару та зазначається у додатковій угоді № 1. Поставка товару здійснюється відповідно до цін, встановлених у додатковій угоді № 1.   

При здійсненні розрахунків по договору, покупець сплачує:

- попередньо 30 % від загальної вартості товару, вказаної в додатковій угоді № 1 на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку;

- наступні 45 % від загальної вартості товару, вказаної в додатковій угоді № 1 по факту поставки постачальником та отримання покупцем товару, згідно видаткової накладної;

- наступні 25 % від загальної вартості товару, вказаної в додатковій угоді № 1 по факту прийняття покупцем робіт по договору підряду № 19 від 16.04.2007 р.  

З матеріалі справи слідує, що платіжними дорученнями № 56 від 18.04.2007 р. на суму 7 692,86 грн., № 55 від 18.04.2007 р. на суму 105 600,00 грн., № 65 від 11.05.2007 р. на суму 169 939,30 грн. позивач перерахував відповідачу в якості оплати за матеріали, потрібні для проведення гідроізоляційних робіт згідно з договором № 27 від 16.04.2007 р. 282 232,16 грн. Тобто, 18.04.2007 р. позивачем було оплачено 30 % вартості товару, а 11.05.2007 р. —45 %.  

За твердженнями позивача, додатком № 1 до договору поставки № 27 від 16.04.2007 р. сторонами було погоджено кількість, асортимент, ціну і суму товару, а саме: відповідач зобов'язався поставити позивачеві уайт спірит в кількості 576 літрів по ціні 8 грн. за літр на суму 4 608,00 грн., premium rubber в кількості 11 520 літрів по 32 грн. за літр на суму 368 640,00 грн., геотекстиль в кількості 576 кв.м. по ціні 3,4 грн. за кв.м. на суму 1 958,40 грн. та кварцевий пісок в кількості 2 592 кг по ціні 0,94 грн. за кілограм на суму 377 642,88 грн.

На думку позивача відповідачем порушено договірні домовленості щодо асортименту товару, що мав бути поставлений, оскільки відповідно до видаткової накладної № РН-0000002 від 16.07.2007 р. відповідач зажадав від позивача прийняття уайт спірит у кількості 200 літрів по ціні 6,65 грн. без ПДВ, неткані матеріали у кількості 2 900 кв.м  по ціні 6 172,07 грн. без ПДВ та гідроізоляцію premium rubber в кількості 11 520 літрів по ціні 26,66 грн. за літр, загалом на суму 377 642,47 грн.       

09.10.2007 р. позивачем складено на адресу відповідача лист № 18, в якому, посилаючи на ст. 672 Цивільного кодексу України, Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Каді Дніпро” відмовилося від прийняття вищевказаного товару і вимагало у строк до 19.10.2007 р. повернення грошових коштів  в сумі 283 232,16 грн. Крім того, на підставі ст. 612 Цивільного кодексу України позивач зазначив, що вважає розірваним договір № 27 від 16.04.2007 р., зважаючи на прострочення відповідача щодо виконання прийнятих зобов'язань.    

Як вказує позивач, при укладенні договору № 27 від 16.04.2007 р. відповідачу для підписання було передано два однакових підписаних та скріплених печаткою екземпляри договору та додатку № 1 до нього. Натомість відповідачем повернуто додаток № 1 без підпису уповноваженої особи, але з проставленням печатки підприємства. На цій підставі, позивач вважає, що підписаний та скріплений печатками двох сторін екземпляр додаткової угоди № 1 наявний у відповідача, у зв'язку з чим, клопотанням без вихідного номеру та дати, що надійшло до суду 21.01.2008 р., позивач просив витребувати у відповідача оригінал додаткової угоди № до договору поставки № 27 від 16.04.2007 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2008 р. та від 04.02.2008 р. відповідача було зобов'язано надати суду оригінали та належним чином засвідчені копії документів, складених в рамках договору № 27 від 16.04.2007 р. Разом з тим, відповідачем вимоги ухвал суду у справі № 46/462 не виконано, зважаючи на що судом вирішено розглянути заявлені вимоги на підставі наявних у справі матеріалів.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що додаток № 1 до договору № 27 від 16.04.2007 р., в якому перелічено вид, кількість та вартість товару, не містить підпису уповноваженої особи відповідача.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.         

Аналіз діючого законодавства дає підстави стверджувати, що істотними умовами договору поставки слід вважати кількість, номенклатуру (асортимент, тобто розподіл товарів за окремими групами, ознаками та співвідношеннями), якість, строки поставки, ціна товару, відвантажувальні та платіжні реквізити.   

Частиною 2 ст. 639 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 8.1 та 8.4 договору від 16.04.2007 р. дана угода складена у двох примірниках і  набирає законної сили з моменту її підписання представниками обох сторін і діє до 05.05.2007 р., але в будь-якому разі до виконання сторонами зобов'язань.   

Таким чином, сторони погодили письмову форму договору поставки, у зв'язку з чим, додаток № 1, який є його невід'ємною частиною також має бути укладений у письмовій формі.     

У частині 2 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин (дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків) вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В даному разі проставлення печатки лише засвідчує дійсність підпису.  

На підставі викладеного, відсутність в додатку № 1 до договору № 27 від 16.04.2007 р. підпису уповноваженої особи підприємства відповідача свідчить про відсутність його волевиявлення щодо виду, кількості, ціни та вартості товару, що мав бути поставлений.

Таким чином, сторонами не досягнуто згоди стосовно всіх істотних умов договору поставки, у зв'язку з чим такий договір не може вважатися таким, що укладений та породжувати права й обов'язки для його учасників.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на ч. 3 ст. 672 Цивільного кодексу України, і вказується, що він відмовився від товару та вимагає повернення сплаченого за нього грошової суми, оскільки його асортимент не відповідав умовам додатку № 1 до договору. Натомість, під час розгляду спору по суті, представник позивача вказував на те, що товар від відповідача ним взагалі не отримувався, про що свідчить відсутність підписів та печаток на видатковій накладній № РН-0000002, акті прийому-передачі товару та журналі реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, з якого вбачається, що довіреність підприємством на отримання товарів від відповідач не виписувалися.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Каді Дніпро” на запитання суду підтверджено, що матеріали за договором № 27 від 16.04.2007 р. підприємству не передавалися, посилання позивача на положення ст. 672 Цивільного кодексу України є недоцільними та безпідставними.   

На підставі викладеного, вимоги позивача про повернення сплачених коштів за товар, що не був поставлений слід розглядати в розрізі положень ст. 1212 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

За  таких обставин, зважаючи на те, що сторонами не було досягнуто згоди, щодо всіх  істотних умов договору поставки і такий договір вважається неукладеним, відповідач зобов'язаний, в силу норм ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, повернути позивачеві 283 232,16 грн. як безпідставно набуте майно (в силу положень ст. 177 та 190 Цивільного кодексу України гроші є майном та об'єктом цивільних прав).

Враховуючи, що спірний договір є неукладеним, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 377 642,88 грн. пені, нарахованої згідно з п. 6.3 угоди від 16.04.2007 р. задоволенню не підлягають.  

У відповідності з п. 3 ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Каді Дніпро” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ес - Джі - Ес Корпорейшн Україна” 283 323,16 грн. та 377 642,88 грн. пені підлягають частковому задоволенню, а судові витрати, що їх належить стягнути з відповідача —перерахуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ес - Джі - Ес Корпорейшн Україна” (03115, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, ідентифікаційний код 33601646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Каді Дніпро” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Березинська, 80, ідентифікаційний  код 33612032) 283 232 (двісті вісімдесят три тисячі двісті тридцять дві) грн. 16 коп. безпідставно набутих грошових коштів, 2 832 (дві тисячі вісімсот тридцять дві) грн. 32 коп. державного мита, та 53 (п'ятдесят три) грн. 96 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя                                                                                                  С.В. Шабунін

справа №  

За позовом      

до                      

про                    

Суддя