Рішення

від 03.04.2008 по справі 52/437-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

52/437-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2008 р.                                                            Справа № 52/437-07

вх. № 12774/4-52

Суддя господарського суду Білоусова Я.О. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Курочкін В.М. за довіреністю №01-33/373 від 27.09.2007 року; 3-ї особи - не з"явився; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом АТЗТ ПКТБ "Електротехмонтаж", с. Подвірки 3-я особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Пісочинська селищна рада, смт. Пісочин;

до  ВАТ "Харківська ТЕЦ - 5" с. Подвірки  

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить зобов"язати відповідача узгодити акт встановлення та узгодження меж землекористування від 22.06.2007р. Підставами заявленого позову визначив наявність у нього нерухомого майна зареєстрованого на праві власності для обслуговування якого є необхідність в укладенні договору оренди земельної ділянки. Вважає що відмова відповідача від підписання акту встановлення та узгодження меж землекористування від 22.06.2007р., являється порушенням та обмеженням його прав.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Через канцелярію суду надав пояснення по суті заявлених позовних вимог (вх. 4259) з документами в обґрунтування заявленого позову, які залучаються судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх. №3023). Вважає, що позивачем вибрано спосіб захисту права який не відповідає встановленим діючим законодавством способам захисту порушених прав. Наголосив, що земельна ділянка знаходиться у нього в постійному користуванні і на даний момент викуплена чи вилучена не була.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Письмового ставлення до заявленого позову не надала.

Ухвалою від 11.03.2008р. суд попередив сторони, що у разі неявки сторони в судове засідання, має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 25.03.2008 року була оголошена перерва до 03.04.2008 року для виготовлення повного тексту рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

19 січня 1996 року між РВ ФДМ України по Харківській області (продавець) та організацією орендарів Центрального проектного конструкторсько-технологічного бюро „Електротехмонтаж” (покупець) був підписаний договір №401 купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу орендного підприємства ПКТБ „Електротехмонтаж”. Відповідно до пункту 1.1., якого покупець отримав у власність наведене майно, у тому числі нерухомість (нежитлову будівлю адміністративного корпусу площею 3149,7кв.м., відкритий склад-модуль „Кисловодськ” площею 900кв.м., майно у відповідності з інвентаризаційними описами). Об'єкт приватизації розташований на земельній ділянці площею 7900кв.м. за адресою: сел. Подвірки, Дергачівського району, Харківської області.

Відповідно до розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації №481 від 05.08.1996 року орендне підприємство ПКТБ „Електротехмонтаж” перереєстроване в акціонерне товариство закритого типу ПКТБ „Електротехмонтаж” являється правонаступником майнових прав і обов'язків організації орендарів ЦПКТБ „Електротехмонтаж” та орендного підприємства ПКТБ „Електротехмонтаж”.

Рішенням сесії Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області №28 від 27.02.3007 року, розглянувши лист генерального директора позивача про надання дозволу на оформлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування відкритого складу модуль „Кисловодськ”, АТЗТ ПКПБ „Електротехмонтаж” надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель промисловості розташовану  в сел. Пісочин на пл. Ю.Кононенка.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування складської будівлі  (модуль „Кисловодськ”) був виготовлений ТОВ „Скіф” (ліцензія на землевпорядні роботи АВ №332044 від 13.04.2007 року №5) на підставі технічного завдання на виконання робіт по складанню проекту землеустрою.

Листом №03-33/336 від 05.09.2007 року позивач направив на адресу відповідача лист з проханням підписати акт встановлення та узгодження меж землекористування між ТЕЦ-5 та АТЗТ „Електротехмонтаж” в 3 екземплярах.

Відповідач, в свою чергу, проти задоволення позову заперечує, повідомив суд, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею І-ХР від 16.12.2001 року він являється землекористувачем земельної ділянки 132,313га, до якої входить  і земельна ділянка на яку претендує позивач. Факт правонаступництва державного підприємства „Харківська- ТЕЦ-5”, якому виданий державний акт, до ВАТ „Харківська ТЕЦ—5” підтвердив свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності – юридичної особи виданим Дергачівською райдержадміністрацією та пунктом 1.1. Статуту.

Суд розглянувши вимоги заявленого позову вважає його таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2, цієї статті, визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов"язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 13 Цивільного кодексу України, зазначається, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи документи, ніяких договорів стосовно спірної земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладалось і позивачем в обґрунтування заявленого позову не наведено статтю закону відповідно до якої встановлений такий спосіб захисту права як зобов'язання іншої особи узгодити акт встановлення та узгодження меж землекористування.

Відповідно до частин 3, 4 статті 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Статтею 143 Земельного кодексу України, визначені підстави примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку.

Статтею 149 Земельного  кодексу України, визначений порядок вилучення земельних ділянок та органи уповноважені здійснювати таке вилучення. У разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки, відповідно до частини 10 цієї статті, питання вирішується в судовому порядку.

З урахуванням наявних заперечень відповідача проти позову, примусове зобов'язання відповідача погодити акт встановлення та узгодження меж землекористування фактично являється примусовим вилученням земельної ділянки, оскільки відповідно до наявного акту на право постійного користування землею вона знаходиться у нього в постійному користуванні, а вилучення земельних ділянок проводиться лише у передбачених законом випадках компетентними органами у встановленому законом порядку.

Зважаючи на викладене суд вважає що позивачем поданий позов предмет якого не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав.

На підставі наведеного суд вважає вимоги заявленого позову незаконними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

За результатами розгляду справи судові витрати у вигляді сплаченого державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

 На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

03.04.2008 року.

Суддя                                                                                            Білоусова Я.О.

справа №52/437-07