Рішення

від 31.03.2008 по справі 17/8-08-84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/8-08-84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" березня 2008 р.Справа  № 17/8-08-84

За позовом:         Товариства з обмеженою відповідальністю „Імаго-Україна”;

до  відповідача:  Фірми „ВАЛЕСА ЛТД” у формі товариства з обмеженою відповідальністю;

про стягнення 2887,85 грн.

                                     Суддя           Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

Від позивача:        Русін Л.Ц. - повірений;

Від відповідача:   не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з  відповідача по справі 2887,85 грн., з яких 2302,38 грн. –основного боргу, 487,64 грн. –індексу інфляції; 97,83 грн. –3% річних.

Відповідач в засідання суду не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи, письмовий відзив на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

20.11.2003р. між ТОВ „Імаго-Україна” (далі позивач) та ТОВ „Валеса Лтд” (далі відповідач), укладено договір консигнації №1.

Відповідно до п.1.1., 1.3., 2.2., 4.2. зазначеного вище договору, відповідач (Консигнатор за Договором) зобов'язався протягом 30 днів з моменту одержання товару продати його від свого імені, передати позивачу (Консигнанту за Договором) обумовлену в накладних суму, а у випадку порушення строку консигнації - придбати товар у свою власність, сплативши його повну вартість чи повернути його на умовах, визначених в Договорі.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору консигнації № 1 від 20.11.2003 року, згідно накладної № 435 від 01.12.2004 р. позивачем було поставлено відповідачу поліграфічні матеріали в асортименті, надалі "товар", на загальну суму 3 259,29 (три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять гривень 29 копійок), який був отриманий уповноваженим представником відповідача, про що свідчить довіреність ЯЗЯ № 320768 від 01.12.2004 року.

Однак взяті на себе за договором зобов'язання відповідач не виконав. Оплата товару, одержаного згідно накладної №435 від 01.12.2004 р. відповідачем повністю проведена не була.

Так, 20.07.2005 року і 11.10.2005 року відповідачем було здійснено часткову оплату на загальну суму 600,00 гривень, а згідно накладної №ВП-0000001 від 16.05.2006 року повернуто позивачеві частину отриманого товару на суму 356,91 гривень. Таким чином на даний час відповідачем проведено розрахунок за товар, отриманий згідно накладної № 435 від 01.12.2004 року на суму 956 гривень 91 копійка, відповідно розмір основної заборгованість по оплаті одержаного товару становить 2 302 гривень 38 копійок.

Станом на 01.12.2006 року сторонами було здійснено звірку розрахунків, про що складено акт, яким визначено кредиторську заборгованість відповідача в сумі 2 302,38 грн. Дані, наведені в акті звіряння розрахунків, також підтверджуються накладними, довіреностями на одержання товару відповідачем та банківськими виписками по рахунку позивача.

Позивачем на адресу відповідача направлений лист-претензія № 164 від 23.07.2007 року, з вимогою погасити його заборгованість, який відповідачем залишено поза увагою.

Крім того, позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховані 3% річних у розмірі 97,83 грн., індекс інфляції –487, 64 грн.

Зазначені обставини спонукали позивача звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вхід.№58 від 09.01.2008р.) про стягнення з ТОВ „Валеса Лтд” 2887,85 грн.   

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2008р. порушено провадження у справі №17/8-08-84 за позовом ТОВ „ІМАГО-Україна” до ТОВ „ВАЛЕСА ЛТД” про стягнення 2887,85 грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовЧязків  є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовЧязків.  

У відповідності зі ст.204 ЦК України  договори укладені між сторонами по справі, як  цивільно-правові  правочини  є правомірними  на час розгляду справи, оскільки  їх  недійсність прямо не встановлено законом, та  вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами  мають  виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобовЧязання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивачем взяті на себе зобов'язання по укладеному договору консигнації виконувалися у повному обсязі, а саме позивач на виконання умов договору передав відповідачу товар на загальну суму 3259,29 грн., однак відповідач частково не виконав свої зобов'язання в частині повної оплати за переданий йому товар, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 2302,38 грн.

Отже станом на час розгляду справи судом встановлено  наявність у відповідача заборгованості  за переданий йому товар у розмірі 2302,38 грн.  

Відповідно до п.3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до вимог  Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд дослідивши додані до позовної заяви розрахунки по нарахуванню відповідачу пені, 3% річних та індексу інфляції, суд вважає, що вказані розрахунки обґрунтовані та підтвердженні матеріалами наявними в справі.

У ході розгляду справи позивач надав додаткові письмові пояснення (від 11.03.2008р. вхід.№4859) стосовно поновлення строку позовної давності для звернення з зазначеним позовом, в яких зазначає, що оскільки відповідач 20.07.2005р. та 11.10.2005р. проводив часткову оплату наявної у нього заборгованості, тим самим визнав свій борг, а отже у відповідності до вимог п.п.1,2 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності починається заново, з моменту визнання ним своєї заборгованості.

У відповідності до п. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Такими діями можуть бути, наприклад, часткова виплата боргу, прохання про відстрочку виконання зобов'язання тощо.

При цьому п. 3 ст. 264 ЦК України, передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачем дійсно останній раз, а саме 11.10.2005р. здійснювалась часткова оплата заборгованості по укладеному між ним та позивачем по справі Договору, що свідчить про визнання ним свого боргу перед позивачем, суд доходить до висновку, що перебіг позовної давності почався заново та його початок слід вважати 11.10.2005р., у зв'язку з чим позивач звернувся з вказаним позовом в межах стоку позовної давності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку ТОВ „ВАЛЕСА ЛТД” умов договору консигнації №1 від 20.11.2003р., та вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, керуючись ст.11, 204, 264, 526, 525, 530, 549, 599, 629, 625, 692, України, позовні вимоги ТОВ „Імаго-Україна” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу   покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Валеса Лтд” /65033, м. Одеса, Пров. Радищева, 6, р/р26009005995001 в АКБ „Імексбанк” м. Одеса, МФО 328384, код ЄДРПОУ 20939957/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Імаго-Україна” /29000, м. Хмельницький, вул. Свободи, 37, п/р 260080016253 в АТ „Кредит банк” (Україна)”, МФО 315654, код ЄДРПОУ 32179911/ 2 302 грн. 38 коп. /дві тисячі триста дві грн. 38 коп./ - основного боргу; 487 грн. 64 коп. /чотириста вісімдесят сім грн. 64 коп./ - інфляційних витрат; 97 грн. 83 коп. /дев'яносто сім грн. 83 коп./ - 3% річних; 102 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

     Наказ видати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

     Повний текст рішення складено та підписано 01.04.2008р.

Суддя                                                                                       Зуєва Л.Є.