14/11А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.08 Справа№ 14/11А
Господарський суд Львівської області розглянувши в судовому засіданні справу:
за позовом :Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова (м. Львів)
до відповідача :Приватного підприємства “Будекономенерго” товариства з обмеженою відповідальністю НВО “Облсількомунгосп”, м.Львів
про :Стягнення заборгованості в сумі 83 822,06 грн.
С.Б.Кітаєва
Представники сторін:
Від прокурора:Нестеренко А.А. пом.прокурора району ( посвідч. № 55 дійсне до 20.06.2009 р)
Від позивача: Кіндрат Н.В. - представник (довіреність № 5296/10-010 від 03.03.2008 р)
Від відповідача Скуйбіда Ю.О. –представник ( довіреність від 19.02.2008 р)
Присутнім в судовому засіданні, згідно ст. 130 КАС України, роз'яснено їхні процесуальні права та обов'язки, передбачені ст..ст..49,51 КАС України.
Суть спору: До господарського суду Львівської області подано позов Прокурором Шевченківського району м.Львова ( м.Львів) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (м. Львів) до Приватного підприємства “Будекономенерго” товариства з обмеженою відповідальністю НВО “Облсількомунгосп” ( м.Львів) про стягнення до бюджету податкової заборгованості в сумі 83 822,06 грн.
Ухвалою суду від 28.01.2008 р. відкрито провадження у справі і призначено попереднє судове засідання на 20.02.2008 р. З підстав, зазначених в ухвалі від 20.02.2008 року, розгляд справи відкладався на 18.03.2008 року . Ухвалою від 18.03.2008 р суд закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду на 26.03.2008 року.
В судовому засіданні 26.03.2008 р прокурор та позивач заявлені вимоги підтримали повністю, просять задоволити з підстав, наведених в позовній заяві
Відповідач , з підстав наведених у письмових Запереченнях на адміністративний позов , просить закрити провадження у справі. Мотиви наступні : позов,поданий прокурором Шевченківського району м.Львова, жодним чином не підлягає під адміністративну юрисдикцію, а повинен розглядатись в порядку норм передбачених Господарським процесуальним Кодеком України ; звернення прокурора з даним позовом в інтересах держави в особі ДПІ у Шевченківському районі м.Львова є безпідставним, оскільки ДПІ є самостійним суб”єктом владних повноважень, наділених правом звернення до суду з приводу стягнення податкової заборгованості.
Представник прокуратури заперечив твердження відповідача стосовно того, що поданий прокурором Шевченківського району м.Львова позов не підпадає під адміністративну юрисдикцію, а повинен розглядатись в порядку норм передбачених Господарським процесуальним Кодексом України та заперечив твердження відповідача про безпідставність звернення прокурора Шевченківського району м.Львова до суду в інтересах держави в особі ДПІ Шевченківського району м.Львова з тих мотивів, що ДПІ, як самостійний суб”єкт владних повноважень наділений правом звернення до суду з приводу стягнення податкової заборгованості.
Представник позивача вважає, що даний позов поданий прокурором Шевченківського району за правилами КАС і в інтересах держави в особі ДПІ правомірно та підлягає задоволенню.
Заслухавши доводи та міркування з цього питання осіб, які взяли участь в засіданні, суд прийшов до висновку про безпідставність заперечень відповідача, наведених у письмових Запереченнях на адміністративний позов ( подані до справи в засіданні 20.02.2008 року), відтак не вбачав підстав для закриття провадження у справі, а прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає розгляду по суті.
У зв”язку із відхиленням заперечень відповідача, його представником усно в засіданні висловлено додаткове заперечення на позов, суть якого полягала у твердженні про пропущення прокурором строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Так, представник відповідача посилається на норми ст.99 КАС, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. А оскільки, відповідно до ст..100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, представник відповідача просить відмовити прокурору у задоволенні позову.
З твердженням представника відповідача про те, що даний адміністративний позов поданий до суду із пропущенням строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч.2 ст.99 КАС України, заперечили як представник позивача так і прокуратури.
В ході судового засідання представник відповідача звертався до суду з усним клопотанням про відкладення розгляду справи для надання відповідачу можливості оскаржити податкові повідомлення-рішення на підставі яких заявлено у даному позові вимогу про стягнення заборгованості.
З”ясувавши причини, з яких представник відповідача просить відкласти розгляд справи, заслухавши доводи і міркування з цього питання позивача та прокурора, зважаючи на строки розгляду справи, передбачені КАС, судовий розгляд справи, неоскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень в плині часу до 26.03.2008 року, чинність податкових повідомлень-рішень станом на даний час,відсутність інших обґрунтованих заперечень на даний позов, відсутність додаткових доказів у відповідача, дослідження яких вимагало б відкладення розгляду справи, суд не вбачає за доцільне задовольняти усне клопотання представника відповідача, відтак в задоволенні зазначеного клопотання відмовлено. Разом з тим, суд роз”яснив представнику відповідача , що звернення з позовом щодо оскарження податкових повідомлень-рішень –це право особи., яке передбачено Конституцією України. Позовні вимоги , відповідно до положень ч.3 ст.100 КАС України приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Роз”яснено, що Кодексом адміністративного судочинства України визначено підстави для провадження за ново виявленими обставинами ( ст..245 КАС) однією з яких є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі , яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до ст..126 КАС України здійснювалась фіксація судового розгляду справи.
В судовому засіданні 26.03.2008 року було проголошено вступну та резолютивну частини Постанови по справі і відповідно до ч.4 ст.167 КАС України, у зв”язку із проголошенням лише вступної та резолютивної частин Постанови, суд повідомив представників сторін про час виготовлення постанови суду в повному обсязі (01.04.2008 р в 14 год.30 хв).
Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.
Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Приватне підприємство “Будекономенгерго” ТзОВ НВО “Облсількомунгосп” зареєстроване управлінням промисловості та підприємництва Львівської міської ради від 11.03.2004 р, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 19710., в підтвердження чого позивачем до справи долучено свідоцтво про державну реєстрацію та довідку статистики № 1681. Оригінали довідки та свідоцтва були надані для огляду представником відповідача у судовому засіданні. Дані обставини встановлені господарським судом в ході розгляду справи № 3/242 А, по якій була прийнята Постанова від 22.08.2007 року.
Здійснюючи господарську діяльність ПП “Будекономенерго” ТОВ НВО “Облсількомунгосп” допустило порушення терміну сплати узгодженої суми податкового боргу із податку на додану вартість в сумі 14762, 11 грн, податку на прибуток в сумі 69059,95 грн, комунальному податку в сумі 1,14 грн
Станом на 04.12.2007 року заборгованість відповідача по податках та платежах перед бюджетом складає 83 823,20 грн .
Судом встановлено, що Ревізорами ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проведено планову перевірку ПП “Будекономенерго” з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 11.03.2004 р по 31.03.2006 року. За результатами перевірки складено акт від 21.09.2006 року на підставі якого прийняті :
-податкове повідомлення-рішення № 0001532320/0/22914 від 04.12.2006 року, яким визначено суму податкового зобов”язання по податку на додану вартість на суму 14 766,00 грн;
-податкове повідомлення-рішення № 0001542320/0/22915 від 04.12.2006 року яким визначено суму податкового зобов”язання по податку на прибуток на суму 69079,00 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу 06 жовтня 2006 року, про що позивачем додано до адміністративного позову належні і допустимі докази.
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”,податкове зобов”язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов”язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого ( центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Податковим боргом (недоїмкою) , у відповідності до п.1.3 ст.1 цього Закону вважається податкове зобов”язання ( з врахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сполачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на всю суму податкового зобов”язання.
Відповідач не подав суду доказів, які б свідчили про те, що ним вказана сума податкових зобов”язань узгоджувалася в судовому порядку.
Судом встановлено, що станом як на час подання адміністративного позову до суду, так і станом на даний час податкові повідомлення –рішення відповідачем в судовому порядку не оскаржувались. На даний час нараховані суми є узгодженими та у встановленому законом порядку до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.
На виконання п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 року, яка зазначає про те, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов”язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, . ДПІ у Шевченківському районі м.Львова надіслано: першу податкову вимогу від 02.11.2006 року № 1/1484 на суму 1812,69 грн ( вручено 10.11.2006 року) та другу податкову вимогу від 11.12.2006 року № 2/1594 на суму 1814,39 грн ( вручено 12.12.2006 року).
Як встановлено судом і підтверджують наявні у справі документи, ДПІ у Шевченківському районі м.Львова 07.08.2007 року зверталось у господарський суд з позовною заявою про стягнення коштів з ПП “Будекономенерго” ТОВ НВО “Облсількомунгосп” на суму 3344,39 грн. Постановою Господарського суду Львівської області від 22.08.2007 року по справі № 3/242 А позовні вимоги ДПІ у Шевченківському районі м.Львова задоволено повністю. Постанова суду відповідачем не оскаржувалась і набрала законної сили.
Постановою Шевченківського Відділу ДВС Львівського МУЮ від 09.11.2007 року відкрито виконавче провадження згідно виконавчого листа по справі № 3/242 А. Сума боргу погашена за винятком 1,14 грн. пені по комунальному податку. В період існування даної заборгованості виник новий борг. І станом на 04.12.2007 року заборгованість по податках та платежах Відповідача перед бюджетом складає суму 83 823,20 грн.
Як вбачається з матеріалів справи вжиті податковим органом заходи, що були спрямовані на погашення заборгованості, у встановленому законом порядку, не мали позитивних наслідків.
Як встановлено судом, ПП “Будекономенерго” ТОВ НВО “Облсількомунгосп” податкові повідомлення –рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова № 0001532320/0/22914 від 04.12.2006 р , № 0001542320/0/22915 від 04.12.2006 року оскаржувало в адміністративному порядку відповідно до п.п.5.2.1 та 5.2 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, де зазначено, що податкове зобов”язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до цього закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов”язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення. Остаточне рішення вищого ( центрального ) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Рішенням ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про результати розгляду первинної скарги від 14.12.2006 р № 28425/25-009 податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова № 0001532320/0/22914 від 04.12.2006 р, № 0001542320/0/22915 від 04.12.2006 року залишено без змін, а скаргу ПП “Будекономенерго” ТОВ НВО “Облсількомунгосп” від 11.12.2006 року № 20 залишено без задоволення. У судовому порядку вищезазначені податкові-аповідомлення-рішення не оскаржувались. Оскільки, станом на 04.12.2007 року заборгованість по податках та платежах Відповідача перед бюджетом складає суму 83 823,20 грн ( з них податок на додану вартість –14762,11 грн, податок на прибуток –69 059,95 грн, комунальний податок 1,14 грн) Прокуратура Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі ДПІ у Шевченківському районі м.Львова звернулась з Господарський суд Львівської області з адміністративним позовом про стягнення заборгованості в сумі 83 823,20- грн..
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України , адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. В п.15.2 ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із наступними змінами та доповненнями) № 2181 від 21.12.2000 року, зазначено граничні строки стягнення податкового боргу, а саме :
Відповідно до п.п.15.2.1, п.15.2 ст.15 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли податкове зобов”язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеному у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв”язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов”язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов”язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Отже, вимоги ч.2 ст.99 КАС України, де зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів до справ про стягнення узгодженої суми податкового боргу не застосовуються.
Окрім того, відповідно до ч.3 ст.99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватись інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначене спростовує твердження представника відповідача про пропущення строку звернення з даним позовом до адміністративного суду.
Частиною 1 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік осіб, які у визначених КАС України та чинним законодавством випадках, можуть звертатись до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. До них належать Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановлюному КАС України та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Функція представництва прокуратурою інтересів громадян або держави в суді закріплена п.2 ст.121 Конституції України. Виходячи з цього конституційного положення, прокурор має статус законного представника держави чи громадянина у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до положень ст..36-1 Закону України від 5 листопада 1991 р “Про прокуратуру” , представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій ( бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Формами представництва прокуратури у адміністративному суді є : 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного , касаційного подання на судові рішення або заяви про перегляд за ново виявленими обставинами.
Стосовно представництва в адміністративному суді інтересів держави то, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року у справі про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді при з”ясуваннні поняття “інтереси держави” ,було встановлено , що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних ( політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної , інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб”єктів права власності та господарювання, тощо.
Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оцінокним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позовна заява, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як вбачається з позовної заяви, прокурор зазначає, що Центральним органом виконавчої влади з питань податкової політики є Державна податкова адміністрація України. Податкові надходження –передбачені податковим законодавством України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов”язкові платежі являються основним джерелом формування Державного бюджету України. Видатки Державного бюджету України включають призначення на реалізацію державних програм, основними з яких є національна оборона, освіта, охорона здоров”я, соціальний захист та соціальне забезпечення, культура та мистецтво, міжнародна діяльність. Прокурор відзначив , що невиконання податкового зобов”язання платниками податків впливає на принципи збалансованості та повноти бюджету, що негативно впливає на економіку держави та інші сфери діяльності.
Адміністративний суд в кожному конкретному випадку оцінює правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов”язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов”язаних із захистом інтересів держави. За змістом частини другої пункту 13 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України ( 1998 р) представництво прокуратурою України інтересів держави включає не лише подання прокурором позовної заяви, але й розгляд будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора. Такою іншою справою може бути справа про банкрутство, порушена господарським судом за заявою прокурора із зазначенням кредитора –державного органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, наприклад, органу державної податкової служби як органу стягнення обов”язкових платежів.
Відповідно до п.11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об”єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів , одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна, а також відповідно до п.17 статті 11 цього ж Закону мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою ( позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб”єкта підприємницької діяльності.
В рішенні Конституційного Суду України , про яке зазначалось вище, вказувалось, що поняття “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” означає орган, на який державою покладено обов”язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6,7,13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади”.
Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.
Згідно з абзацом першим пункту 6 розділу У11 Кодексу адміністративного судочинства України “Прикінцеві та перехідні положення” ( в редакції Закону України від 06.10.2005 року № 2953-1У) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС справа адміністративної юрисдикції ( далі –адміністративна справа) –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб”єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суб”єкт владних повноважень –орган державної влади.,орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб”єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі , на виконання делегованих повноважень.
Згідно із п.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності ; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб”єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладення та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб”єкта владних повноважень у випадках встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов”язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Як зазначив у своєму інформаційному листі від 26.12.2005 року № 3.2.-2005 Верховний Суд України, справою адміністративної юрисдикції може бути спір, який виник між кількома суб”єктами стосовно їхніх прав та обов”язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб”єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб”єкта, а цей суб”єкт відповідно зобов”язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб”єкта. Відповідно до п.2 інформаційного листа, єдиною ознакою суб”єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій і при цьому ці функції повинні здійснюватись ним саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. У випадку, якщо суб”єкт ( у тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владні управлінські функції щодо іншого суб”єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, в, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
В даному випадку ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, як суб”єкт владних повноважень ( орган державної влади) у спірних відносинах здійснює владні управлінські функції щодо відповідача, оскільки на нього державою покладено обов”язок щодо здійснення конкретної діяльності у даних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.
Заперечення відповідача з цього питання є безпідставними.
Виходячи із положень Рішення Конституційного суду України , про яке зазначалось вище, Закону України “ Про прокуратуру ”, ст..60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор вправі був звернутись з даним позовом до суду в інтересах держави в особі позивача.
Заперечення відповідача про безпідставність звернення прокурора з даним позовом до суду суд вважає необґрунтованими, відтак відхилив клопотання відповідача про закриття провадження у справі, а вбачав за доцільне і допустиме розглянути даний спір по суті.
У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено п. 8 ст. 3 КАС України, позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно Закону України “Про державну податкову службу” податкова інспекція зазначеним законом наділена повноваженнями звертатись до суду з позовами про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами. Разом з тим, в інтересах держави в особі податкової інспекції вправі звертатись до суду і прокурор чи його заступник, про що зазначалось вище.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов‘язаний сплачувати податки і збори в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено, що завданням органів податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків і зборів. На виконання даної статті податковими органами проводяться документальні перевірки за місцем реєстрації платника податку, де перевіряється правильність відображення первинних документів та на їх основі сплату податків
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач не надав суду жодного доказу в спростування заявлених у даному позові вимог.
Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:
1) витрати на правову допомогу;
2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;
4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.
Згідно п.п. 1, 2 ч.3 р.VІІ Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:
судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;
розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", та становить 0,2 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 3,4 грн.
Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19, 41, 61 Конституції України, п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу”, ст.ст. 1,3,4,6-14, 1741,42,47,50, 69--71, 72,79,86, 87, 98, 157, 158, 160, 162, 163, 167 та п.2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), суд –
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ПП “Будекономенерго” ТОВ НВО “Облсількомунгосп” ( м.Львів, проспект Чорновола,67, код ЄДРПОУ 32893499) в доход державного бюджету 83 822, 06 грн. заборгованості.
3. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кітаєва С.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 26.03.2008 |
Оприлюднено | 16.04.2008 |
Номер документу | 1530850 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Кітаєва С.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні