Рішення

від 21.09.2006 по справі 6/420

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/420

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/420                                                                                                         21.09.06

За позовом                    Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі розрахункового департаменту

До відповідача          Житлово-будівельного кооперативу «Юність»

Про                              стягнення 13648,24 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача          Смірнова Н.М. (за дов. № 83 від 13.06.2006)

Від відповідача           не з'явились

Обставини справи:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом відкрите акціонерне товариство (далі –ВАТ) «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі розрахункового департаменту до житлово-будівельного кооперативу «Юність»про стягнення з останнього 13648,24 грн. за договором № 02338/4-04 від 18.05.1994, а саме: 13545,26 грн. боргу та 102,73 грн. інфляційних.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги за вказаним вище договором за період з 01.11.2002 по 01.05.2006.

Ухвалою суду від 11.07.2006 було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої на 05.09.2006.

05.09.2006 представник відповідача на виклик суду не з'явився, передавши через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливістю мирного врегулювання спору. Клопотання було задоволено, розгляд справи відкладено на 21.09.2006.

21.09.2006 представник відповідача не з'явився на виклик суду повторно. Відповідач письмового відзиву, пояснень по суті спору, заяв та клопотань не подав. Представником позивача на вимогу суду подано офіційні дані про місцезнаходження відповідача (довідку Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві від 31.08.2006), відповідно до якої адресою відповідача є та, що зазначена в позовній заяві. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

          18.05.1994 між підприємством по експлуатації водомірного господарства та збуту води «Водозбут»(постачальником), правонаступником якого є позивач, та житлово-будівельним кооперативом «Юність»(абонентом) було укладено договір № 02338/4-04 на відпуск води та послуги каналізації (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) позивач зобов'язався забезпечити   абоненту постачання питної води та прийняти від нього каналізаційні стоки, а абонент –розраховуватися за вищезазначені послуги на умовах договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (далі –Правила).

Строк дії Договору сторони визначили з 18.05.1994 по 31.12.1994 (п. 5.1). Договір вважається переукладеним на новий строк, якщо за один місяць до його припинення жодна зі сторін не заявить про закінчення строку його дії (п. 5.2).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань лічильників здійснюється, як правило, щомісяця представником постачальника спільно з представником абонента.

          Відповідно до п. 3.5 Договору абонент розраховується за користування водою і послугами каналізації в порядку інкасо платіжних вимог, які оплачуються без акцепту платника, шляхом зняття з його розрахункового рахунку сум, зазначених постачальником у платіжній вимозі.

          Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 135 від 29.03.2001 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 № 368/5559, кошти з рахунків банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів –у випадках, передбачених розділом V цією Інструкцією (п. 7 розділу 1).           

          Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платників та стягувачів складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією (п. 8 розділу 1).

          Наведеним розділом V (п. 3) визначено, що примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників дозволяється лише у випадках, встановлених законами України.

          У той же час, чинним законодавством України не передбачено списання коштів з рахунку платника в порядку інкасо платіжних вимог, як це встановлено Договором.

          Таким чином, визначений Договором порядок розрахунків суперечить законодавству, а тому відповідна умова щодо оплати не підлягає застосуванню.

          Як зазначено вище, сторони у Договорі домовились, що правовідносини між ними, крім умов Договору, регулюються Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом голови Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 (далі –Правила).

          Пунктами 12.5 та 1.10 згаданих вище Правил встановлено, що рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без додаткового узгодження з абонентом Пунктом 12.9 Правил визначено, що рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті абонентами у триденний термін після їх подачі позивачем.

          Протягом листопада 2002 року по квітень 2006 року (включно) позивачем було надано послуг відповідачу на суму 62994,96 грн. (розрахунок –у матеріалах справи). У свою чергу, відповідач залишив за собою борг в сумі 13545,26 грн.          Отже, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки жодна зі сторін відповідної заяви суду не подала, позовна давність судом не застосовується.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено законом або договором. Аналогічна норма також була передбачена законодавством, що діяло до 01.01.2004 (ст. 214  ЦК УРСР).

Суд приймає розрахунок інфляційної складової боргу, наданий позивачем, як вірний. Борг з урахуванням індексу інфляції складає 13648,24 грн.

          Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 136,48 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зайво сплачене державне мито в розмірі 0,52 грн. підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Юність»(м. Київ, вул. Ярмоли, 28/32, рахунок 26000030176621 у Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 22872203) на користь відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі розрахункового департаменту (м. Київ, вул. Електротехнічна, 16, рахунок 2600955010861 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, код 03327629) 13648,24 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 136,48 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути відкритому акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал»в особі розрахункового департаменту (м. Київ, вул. Електротехнічна, 16, рахунок 2600955010861 в КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, код 03327629) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 0,52 грн. державного мита.

      Суддя                                                                                            С.А. Ковтун

Рішення підписано 27.09.2006 року.