Постанова

від 01.04.2008 по справі 8/7675

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/7675

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" квітня 2008 р.                                                           Справа № 8/7675

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Щепанської Г.А.

суддів:                                                                        Гулової А.Г.

                                                                                   Пасічник С.С.

при секретарі                                                            Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Верчука М.В. - представника за довіреністю №57 від 31.03.2008р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Торгівельно-промислової компанії "Поділля", м.Шепетівка Хмельницької області   

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "21" січня 2008 р.  у справі № 8/7675 (суддя Степанюк А.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт", м. Житомир    

до Приватного підприємства Торгівельно-промислової компанії "Поділля", м.Шепетівка Хмельницької області   

про стягнення 97370,54 грн.  

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Хмельницької областівід 21.01.2008р. усправі № 8/7675 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" до Приватного підприємства Торгівельно-промислової компанії "Поділля" про стягнення 97370,54 грн.  задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 86068,66 грн. - боргу, 2269,60 грн. - пені, 425,41 грн. - три відсотки річних, 7000,00 грн. - штрафу, 957,64 грн. - витрат пов'язаних зі сплатою державного мита, 116,05 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, відповідач  звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказаний судовий акт та постановити новий, яким визнати заборгованість по основному боргу ПП ТПК "Поділля" перед ТОВ ТК "Полісся -Продукт" в сумі 59981,47 грн. та відповідно зменшити суми пені та 3% річних, відмовити ТОВ ТК "Полісся -Продукт" у стягненні штрафу та стягнути з останнього на користь ПП ТПК "Поділля" державне мито в сумі 480,00 грн. (а.с. 65-66).

Мотивуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- суд першої інстанції при прийнятті рішення не прийняв до уваги вимогу відповідача про зарахування однорідних грошових вимог між ПП ТПК "Поділля" та ТОВ ТК "Полісся-Продукт" на суму 26087,19 грн., що відповідно зменшує заборгованість ПП ТПК "Поділля" перед позивачем на вказану суму;

- не дивлячись на тяжке фінансове становище, відповідачем вживались всі можливі заходи для погашення заборгованості шляхом поставки товару (накладна від 30.08.2007р.) позивачу, що у відповідності до ст. 614 ЦК України виключає наявність вини (умислу або необережності) боржника у порушенні зобов'язання, а отже і відповідальність  у вигляді штрафу.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу № 59 від 31.03.2008р. та його представник у судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с. 71-72).

Зокрема, позивач у відзиві на апеляційну скаргу відмічає, що товар на суму 26087,19 грн. (накладна від 30.08.2007р.), поставлений відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства України, а саме: без надання відповідних документів, які  підтверджують його походження і реалізація якого не можлива. Крім того, згідно умов договору №13306 від 10.01.2007р., за яким відповідач зобов'язаний провести розрахунки за поставлений товар, не передбачено проведення взаємозаліку між сторонами.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Зважаючи, що про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги учасники судового процесу були повідомлені належним чином (про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 28.02.2008р.) а також враховуючи положення  ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, судова колегія вважає, що нез'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї,  перевіривши матеріали справи, повноту встановлення всіх обставин справи, дотримання при прийнятті рішення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10.01.2007р.  між  ТОВ ТК "Полісся - Продукт"  та  ПП ТПК "Поділля"  укладено договір №13306, згідно п.1.1 якого постачальник (ТОВ ТК "Полісся - Продукт") зобов'язався поставити, а покупець (ПП ТПК "Поділля") прийняти товар та оплатити його, в термін зазначений у договорі або в рахунку-фактурі чи видатковій накладній, які є невід'ємною частиною договору (а.с. 9).

У відповідності до п.п. 1.5 договору № 13306 від 10.01.2007р. (далі - договір) сума дійсного договору представляє собою суму усіх накладних по яких поставляється товар покупцю (ПП ТПК "Поділля") в термін дії цього договору.

Згідно договору в період з 21.06.2007р. по 26.07.2007р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 88287,35 грн., що підтверджується накладними №РП-012830 від 21.06.2007р., №РП-013213 від 28.06.2007р., №РП-013812 від 05.07.2007р., №РП-013811 від 05.07.2007р., №РП-014387 від 12.07.2007р., №РП-014841 від 19.07.2007р., №РП-014862 від19.07.2007р., №РП-015363 від 26.07.2007р.,           №РП-015372 від 26.07.2007р. (а.с.14-23).

Підпунктом 3.3 договору встановлено, що покупець (ПП ТПК "Поділля") зобов'язується перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок  або внести в касу підприємства постачальника (ТОВ ТК "Полісся - Продукт") не пізніше 30 днів з часу прийому товару.

Як зазначено вище, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 88287,35 грн., однак відповідач зобов'язання по своєчасній та повній оплаті отриманого товару виконав частково, в сумі 2218,69 грн.

Згідно акту звірки розрахунків 77 за період з 01.11.2006р. по 28.08.2007р., підписаного позивачем та відповідачем, залишок на користь  ТОВ ТК "Полісся-Продукт" станом  на 28.08.2007р. становив 86068,66 грн. (а.с. 12-13).

За вказаних обставин ТОВ ТК "Полісся-Продукт"  звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою  про стягнення з ПП ТПК "Поділля" 86068,66 грн. основного боргу, 2269,60 грн. - пені, 425,41 грн. - 3% річних, 8606,87 грн. - 10% штрафу (а.с. 2 - 5).

У відповідності до викладених обставин справи судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне відмітити наступне:

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього  певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 ЦК України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості поставленого позивачем товару належним чином, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору не виконав.

Положення ст.33 ГПК України розподіляють обов'язок доказування та подання доказів між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення.

Докази на підтвердження сплати ПП ТПК "Поділля"  заборгованості за отриманий товар в розмірі 86068,66 грн. в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог  ТОВ ТК "Полісся-Продукт"  в частині стягнення основного боргу, що ж стосується  стягнення  пені  та 3% річних, то судова колегія  вважає за необхідне зазначити слідуюче:

Згідно ч. ст. 692 ЦК України  Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати  товару.

Так у відповідності до умов договору, а саме п.п. 3.3 покупець  зобов'язується перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок  або внести в касу підприємства постачальника  не пізніше 30 днів з часу прийому товару.

Відповідно до вимог ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу приписів ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції  за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно п.п.6.1, 6.3, 6.4 договору  сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань відповідно до чинного законодавства та договору;  у випадку несвоєчасного (неповного) розрахунку за товар, згідно накладній, постачальник має право вимагати  від покупця сплати пені за кожен день прострочки платежу, розмір якої не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.; у разі несвоєчасного погашення боргу покупець сплачує на користь постачальника   штраф у розмірі 10%  від суми заборгованості за весь час її прострочки.

У відповідності  до ст. 594 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно,  які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або нененалежно виконаного  зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно викладеного,  нарахування пені та 3 % річних має здійснюватися з урахуванням вимог чинного законодавства та умов договору, а саме: ст. 594, 625 ЦК України та  п.п. 3.3, 6.1, 6.3, 6.4. договору.

При визначенні кількості днів прострочення виконання зобов'язання, місцевий господарський суд не прийняв до уваги положення п.п 3.3 договору, з урахуванням якого строк оплати обчислюється від дати накладної (дати прийому товару) + 30 днів.  Дане упущення призвело до неправильного нарахування позивачем  пені і 3% річних, та помилкового висновку господарського суду з даного приводу.

Судова колегія  встановила, що відповідач у відповідності до чинного законодавства та умов договору за неналежне виконання своїх зобов'язань має сплатити позивачу 1025,20 грн. пені та 191,73грн. - 3% річних.

Що ж стосується стягнення з ПП ТПК "Поділля"  7000,00 грн. штрафу, то апеляційний господарський суд залишає в зазначеній частині рішення місцевого господарського суду  без змін, оскільки всупереч положенням ст.33 ГПК України відповідач не довів тих обставин, на які він посилався в апеляційній скарзі як на підставу для відмови позивачу у стягненні штрафу.

Стаття 104 ГПК України  підставами скасування або зміни рішення місцевого господарського суду визначає, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Хмельницької  області від 21.01.2008р. у справі №8/7675 в частині  задоволення  позову щодо стягнення  2269,60 грн. - пені та 425,41 грн. - 3% річних  прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням норм матеріального права, а тому його слід змінити в даній частині.

У відповідності до ст.49 ГПК України державне мито у спорах, що виникають при виконанні договорів та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на обидві  сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуваний судовий акт підлягає зміні в частині визначення стягнення суми пені, 3% річних, а також  перерозподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.  101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства Торгівельно-промислової компанії "Поділля", м.Шепетівка Хмельницької області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької  області від 21 січня 2008 року у справі № 8/7675 змінити у частині стягнення суми пені, 3% річних та судових витрат виклавши його в такій редакції:

" Стягнути з приватного підприємства Торгівельно-промислової компанії "Поділля" (м.Шепетівка, вул. К.Маркса, 57-А, код. 23840263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (м.Житомир, вул.Кооперативна, 6, код 32265298) 86068,66 грн. боргу, 1025,20 грн. пені, 191,73 грн. - 3% річних, 7000 грн. штрафу, 942,85 грн. витрат по сплаті державного мита та             115,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті рішення залишити без змін".

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

4. Справу № 8/7675 повернути до господарського суду Хмельницької  області.   

Головуючий суддя                                                                 Щепанська Г.А.

судді:

                                                                                           Гулова А.Г.  

                                                                                           Пасічник С.С.  

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам

4 -  в наряд