Ухвала

від 07.04.2008 по справі 20-12/482

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/482

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

27 березня 2008 року   Справа № 20-12/482

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Щепанської О.А.,

                                                                                          Черткової І.В.,

секретар судового засідання                                        Василевська С.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Павленко Роман Григорович, довіреність №18/10-011/2007 від                                                   24.05.07;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 10.01.2008 року у справі № 20-12/482

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Продбиопром" (вул. Вакуленчука, 29-322,Севастополь,99053)

до          Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000009500/0 від 31.10.2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7333,33 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3666,67 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продбиопром" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовної заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя  №000009500/0 від 31.10.2006 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7333,33 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3666,67 грн.                              Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 10.01.2008 року у справі №20-12/482 позов задоволено. Господарський суд першої інстанції, що сума податкового кредиту сформована на підставі належним чином оформленої податкової накладної, отриманої від товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова - Група - Легіон", належним чином зареєстрованого на момент укладення угоди в якості платника податку на додану вартість та вартість придбаного обладнання, в складі ціни якого позивачем сплачено податок на додану вартість, правомірно включена до складу балансової вартості основних фондів.

                    Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи судом першої інстанції були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 25.03.2008 року у зв'язку з зайнятістю судді в іншому процесі у складі колегії було замінено суддю Гонтаря В.І. на суддю Щепанську О.А.

                    У судовому засіданні 25.03.2008 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

                    Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представника позивача, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

                    У судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.03.2008 року.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя в період з 17.10.2006 по 19.10.2006 була проведена позапланова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Продбиопром" з питання фінансово - господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова - Група - Легіон" за період з 01.03.2005 по 31.08.2006. За результатами перевірки 20.10.2006 складений акт №1808/10/35-004/23662784.

                    Перевіркою було встановлено порушення вимог підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме: в грудні 2005 року занижений податок на додану вартість на загальну суму 7333,33 грн.

                    На підставі акту перевірки 31.10.2006 податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000093500/0, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Продбиопром" було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7333,33 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 3666,67 грн.

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника податкової інспекції, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

                    Як вбачається з акту перевірки, податковою інспекцією при проведенні перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Продбиопром" було встановлено, що в грудні 2005 року позивачем до складу податкового кредиту включені суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова - Група - Легіон", на загальну суму податку на додану вартість 7333,33 грн.

                    Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 06.06.2006 у справі №2-2332/06 за позовом Фіалковського С.М. до товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова - Група - Легіон" про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість визнані недійсними з моменту реєстрації свідоцтво платника податку на додану вартість, установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова - Група - Легіон".

                    Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя вважає, що анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість контрагента позивача є наслідком не підтвердження сум податкового кредиту податковими накладними. В обґрунтування своїх вимог податкова інспекція зазначає, що згідно з підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

                    Відповідно до пункту 25.2 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 01.03.2000 №79, однією з підстав виключення платника податку з Реєстру платників податку на додану вартість і анулювання свідоцтва платника податку є винесення судом рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

                    Проте, судова колегія вважає, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягнуло за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту держаної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

                    Згідно з пунктом 9.6 статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість”, пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

                    Матеріалами справи підтверджено, що на момент здійснення господарських операції, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, яки не визнає відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова - Група - Легіон" було зареєстровано в Єдиному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

                    За таких обставинах товариство з обмеженою відповідальністю "Продбиопром" не може нести відповідальність, як за несплату податків товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова - Група - Легіон", так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

                    Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

                    Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10 Закону, несуть відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

                    Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

                    Скасування в судовому порядку державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова - Група - Легіон" не є підставою для визнання недійсними юридично значущих дій, здійснених ним з іншими суб'єктами господарювання, оскільки його контрагенти за договором не можуть нести відповідальність за відсутністю вини.

                    Стаття 19 Конституції України встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

                    Отже, податкові органи не вправі нараховувати податок на додану вартість та застосовувати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та застосування штрафних санкції.

                    Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкції, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

                    Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

                    Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість у податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

                    Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного суду України від 10.06.2003, від 26.09.2006, у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 18.04.2006 та роз'ясненнях Вищого адміністративного суду України „Про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суд України про відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету”.

Крім того, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 09.07.2007 скасовано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06.06.2006 по справі №2-2332/06, справа направлена на новий розгляд.

09.11.2007 з Оболонського районного суду м. Києва надійшло повідомлення, про те, що ухвалою від 30.10.2007 справа за позовом Фіалковського С.М. до товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова - Група - Легіон" про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість залишена без розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідачем не було надано доказів обґрунтованості визначення податкового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю "Продбиопром", тому судова колегія вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

                    Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя та скасування постанови суду першої інстанції оскільки остання прийнята відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 10.01.2008 року у справі № 20-12/482 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          О.А. Щепанська

                                                                                          І.В. Черткова