Рішення

від 01.04.2008 по справі 33/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/121

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом акціонерного комерційного банку «Київ» в особі Подільської філії

до товариства з обмеженою відповідальністю «ПІР»

про стягнення 14 869,17 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Супрунова О.В., представник за довіреністю № 5-06/62 від 30.01.2008 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Акціонерний комерційний банк «Київ»в особі Подільської філії звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «ПІР»про стягнення 14 869,17 грн. заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.08.2006 року акціонерний Комерційний Банк «Київ»(подільська філія) та товариство з обмеженою відповідальністю «ПІР»уклали кредитний договір № 08-КК про відкриття відновлювальної відкличної лінії, згідно якому відповідач отримав кредит в сумі 20 000,00 грн. строком на один рік з 14.08.2006 року до 13.08. 2007 року зі сплатою процентів за користування кредитом 21% річних.

З метою забезпечення виконання кредитного договору позивач уклав з відповідачем Договір Застави № 46 від 14.08.2006 року, відповідно до якого позивачем було взято в заставу належне відповідачеві майно, а саме: основні засоби вартістю 53 289,00 грн.

Відповідачем систематично не сплачувалися проценти по кредитному договору та мало місце порушення встановлених кредитним договором термінів погашення кредиту. Після закінчення дії строку Договору, суму боргу частково не було погашено відповідачем, відсотки за користування кредитом не сплачено.

Згідно п.5.1. Договору, при порушенні строку повернення кредиту та перерахування процентів з його користування відповідач сплачує позивачу пеню за кожний день прострочки в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ та п.5.2. згідно якому, за невиконання зобов'язань, а саме: на вимогу позивача надавати бухгалтерські та інші документи, пов'язані з кредитною програмою і забезпеченням кредиту, в тому числі і відомості про фінансово-господарський стан протягом 5-ти днів з моменту отримання такої вимоги від позивача - відповідач сплачує штрафні санкції в розмірі 0,5 % від суми виданого кредиту.

Станом на 24.01.2008 року сума боргу відповідача складає: 14 867, 17 грн.

Згідно з умовами договору, відповідачем було взято зобов'язання своєчасно сплатити позивачу отриманий кредит в повному обсязі, проценти за користування кредитом та вчасно виконати договірні зобов'язання. Відповідач не виконав зобов'язань перед позивачем, що випливають з умов Договору.

З метою забезпечення виконання умов Договору та погашення суми боргу, позивачем 16.10.2007 року було направлено відповідачу претензію про оплату кредитної заборгованості, з метою досудового врегулювання спору. Але відповідь на претензію отримано не було.

Керуючись умовами Договору Застави № 46 від 14 серпня 2006 року, а саме, п. 4 «Порядок стягнення на предмет застави», з метою дотримання умов Договору, позивачем було направлено за юридичною адресою відповідача та на адреси засновників відповідача, вимогу до заставодавця, з пропозицією про передачу позивачеві заставленого майна, але в розумні строки жодної відповіді отримано не було, і всі пропозиції позивача проігноровано.

До моменту звернення позивача до суду відповідачем не виконано зобов'язань передбачених Договором застави та не сплачено грошових зобов'язань по кредитному Договору, відповідач ухиляється від виконання умов Договору Застави, уникає зустрічей з представниками Банку і не здійснює ніяких дій для погашення заборгованості.

Згідно умов Договору, а саме п.4.4.16, відповідач був зобов'язаний письмово повідомити позивачу про зміну юридичної або фактичної адреси, про зміни в складі органів управління відповідача, в тому числі, в складі його учасників; надавати позивачу зміни до Установчих документів, що регламентують повноваження членів органів управління відповідача.

Відповідач надав позивачу копії нотаріально посвідчених заяв про вихід зі складу засновників відповідача та надав копію нотаріально посвідченого Статуту в новій редакції. На прохання позивача надати інформацію: чи зареєстровано ці зміни відповідно законодавства з внесенням їх до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, хто саме є засновниками відповідача, нова юридична адреса, після відповідних змін. Але відповіді надано не було і відповідач уникає надавати жодну відповідь.

В зв'язку з чим, 15.01.2008 року, позивач звернувся до Подільської районної в м. Києві Державної адміністрації із запитом, щодо отримання Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, внаслідок чого стало відомо: що жодних змін в складі засновників відповідача зареєстровано не було.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про зміну розміру позовних вимог, також підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив стягнути з відповідача суму кредитної заборгованості у розмірі 10616,64 грн., що складається з простроченої заборгованості у розмірі 7823,64 грн., заборгованість по відсотковим платежам у розмірі 1043,38 грн., штрафні санкції у розмірі 100,00 грн., пеню за порушення строку повернення відсоткових платежів у розмірі 78,16 грн., пеня за порушення строку повернення кредиту у розмірі 1571,46 грн., а також просив судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не подав, жодних клопотань з повідомленням причин своєї неявки не направляв, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявним в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Як вбачається з матеріалів справи акціонерний Комерційний Банк «Київ»(подільська філія) та товариство з обмеженою відповідальністю «ПІР»уклали кредитний договір № 08-КК про відкриття відновлювальної відкличної лінії, відповідно до п.1.1 якого кредитор відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 20 00,00 грн. строком на 1 рік, з 14 серпня 2006 року до 13 серпня 2007 року зі сплатою процентів за користування кредитом 21% річних.

Відповідно до пункту 3.1 Договору у якості забезпечення виконання Позичальником з повернення кредиту, сплати відсотків за користування ними та виконання інших зобов'язань, передбачених цим договором, є договір застави на основні засоби, які Позичальник зобов'язується укласти протягом 2 банківських днів з моменту підписання цього договору.

Сторони уклали Договір Застави № 46 від 14.08.2006 року.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інші актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином вимога, щодо стягнення простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 7823,64 грн. та заборгованість по відсотковим платежам у розмірі 1043,38 грн. з відповідача на користь позивача належним чином доведена, документально підтверджена і відповідачем не спростована, тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Стаття 589 ЦК України передбачає, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно  до  ч. 4 ст. 231 ГК  України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 5.1 Договору при порушені строку повернення кредиту та перерахування процентів за його користування Позичальник сплачує Кредитору пеню за кожен день прострочки в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.   

Пункт 5.2 Договору передбачає, що за невиконання зобов'язань передбачених п.п. 4.4.3., 4.4.4., 4.4.9. цього договору, Позичальник сплачує кредитору штрафні санкції в розмірі 0,5% від суми виданого кредиту.   

Таким чином, вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 100,00 грн. у якості штрафної санкції за невиконання взятих на себе зобов'язань щодо дотримання вимог п.п. 4.4.3., 4.4.4., 4.4.9 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно  до  ч. 6  ст.  232  ГК  України нарахування штрафних санкцій за  прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином враховуючи, що при розрахунку пені договірна санкція у вигляді нарахування  0,1% від суми простроченого платежу перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, що суперечить ч.2 ст.343 Господарського кодексу України та п.5.1. Договору №08-КК про відкриття відновлювальної відкличної кредитної лінії від 14.08.2006 року, Господарський суд міста Києва перераховує розмір пені застосовуючи чинну на момент прострочення зобов'язання  подвійну ставку Національного банку України.

Дії відповідача щодо порушення строку повернення відсоткових платежів на користь позивача, є порушенням грошових зобов'язань, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у розмірі  34,26 грн. за наступним перерахунком:

сума заборгованостіПеріод нарахування Ставка НБУдні простроченняпеня

172,35 грн.15.08.2007 року - 23.08.2007 року8,0%90,68

391,98 грн. 28.09.2007 року –30.10.2007 року8,0%335,53

521,52 грн.31.10.2007 року –29.11.2007 року8,0%306,86

796,10 грн.30.11.2007 року –28.12.2007 року8,0%2910,12

935,64 грн.29.12.2007 року –24.01.2008 року8,0%2711,07

Сума заборгованості*Ставка НБУ*2*дні прострочення/365.

Дії відповідача щодо порушення строку повернення кредиту на користь позивача, є порушенням грошових зобов'язань, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у розмірі   688,86грн. за наступним перерахунком:

сума заборгованостіПеріод нарахування Ставка НБУдні простроченняпеня

19970,87 грн.16.08.2007 року - 22.08.2007 року8,0%761,28

16823,64 грн.23.08.2007 року –09.09.2007 року8,0%18132,75

13823,64 грн.10.09.2007 року –13.09.2007 року8,0%424,24

10823,64 грн.14.09.2007 року –27.09.2007 року8,0%1152,19

7823,64 грн.25.09.2007 року –24.01.2008 року8,0%122418,40

Сума заборгованості*Ставка НБУ*2*дні прострочення/365.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частина 5 статті 49 ГПК України передбачає, що витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Відповідно до пп. А п.2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до постанови КМ України “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” щодо господарських справ для позивачів, у встановленому порядку звільнених від сплати державного мита, - за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів - за ставкою 118 гривень.

Враховуючи вищезазначене, витрати по сплаті державного мита в сумі 96,89 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 76,90 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.  

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПІР»(03148, м.Київ, вул. Гната Юри, 7, код ЄДРПОУ 31726079) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення

на користь акціонерного комерційного банку «Київ»Подільської філії  ( м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 16-22 в особі Подільської філії АКБ „Київ", 04070, м. Київ, вул. Фролівська, 3/34, код ЄДРПОУ 22868325)

суму простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 7 823 (сім тисяч вісімсот двадцять три) грн. 64 коп., прострочену заборгованість за відсотковими платежами у розмірі 1043 (одна тисяча сорок три) грн. 38 коп., штрафну санкцію у розмірі 100 (сто) грн. 00 коп., пеню за порушення строку повернення відсотків у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 26 коп., пеню за порушення строку повернення кредиту у розмірі 688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 86 коп., державне мито у сумі 96 (дев'яносто шість) грн. 89 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 90 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                     Мудрий С.М.