Рішення

від 27.03.2008 по справі 17/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

17/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

№  

За позовом      

До                     

Про                 

Суддя  

Представники :

від позивача:Тхорик С.М. (довіреність №225-КР-310 від 17.03.2008)

від відповідача:Шмерига Н.І. (довіреність від 10.01.2008)

Відповідно до ст.77 ГПК України в судових засіданнях оголошувались перерви: 12.03.2008 до 19.03.2008, до 27.03.2008.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Будекосервіс»про визнання майна, що розташоване на земельній ділянці за адресою: м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер –8000000000:90:158:0002), самочинно побудованим, про зобов'язання відповідача знести самовільно збудоване майно та привести земельну ділянку в стан придатний для її цільового використання, про зобов'язання відповідача демонтувати автомобільну стоянку, що розташована на земельній ділянці за адресою: вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер –8000000000:90:158:0002).

Позивачем подані уточнення позовних вимог.           

Позовні вимоги мотивовані наступним. Між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з яким останньому було передано в оренду земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку з об'єктами  соціально-побутового обслуговування та паркінгами. Однак, відповідач, в порушення умов договору оренди та чинного законодавства, без згоди власника земельної ділянки, без належного дозволу та проекту, розташував на земельній ділянці автомобільну стоянку з цегляною будівлею та металевими конструкціями (тіньові навіси). За таких обставин, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.  

Відповідач проти позовних вимог заперечує повністю з тих підстав, що ТОВ «Будекосервіс»не здійснювало самовільного спорудження майна на земельній ділянці за адресою: вул. Архітектора Вербицького, оскільки на момент укладення договору оренди на зазначеній земельній ділянці таке майно вже було розміщено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, –

                                        ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 29.03.2007 №414/1075 Товариству з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» (далі –відповідач) було передано в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 1,12 га, для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об'єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгами на вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі м. Києва.

Згідно з п.4.2. зазначеного рішення позивач зобов'язаний був звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Пунктом 5 рішення позивач був попереджений про те, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог ст. 141, 143 Земельного кодексу України.

14 червня 2007 року на підставі Рішення Київської міської ради від 29.03.2007 №414/1075 між Київською міською радою та ТОВ «Будекосервіс»було укладено договір оренди земельної ділянки (далі –Договір), відповідно до якого відповідачу було передано в оренду земельну ділянку, що знаходиться за адресою: вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі м. Києва з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку  з об'єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгами.

Відповідно до п. 5.1. Договору на Земельній ділянці не дозволяється діяльність, не пов'язана з цільовим призначенням Земельної ділянки.

Відповідно до п. 8.1. Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим Договором.

Відповідно до п. 8.4. Договору Орендар зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строк, встановлений цим Договором, після підписання Договору і Акту приймання-передачі земельної ділянки та державної реєстрації цього Договору; орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням  вимог законів, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Судом встановлено, що укладення сторонами договору оренди земельної ділянки було спрямовано на встановлення конкретних зобов'язань та виникнення певних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів. Згідно з ч.7 ст.193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання за договором не допускається.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.

Відповідно до ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Під час розгляду справи судом встановлено, що всупереч встановленого рішенням Київської міської ради та Договором цільового призначення земельної ділянки, на ній фактично розташовано нерухоме майно (будівлі та металеві конструкції) та автомобільна стоянка.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦК України житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 376 ЦК України, особи, які здійснили або здійснюють самочинне будівництво нерухомого майна, не набувають права власності на нього.

Позивач стверджує, що дозвіл на спорудження майна та автомобільної стоянки на зазначеній земельній ділянці не видавався, відповідний проект у встановленому порядку не затверджувався, нерухоме майно, що споруджене та знаходиться на земельній ділянці по вул. Ар.Вербицького (кадастровий номер –8000000000:90:158:0002), відповідно до чинного законодавства України не зареєстроване, тому таке майно, за його твердженням, є самочинно побудованим. Крім того, фактичне знаходження на вказаній земельній ділянці майна та автомобільної стоянки, суперечить умовам укладеного Договору оренди земельної ділянки з Київською міською радою.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано тієї обставини, що на земельній ділянці по вул. Ар.Вербицького (кадастровий номер –8000000000:90:158:0002), переданій в орендне користування ТОВ «Будекосервіс», фактично знаходиться нерухоме майно (будівлі та металеві конструкції) та автостоянка, що суперечить умовам договору оренди від 14.06.2007, укладеному між Київської міської радою та відповідачем.

Знаходження на земельній ділянці автомобільної стоянки є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача, як власника вказаної земельної ділянки, а тому відповідач, як користувач земельної ділянки, зобов'язаний привести її у стан придатний для її цільового використання, тобто «для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об'єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгами».

За таких обставин, позовні вимоги Київської міської ради про визнання майна, розташованого на земельній ділянці по вул. Ак.Вербицького у Дарницькому районі м. Києві, самовільно побудованим, про зобов'язання відповідача знести таке майно та привести земельну ділянку в стан придатний для її цільового використання та зобов'язання відповідача демонтувати автомобільну стоянку, підлягають задоволенню повністю.  

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати майно, що розташоване на земельній ділянці за адресою: вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер –8000000000:90:158:0002), самочинно побудованими.

3.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс» (01133, м. Київ, бул. Л.Українки,5-а, код 34480636) знести самовільно збудоване майно, що розташоване на земельній ділянці за адресою: вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер –8000000000:90:158:0002), та привести земельну ділянку в стан придатний для її цільового використання.

4.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс»(01133, м. Київ, бул. Л.Українки,5-а, код 34480636) демонтувати автомобільну стоянку, що розташована на земельній ділянці за адресою: вул. Архітектора Вербицького у Дарницькому районі м. Києва (кадастровий номер –8000000000:90:158:0002).

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекосервіс»(01133, м. Київ, бул. Л.Українки,5-а, код 34480636, р/р 2600238712 в ВАТ «СЕБ Банк»м. Києва, МФО 300175), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик,36, код 22883141) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                                                         О. А. Кролевець