Ухвала

від 26.04.2011 по справі 22ц-1351/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-1351/11 26.04.2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1351/11 Головуючий у першій ін станції Андрощук В.В.

Категорія 27 Доповідач у апеля ційній інстанції Яворськ ої Ж.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2011 року м. Миколаїв

Колегія суддів судов ої палати в цивільних справа х апеляційного суду Миколаїв ської області у складі:

головуючого - Базовкі ної Т.М.,

суддів: Колосовськог о С.Ю., Яворської Ж.М.,

із секретарем судово го засідання - Бобуйок І.Ф.,

за участю: представни ка позивачки - ОСОБА_3,

представника відпові дача - Орла А.В., ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивіл ьну справу

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6

на рішення Заводсько го районного суду м. Миколаєв а від 24 січня 2011 року

за позовом

ОСОБА_5 до Публічного акц іонерного товариства «Банк Ф орум» (далі - Банк), третя ос оба - Національний Банк України про визнання креди тного договору удаваним, зоб ов' язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2010 року О СОБА_5 звернулася до суду з п озовом до ПАТ «Банк Форум» ( да лі - Банк) про визнання к редитного договору удавани м, зобов' язання вчинити пев ні дії.

Позивачка зазначал а, що 06 липня 2007 року між нею та в ідповідачем було укладений к редитний договір № 118/07/02-AL7 про на дання кредиту в сумі 23470 доларі в США на придбання автомобіл я на строк до 04 липня 2014 року зі сплатою за користування кре дитними коштами 10.5 % річних .

Посилаючись на те, що договір укладено з порушенн ям вимог діючого законодавст ва, а саме: ст.99 Конституції Укр аїни, ст.ст.203, 215, 235, 524, 533, 1054 ЦК України , ст.5 Декрету Кабінету Мініст рів України «Про систему вал ютного регулювання і валютно го контролю», позивачка прос ила визнати даний кредитний договір удаваним, визнати к редитний договір укладеним у грошовій одиниці України в с умі 118 523 грн.50 коп. на умовах визн ачених у договорі, зобов' яз ати Банк внести зміни до к редитного договору за наслід ками удаваного правочину, вр аховуючи суму вже сплачених щомісячних грошових зобов' язань за кредитом та укласти ( змінити) графік погашення пл атежу у двосторонньому поряд ку, погоджуючи свої дії з пози чальником.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва в ід 24 січня 2011 р. у задоволенні по зову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачки прос ить скасувати рішення суду т а ухвалити нове рішення, задо вольнивши позовні вимоги у п овному обсязі, посилаючись н а невідповідність висновків суду обставинам справи.

В запереченнях на апе ляційну скаргу ПАТ «Банк Фор ум» та Національний Банк України заперечували проти задоволення скарги, посилаю чись на законність та обґрун тованість рішення суду.

Заслухавши суддю-доп овідача, представника позива чки, представника відповідач а, перевіривши наведені в ска рзі доводи та дослідивши мат еріали справи, колегія судді в вважає, що апеляційна скарг а не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Із матеріалів справ и вбачається та судом встано влено, що 06 липня 2007 року між АКБ „Форум” правонаступником як ого є ПАТ „Банк Форум” та ОС ОБА_5 було укладено кредитн ий договір № 118/07/02-AL7 про надання к редиту в сумі 23470 доларів США д ля придбання автомобіля на с трок до 04 липня 2014 року зі сплат ою за користування кредитни ми коштами 10.5 % річних (а.с.8-9).

Відповідно до п.2.1 Дог овору в забезпечення поверне ння кредитних коштів, сплати процентів за користування т а можливої неустойки( штрафу , пені) ОСОБА_5 є договір зас тави автомобіля та договір п оруки між Банком та ОСОБА_8

Відмовляючи у задовол енні позову, суд першої інста нції виходив з того, що надан ня Банком кредиту в іноземні й валюті є правомірним, оспор юваний правочин укладено у в ідповідності з чинним законо давством, підстав для визнан ня його удаваним немає.

Так, відповідно до ч. 2 с т. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України викори стання іноземної валюти, в то му числі при здійсненні розр ахунків на території України за зобов' язаннями, допуска ється у випадках, в порядку та на умовах, встановлених зако ном. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сф ері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регул ювання і валютного контролю ”.

Статтею 1054 ЦК України п ередбачено, що за кредитним д оговором банк зобов' язуєть ся надати грошові кошти (кред ит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених до говором, а позичальник зобов ' язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону Ук раїни “Про банки і банківськ у діяльність ” кошти - це гр оші у національній або інозе мній валюті. Статті 47 та 49 цьог о Закону визначають операції банків із розміщення залуче них коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, н езалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані о перації здійснюються на підс таві банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 5 Декр ету Кабінету Міністрів Украї ни “Про систему валютного ре гулювання і валютного контро лю ” операції з валютними цін ностями здійснюються на підс таві генеральних та індивіду альних ліцензій Національ ного банку України. Операці ї з валютними цінностями бан ки мають право здійснювати н а підставі письмового дозвол у (генеральної ліцензії) на зд ійснення операцій з валютним и цінностями відповідно до п . 2 ст. 5 Декрету Кабінету Мініст рів України “Про систему вал ютного регулювання і валютно го контролю ”.

Вимога щодо необхідно сті отримання індивідуально ї ліцензії на здійснення опе рацій з валютними цінностями встановлена п. в) ч. 4 ст. 5 Декрет у Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регу лювання і валютного контролю ”, якщо терміни і суми кредиті в перевищують встановлені за конодавством межі. Однак на с ьогодні такі терміни і суми к редитів в іноземній валюті з аконодавцем не визначено.

Згідно з п. 1.5 Положення п ро порядок видачі Націонал ьним банком України індиві дуальних ліцензій на викорис тання іноземної валюти на те риторії України як засобу пл атежу, затвердженого постано вою Правління Національно го банку України від 14 жовтн я 2004 року № 483 та зареєстрованог о в Міністерстві юстиції Укр аїни 9 листопада 2004 року за № 14 29/10028, використання іноземної в алюти як засобу платежу без і ндивідуальної ліцензії дозв оляється, якщо ініціатором а бо отримувачем за валютною о перацією є уповноважений бан к (ця норма стосується лише ти х операцій уповноваженого ба нку, на здійснення яких Нац іональний банк України вид ав йому ліцензію та письмови й дозвіл на здійснення опера ції з валютними цінностями).

Таким чином, за відсут ності нормативних умов для з астосування індивідуальног о ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою пі дставою для здійснення банка ми кредитів в іноземній валю ті згідно зі ст. 5 Декрету Кабі нету Міністрів України “Про систему валютного регулюван ня і валютного контролю ” є на явність у банку генеральної ліцензії на здійснення валют них операцій, отриманої у вст ановленому порядку.

На час укладення спірн их договорів між сторонами д іяла отримана Банком 03 грудн я 2001 року ліцензія №62 та дозвіл Національного Банку Укр аїни № 62-1 з додатком відповід но до яких, відповідач має пра во здійснювати банківські оп ерації щодо надання кредитн их коштів в іноземній валюті .

Відповідно до ст. 235 ЦК Ук раїни, правочин, який вчинено сторонами для приховання ін шого правочину, який вони нас правді вчинили, є удаваним. Як що буде встановлено, що право чин був вчинений сторонами д ля приховання іншого правочи ну, який вони насправді вчини ли, відносини сторін регулюю ться правилами щодо правочин у, який сторони насправді вчи нили.

Із змісту згаданої ста тті Цивільного кодексу випли ває, що при вчиненні удаваног о правочину настання його ме ти - приховати інший правочин бажають досягти обидві стор они, в зв'язку з чим до відноси н цих сторін застосовуються правила того правочину, яком у відповідала їхня внутрішня воля і який вони насправді вч инили.

Як вбачається із матер іалів справи, а саме: копії за явки на отримання кредиту ві д 18 червня 2007 року, анкети позич альника, позивачка мала на ме ті отримати у Банку кошти на п ридбання автомобіля саме в і ноземній валюті - долари США, я кі нею були отримані відпові дно до заявки про видачу готі вки №11306 від 07 липня 2007 року ( а.с.19,20, 27).

За таких обставин, дов оди апелянта, що при укладенн і даного кредитного договору сторони правочину бажали на стання його мети - приховати і нший правочин, а саме вчиненн я кредитного договору у наці ональній валюті гривні є без підставними.

Суд повно з'ясував обс тавини справи та з врахуванн ям наведених положень закону дав належну оцінку доказам, які були представлені сторон ами, і дійшов правильного вис новку про відсутність підст ав для задоволення позову.

Перевіривши законніс ть та обґрунтованість оспорю ваного рішення, колегія судд ів дійшла висновку про його в ідповідність вимогам норм ма теріального та процесуально го права, в зв' язку з чим під став для його скасування нем ає.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія судді в

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу пр едставника ОСОБА_5 - ОС ОБА_6 відхилити, а рішення З аводського районного суду м. Миколаєва від 24 січня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, і з цьо го часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосе редньо до Вищого спеціалізов аного суду України з розгляд у цивільних і кримінальних с прав протягом двадцяти днів .

Головуючий

Судді: