Рішення

від 28.03.2008 по справі 9958.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

9958.1-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

28.03.2008Справа №2-15/9958.1-2007

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання «Тепловодоканал» (96500, АР Крим, АР Крим, м. саки, вул.. Новоселівське шосе, 16а, ідентифікаційний код 20682941)

До відповідача  Сакської міської ради (96500, АР Крим, АР Крим, м. Саки, вул.. Леніна, 15 ідентифікаційний код 26274060)

Про стягнення 22217,00 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Шереметьєв В.Д., керівник, Коваль В.А., довіреність б/н від 09.12.2007 р., у справі

Від відповідача  – не з'явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання «Тепловодоканал» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом  до Сакської міської ради та Виконавчого комітету Сакської міської ради про стягнення суми збитків із-за різниці тарифів на опалювання для населення в розмірі 22217,00 грн., а також судових витрат.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.04-17.04.2006 р. провадження у справі було зупинено, у справі призначена судово-бухгалтерська експертиза.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 23.10.2006 р. провадження у справі було поновлено.

Рішенням Господарського суду АР Крим від 14.11.2006 р. по справі № 2-11/7447-2006 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання „Тепловодоканал” було задоволено, з  Сакської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання „Тепловодоканал” було стягнуто 22217,00 грн. заборгованості, 2500,00 грн. витрат на проведення судово-бухгалтерської експертизи, 222,17 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2007 р. апеляційна скарга Сакської міської ради була залишена без задоволення, Рішення Господарського суду АР Крим від 14.11.2006 р. по справі № 2-11/7447-2006 залишено без змін.

  Постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2007 р. касаційне подання  заступника прокурора АР Крим було задоволене, Рішення Господарського суду АР Крим від 14.11.2006 р. та   Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.02.2007 р.  по справі № 2-11/7447-2006 скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду АР Крим.

Резолюцією голови господарського суду АР Крим М.І. Луцяка розгляд даної справи доручено судді Іщенко І.А., справі привласнений  № 2-15/9958.1-2007.  

Ухвалою господарського суду від 01.08.2007 р. вказана справа прийнята у провадження суддею І.А. Іщенко, призначений розгляд справи.

          06.08.2007 р. до господарського суду АР Крим запит з Вищого господарського суду України про надіслання справи № 2-15/9958.1-2007 для розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання „Тепловодоканал”.

Ухвалою ГС АР Крим від 09.08.2007 р.  провадження по справі було зупинено до розгляду касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання „Тепловодоканал”.

Ухвалою Верховного суду України від 06.09.2007 р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 04 липня 2007 р. у справі № 2-11/7447-2006., справа була повернута до господарського суду АР Крим.

Ухвалою ГС АР Крим від 07.11.2007 р. провадження по справі було поновлено, справу призначено до слухання.

10.12.2007 р. до господарського суду АР Крим надійшла заява, якою позивачем надані уточнення позовних вимог. Так, позивач просить суд стягнути з Сакської міської ради на користь позивача збитки із-за різниці у тарифах на опалення для населення у сумі 22217,00 грн., також стягнути з Сакської міської ради 2500,00 грн. – витрат на проведення бухгалтерської експертизи, 222,17 грн. – держмита, 118,00 грн. – витрати на інформаційне забезпечення судового процесу.

Судом вказана заява  позивача  була прийнята до розгляду.

У судовому засіданні 19.02.2008 р. представником позивача була подана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач просить суд прийняти відмову від позову в частині позовних вимог до Виконавчого комітету Сакської міської ради.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 28.03.2008 р. провадження у справі в цій частині припинено.

Представник Сакської міської ради надав письмові пояснення до відзиву, в яких просить суд прийняти рішення у відповідності до вимог діючого законодавства України.

У судовому засіданні 17.03.2008 р. представником позивача була надана заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач просить суд стягнути з Сакської міської ради 22217,00 грн. – сума різниці між затвердженими тарифами та економічно обґрунтованими витратами на виробництво.

Судом вказана заява прийнята до розгляду.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у засіданні суду оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

Строк розгляду справи був продовжений за клопотанням представників сторін у відповідності до вимог статті 69 господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України  вказівки,  що  містяться  у постанові касаційної інстанції,  є обов'язковими для суду першої інстанції під  час  нового  розгляду справи.

Таким чином, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання „Тепловодоканал” забезпечує теплом від своєї котельні житлові будинки № 78, 80, 80а, 80б по вул. Євпаторійське шосе та будівлю гімназії на вул. Колгоспній в м.Саки.

Тарифи на послуги з опалювання для населення з 01.01.2005 року затверджуються місцевою владою.

01.12.2005 р. позивач направив в міськвиконком розрахунок дотації за 1 квартал 2005 р., однак останній відмовив у їх виплаті у зв'язку з відсутністю коштів, що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до господарського суду АР Крим.

Статтєю 31 Закона України „Про житлово-комунальні послуги” встановлений порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, яким встановлено, зокрема, виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.

Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим  розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті.

Затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді. Центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. У  разі  зміни  цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.

Пунктом 9 статті 31 Закону України „Про житлово-комунальни послуги” також передбачено, що спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх  виробництво, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 пункту 1 статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до закону.

Вказана норма права є бланкетною і повинна бути застосована у кореспонденції зі статтею 28 Закону України “Про місцеве самоврядування”, якою окреслено дві правові форми визначення цінової політики: встановлення та погодження тарифів.

При цьому, встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги орган місцевого самоврядування в особі свого виконавчого органу вправі виключно по відношенню до підприємств, що перебувають у його комунальній власності, відповідно до вимог статей 17, 28 Закону України “Про місцеве самоврядування”. Щодо підприємств, які не перебувають у комунальній власності місцевого органу самоврядування, то законодавчо передбачено таку форму реалізації цінової політики, як погодження цін і тарифів.

Вищим господарським судом України у Постанові від 04.07.2007 р. було зазначено про необхідність з'ясувати чи перебуває позивач у комунальній власності. Якщо позивач не належить до комунальної власності місцевого органу самоврядування, то суду потрібно перевірити чи звертався позивач до відповідача для погодження йому тарифів на економічно обґрунтованому рівні.

          Так, матеріали справи свідчать, що листом від 10.12.2004 р. за вих.. № 106 позивачем було направлено, зокрема, розрахунок планової собівартості та тарифів на теплову енергію на 2005 р. (а.с. 8 Т.4).

Судом встановлено, що позивач не перебуває у комунальній власності, про що свідчить додана до матеріалів справи довідка № 23/5-2240 про включення в ЄДРПОУ (а.с. 137 Т.3)

Водночас, згідно з підпунктом  2 пункту “а” частини 1 статті 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Отже, органом, який затверджує тарифи щодо оплати комунальних послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, є не сільська, селищна або міська рада, а їх відповідний виконавчий орган, яким, відповідно до частини 1 статті 11 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

          Всупереч зазначеному положенню закону, розглянувши звернення ТОВ «Крим ТЕЦ» про погодження розрахунків економічно обґрунтованих витрат на відпущення тепло енергії для населення та затвердження фінансових тарифів на послуги теплопостачання споживачам, Рішенням 30 сесії 4 скликання Сакської міської ради від 29.12.2004 р. „Про тарифи на послуги теплопостачання” було затверджено ТОВ „Кримтеплоелектроцентраль” Сакські теплові мережі  ВО „Тепловодоканал” тарифи на відпуск теплової енергії, послуги теплопостачання для всіх груп споживачів з 01.01.2005 р., а також, зокрема, при затвердженні порядку формування і державного регулювання цін (тарифів) Кабінету Міністрів України, при розробці механізму компенсації різниці між тими, що існують і тарифами, розрахованими з урахуванням витрат на виробництво теплової енергії, з урахуванням формування доходів місцевого бюджету на даний вид компенсації : раніше затверджені тарифи переглянути; передбачити в бюджеті компенсацію на погашення різниці між затвердженими тарифами і економічно обґрунтованими витратами на виробництво. (а.с. 6 Т.4)

          Однак, зазначене рішення не було оскаржене, скасоване, визнане незаконним у встановленому законом порядку, а отже є дійсним.

          Крім того, згідно з частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

01.12.2005 р. позивач направив в міськвиконком розрахунок дотації за 1 квартал 2005 р.,

У відповідь, 26.12.2005 р. (вих.№02.1-27/316) Сакською міською радою надіслано позивачу листа, в якому повідомило ВО „Тепловодоканал”, що представлений розрахунок на різницю в тарифах на опалювання для населення житлових будинків №70,80,80а, 80б по вул.. Євпаторійське шосе у м. Саки по фактичним експлуатаційним витратам за перший квартал 2005 р. розглянутий, однак бюджетні кошти щодо фінансування різниці в тарифах відсутні,  що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до господарського суду АР Крим.

За 1 квартал 2005 р. сума збитків позивача через різницю тарифів на опалювання склала 22217,00 грн. Вищевказаний розрахунок був складений Товариством з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання „Тепловодоканал” відповідно до Методики розрахунку необхідних сум дотацій по державному регулюванню тарифів на послуги теплопостачання для населення, затвердженої Постановою Ради Міністрів АРК від 11.12.2001 р. №481 та Методичних рекомендацій по плануванню, обліку і калькуляції собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, затверджених Наказом Держбуду України від 06.03.2002 р. №47,  Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи бухгалтерськими документами (а.с.7-115 Т.1).

Відповідно до висновку № 88 судово-бухгалтерської експертизи від 18.10.2006 року розмір різниці між затвердженими тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування і фактичною собівартістю опалювання  житлових будинків № 78, 80, 80 а, 80 б по вул. Євпаторійське шосе за 1 квартал 2005 року складає 22217,00 грн.

          Таким чином, перевірили факт надання послуг з опалення та їх обсяги, оцінивши договори, за якими позивач надавав споживачам послуги з опалення а також первинні бухгалтерські документи, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з Сакської міської ради 22217,00 грн. різниці між затвердженими тарифами та економічно обґрунтованими витратами на виробництво є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49,  82-84  Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Сакської міської ради (96500, АР Крим, АР Крим, м. Саки, вул.. Леніна, 15 ідентифікаційний код 26274060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання «Тепловодоканал» (96500, АР Крим, АР Крим, м. саки, вул.. Новоселівське шосе, 16а, ідентифікаційний код 20682941, код ОКРО 34415745, МФО 824026, р/р 35410017003303 банк ГУ ДК України в АР Крим, м. Сімферополь)  22217,00 грн. суму різниці між затвердженими тарифами та економічно обґрунтованими витратами на виробництво, 222,17 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2500,00 грн. витрат на проведення судової експертизи.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.