Рішення

від 08.04.2008 по справі 4/47-23/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/47-23/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  08.04.08                                                                                                         Справа № 4/47-23/1

    Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Маїк С.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі філії Газопромислове управління “Львівгазвидобування”, м. Львів,

до відповідача Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України, м. Львів,

про стягнення 24299,21 грн.

За участю представників:

від позивача  -  Ільницький І.Й. - представник,

від відповідача – Гринишин М.С., Річняк О.Я., Шутенко В.Ф.,

експерт Сех Г.Е.

Суть спору:           ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі філії Газопромислове управління “Львівгазвидобування”, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України, м. Львів. У п. 1 прохальної частини позовної заяви позивач просив стягнути ВАТ “Львівський домобудівний комбінат № 2” 4999,93 грн. боргу. Згодом, ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі філії газопромислове управління “Львівгазвидобування” подано уточнення до позовної заяви (а.с. 22), згідно з яким  позивач виправив помилку, допущену у позові від 27.01.2006 р., та просив стягнути з відповідача 24299,21 грн. боргу за отримані товарно-матеріальні цінності. Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами ст.ст. 526, 530 ЦК України.

          Відповідач у письмових поясненнях від 14 лютого 2007 р. (а.с. 24) просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що факт отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей на суму 22454,5 грн. не підтверджується первинними бухгалтерськими документами Управління Західного територіального командування ВВ МВС України. Позивачем пропущено строк позовної давності. Долучений до позовної заяви акт звірки розрахунків, підписаний відповідачем, Управління не визнає з тих підстав, що акти звірки свідчать лише про взаєморозрахунки фінансового стану підприємств і не можуть свідчити про наявність чи відсутність будь-яких зобов”язань сторін по накладних.

          У судових засіданнях, призначених на 14.02.2007 р. та 10.05.2007 р. оголошувались перерви. Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалах суду. Ухвалою від 27.11.2007 р. провадження у справі зупинялось в зв”язку з призначенням судової експертизи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 203, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається.

Позивач, як на підставу виникнення перед ним зобов”язань відповідача, посилається на накладні № 1153 від 27 вересня 2001 р. та № 1120 від 11 жовтня 2001 р. Як вбачається з заначених накладних, ГПУ “Львівгазвидобування” поставило КЕЧ Львівського району НГУ по довіреностях ЯДИ 168267 від 27.09.2001 р. та ЯДИ 168261 від 11.09.2001 р., виданих на Річняка Олега Ярославовича, товарно-матеріальні цінності на суму 24299,21 грн. Відповідно до п. 3 Наказу начальника управління Західного територіального командування ВВ МВС України № 264 від 20.11.2001 р. відповідач є правонаступником Львівської квартирно-експлуатаційної частини району. Крім цього, позивач на підтвердження наявності заборгованості відповідача у розмірі 24299,21 грн. посилається на акт звірки розрахунків за період з 01.01.2004 р. по 31.01.2004 р. Однак, Управління Західного територіального командування внутрішніх військ МВС України факт отримання товарно-матеріальних цінностей по наведених накладних заперечує. Матеріальні цінності по накладній № 1120 відпущено на підставі довіреності серії ЯДИ № 168261 від 11.09.2001 р., яка станом на 11 жовтня 2001 р. (момент відпуску товару) уже була не дійсною. ЇЇ строк дії закінчився 21 вересня 2001 р. Крім цього, відповідно до Висновку № 4574 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи № 4/47-23/1 (п.п. 2, 3 висновків) підписи, розташовані у графі: ”Одержав” в накладних № 1120 від 11 жовтня 2001 р. та № 1153 від 27.09.2001 р. виконані не Річняком Олегом Ярославовичем, на ім”я якого видано довіреності ЯДИ 168267 від 27.09.2001 р. та ЯДИ 168261 від 11.09.2001 р., а іншою особою. Факт підписання накладних №№ 1120, 1153 та отримання по них у позивача матеріальних цінностей на суму 24299,21 грн. Річняком О.Я., який був присутнім у судових засіданнях, та представником позивача заперечується. За наведених обставин, у матеріалах справи відсутні і ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі філії Газопромислове управління “Львівгазвидобування” суду не подані докази, які б свідчили про виникнення й існування у відповідача зобов”язання сплатити позивачу 24299,21 грн. за отриману від нього продукцію.

Вирішуючи спір у справі, суд бере до уваги й те, що згідно з п. 12 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99, забороняється відпускати цінності, зокрема у випадках подання довіреності, виданої з порушенням встановленого порядку заповнення або з незаповненими реквізитами, подання довіреності, яка має виправлення і помарки, що не підтверджені підписами тих же осіб, які підписали довіреність, відсутності у довіреної особи вказаного у довіреності паспорта або іншого документа, що засвідчує довірену особу, закінчення строку дії довіреності.

Акт звірки розрахунків за період з 01.01.2004 р. по 31.01.2004 р., поданий в якості доказу виникнення між сторонами спору зобов”язань, судом до уваги не береться. Вказаний документ стосується зобов”язань, які виникли у 2004 р., а не у 2001 р. Крім цього, акт звірки не є передбаченою ст. 11 ЦК України підставою виникнення зобов”язань та первинним документом, який засвідчує вчинення правочину.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позову відсутні.

Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 202, 203, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -  

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя                                                                                             Бортник О.Ю.