10/709-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"03" березня 2008 р. Справа № 10/709-07
за позовом ТОВ "Торгово - фінансовий дім "Навігатор", с. Коржі, Баришівський район
до Коржівської сільської ради Баришівського району, Київської області, с. Коржі
про зобов'язання вчинити дії
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Управління земельних ресурсів Баришівського району
Відкрите акціонерне товариство „Коржівське”
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубіж»
Суддя Тищенко О.В.
Представники:
позивача: Куделя М.О. (довіреність від 10.09.2007р. № 1);
відповідача: Стомаченко І.В. (рішення №1-1-V від 04.04.2006р.);
третя особа 1: не з'явився
третя особа 2: не з'явився
третя особа 3: Борисова М.С. (довіреність від 21.06.2007р.), Іванченко І.М. (довіреність від 26.06.2007р.)
Обставини справи:
09.11.2007р. до господарського суду Київської області надійшла позовна заява ТОВ "Торгово - фінансовий дім "Навігатор" до Коржівської сільської ради Баришівського району про визнання права на оренду з правом викупу земельної ділянки та зобов'язати укласти договір оренди.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.11.2007р. було порушено провадження у справі №10/709-07 та призначено до розгляду на 11.12.2007р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне:
- 04.04.2007р. між ТОВ "Торгово - фінансовий дім "Навігатор" та ТОВ „Трубіж” укладений Договір купівлі –продажу не житлових будівель гаражних боксів та побутового приміщення, відповідно до умов якого позивач придбав у власність не житлові будівлі: гаражні бокси, побутове приміщення, які розташовані по вул. Шевченка, будинок 64а, в с.Коржі, Баришівського району, а саме гаражний бокс №110 (літера В) загальною площею 24,30м.кв., гаражний бокс №111 (літера Г) загальною площею 29,90 м.кв., побутове приміщення №112 (літера Б) загальною площею 51,60 м.кв. Право власності на вказане майно було зареєстровано Баришівським БТІ 15.05.2007р.;
- 16.05.2007р. з метою укладення договору оренди земельної ділянки, позивач звернувся до сільського голови с. Коржі із заявою (вх. №78) про оформлення договору оренди з правом викупу земельної ділянки для обслуговування гаражних боксів №110, 111 та побутового приміщення, які розташовані за адресою вул. Шевченка, будинок 64а, с.Коржі, Баришівського району
- вказана заява позивача була розглянута на сесії Коржівської сільської ради та Листом (вих.№164) від 13.06.2007р. останній повідомив позивача про відмову у наданні ТОВ "Торгово - фінансовий дім "Навігатор" дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки на умовах оренди до закінчення перевірки майна, що раніше перебувало в державній та комунальній власності, яка проводилась Баришівською міжрайонною прокуратурою.
На думку позивача, така поведінка відповідача є неправомірною, такою що порушує норми земельного та цивільного законодавства, а тому позивач просить суд визнати право останнього на оренду з правом викупу земельної ділянки загальною площею 0,005га, а саме: землі на якій розміщені гаражні бокси №110, 111 та побутове приміщення №112, що знаходяться за адресою Київська область, Баришівський район, с.Коржі, вул. Шевченка, будинок 64а та зобов'язати Коржівську сільську раду Баришівського району укласти з позивачем договір оренди з правом викупу земельної ділянки загальною площею 0,005 га, що знаходиться за адресою Київська область, Баришівський район, с.Коржі, вул. Шевченка, будинок 64а.
Відповідач у відзиві на позов, письмових та наданих у судових засіданнях поясненнях позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до законодавства України необхідною умовою укладення договору оренди з правом викупу земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, є наявність рішення сільської ради про передачу в оренду земельної ділянки. Визнання права на оренду та зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки за відсутності відповідного рішення є порушенням його виключного, передбаченого законодавством України, права на здійснення права власності від імені Українського народу, територіальної громади та управління землями, яке підлягає захисту.
Оскільки Коржівською сільською радою, в порядку визначеному законодавством України, не приймалось рішення про передачу в оренду земельної ділянки позивачу, на думку відповідача, відсутні правові підстави щодо визнання за позивачем права на оренду з правом викупу спірної земельної ділянки.
Крім того, посилаючись на ст. 2, 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, якою передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України через представницькі органи - органи місцевого самоврядування, відповідач заперечує проти позовних вимог щодо зобов'язання відповідача укласти з позивачем договір оренди з правом викупу спірної земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2007р. з метою всебічного і об'єктивного розгляду справи, до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Управління земельних ресурсів Баришівського району.
Ухвалою Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 28.12.2007р. продовжено строк вирішення спору у справі №10/709-07 на один місяць до 12.02.2008р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2008р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж».
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.02.2008р. клопотання Коржівської сільської ради Баришівського району щодо залучення до участі у справі Фонду Державного майна України, Рахункової палати України, прокурора Баришівської міжрайонної прокуратури залишено без задоволення, як необґрунтоване та безпідставне. Крім того, вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відкрите акціонерне товариство „Коржівське”.
За клопотанням сторін строк розгляду справи продовжено понад встановлений термін.
Представник позивача в судовому засіданні 03.03.2008р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні 03.03.2008р. проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві та письмових поясненнях.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубіж»в судовому засіданні підтвердив укладення з позивачем Договору купівлі –продажу будинку гаражних боксів та побутового приміщення, відповідно до умов якого позивач придбав у власність нежитлові будівлі: гаражні бокси, побутове приміщення, які розташовані по вул. Шевченка, будинок 64а, в с.Коржі, Баришівського району.
Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Управління земельних ресурсів Баришівського району і Відкрите акціонерне товариство „Коржівське” в судове засідання 03.03.2008р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час, місце і розгляд справи були повідомлені належним чином.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.04.2007р. між ТОВ "Торгово - фінансовий дім "Навігатор" та ТОВ „Трубіж” укладений Договір купівлі –продажу нежитлових будівель гаражних боксів та побутового приміщення (надалі - договір), відповідно до п.1 якого продавець (ТОВ „Трубіж”) передав у власність покупця (ТОВ "Торгово - фінансовий дім "Навігатор”), а покупець прийняв у власність нежитлові будівлі : гаражні бокси, побутове приміщення та зобов'язався оплатити його вартість за ціною та на умовах, встановлених договором.
Згідно п.2 Договору нежитлові будівлі: гаражні бокси, побутове приміщення, що відчужується за договором розташована по вул. Шевченка, будинок 64а, в с.Коржі, Баришівського району та має наступні характеристики: побутове приміщення №112 з цегли, позначений в технічному паспорті літерою Б, загальна площа 51,60 кв.м., гаражний бокс №110 з цегли, позначений літерою В, загальна площа 24,30кв.м., гаражний бокс №111 з цегли, позначений літерою Г, загальна площа 29,90кв.м.
Відповідно до п.7 Договору, продаж нежитлових будівель: гаражних боксів і побутового приміщення за домовленістю сторін вчиняється за 11412,00грн. крім того 2282,40грн. ПДВ., які покупець зобов'язується оплатити за рахунок продавця на протязі двох місяців з дня підписання договору.
П.10 Договору передбачено, що питання оренди або постійного користування земельною ділянкою вирішується новим власником після нотаріального посвідчення договору згідно з чинним законодавством.
Як вбачається з Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, 15.05.2007року Баришівським бюро технічної інвентаризації на підставі Договору купівлі –продажу від 04.04.2007р. №1630 зареєстровано право власності ТОВ "Торгово - фінансовий дім "Навігатор" на нежитлові будівлі, гаражні бокси, побутове приміщення за адресою: вул. Шевченка, будинок 64а, в с.Коржі, Баришівського району.
16.05.2007р. позивач звернувся із клопотанням до сільського голови с.Коржі із заявою (вх. №78) про оформлення договору оренди з правом викупу земельної ділянки для обслуговування гаражних боксів №110, 111 та побутового приміщення, які розташовані за адресою вул. Шевченка, будинок 64а, с.Коржі, Баришівського району.
Відповідно до Витягу з протоколу сесії Коржівської сільської ради від 18.05.2007р. відповідачем було розглянуто подане клопотання позивача від 16.05.2007р. та відмовлено у наданні дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки, що знаходиться за адресою вул. Шевченка, будинок 64а, с.Коржі, Баришівського району для обслуговування гаражних боксів №110, 111 та побутового приміщення до закінчення перевірки майна, що раніше перебувало в державній та комунальній власності, яка проводилась Баришівською міжрайонною прокуратурою.
До справи долучено лист Відкритого акціонерного товариства „Коржівське”, в якому вказано на те, що користувачем спірної земельної ділянки є ВАТ „Коржівське” (згідно рішення 6 сесії 23 скликання Коржівської сільської ради народних депутатів від 19 березня 1999 року №22 та Державного акту на право постійного користування №105.) Проте доказів прийняття Коржівською сільською радою рішення про вилучення земельної ділянки з користування ВАТ „Коржівське” суду не надано.
Листом вих. №164 від 13.06.2007р. відповідач повідомив позивача про результати розгляду його клопотання, тобто про відмову у наданні ТОВ "Торгово - фінансовий дім "Навігатор" дозволу на збір матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки на умовах оренди.
Як зазначалося вже вище, Позивач просить суд визнати право останнього на оренду з правом викупу земельної ділянки загальною площею 0,005га, а саме: землі на якій розміщені гаражні бокси №110, 111 та побутове приміщення №112, що знаходяться за адресою Київська область, Баришівський район, с.Коржі, вул. Шевченка, будинок 64а та зобов'язати Коржівську сільську раду Баришівського району укласти з позивачем договір оренди з правом викупу земельної ділянки загальною площею 0,005 га, що знаходиться за адресою Київська область, Баришівський район, с.Коржі, вул. Шевченка, будинок 64а.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на положення ст. 120, 124 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, які на думку останнього, надають йому право, у разі незгоди сільської ради укласти договір оренди з правом викупу земельної ділянки, звернутись до суду з позовом про визнання такого права та зобов'язання сільської ради укласти такий договір.
Щодо позовної вимоги про визнання за позивачем права на оренду з правом викупу спірної земельної ділянки суд зазначає наступне.
Приписи статей 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статей 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Згідно ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення Договору купівлі –продажу нежитлової будівлі від 04.04.2007р.) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення Договору купівлі –продажу не житлової будівлі від 04.04.2007р.) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення Договору купівлі –продажу не житлової будівлі від 04.04.2007р.) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 16 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р. особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно ч. 6 ст. 1 Закону України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року N 858-IV землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Згідно п. "д" ч. 2 ст. 25 Закону України "Про землеустрій" видом документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Відповідно ч. 9 ст. 1 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою - це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обгрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 - 10 і більше років.
Згідно ст. 50 зазначеного Закону проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 1 "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 67 цей Порядок визначає механізм розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно п.2 зазначеного вище Порядку розроблення проектів землеустрою, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів).Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.
Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки; судового рішення (п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок).
Відповідно до п. 9, 10 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок проект відведення земельної ділянки виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів, природоохоронним органом, санітарно-епідеміологічною службою, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства.
Згідно п.11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.
Згідно зі статтею 16 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998р передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Як вбачається з Довідки Коржівської сільської ради від 29.02.2007р. №94 межі земельної ділянки, яка знаходиться за адресою Київська область, Баришівський район, с.Коржі, вул. Шевченка, будинок 64а. в натурі не виносились, оскільки дана процедура передбачена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 67 якою затверджений „Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок”.
Обов'язок доказування відповідно до п. 4 частини третьої ст.129 Конституції України та ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який маєвдовести наявність таких обставин, на підставі яких ним заявлені позовні вимоги.
У поясненнях, наданих в судовому засіданні, позивач вказав про відсутність у останнього акту винесення меж спірної земельної ділянки в натурі. Також, судом встановлено, що проект відведення спірної земельної ділянки для передачі в оренду ТОВ „Торгово - фінансовий дім „Навігатор” не розроблявся.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до п. 34 статті 26, п.2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Тобто, волевиявлення відповідного органу як орендодавця здійснюється у формі рішення такого органу і лише реалізується шляхом укладення договору оренди.
Судом встановлено, що Коржівською сільською радою не приймалися рішення про погодження місця розташування спірної земельної ділянки та рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки за адресою Баришівський район, с.Коржі, пров. Шкільний, буд. 1.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача щодо визнання права ТОВ "Торгово - фінансовий дім "Навігатор" на оренду з правом викупу земельної ділянки загальною площею 0,005га, а саме: землі на якій розміщені гаражні бокси №110, 111 та побутове приміщення №112, що знаходяться за адресою Київська область, Баришівський район, с.Коржі, вул. Шевченка, будинок 64а безпідставними, необґрунтованими, не доведеними належними і допустимими доказами, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Коржівської сільської ради Баришівського району укласти з позивачем договір оренди з правом викупу спірної земельної ділянки суд зазначає наступне.
Відповідно ст.ст. 142 - 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад згідно з п.1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, яке здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Відповідно до ст. 16 Закону України „Про оренду землі” особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання).
Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Чинним законодавством України не передбачено обов'язку відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування укладати договір оренди земельної ділянки, а передбачено лише розгляд заяв та винесення за результатами розгляду рішення.
Суд звертає увагу на те, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").
Так, відповідно до ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 2 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” )
Зобов'язання ж сільської ради укласти такий договір оренди земельної ділянки, за відсутності відповідного рішення, є порушенням по-перше, законодавства, що регулює власне порядок укладення договорів оренди землі, по-друге, порушенням основних засад цивільного законодавства щодо вільного волевиявлення учасника правочину, а по-третє –порушенням принципу свободи укладення договору.
Крім того, зобов'язання сільської ради щодо укладення договору оренди земельної ділянки є порушенням його виключного, передбаченого Конституцією України, права на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, яке підлягає захисту (п.4 Оглядового листа ВГСУ „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок” від 30.11.2007р.).
Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо зобов'язання Коржівської сільської ради Баришівського району укласти з ТОВ "Торгово - фінансовий дім "Навігатор" договір оренди з правом викупу земельної загальною площею 0,005 га, що знаходиться за адресою Київська область, Баришівський район, с.Коржі, вул. Шевченка, будинок 64а безпідставними, необґрунтованими, не доведеними належними і допустимими доказами, а отже такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 33, ст. 34, ст. 49, ст. 82, 85, Господарсько процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. В позові відмовити повністю.
2. Копію рішення надіслати сторонам по справі.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Тищенко О.В.
Рішення підписано 21.03.2008р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.03.2008 |
Оприлюднено | 18.04.2008 |
Номер документу | 1541373 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський міжобласний апеляційний господарський суд
Федорчук Р.В.
Господарське
Господарський суд Київської області
Тищенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні