Рішення

від 09.04.2008 по справі 07/16-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07/16-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2008 р.                                                            Справа № 07/16-08

вх. № 317/5-07

Суддя господарського суду Інте Т.В. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Веденьової М.М., дов. № 1071/1 від 01.10.07р.;  відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ПВТП "Джі-Ен-Ел", м. Чернигів  

до  ТОВ "Лантрейд-К", м. Харків  

про стягнення 93975,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробничо - торговельне підприємство "Джі-Ен-Ел" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантрейд - К"  138,98 грн. неустойки, 11479,05 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 82357,00 грн. збитків та відшкодувати судові витрати по справі.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов і документи в його обґрунтування не надав.

На адресу суду поштовим відділенням було повернуто ухвалу суду від 17.01.08р. (про порушення провадження у справі № 07/16-08), яку було направлено на адресу відповідача, з довідкою  поштового відділення "нет срока хранения".

Ухвалу суду було надіслано на адресу відповідача -  вул. Добролюбова, 1, м. Харків, 61064, у відповідності з даними позивача щодо поштових реквізитів відповідача, вказаними у позовній заяві.

На підставі викладеного, суд визнав доцільним зобов'язати позивача підтвердити належним чином (довідкою управління статистики про включення відповідача до ЄДРПОУ, станом на момент розгляду справи) відомості щодо державної реєстрації та вірної адреси відповідача для повідомлення його про місце і час розгляду справи у встановленому чинним господарським процесуальним законодавством порядку.

Позивачем надано суду довідку головного управління статистики у Харківській області № 46/2-1730 від 12.03.08 р., відповідно до якої, станом на 12.03.08 р. відповідач числиться в ЄДРПОУ за кодом 33205905, за адресою : вул. Добролюбова, 1, м. Харків, 61064, тобто за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві та на яку судом було направлено всі ухвали господарського суду у даній справі.

Отже, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи, відповідно до вимог господарського процесуального законодавства.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 03.03.08 р., строк розгляду справи № 0716-08 було продовжено на один місяць до 14.04.08 р., в порядку ст. 69 ГПК України.  

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір № 145 від 20.06.06 р. (а.с.12-13), відповідно до умов якого, постачальник (відповідач) зобов"язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, приймати і оплачувати товар (крупа гречана ядриця швидкозварювальна).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що товар постачається згідно даного договору, оплачується на підставі виставленого постачальником рахунку - фактури, згідно затвердженої специфікації протягом трьох банківських днів.

Відповідно до п. 4.2 вищевказаного договору, строк поставки товару вказується в специфікаціях, а в разі якщо в специфікації строк не вказаний, то поставка здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту отримання оплати.

21.06.06 р. відповідачем було виставлено рахунок - фактуру на суму 138990,00 грн. (а.с.).

Платіжним дорученням № 5400 від 23.06.06 р. позивач перерахував відповідачу 138990,00 грн.,у якості попередньої оплати за крупу - гречку.

Згідно з п.2 специфікації (додаток №1 до договору № 145 від 20.06.06 р. (а.с.14), сторони домовились про поставку крупи гречаної (ядриця, 1 гатунку в кількості 67800 кг, в тому числі мішки по 25 кг. в кількості 2700 шт. у строк до 31.08.06 р.

Проте, відповідач свої зобов"язання з поставки вказаного у договорі товару не виконав.

У вересні 2007 р. позивач звернувся із позовом до господарського суду за захистом своїх прав та інтересів.

07.11.07 р. господарським судом Харківської області було прийнято рішення (справа №53/297-07, суддя Прохоров С.А.) (а.с.27), яким позовні вимоги ПВТП "Джі-Ен-Ел" задоволено в повному обсязі, - стягнуто з ТОВ "Лантрейд-К" основний борг в розмірі 138990,00грн., 3% річних в розмірі 1 522,73грн. та інфляційні в розмірі 3 552,81грн.).

За результатами розгляду справи судом встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язання, визначеного вказаним договором (порушення строків поставки товару).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно  від відшкодування збитків.

Відповідно до п.7.2 договору, за порушення умов та строків поставки товару більш ніж на строк обумовлений в договорі (31.08.06 р.), відповідно до специфікації до вказаного договору (а.с.14), постачальник зобов'язався сплатити покупцюпеню в розмірі 0,1% від вартості за кожен день прострочення (розрахунок додається).

Згідно зі ст. 231 Господарського Кодексу України, законом, щодо окремих видів зобов*язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань” встановлено, що розмір пені за просрочку платежу, встановлений у договорі за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також, згідно з ч.2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла  у  період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення  виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Враховуючи викладене, перевіривши нарахування пені позивачем, позовні вимоги, в частині стягнення з відповідача 139,98 грн. пені підлягають задоволенню.

Частина 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними.

Отже, як було встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 07.11.07 р. у справі № 53/297-07 відповідач не виконав прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором і, починаючи з 01.09.08 р. (дата з якої у відповідача виникло зобов'язання з поставки товару за довоговором № 145 від 20.06.06 р.), у відповідача відсутні правові підстави для збереження грошових коштів в розмірі 138990,00 грн., перерахованих позивачем на розрахунковий рахунок відповідача платіжним дорученням № 5400 від 23.06.06 р., у якості попередньої оплати товару за договором № 145 від 20.06.06 р.

В силу ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, положення глави 83 ЦК України (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) застосовуються зокрема до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Отже, норми інституту набуття або збереження майна без достатньої правової підстави підлягають застосуванню і у випадку, коли перерахування грошової суми здійснено на виконання договору.

Враховуючи наведене, відповідач, як особа, що набула майно (грошові кошти) (зберігала їх у себе) за рахунок позивача, ще 23.11.06 р. повинен був повернути грошові кошти, отримані у якості попередньої оплати товару за договором. Проте, відповідач свій обов'язок повернути 138990,00 грн. попередньої оплати досі не виконав та продовжує користуватися чужими грошовими коштами.

Стаття 536 Цивільного кодексу України встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 1057 Цивільного кодексу України, договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Оплата вартості товару за договором № 145 від 20.06.06 р. здійснювалась на умовах попередньої оплати, тобто на умовах комерційного кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1057 Цивільного кодексу України, до комерційного кредиту застосовуються правила, що регулюють відносини позики. Відповідно до ч. 1. ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи той факт, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами договором не встановлений, з огляду на викладене, розмір процентів визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 11479,05 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами є правомірними та такими що підлягають задоволенню.

Стаття 16 ЦК України та стаття 20 ГК України зазначають, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками слід розуміти: 1) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 2) додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; 3) неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; 4) матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, (ст. 22 ЦК України, ст. 224 - 225 ГК України).

Позивач укладаючи з відповідачем договір №145 від 20.06.06 р., розраховував отримати товар в строк передбачений договором, передати його іншому покупцю (ТОВ "Лікар") за контрактом № 14 від 16.01.06 р. і, отримавши прибуток, своєчасно розрахуватися з кредитом, отриманим в банківській установі на підставі договору (а.с. 23-25).

В зв'язку з невиконанням ТОВ "Лантрейд-К" зобов'язань з поставки товару за договором №145 від 20.06.06 р., позивач не зміг продати його в строки та на умовах визначених в договорі купівлі-продажу №14 від 16.01.2006р. з додатком № 4/1 від 23.06.06 р. (а.с.19-22),  укладеним  між позивачем та ТОВ «Лікар».

Відповідно до додатку № 4/1 від 23.06.06 р. до контракту № 14 від 16.01.06 р., позивач взяв на себе зобов"язання в строк до 31.08.06 р. поставити ТОВ "Лікар" крупу гречневу кількістю 67800,00 кг., на суму 39934,20 грн. доларів США.

Отже, позивач мав отримати прибуток від продажу крупи ТОВ «Лікар» в розмірі  62677,71 грн., що складає різницю від 201667,71 грн. (еквівалент в гривнях вартості крупи гречаної згідно офіційного курсу НБУ доларів США, по якій позивач зобов"язався передати  крупу (товар) ТОВ "Лікар" (39934,20 доларів США за курсом НБУ, відповідно до специфікації до контракту № 14 від 18.01.06 р.) та 138990,00 грн. (вартість крупи гречаної, по якій позивач мав закупити крупу у відповідача (відповідно до специфікації від 20.06.06 р. до договору № 145 від 20.06.06 р.)

Крім того, позивач, в рамках укладеного кредитного договору №КL-105-05 від 18.07.05 р. з ЧРУ ЗАТ «Приватбанк» отримав суму кредиту в розмірі 138990,00грн. для здійснення попередньої оплати товару по договору поставки круп №145 від 20.06.06р., що підтверджується попередньою вимогою № 462 від 13.06.06р. та довідкою банку № 948 від 03.09.07 р. (а.с. 26-48).

Відповідно до довідки № 948 від 03.09.07 р., починаючи з вересня 2006 р. по травень 2007 р. (включно) позивач, за користування кредитом, сплатив банку відсотки в розмірі 19679,46 грн.

Отже, 19679,46 грн. відсотків, які позивач сплатив за користування кредитом, який було взято з метою оплати поставки товару за договором № 145 від 20.06.06 р., є додатковими витратами в розумінні ч. 2 ст. 225 ГК України.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне вимоги щодо стягнення з відповідача 82357,17 грн. збитків (62677,71 грн. втраченої вигоди та 19679,46 грн. додаткових витрат) задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 16, 20, 22, 536, 610, 611, ч.1 ст. 624, ч.1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1057, ч. 1 ст. 1212, ч.2 ст. 1214 ЦК України, ст. ст. 20, 193, 198, 224 - 225, ч. 6 ст. 232, ч.2 ст. 343 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,75,82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лантрейд - К" (вул. Добролюбова, 1, м. Харків, 61064, код за ЄДРПОУ 33205905, п/р 26003625120000 в ХФ АКІБ "УкрСиббанк" "ХРУ" м. Харкова, МФО 351641) на користь Приватного виробничо - торговельного підприємства "Джі-Ен-Ел" (вул. Щорса, 57, м. Чернігів, 14014, код за ЄДРПОУ 14224080, п/р 26004377017001 у ЧРУ ЗАТ "Приватбанк", МФО 353586) 138,98 грн. пені, 82357,00 грн. збитків, 11479,05 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 939,75 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно  технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 12 квітня 2008 року.

Суддя                                                                                            Інте Т.В.