Рішення

від 04.03.2008 по справі 10/084-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/084-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул.Комінтерна,16

тел.230-31-73

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

"04" березня 2008 р.                                                                             Справа № 10/084-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Агро - індустріальні технології"

до Фермерського господарства "Л.Ю.К.С."

про стягнення 27 521,22 грн.

Суддя О.В.Тищенко

За участю представників сторін:

позивача – Годз Р.С. (довіреність від 03.03.2008р.).

відповідача –не з'явився

Обставини справи:

В січні 2008 року через загальний відділ господарського суду Київської області Товариством  з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Агро-індустріальні технології" подано позовну заяву до Фермерського господарства " Л.Ю.К.С." про стягнення 27521,22 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.01.2008р. було порушено провадження у справі №10/084-08 та призначено до розгляду на 04.03.2008р.

          Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань, які виникли у останнього за Договором про надання послуг по збиранню ранніх зернових культур від 17.08.2006р., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла  основна заборгованість щодо оплати  за надані послуги в розмірі 18800,00грн. Також, посилаючись на п.5.4 Договору та ст.625 ЦК України позивачем нараховано пеню в розмірі 3910,40грн, 3%річних 729,34грн. та  4081,48 інфляційних втрат.

          Представник позивача  в судовому засіданні 04.03.2008р. подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, якою фактично зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 18800,00грн. боргу, 1608,15грн пені., 729,34грн  3%річних. та  3910,40 грн.інфляційних втрат.

          Відповідач в судове засідання без поважних причин не з'явився, письмовий відзив на позовну заяву не надав, хоча про час, дату, та місце слухання справи був повідомлений належним чином відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах  України, яка затверджена наказом Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 7982 від 11.02.2008р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані Господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу  у відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи  доказами.

Розглянувши  матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

17 серпня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма»Агро-індустріальні технології»(надалі - Позивач) та Фермерським господарством «Л.Ю.К.С.»(надалі - Відповідач)  укладено Договір про надання послуг по збиранню ранніх зернових культур (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язався надати послуги відповідачу (замовнику) щодо збирання ячменю в узгодженому із замовником об'ємі із застосуванням прогресивної техніки і технології, а відповідач  зобов'язався оплатити в повному обсязі надані послуги.

Сторони домовились, що у сезон 2005р. виконавець виконує збирання ранніх зернових культур - ячменю. Площа збирання становить 160 га. (п. 2.1 Договору)

Згідно п. 4.1 Договору замовник оплачує роботи виконавця із розрахунку 180,00 грн. за кожний зібраний гектар зернових культур.

Як вбачається з п.4.3 Договору факт виконання робіт оформляється стронами актом, який встановлює об'єм виконаних робіт, строк, розмір розрахунків за роботи, вид с/г культур, призначених для розрахунків.

Відповідно до податкової накладної  від 28.08.2006р №30 загальна сума за надані послуги згідно Договору про надання послуг по збиранню ранніх зернових культур від 17.08.2006р. складає 28800грн.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надав відповідачу послуги щодо збирання ранніх зернових культур у порядку і на умовах укладеного договору.

Відповідач, в порушення умов Договору, за надані послуги розрахувався частково, а саме сплатив 10 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 25 вересня 2006 року на 5000,00 грн. та від 06 жовтня 2006 року на 5000,00 грн.

Оригінали вищезазначених документів були оглянуті в судовому засіданні, а їх копії, засвідчені належним чином,  залучені до матеріалів справи.

14 грудня 2007 року позивачем на адресу відповідача було направлено фінансову вимогу від 12 грудня 2007 року, згідно якої позивач просив відповідача сплатити заборгованість за Договором в розмірі 18800грн. в строк до 18.12.2007року. Крім вказаної вимоги щодо стягнення основного боргу, позивач у фінансовій вимозі просив відповідача сплатити 3707,17 грн. пені, 667,53грн 3%річних, 3515,60грн. інфляційних втрат. З повідомлення про вручення поштового відправлення (копія, засвідчена належним чином, залучена до матеріалів справи) вбачається, що вказану фінансову вимогу відповідач отримав 18.12.2007р., проте відповіді на неї, в установлений законом строк не надав, заборгованість не сплатив.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч. 1, 3  ст. 530 ЦК України).

Оскільки строк виконання відповідачем обов'язку щодо оплати за надані послуги не був встановлений Договором, тому з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, обов'язок відповідача сплатити відповідачу за надані  послуги  виник  з  22.12.2007р., тобто через сім днів  від дня пред'явлення фінансової вимоги.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

Станом на 04.03.2008р. заборгованість відповідача за Договором про надання послуг по збиранню ранніх зернових культур від 17 серпня 2006 року повністю не сплачена і становить 18800 грн.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 18800 грн. заборгованості є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1608,15грн., 729,34 грн 3%річних, 3910,40 грн.  інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.4 Договору за несвоєчасність підписання акту виконаних робіт, несвоєчасність фінансових розрахунків або передачі зерна виконавцю, замовник несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день  прострочки, яка розраховується від кількості неоформленого, неоплаченого чи непереданого замовником зерна, а за невиконання фінансових зобов'язань –сплачує на користь виконавця пеню відповідно до Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВС.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання.

          Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Відповіднодо ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання  вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається із ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” обмежує нарахування пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.

Відповідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно уточнень до позовної заяви від 04.03.2008р., позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1608,15грн. Як вбачається з  розрахунку Позивача, пеня стягується за  період з 07.10.2006р. по 06.04.2007р.

Суд не погоджується з таким розрахунком пені, оскільки станом на 07.10.2006р. зобов'язання у відповідача щодо сплати за отримані послуги не існувало. Оскільки строк виконання відповідачем обов'язку щодо оплати за надані послуги не був встановлений Договором, тому, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, обов'язок відповідача сплатити відповідачу за надані  послуги  виник 22.12.2007р., тобто через сім днів від дня пред'явлення фінансової вимоги.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення пені за період з 07.10.2006р. по 06.04.2007р. необґрунтованими, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Також, згідно уточнень до позовної заяви від 04.03.2008р. позивач просить суд  стягнути з відповідача 729,34 грн. 3% річних за період з жовтня 2006р. по січень 2008р. та  3910,40 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2006р. по грудень  2007р.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд не погоджується з розрахунком позивача щодо стягнення 729,34 грн 3%річних та  3910,40 інфляційних втрат., тому що станом на жовтень 2006року, з якого позивач нараховує відповідачу санкції, зобов'язання  відповідача щодо сплати за отримані послуги не існувало. Оскільки строк виконання відповідачем обов'язку щодо оплати за надані послуги не був встановлений в Договорі, тому, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, обов'язок відповідача сплатити відповідачу за надані  послуги  виник 22.12.2007р., тобто через сім днів  від дня пред'явлення фінансової вимоги.

Згідно обґрунтованого розрахунку суду, розмір 3% річних (за період з 22.12.2007р. по 22.01.2008р.), складає 47,81 грн., а розмір  інфляційних втрат (за грудень 2007року) становить  394,80 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають 47,81 грн. 3% річних та 394,80 грн. інфляційних втрат.

Отже, стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу в розмірі 18800грн., 47,81грн. 3% річних, 394,80грн. інфляційних втрат.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України господарський суд

                                                                       В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.

2. Стягнути  з Фермерського господарства "Л.Ю.К.С." (Київська обл., Баришівський район, с.Лохнівка, вул..Шевченка, 16, код ЄДРПОУ 33889719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Агро-індустріальні технології" (75101, Херсонська область, Цюрупинський район, м. Цюрупинськ, ву. Гвардійська,160, корп. А, код ЄДРПОУ 32785549) 18800 грн. боргу, 47,81грн. 3% річних, 394,80грн. інфляційних втрат, а також судові витрати:  147,83 грн. державного мита, 90,65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                             Тищенко О.В.