Рішення

від 31.03.2008 по справі 01/29-75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01/29-75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 РІШЕННЯ          

від "31" березня 2008 р.                                                       по справі  № 01/29-75

за позовом приватного підприємства «Госпрозрахунковий центр науково-технічних послуг», м. Луцьк

до товариства з обмеженою відповідальністю «Пам'ять», с. Піддубці, Луцького р-ну

про визнання права власності

                                                  Суддя  Якушева І.О.   

за участю представників:

від позивача: Крисак А.І. – директор ПП «ГЦНТП», Макара О.Є. – адвокат (дор. № 93 від 22.08.2007р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог №50 від 20.03.2008р. просить визнати за ПП «ГЦНТП»  право власності на частину нежитлового приміщення  площею 98 кв.м., що знаходиться  по вул.Червоноармійській, 108 у м.Луцьку, а саме на приміщення: №1-1 площею5,0 кв.м., №1-2 площею 8,0 кв.м., №1-3 площею 49,2 кв.м., №1-4 площею 22,0 кв.м., №1-5 площею 13,8 кв.м., посилаючись на те, що у 1990 році відповідач продав, а позивач купив зазначені приміщення, сплатив за них кошти і продовжує користуватися ними. Від позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу дійсним позивач відмовився.

Відмова від позову – процесуальне право, передбачене ст.22 ГПК України.

Оскільки відмова позивача від позову не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, відмову судом прийнято, наслідки її відповідно до ст.78,ч.2 ст.80 ГПК України роз'яснено.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали.

Відповідач пояснень по справі не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, незважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи, належне повідомлення відповідача про судовий розгляд справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

в 1990 році між кооперативом "Пам'ять", правонаступником якого згідно з листом Луцької райдержадміністрації № 1-310 від 20.09.2007р. є ТзОВ «Пам'ять», і Госпрозрахунковим центром науково-технічних послуг, правонаступником якого згідно з п.1.1. Статуту є ПП «Госпрозрахунковий центр науково-технічних послуг» (надалі – ПП «ГЦНТП»), було досягнуто домовленості про продаж кооперативом "Пам'ять" Госпрозрахунковому центру науково-технічних послуг частини нежитлового приміщення площею 98 кв.м., що знаходиться  по вул.Червоноармійській, 108 у м.Луцьку. Волю сторін виражено у договорі купівлі-продажу (а.с.8). На виконання цієї домовленості 16.08.1990р. госпрозрахунковий центр науково-технічних послуг перерахував кооперативу "Пам'ять" 4000 крб., що підтверджується платіжним дорученням №45 від 16.08.1990р. Як пояснили в судовому засіданні представники позивача ці кошти були перераховані саме за  частину нежитлового приміщення площею 98 кв.м., що знаходиться  по вул.Червоноармійській, 108 у м.Луцьку, оскільки інших приміщень, окрім вказаних, позивач у відповідача не купував.

Доказом того, що саме за це приміщення позивач перераховував кошти є також накопичувальна прибуткова відомість за серпень 1990 року, журнал-ордер №8.

Згідно з довідкою позивача №4 від 20.01.2008р. придбану частину нежитлового приміщення позивачем 16.08.2008р. поставлено на баланс.

9.08.1991р. на будинок по вул.Червоноармійській, 108 у м.Луцьку Волинським обласним бюро техінвентаризації було виготовлено технічний паспорт. В технічному паспорті зазначено про те, що власником (фондодержателем) приміщень площею  85 кв.м. і 13 кв.м. є Госпрозрахунковий центр НТП.

Доказом  того, що приміщення були передані відповідачем і позивач приступив до їх фактичного використання є нарахування позивачу і проведення ним оплати за електроенергію, що підтверджується копіями актів про нарахування за 1995 рік, копіями платіжних доручень за 1995 рік. Згідно з поясненнями представників позивача в тій частині приміщення, яке використовує позивач, встановлено окремий лічильник, безпосередньо з позивачем ВАТ "Волиньобленерго"  укладено договір про постачання електроенергії №529-0485000 від 30.09.2004р., як зазначають представники позивача будь-яких  претензій щодо приміщень площею 98 кв.м. з моменту їх передачі відповідач не пред'являв.  

У відповідності із ч.2 ст.4, ч.1 ст.128 Цивільного кодексу УРСР, прийнятого 18.07.1963р. і який діяв на час купівлі-продажу приміщення, цивільні права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно положень ст.224 Цивільного кодексу УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності із ст.6 Цивільного кодексу УРСР захист цивільних прав здійснюється в установленому порядку судом, арбітражем або третейським судом шляхом, зокрема, визнання цих прав.

З  1.01.2004р. набрав чинності Цивільний кодекс України.

У відповідності із ст.ст. 16, 328 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконності набуття права власності не встановлена судом.

Норми Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 1.01.2004р. застосовано господарським судом на підставі пункту 4 цього Кодексу, згідно з яким щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що відбулося повне виконання сторонами умов договору купівлі-продажу, позовна вимога ПП «ГЦНТП» про визнання за ним права власності на нежитлове приміщення площею 98 кв.м. обґрунтована і підлягає до задоволення.

На відшкодуванні судових витрат позивач не наполягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 328 Цивільного кодексу України, п. 4 його Прикінцевих і перехідних положень, п.4 ст.80, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за приватним підприємством «Госпрозрахунковий центр науково-технічних послуг» (м.Луцьк, вул.Ковельська, 1, код ЗКПО 13345887) право власності на частину нежитлового приміщення  площею 98 кв.м., що знаходиться  по вул.Червоноармійській, 108 у м.Луцьку.

3. Провадження у справі в частині визнання договору купівлі-продажу, укладеного між Госпрозрахунковим центром науково-технічних послуг і кооперативом "Пам"ять", дійсним, припинити.

          Суддя                                                            Якушева І. О.