Постанова

від 08.04.2008 по справі 6/130/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/130/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2008 р. 11:05

Справа №  6/130/08

       08.04.2008 р. 11 год. 05 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22, каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

За позовом:                    Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. М.Аркаса, 2.

До відповідача:             Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Рассвєт”, Миколаївська область, Баштанський район, с. Кашперо-Миколаївка.

про:                            стягнення  заборгованості в сумі  26 648,68 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача  Черненко О.О., довіреність від 08.01.08.

Від відповідача  Представник не з'явився.

ПРЕДМЕТ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі  26648,68 грн.

          Відповідач згідно заперечення від 07.04.2008 року позовні вимоги визнає у повному обсязі та клопоче відстрочити стягнення заборгованості.

          Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши  матеріали справи суд –

в с т а н о в и в:

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991  № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів.

Станом на 20.02.2008 року відповідач має заборгованість з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 26648,68 грн., яка утворилась у зв'язку з неповною сплатою визначених відповідачем у податкових розрахунках за 3, 4 квартали 2007 року сум податкових зобов'язань за цим податком в загальному розмірі 29 193,24 грн.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на  наступне.

 Відповідно до ст. 5 Закону України від 21.12.2000  № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання,    самостійно   визначене   платником податків у податковій  декларації,  вважається  узгодженим  з  дня подання такої податкової декларації.

Згідно п. п. 8.1.2.Закону України від 22.05.2003  № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час  виплати  оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не  мають  права  приймати  платіжні  документи  на  виплату доходу,  які  не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету.  Якщо  оподатковуваний  дохід  нараховується,  але  не виплачується  платнику  податку  особою,  що  його  нараховує,  то податок,  який підлягає утриманню з  такого  нарахованого  доходу, підлягає  сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки,  встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідно до п. 3.2.1. та п. 3.2.2. Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов»язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податку на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов»язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. На кошти бюджетного фонду не може бути накладено стягнення за причинами, відмінними від  стягнення такого податку, збору (обов»язкового платежу).

  Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів  суми недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених законами  України.

Відповідачем надано відзив, згідно якого він визнає наявність заборгованості у зазначеному розмірі  та просить розстрочити борг в сумі 26648,68 грн.

Суд, розглянувши клопотання відповідача щодо відстрочення боргу, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, оскільки згідно ст. 263 КАС України розгляд питання щодо розстрочення боргу можливе на стадії виконання судового рішення.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення ( відсутність коштів, стихійне лихо, тощо ), сторона виконавчого провадження може звернутися до адміністративного суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи заборгованість з податку з доходів з фізичних осіб залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, - суд

постановив:

1.        Позов задовольнити.

2.   Стягнути з Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Рассвєт”, Миколаївська область, Баштанський район, с. Кашперо-Миколаївка, ід. код 03765223 на користь державного бюджету, отримувач –місцевий бюджет, р/р 33212800700032, банк: ГУ ДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626089  заборгованість в сумі 26648,68 грн.  

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя О.В.Ткаченко