Постанова

від 08.04.2008 по справі 30/52-08-769

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/52-08-769

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"08" квітня 2008 р. Справа № 30/52-08-769

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Жукової А.М.; суддів:  Величко Т.А.;  Бойко  Л.І.;

при секретарі судового засідання: Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Фірсов Д.О.

від відповідача:Шарахматова Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу  ТОВ "Консент", м. Київ

на ухвалу господарського суду Одеської області від "28" лютого 2008 р.

зі справи 30/52-08-769 про забезпечення позову

за позовом  ТОВ "ГРАНТ СЕРВІС ПЛЮС", м. Одеса          

до  ТОВ "Консент"         

про визнання права власності  

встановив:

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2008 року (суддя Рога Н.В.) заяву ТОВ "ГРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" про забезпечення позову задоволено, на період розгляду справи накладено арешт на нежитлові будівлі ТОВ "ГРАНТ СЕРВІС ПЛЮС", що розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард по вул. Базовій, 17/1-17/58. Ухвала вмотивована нормами процесуального законодавства, роз'ясненням ВГСУ №02-5/611 від 23.08.1994р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", матеріалами справи, доводами позивача та зазначено, що забезпечення позову є засобом запобігання можливому погіршення стану, відчуження майна, та вчинення будь-яких інших дій щодо нежитлових будівель внаслідок дій відповідача.

          Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Консент" звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати ухвалу про забезпечення позову як таку, що не відповідає обставинам, матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, обґрунтовуючи свої доводи відсутністю у позивача доказів про його право власності на вищевказані нежитлові будівлі.

          Так, Рішенням Авангардівської селищної Ради №417 від 21.09.04р. ТОВ "Консент" надано в оренду на 50 років земельну ділянку пл.27,6059га під розміщення торгівельного комплексу і митного терміналу "Нове місто" в смт. Авангард по вул. Базова,17 за рахунок земель оборони. На користування земельною ділянкою укладено договір оренди, який зареєстровано у Овідіопольському райвідділі  земельних ресурсів 30.09.04р. за №56. Відповідно до рішення Авангардівської селищної ради №190-ІV від 30.11.06р. ТОВ "Консент" видано свідоцтва про право власності на об'єкти першого пускового комплексу по вул. Базовій, 17/С1;-/С15;-/С2;-/С15;-/Б1-Б11;-/В1-В11;-/Л.

          У січні 2008р. ТОВ "Консент" дізналося про переоформлення цього нерухомого майна на іншу особу - ТОВ "Грант Сервіс Плюс" на підставі рішення Малиновського райсуду м. Одеси від 19.10.07р. На підставі ухвали Малиновського райсуду м. Одеси від 8.11.07р. нерухоме майно передано ТОВ "Вінд-2" при цьому змінено адресу цього майна в смт. Авангард вул. Базова, 17/1-17/37. Проте, ухвалою Апеляційного суду  в Одеській області від 27.02.2008р. рішення Маліновського райсуду від 19.10.07р., ухвала від 8.11.07р. - скасовані, допущено поворот виконання рішення шляхом зобов'язання Овідіопольського БТІ  анулювати реєстрацію нерухомого майна за ТОВ "Вінд - 2" права власності; поновлено державну реєстрацію права власності на майно за ТОВ "Консент".

          Разом з тим, у період апеляційного провадження у справі, Київським райсудом м. Одеси  прийнято рішення  від 12.12.07р., яким ТОВ "Консент" позбавлено права власності на новозбудовані  об'єкти та визнано право власності за ТОВ "Грант Сервіс Плюс", хоча це товариство не мало жодного відношення до будівництва та фінансування вказаних об'єктів. Це рішення оскаржено ТОВ "Консент" в апеляційному порядку.

          Оскаржувана ухвала суду про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.66 ГПК України, інформаційному листу ВГСУ від 12.12.06р. №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову". Крім того, скаржник зазначає, що всупереч ст.87 ГПК України йому не було надіслано жодної ухвали господарського суду по даній справі.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду про забезпечення позову суперечить нормам процесуального права, виходячи із наступного.

          ТОВ "ГРАНТ СЕРВІС ПЛЮС" 28.02.08р. звернулося до господарського суду з позовом про визнання за ним права власності на нежитлові будівлі, що були придбані ним у ТОВ "Вінд-2" за договором купівлі - продажу від 19.11.07р., які розташовані за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард по вул. Базовій, 17/1-17/58 та одночасно просило відповідно до ст.66, 67 ГПК України застосувати заходи по забезпеченню позовних вимог, так як колишній власник вказаних приміщень ТОВ "Консент" намагається усунути його від володіння вказаними будівлями, посилаючись на недійсність вказаного договору.

          Вимогами ст.66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, згідно з якою, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Застосовуючи за заявою позивача заходи до забезпечення позову по даній справі, суд першої інстанції в оскарженій ухвалі зазначив, що заявник належним чином звернувся до суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, надав мотивацію в обґрунтування обставин, якими він обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів і невжиття цих заходів може реально порушити права позивача чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Але, як вбачається із матеріалів справи, позивач ТОВ "Гранд Сервіс Плюс" звернувся з позовом про визнання права власності за нотаріально посвідченими договорами купівлі - продажу. Право його власності на нерухоме майно зареєстроване в Овідіопольському БТІ. На підтвердження позивачем надано ксерокопії договорів купівлі - продажу (а.с.26-61).

          Відповідно до ст.66 ГПК України - господарський суд має право вжити заходів по забезпеченню позову, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Місцевий господарський суд, задовольняючи вимоги позивача про забезпечення позову не  встановив наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову - арештом і предметом позовної заяви, та не взяв до уваги, що згідно ст.67 ГПК України арешт можна накладати на майно або грошові кошти, що належать тільки відповідачеві.

          У даному випадку, судом накладено арешт на майно, яке за договором купівлі - продажу від 19.11.2007р. належить позивачеві, оскільки ніяких доказів щодо їх недійсності в матеріалах справи немає.

          З огляду на викладене,

Керуючись ст.ст.99, 101,106 ГПК України,

суд постановив:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 28.02.2008р. по справі №30/52-08-769 - скасувати, апеляційну скаргу задовольнити.

Справу направити до господарського суду Одеської області для розгляду по суті.

Постанова апеляційної інстанції набирає чинності з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця до ВГСУ.

Головуючий суддя                                                            А.М. Жукова

Судді                                                                                          Т.А. Величко

                                                                                                    Л.І. Бойко