16/44/08
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" квітня 2008 р. Справа № 16/44/08
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.,
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 15.04.2008 р.
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися;
від прокуратури: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства Миколаївського авіаремонтного заводу „Нарп”
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 15 лютого 2008р.
по справі № 16/44/08
за позовом: Прокурора м. Миколаєва (54015, м. Миколаїв, Бузький бульвар, 15) в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20)
до Державного підприємства Миколаївського авіаремонтного заводу „Нарп”
про розірвання договору та стягнення заборгованості у сумі 1856,40 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Згідно зі ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу здійснювалась повна фіксація судового процесу.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 15.02.2008р. по справі №16/44/08 (суддя Фролов В.Д.) задоволено уточнені позовні вимоги Прокурора м. Миколаєва в інтересах держави в особі Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Миколаївської міської ради до ДП Миколаївського авіаремонтного заводу „Нарп” про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1856,40 грн.: розірвано договір про надання місць для розміщення зовнішньої реклами від 24.02.2006р., укладеного між ДП Миколаївським авіаремонтним заводом „Нарп” та Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Миколаївської міської ради; стягнуто з відповідача на користь позивача 1856,40 грн. боргу, витрати по сплаті державного мита за подання позову в сумі 187 грн., витрати на ІТЗ судового процесу –118 грн., з посиланням на те, що відповідно до п. 3.2 договору №872 про надання місць для розміщення зовнішньої реклами місячна плата становить 109,20 грн. в місяць, строк заборгованості становить 17 місяців, отже загальна заборгованість за договором становить 1856,40 грн., що порушує ст. 629 Цивільного кодексу України; 2) п.7.2 договору передбачає, що дострокове розірвання договору за ініціативою робочого органу можливе у випадку, якщо рекламорозповсюджувач несвоєчасно або не в повному обсязі сплачує платежі за користування місцями, визначеними в договорі, протягом 3-х місяців після закінчення встановленого терміну сплати, оскільки відповідач не оплачував позивачу плати за користування місцями більше ніж 3 місяці, договір підлягає розірванню; 3) не прийнято до уваги суду твердження відповідача про те, що він не виготовив та не встановив рекламний щит, а отже зобов'язань у відповідача по оплаті не виникло.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №383/10 від 03.03.2008р. звернулося ДП Миколаївський авіаремонтний завод „Нарп”, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 15.03.2008р. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов частково –в частині розірвання договору, а в частині стягнення заборгованості у розмірі 1856,40 грн. –відмовити, мотивуючи це тим, що: 1) господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги п. 2.4.1 договору про надання місць для розміщення зовнішньої реклами №872 від 24.02.2006р., в якому вказано, що рекламорозповсюджувач зобов'язаний використовувати надані місця відповідно до умов цього договору, чинного законодавства України про рекламу та своєчасно здійснювати платежі та тимчасове користування наданими місцями в розмірі, передбаченому п. 3 договору, проте, як було з'ясовано судом, користування наданими ДП МАЗ „Нарп” місцями не відбувалося, оскільки в силу скрутного матеріального становища відповідач фактично так і не виготовив та не встановив рекламний щит підприємства, таким чином відсутній об'єкт реклами; 2) згідно з чинним законодавством України оплаті підлягають лише надані послуги, що повинно підтверджуватися актами виконаних робіт, підписаними представниками обох сторін за договором, актів виконаних робіт за договором в період з 24.02.2006р. по 24.01.2008р. складено позивачем не було та відповідачу вони не були направлені, а тому на підставі ст. 901 Цивільного кодексу України у відповідача не виникло зобов'язань за даним договором по оплаті наданих послуг; 3) місце, надане під розміщення реклами, використовувалося іншим підприємством для розміщення іншого рекламного щита.
08.04.2008р. до Одеського апеляційного господарського суду від ДП Миколаївського авіаремонтного заводу „Нарп” надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП Миколаївського авіаремонтного заводу „Нарп”, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 24.02.2006р. на підставі рішення Миколаївської міської ради №429 від 24.02.2006р. видано ДП Миколаївському авіаремонтному заводу „Нарп” дозвіл №872 на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві на розі вулиць 295-ої Стрілкової дивізії та Жовтневого проспекту.
24.02.2006р. між Управлінням архітектурної діяльності головного управління містобудування та архітектури (робочий орган) та ДП Миколаївським авіаремонтним заводом „Нарп” (рекламорозповсюджувач) укладено договір №872 про надання місць для розміщення зовнішньої реклами, відповідно до умов якого робочий надає рекламорозповсюджувачу у тимчасове користування місце, що перебуває у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами у вигляді спеціальної конструкції розміром 6,0 х 3.0 м за адресою: пр. Жовтневий ріг вул. 295 Стрілецької дивізії (одностороння, із зашиванням зворотного боку суцільною площиною), а рекламорозповсюджувач здійснює оплату за розміщення зовнішньої реклами згідно з рішенням міської ради від 11.05.2004р. №24/25 „Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 11.05.2000р. №18/19 „Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в місті Миколаєві” зі змінами та доповненнями внесеними рішенням міської ради від 17.11.2005р. №37/30.
За п. 2.3.2. договору рекламорозповсюджувач має право використовувати надані місця за цільовим призначенням, обумовленим у предметі цього договору та отримувати доходи від своєї господарської діяльності.
Пунктом 2.4.1. договору встановлено, що рекламорозповсюджувач зобов'язаний використовувати надані місця відповідно до умов цього договору, чинного законодавства України з питань реклами та своєчасно здійснювати платежі за тимчасове користування наданими місцями в розмірі, передбаченому п. 3 договору, а саме: плата за розміщення зовнішньої реклами визначається на підставі розділу 9 Правил розміщення зовнішньої реклами з урахуванням коригуючих коефіцієнтів від базової ставки платежу за 1 кв.м. площі місця розташування рекламної спеціальної конструкції та становить в місяць 109,20 грн..
Розрахунки по цьому договору здійснюються рекламорозповсюджувачем щомісячно, не пізніше 5-го числа, наступного за звітним періодом місяця (п. 3.3 договору).
Строк дії договору встановлено в залежність від дії дозволу на розміщення реклами - з 24.02.2006р. по 24.02.2011р..
Відповідно до п. 7.2 договору дострокове розірвання цього договору за ініціативою робочого органу може мати місце в таких випадках: а) якщо рекламорозповсюджувач погіршує місця, що надані йому, або утримує їх в неналежному стані (засмічення територій, пошкодження місця тощо); б) у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом 6-ти місяців (на підставі рішення виконкому міської ради); в) якщо рекламорозповсюджувач несвоєчасно або в неповному обсязі сплачує платежі за користування місцями, визначені п. 3 цього договору, протягом 3-хмісяців поспіль після закінчення встановленого терміну сплати; г) у випадку невиконання або неналежного виконання рекламорозповсюджувачем інших обов'язків, передбачених цим договором.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується самим відповідачем, що ДП Миколаївський авіаремонтний завод „Нарп” належним чином не виконує умови договору №872 про надання місць для розміщення зовнішньої реклами, а саме: не здійснює оплату за тимчасове користування наданим місцем в розмірі, передбаченому п. 3 договору.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Такі ж самі положення містяться й у ст. 526 Цивільного кодексу України, за якою зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтями 623-625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку щодо задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за тимчасове користування наданим місцем для розміщення реклами в розмірі 1856,40 грн. – за 17 місяців.
Не приймається до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду твердження відповідача, що у ДП Миколаївського авіаремонтного заводу „Нарп” не виникло обов'язку по оплаті за тимчасове користування наданим місцем для розміщення реклами, оскільки він не виготовив та не встановив рекламний щит підприємства, а отже ним не було здійснено розміщення реклами, оскільки відповідно до умов договору (п.2.4.1, п. 3 договору) плата повинна була сплачуватися за надання місця для розміщення зовнішньої реклами.
Також поза увагою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду слід залишити твердження скаржника про те, що позивачем не виставлялися акти виконаних робіт, на підставі яких відповідач повинен був здійснювати оплату, так як умовами договору взагалі не передбачено виставлення актів виконаних робіт, або будь яких рахунків, натомість у п. 3.3 договору сторони встановили, що розрахунки по цьому договору здійснюються рекламорозповсюджувачем щомісячно, не пізніше 5-го числа, наступного за звітним періодом місяця.
Також господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовну вимогу щодо розірвання договору №872 про надання місць для розміщення зовнішньої реклами на підставі п. 7.2 договору.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Згідно з п. 7.2 договору дострокове розірвання цього договору за ініціативою робочого органу може мати місце в таких випадках: а) якщо рекламорозповсюджувач погіршує місця, що надані йому, або утримує їх в неналежному стані (засмічення територій, пошкодження місця тощо); б) у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом 6-ти місяців (на підставі рішення виконкому міської ради); в) якщо рекламорозповсюджувач несвоєчасно або в неповному обсязі сплачує платежі за користування місцями, визначені п. 3 цього договору, протягом 3-хмісяців поспіль після закінчення встановленого терміну сплати; г) у випадку невиконання або неналежного виконання рекламорозповсюджувачем інших обов'язків, передбачених цим договором.
Оскільки матеріалами справи встановлено, що відповідач протягом 17 місяців не сплачує плату за тимчасове користування наданим місцем для розміщення реклами та у нього утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 1856,40 грн., господарським судом першої інстанції цілком вірно задоволено позовну вимогу щодо розірвання договору №872 про надання місць для розміщення зовнішньої реклами.
Крім того слід відмітити те, що відповідач також не заперечує проти того, щоб розірвати договір №872 про надання місць для розміщення зовнішньої реклами.
Не приймається до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду твердження відповідача про те, що місцем, яке було надано йому за договором №872 про надання місць для розміщення зовнішньої реклами, використовується іншим підприємством, оскільки ДП Миколаївський авіаремонтний завод „Нарп” не довів в розумінні ст. 32-33 Господарського процесуального кодексу України вказаний ним факт.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області слід залишити без змін, оскільки воно відповідає чинному законодавству та обставинам справи, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 15.02.2008р. по справі №16/44/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2008 |
Оприлюднено | 18.04.2008 |
Номер документу | 1542986 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Савицький Я.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні