Рішення

від 16.06.2006 по справі 4/128-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/128-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"16" червня 2006 р.                                                               Справа № 4/128-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укр-Ресурс" м.Луцьк Волинської області        

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма"Квардем"

м. Херсон   

про  стягнення 126.588грн.66коп.

за участю представників сторін:

від  позивача   - уповноважена особа Наумчук В.А.    

від  відповідача   -  директор Сапунов І.В., уповноважена особа Купчак С.Б.

                                                  в с т а н о в и в:

          Позивач звернувся з  заявою  про  стягнення  115.999грн.94коп.  основного боргу,  7.109грн.98коп. втрат від інфляції та 3478грн.74коп.  річних відсотків, посилаючись  на невиконання відповідачем обов'язків   по  розрахунках  за передані нафтопродукти згідно з  договором поставки №3133 від  08.09.2005року.

          Ухвалами  від  18.04 2006 року та від 22.05.2006року  розгляд  справи  відкладався за клопотанням  сторін. Суд  зобов"язав сторони  провести  звірку розрахунків і акт  звірки  надати  в засідання.

          В засідання  15.06.2006року  позивач подав заяву якою  уточнив суму позову, надавши відповідний розрахунок. Посилаючись  на часткове  погашення відповідачем боргу після порушення провадження у справі, позивач просить  стягнути  залишок боргу -105.999грн.94коп.,  7.109грн.98коп. втрат від інфляції та 4.268грн.60коп.  річних відсотків у зв'язку з  несвоєчасним перерахуванням  грошових  коштів.

          Відповідач   позовних  вимог  не  визнає  і вважає, що  сума позову не  відповідає  узгодженій, пояснивши це тим, що  11.10.2005 року він  отримав від  позивача  по  факсу рахунок в якому ціна дизпалива зазначена 4060грн.00коп. Саме цей рахунок за його посиланням  є  узгодженням  ціни   за отримане дизпаливо.

          В засіданні 15.06.2006року  ним надані інші заперечення. Відповідач  посилається на  те, що  договір від  08.09.2005року, додаток до нього на акт  прийому-передачі підписані не  ним, а невідомою  особою, однак документального  підтвердження цього  факту не  надав, тому в засіданні 15.06.2006року оголошувалася перерва до  16.06.2006року.

          Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представників сторін  суд  дійшов до  висновку про  те, що  позовні вимоги  підлягають  задоволенню з  огляду на наступне.

          Між  сторонами 8 вересня 2005року укладено  договір  поставки №3133 .  Згідно з  цим договором позивач зобов'язався передати  у власність  відповідача  нафтопродукти  в асортименті відповідно до  додатків до договору, а відповідач - прийняти  товар   та оплатити  його  вартість  на умовах  договору.          Додатком №1  від 07.10.2005року сторони  узгодили асортимент, кількість,  умови  поставки  та ціну товару в розмірі 4160грн.00коп. Оригінали  зазначених  вище документів залучені до  матеріалів справи  (арк.спр.84-87).

          Матеріали справи  свідчать  про  те, що відповідно до  квитанції про  приймання вантажу  №32609011 від  11.10.2005року  позивач за наданими  відповідачем  реквізитами відвантажив відповідачу  дизпаливо  в кількості 459,081тони. Актом приймання-передачі від 12.10.2005року  підтверджується отримання відповідачем  від  позивача 5 вагоноцистерн  дизельного  палива в загальній кількості 459,081тн. (арк. спр.87) . Факт отримання товару за зазначеними в акті відправками керівник відповідача підтвердив в засіданні суду.

          Відповідно  до пункту 5.2 договору від  08.09.2005року  відповідач прийняв на себе обов"язок здійснити  розрахунки за отриманий товар на умовах  попередньої  оплати   на протязі 1 банківського  дня  з  моменту підписання  додатку  на відповідну партію.

Згідно з пп.1, 7 ст. 193 Господарського  Кодексу України, ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та  вимог  Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не  встановлене  договором або законом.

Відповідач не  виконав в повному обсязі своїх  обов'язків по  розрахунках за отриманий товар, сплативши його  вартість  частково, в сумі 1.793.777грн.02 коп.  до  порушення провадження у справі, тому позивач при зверненні з  позовом просив стягнути 115.999грн.94коп.

Після порушення провадження у справі, відповідач 16.05.2006року  перерахував позивачеві 10.000грн.00коп., тому відповідно до  п.1-1 ст. 80 ГПК України провадження у справі  в цій частині підлягає  припиненню.

Документального  підтвердження сплати  решти  боргу в сумі 105.999грн.94коп. відповідач суду не надав, тому зазначена сума підлягає  стягненню на користь  позивача.

Крім того, відповідно до  ч.2 ст.625 ГПК України, боржник, який прострочив  виконання грошового  зобов"язання, на вимогу кредитора  зобов"язаний сплатити  суму боргу  з  урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь  час прострочення, а також  3% річних від  простроченої  суми,  якщо  інший розмір  процентів  не  встановлений договором або  законом., тому вимоги позивача про  стягнення 7.109грн.98коп. втрат від інфляції та 4.268грн.60коп.  річних відсотків згідно з  наданим ним в засідання 15.06.2006року розрахунком  підлягають задоволенню.

Суд  зазначає, що документального  підтвердження підписання договору, додатку до  нього та акту приймання-передачі товару    особою, яка не мала належних повноважень   відповідач суду не  надав, тому його  посилання на те, що  зазначені документи підписані  не ним  не є  підставою  вважати  договір  недійсним чи  неукладеним.  

До того ж, згідно з пунктом 9.2  роз'яснення  Президії Вищого  арбітражного  Суду України від  12.03.1999року     №  02-5/111 ( з  урахуванням  змін) наступне схвалення  юридичною  особою  угоди, укладеної  від  її  імені представником, який не  мав належних  повноважень, робить  її  дійсною  з моменту укладення. Доказами такого  схвалення  можуть  бути  відповідне  письмове звернення до другої  сторони угоди чи  до  її  представника (лист, телеграма, телетайпограма  тощо), або  вчинення дій, які свідчать  про  схвалення  угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу  другій стороні та інше). У такому випадку  вимога про  визнання  угоди недійсною  з  мотивів відсутності  належних  повноважень представника на укладення  угоди задоволенню  не  підлягає.

Матеріали  справи  свідчать  про  те, що фактично  за договором  від 08.09.2005року та  додатковою  угодою  до нього  від 07.10.2005року  відповідач прийняв від  позивача  без  будь-яких  застережень   дизельне  паливо відвантажене  11.10.2005року  в вагоноцистернах  №74225756, 74132465, 79556155, 79556247, 79519070  в кількості 459,081тн,  відвантажене за наданими  ним реквізитами ВАТ "ІНГОК" м. Кривий Ріг, які зазначені в додатковій угоді від 07.09.2005року. Ним  підписано  акт  приймання-передачі зазначеного товару від  12.10.2005року, в якому також зазначено, що товар прийнято згідно з додатком до  генерального договору поставки № 3133 від 08.09.2005 року.

Частково, в сумі 1.803.777грн.02 коп.  відповідачем  сплачено  вартість  товару. Розпорядником коштів відповідача з правом підпису  платіжних  документів,  відповідно до пункту 4.1 розділу 4 Статуту відповідача та  пункту 1.6 трудового контракту від 25.07.2005року, укладеного засновником відповідача з Сапуновим І.В., є  виконавчий директор Сапунов І.В, що  було  підтверджено  ним в засіданні суду.

Таким чином, прийняттям  товару та перерахуванням  зазначених  коштів директором відповідача було  схвалено  договір   від  08.09.2005року, додаток до  нього від  07.10.2005року  та акт  приймання-передачі від 12.10.2005року. Схвалення  договору належною  особою  робить його  дійсним з  моменту укладення, навіть якщо він був підписаний неуповноваженою особою.

Відповідно до  ст.34 ГПК України  господарський суд  приймає  тільки  ті докази, які мають  значення для справи.  Обставини  справи, які відповідно до  законодавства повинні  бути  підтвердженні  певними  засобами  доказування, не  можуть  підтверджуватися іншими  засобами  доказування.

Судом не  приймається, як  належний доказ  по  справі,  посилання відповідача  на те, що  ним 11.10.2005року отримано від  позивача  по  факсу рахунок № КУР22948 в якому ціна дизпалива зазначена 4060грн.00коп. Саме цей рахунок він  вважає  узгодженням  ціни   за партію  дизпалива, зазначену в позовній заяві. По-перше, суду надана  копія рахунку  знята із  факсокопії, яка  не  засвідчена належним чином відповідно до  вимог  ст. 36 ГПК України. По-друге, в цій копії  зазначені  вагоноцистерни, які не  відповідають  зазначеним в залізничній квитанції від 11.10.2005року і  які фактично отримані відповідачем та за якими виник борг. Таким чином,  зазначений рахунок  виставлявся не  за товар, який зазначено  в позовній заяві, тому  він  не  є  належним  доказом по справі.

Крім  того, суд зазначає, що  при оплаті товару  відповідачем в платіжному дорученні №085 від  16.05.2006року, яке ним надано  як  доказ  погашення боргу саме за предметом позову,  вказано не  рахунок  №  КУР22948, а інший рахунок - №22954 від  11.10.2005року. Це  також  свідчить  про  те, що  підставою перерахування  боргу відповідач вважав  не  рахунок  №  КУР22948.

Відхиляються судом і посилання відповідача на те, що  відвантаження товару позивачем здійснено  за договором від  06.01.2005року №193 та додатковою  угодою  до  нього  від 08.09.2005року, оскільки  взаємовідносини сторін  за позовом виникли  на підставі  договору №3133 від  08.09.2005року, який позивачем  зазначено в позовній заяві. До  того ж, договором від 06.01.2005року №193  сторони узгодили значно  вищу ціну  на дизпаливо, ніж  за договором, який є підставою позовних вимог.

Узгодження  відповідачем ціни  з  його  покупцями та надіслання  їх  письмової  згоди позивачу на отримання товару за зазначеною ними ціною не  має  ніякого  відношення  до  прав і обов"язків сторін. До  того ж,  документального  підтвердження надіслання цього листа (без  номера і дати)  та  згоди позивача  на відвантаження дизпалива по  зазначених  в ньому цінах відповідачем суду не  надано.

З урахуванням  викладеного, позовні вимоги обгрунтовані і підлягають  задоволенню.

Судові витрати  відносяться на відповідача.

В засіданні за згодою представників сторін  оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

          На підставі п. 1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України,  ст. 525, 526, ч. 2 ст. 625   Цивільного Кодексу України  та керуючись ст.ст. 44, 49, 77, п.1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд  

                                                        В И Р І Ш И В:

           1. Позовні вимоги задовільнити  частково.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Квардем"   м. Херсон  вул.Тираспільська, 12а п/р № 260091088 в Укрсоцбанку м.Херсона МФО 352015 код 21349669   на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Континіум-Укр-Ресурс" м.Луцьк  вул.Кременецька, 38  Волинської області  р/р 26005008651 в КБ «Західінкомбанк»м.Луцьк  МФО 303484 код 32269816 -  105.999грн.94коп.  основного боргу,  7.109грн.98коп. втрат від інфляції та 4.268грн.60коп.  річних відсотків, 1.265грн.88коп.  витрат по сплаті  державного мита  та 118грн.00коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

          3. Провадження у справі  в частині стягнення  10.000грн.00коп. основного боргу припинити   у зв'язку з відсутністю предмету спору.

                    Суддя                                                                  З.І. Ємленінова

                                                                                Рішення оформлено  відповідно до  

          4прим.сл.                                                            ст.84 ГПК України 19.06.2006року.