Рішення

від 28.04.2011 по справі 2010/2-453/11

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2010/2-453 /11

РІШЕННЯ

іменем України

25 лютого 2011 року                                                                                                     м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі

головуючого –судді

ОСОБА_1

за участю

секретаря судового засідання

ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. У позовній заяві ОСОБА_3 зазначила, що 03 березня 2001 року між нею та відповідачем ОСОБА_4 був укладений шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції м. Харкова, актовий запис №87. Дітей від шлюбу не мають. Чоловік зловживав спиртними напоями, вчиняв сварки, застосовував насилля в сім’ї, у зв'язку з чим ОСОБА_3 була вимушена звертатися до правоохоронних органів. З 04.06.2009 року по 04.12.2009 року відповідач згідно постанови Дергачівського районного суду Харківської області проходив примусове лікування в Харківській обласній психіатричній лікарні в с. Стрілече. З 2008 року шлюбні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Позивач вважає, що за таких обставин збереження сім'ї і подальше спільне життя з відповідачем неможливе, на примирення категорично не згодна. Під час шлюбу ними придбано майно - житловий будинок, що знаходиться в с. Подвірки Дергачівського району Харківської області по вул. Горького №20 з відповідними надвірними будівлями. На підставі рішення XXVII сесії V скликання Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області №10 від 23 квітня 2008 року ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,2229 га, що розташована за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Подвірки вул. Горького №20. Згоди про добровільний поділ майна між сторонами не досягнуто. ОСОБА_4, який є працездатною людиною, вже багато років не працює, не дбає про матеріальне забезпечення сім'ї, зловживає спиртними напоями,  разом з ними мешкає та зареєстрована літня хвора мати відповідача, яка неодноразово також ставала жертвою нетверезої зухвалої поведінки відповідача. Позивач разом зі своєю матір’ю продали квартиру, що належала їм на праві спільної сумісної власності, а вилучені від продажу квартири кошти були використані на придбання вказаного будинку. На підставі викладеного, позивач просила поділити майно, набуте подружжям за час шлюбу, відступивши від засади рівності часток подружжя, виділити ОСОБА_3 5/8 частини житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Подвірки вул. Горького №20, та земельної ділянки, а ОСОБА_4 виділити 3/8 частини цього житлового будинку та земельної ділянки.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_3 змінила свої позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, який розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Подвірки вул. Горького №20, та земельної ділянки.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позов ОСОБА_3 визнав повністю, подавши відповідну заяву.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 позов підтримала повністю, просила  його задовольнити.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Сторонам роз’яснені наслідки відповідних процесуальних дій.

Судом встановлені обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно свідоцтва про одруження серія І-ВЛ №126353, виданого відділом реєстрації актів громадського стану Ленінського районного правління юстиції м. Харкова, 03 березня 2001 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що зроблено запис за №87, прізвище дружини після одруження - Глоба.

Згідно договору купівлі –продажу від 24.04.2001 року, ОСОБА_6 продала, а ОСОБА_4 купив житловий будинок, який розташований за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Подвірки вул. Горького №20.

Згідно технічного паспорту, виданого Дергачівським бюро технічної інвентаризації, будинок №20 по вул. Горького в с. Подвірки Дергачівського району Харківської області, належить в цілому ОСОБА_4.                                                                        

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №487291, ОСОБА_4 на підставі рішення Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 23 квітня 2008 року №10, є власником земельної ділянки кадастровий номер 6322057602:00:000:0150, площею 0.2229 га, яка розташована за адресою: Харківська область Дергачівський район. с. Подвірки вул. Гороького №20.

Всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Відповідач ОСОБА_4 позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, в зв’язку з чим, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про розірвання шлюбу, з наступних мотивів.

Сторони створити міцної  сім'ї  за  час  спільного  проживання  не змогли  внаслідок  чого шлюб фактично розпався,  подружні стосунки припинились,  подальше спільне життя подружжя і  збереження  шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам дитини.

Суд застосовує наступні нормативно-правові акти.

Згідно ч.3 ст. 105 СК України, шлюб  припиняється  внаслідок  його  розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду,  відповідно до  статті 110 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно ч. 2  ст. 112 СК України, суд   постановляє   рішення   про   розірвання  шлюбу,  якщо  буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило  б  інтересам одного з них,  інтересам їх дитини, що мають істотне значення.

Згідно ч.2 ст. 115 СК України, рішення суду  про  розірвання  шлюбу  після  набрання  ним законної  сили  надсилається  судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення  рішення  для  внесення відомостей  до  Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги позивача про поділ майна подружжя, з наступних мотивів.

Пленум Верховного Суду України у п.23 своєї постанови №11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", роз'яснив судам, що вирішуючи  спори  між  подружжям  про  майно,   необхідно встановлювати  обсяг  спільно  нажитого  майна,  наявного  на  час припинення спільного ведення господарства,  з'ясовувати джерело  і час  його  придбання.  Спільною  сумісною  власністю подружжя,  що підлягає поділу (статті 60,  69 СК України,  ч.  3 ст. 368 ЦК України),  відповідно  до  частин 2,  3 ст.  325 ЦК України можуть бути будь-які види майна,  за винятком тих,  які згідно із  законом  не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того,  на ім'я кого з  подружжя  вони  були  придбані  чи  внесені грошовими  коштами,  якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя,  зокрема,  можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них,  продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби;  грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі;  грошові суми та майно,  належні подружжю  за  іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо.

Земельна ділянка та житловий будинок, які знаходяться за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Подвірки вул. Горького №20, є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки придбані за час шлюбу.

Суд застосовує наступні нормативно-правові акти.

Згідно ст. 60 СК України, майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності незалежно від того,  що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього   господарства,   догляд   за   дітьми,  хвороба  тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається,  що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального  користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.5 ст. 61 СК України, об'єктом  права  спільної  сумісної  власності подружжя є житло,  набуте  одним  із  подружжя  під   час   шлюбу   внаслідок приватизації державного  житлового  фонду,  та  земельна  ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі  її  одному  з  подружжя  із земель   державної   або   комунальної  власності,  у  тому  числі приватизації.

Згідно ч.1 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Згідно ч.1 ст. 71 СК України, майно,  що є об'єктом права  спільної  сумісної  власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина  та  чоловік  не  домовилися  про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси  дружини,  чоловіка,  дітей  та інші обставини,  що мають істотне значення.

Згідно ч.1 ст. 356 ЦК України, власність  двох  чи  більше  осіб  із  визначенням  часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст.ст. 60, 61 ч.5, 70 ч.1, 71 ч.1, 105  ч. 3, 110 ч.1, 112 ч. 2, 113, 115 ч.2 СК України, ст. 356 ч.1 ЦК України, керуючись ст.  ст.  3, 10, 11, 59, 60, 61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зареєстрований відділом реєстрації актів громадського стану Ленінського районного правління юстиції м. Харкова, 03 березня 2001 року, актовий запис №87 - розірвати.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину  будинку, який знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район с. Подвірки  вул. Горького  №20.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину  земельної ділянки кадастровий номер 6322057602:00:000:0150, площею 0.2229 га, яка розташована за адресою: Харківська область Дергачівський район.                     с. Подвірки вул. Гороького №20.

Рішення суду  про  розірвання  шлюбу  після  набрання  ним законної  сили  надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області для  внесення відомостей  до  Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ч.1 ст. 223 ЦПК України.

                              Суддя                                                         Є.А. Болибок