Рішення

від 28.09.2006 по справі 11/306/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/306/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2006 р.Справа №  11/306/06

м. Миколаїв

  За позовом:  ЗАТ “Добудова-плюс” (54030, м.Миколаїв, вул.Шевченко, 20)

до відповідача:  ТОВ “Камелот Інкорпорейшн”  (54001, м.Миколаєв, вул.Спаська, 53, кв.4)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача:  Кузовлєва С.М. –дов. від 25.07.2006р., Пугачов В.Д. –директор.

Від відповідача:

СУТЬ СПОРУ: про: стягнення 42956,26 грн. збитків

Відповідач у відзиві на позов  проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивач в односторонньому порядку припинив доступ орендаря в орендовані приміщення не розірвавши при цьому договору. Оскільки орендар виступив з пропозицією продовження терміну дії договору, то дію договору слід вважати продовженою. Листом від 18.05.2006р. орендодавець ініціював розірвання договору та запропонував орендареві повернути майно. 29.05.2006р. позивачу було направлено акт приймання –передачі майна. Не допустивши працівників орендаря  в орендовані приміщення і до технологічного обладнання орендодавець порушив умови договору та причинив збитки. Стосовно гільйотини, то вона передавалась в оренду в технічно несправному стані. Ремонтні роботи на гільйотині не виконані в намічені строки у зв'язку з не допуском орендодавця в орендовані приміщення з 08.04.2006р. по 05.06.2006р. Просить в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 08.08.2006р. відповідач був повідомлений про дату наступного судового засідання. Ухвала надіслана адресу відповідача, яка була ним вказана (арк.спр.32),  повернулась з відміткою поштового відділення, що адресат за даною адресою не значиться.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач свідомо уникає від розгляду справи, оскільки не повідомив суд про причини неприбуття у судове засідання і вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача беручи до уваги, що відкладення розгляду справи у попередньому судовому засіданні було пов'язане з його клопотанням про надання можливості самостійно вирішити спір.

          Заслухавши представників сторін,  вивчивши надані ними матеріали,  суд –

в с т а н о в и в:

1 січня 2006 року між сторонами було укладено договір оренди  №11, на виконання умов якого  позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення загальною площею 477,73 кв.м. у будівлі стенду судового макетування.

Окрім нежитлового приміщення орендарю було також передано технологічне обладнання: кран-балка, компресор, гільйотина, фрезерний, токарний та наждачний станки, два свердлильних станки, маленький наждачний станок.

Орендна плата за нежилі приміщення була узгоджена сторонами в розмірі 7374,0 грн. в місяць; кран-балки, гільйотини, фрезерного та токарного станків в сумі 800,0 грн. в місяць; наждачного станка та компресора в сумі 200,0 грн. в місяць; двох свердлильних станків в розмірі 200,0 грн. на місяць, маленького наждачного станка –100,0 грн. в місяць.

Загальна сума орендної плати складала 8674,0 грн., яка за узгодженням сторін підлягала корегуванню з врахуванням індексу інфляції, яку орендар повинен був перераховувати не пізніше 15 числа поточного місяця.

Окрім орендної плати орендар зобов'язувався відшкодовувати орендодавцю витрати по електроенергії з врахування втрат трансформатора та реактивної енергії, а також води по показникам лічильника в розмірі 7,2% від загальної суму відшкодування.

Пунктом 8.2. договору його учасники передбачили права орендодавця в односторонньому порядку розірвати договір в разі порушення орендарем більш ніж на один місяць строків оплати орендної плати (п.4.5. договору).

Строк дії договору встановлено сторонами з 1 січня по 1 квітня 2006 року.

Як слідує з п.10.5. договору в разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення дії договору, окрім обумовлених обставин у п.8.2., або змін, договір автоматично вважається пролонгованим на той же строк, на тих же умовах.

1 січня 2006 року сторони склали акт прийому-передачі орендованого майна –нежилих приміщень та технологічного обладнання.

1 квітня строк дії договору закінчився, але орендар не виконав свого обов'язку щодо повернення майна.

6 квітня 2006 року, тобто після закінчення строку дії договору, відповідач направив позивачу листа, в якому прохав вирішити питання щодо продовження строку оренди та зобов'язувався погасити заборгованість з орендної плати.

Викладене свідчить про неналежне виконання умов договору з бору орендаря.

Позивач не погодився з пропозицією відповідача.

4 квітня 2006 року позивач направив відповідачу листа, в якому повідомив останнього про невиконання ним умов договору та про припинення доступу в орендовані приміщення.

Тільки 08.04.2006р. відповідач погасив заборгованість.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що після закінчення строку дії договору ним вживались заходи щодо повернення орендованого майна, підтвердженням чого є лист №10 від 18.05.2006р., в якому орендодавець пропонував орендарю передати орендоване майно та сплатити орендну плату.

Як слідує з відмітки на вказаному листі, орендар отримав його 23 травня 2006р.

В той же час, відповідач надав до суду свій лист за №10/6 від 6.04.2006р. направлений на адресу позивача, в якому прохав дозволу на продовження строку дії договору до 1 вересня 2006 року та забов'язувався погасити заборгованість з орендної плати згідно графіка, який було додано до даного листа.

Листом за №6 від 17.04.2006р. орендар повідомив орендодавця, посилаючи на вищеназваний лист, про те, що борг, станом на 01.04.2006р. по орендній платі, складає 27300,0 грн. і він має право в односторонньому порядку розірвати договір. В зв'язку з викладеним орендодавець одночасно повідомив орендаря про те, що доступ в орендовані приміщення припиняється з 08.04.2006р. до повного погашення заборгованості.

Отже, з тексту названого листа та наступних дій орендодавця, враховуючи положення п.10.5. та 4.5. договору вбачається, що він не погодився на продовження строку його дії.

Позивач не згадав про названі листа в позовній заяві, між тим, ця переписка має суттєве значення для вирішення спірних питань.

29 травня 2006 року орендар склав акт передачі нежилих приміщень, згідно якого орендар передав орендодавцю отримане ним в оренду майно за договором від 1 січня 2006 року, в якому зазначено, що все майно та приміщення передані в задовільному стані, технологічне обладнання відповідає вимогам по експлуатації, окрім гільйотини.

Окремим абзацом сторони записали, що орендар зобов'язується за свій рахунок відновити працездатність та технічний стан гільйотини на момент приймання та доповнили акт приміткою, що з 8 квітня 2006 року орендар не мав доступу до приміщень.

Названий акт підписано орендодавцем 5 червня 2006 року.

5 червня 2006 року відповідачем було складено акт про те, що в період з 8 квітня по 5 червня 2006 року орендодавець не допускав працівників підприємства до орендованих приміщень.

Пунктом 3.4. спірного договору його учасники погодили, що після збігу строку його дії орендатор повинен повернути на протязі 3 днів по акту орендоване майно...і воно вважається повернутим з моменту підписання акта прийому-передачі.

Фактично орендар повернув орендодавцю орендоване майно 5 червня 2006 року, про що складено акт від 29.05.2006р.

Оскільки орендар фактично повернув орендоване майно, а орендодавець прийняв його 5 червня 2006 року позивач просить стягнути з відповідача, в розрізі уточнених позовних вимог, збитки в вигляді не отриманого прибутку, який він міг би отримати в разі належного виконання відповідачем умов договору в сумі 15665,26 грн. від передачі цього майна в оренду іншому орендарю.

Статтею 611 ЦК України передбачено правові наслідки порушення зобов'язання, серед яких значиться відшкодування збитків.

Під збитками розуміються, як реально понесені так і упущена вигода. При цьому, відповідно до положень ч.2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню частково враховуючи наступне.

Як встановлено під час розгляду справи відповідач фактично своєчасно не повернув позивачеві орендоване майно.

Як слідує з наданого позивачем листа за вих. № 2006/125 від 03.04.2006р. Науково-виробниче підприємство „Кристал-сервіс” прохало укласти з ним третій договір на оренду виробничих площ в корпусі Г-4 розміром 3000 м. кв., тобто мова йде саме про ті приміщення та обладнання, які орендував відповідач

10 серпня 2006 року такий договір було укладено, за умовами якого орендареві було передано майно, яке орендувалось відповідачем по справі за спірним договором окрім гільйотини.

При цьому, умовами договору було передбачено розмір орендної плати в сумі 6487,0 грн., яка додатковою угодою до договору була збільшена на 372,0 грн.

Таким чином, суд вважає доведеним факт наявності у позивача реальної можливості отримання прибутку в вигляді орендної плати від передачі в оренду майна, яке не повернув своєчасно відповідач.

Але при цьому суд не може погодитись з її розміром, оскільки за умовами договору від 10.08.2006р. розмір орендної плати узгоджено в розмірі 6487 грн.(216,23 грн. за день), який і повинен бути покладеним в основу під час розрахунку.

Платоспроможність нового орендаря підтверджена копіями платіжних документів за оренду майна.

Таким чином, суд вважає доведеним розмір не отриманого позивачем прибутку в вигляді упущеної вигоди за період з 09.04.2006р.по 30.04.2006р. 21 день (21х216,23), що складає 4540,83 грн.,  за травень –6487 грн., за період з 01.06. по 06.06.2006р. (5х216,23)  -1081,15 грн., що загалом складає 12108,98 грн.,  які підлягають стягненню.

Окрім орендної плати позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 27000,0 грн. у вигляді вартості відновлювального ремонту гільйотинних ножиць, посилаючись при цьому на наступне.

Пунктом 5.3. договору оренди передбачено обов'язок орендаря забезпечити схоронність орендованого приміщення та запобігання ушкодження і псування обладнання.

Однак, під час дії договору відповідачем було пошкоджено гільйотину.

Дана обставина не оспорена відповідачем.

Відповідно до положень п.5.9 спірного договору обов'язок ремонту пошкодженого технологічного обладнання покладено на орендаря за його рахунок.

Стаття 779 ЦК України передбачає, що наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які стались з його вини.

5 червня 2006 року орендар передав орендодавцю згідно акту орендоване майно, але акт датовано 29.05.2006р.

Як зазначено в акті орендар зобов'язався за свій рахунок відновити працездатність та технічний стан гільйотини який існував на момент її прийому.

Викладене є підтвердженням того, що гільйотину було пошкоджено саме орендарем в період дії договору.

Як вбачається з експертного висновку №120-1196  зробленого експертом регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 07.06.2006р. гільйотина на момент дослідження знаходиться в не робочому стані та потребує капітального ремонту з заміною пошкоджених комплектуючих.

Серед пошкоджень виявлено станину ножиць в районі кріплення головного приводного валу, деформація приводного валу, який потребує заміни. Орієнтовна вартість відновлювального ремонту складає 27000,0 грн.

Позивачем надано дефектну відомість на ремонт ножиць гільйотини, яка зроблена ТОВ „Юг-Станкосервіс”, в якій перелічено роботи, які необхідно виконати для ремонту гільйотини та їх вартість.

У судове засідання було запрошено директора названого товариства, який пояснив, що товариства виконує складні роботи по ремонту станків та іншого промислового обладнання. Обстежена спеціалістами гільйотина має механічні пошкодження станини та головного приводу (валу), останній потребує заміни, які могли виникнути тільки в результаті неправильної їх експлуатації.

З товариством „Камелот Інкорпорейшн” було укладено договір на поведення ремонтних робіт на гільйотині  на суму 2800,0 грн. по заміні тільки гумово-технічних виробів, але в зв'язку з не виконанням останнім умов договору в частині здійснення передоплати в розмірі 1400,0 грн. ремонт здійснено не було. При цьому, замовник не укладав договору на відновлювальний ремонт гільйотини.

Що стосується вартості відновлювальних робіт, то вона на день розгляду справи вже є заниженою.

Відповідно до положень ч.3 ст. 623 ЦК України збитки визначаються, якщо вимога не була задоволена добровільно, з урахуванням цін, що існували на день пред'явлення позову.

Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Беручи до уваги, що ціна відновлювального ремонту, яка вказана в експертному висновку та дефектній  відомості складеної товариством „Юг-Станкосервіс”, суд вважає, що в основу розрахунку їх розміру можливо покласти ці докази.

При цьому, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача витрат на ремонт станини в розмірі 8500 грн., ревізії заміни головного приводного валу та втулок сковзання приводного валу в сумі 5500 грн., оскільки необхідність цих робіт є наслідком незадовільної експлуатації гільйотини саме з боку орендаря. Оскільки виконання цих робіт неможливе без розбори та зборки гільйотини, суд вважає можливим стягнути вартість цих робіт в сумі 3000 грн.

Що стосується стягнення інших робіт, які вказано в дефектній відомості, суд вважає, що позивачем не доведено належними засобами доказування, що ці пошкодження  виникли в результаті неправильного користування майном з боку відповідача оскільки масляний насос, привод насоса маховик та муфта зчеплення є тими механізмами, які мають властивість зношення в процесі експлуатації.

Підлягають стягненню з відповідача витрати позивача в сумі 300 грн. за проведення експертизи оскільки її висновки є доказом по справі і її проведення було викликано нагальною необхідністю.

При прийнятті рішення судом взято до уваги, що розгляд справи продовжувався за клопотання відповідача для надання йому можливості самостійно здійснити ремонт гільйотини за запобігти розміру збитків. Але ніяких дій щодо відновлювального ремонту з його боку вжито не було, що свідчить про навмисне затягування розгляду справи та уникнення відповідальності.

Заперечення відповідача стосовно того, що гільйотина передавалась йому в технічно несправному стані є надуманими та не підтверджені доказами.

Посилання на те, що в матеріалах експертного висновку не вказано, на протязі якого періоду гільйотина зазнала пошкоджень, що подібна експертиза не проводилась при передачі майно в оренду і те, що представник не приймав участь у проведенні експертизи не заслуговують на увагу оскільки не спростовують самого факту пошкодження гільйотини під час її оренди і обов'язок повернення її в технічно справному стані лежить на орендареві.

Судові витрати підлягають розподілу пропорційно задоволених вимог. Враховуючи складність справи та обсяг виконаних робіт, суд зменшує розмір витрат на послуги адвоката до 1200 грн.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВ “Камелот Інкорпорейшн”, 54001, м.Миколаєв, вул.Спаська, 53, кв.4 (р/р 26008054275025 в КБ „Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 31387506) на користь ЗАТ “Добудова-плюс”, 54030, м.Миколаїв, вул.Шевченко, 20 (р/р 260035519 в МОД АППБ „Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 31946827)12108,98 грн. збитків в вигляді упущеної вигоди, 17000,0 грн. збитків в вигляді вартості відновлювального ремонту обладнання, 300,0 грн.  витрат на проведення експертизи, 1200,0 грн. витрат на послуги адвоката, 294,09 грн. держмита та 80,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті  позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя К.Л.Василяка