Постанова

від 04.09.2006 по справі 12/246/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/246/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2006 р. 14:15Справа №  12/246/06

м. Миколаїв

За адміністративним позовом:     Миколаївського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46.

До відповідача :     СГТОВ “Ранок”, Миколаївська область, Вознесенський р-н, с. Новогригорівка.

Про стягнення 1106 грн. 25 коп.

Суддя  А.К. Семенов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача           Колісник О.В., дов. № 01-8/31 від 17.01.06 року, Голбан О.О., дов. № 01-190/694 від 15.06.06 року

Від відповідача       не з'явився

В засіданні приймає участь   

СУТЬ СПОРУ : стягнення 1106 грн. 25 коп. адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

         Відповідач свого представника  у судове засідання не направив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України, неповідомлення стороною про причини неприбуття у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача господарський  суд -

в с т  а н о в и в:

   Миколаївське обласне відділення ФУСЗІ (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з адміністративним позовом про стягнення з СГТОВ “Ранок”, (надалі –відповідач) 1106 грн. 25 коп. за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році.

   З наданого відповідачем звіту (форма №10-П1) (аркуш справи 5) вбачається, що в 2005р.  на підприємстві інваліди не працювали, середньооблікова чисельність працівників –8 осіб. Оскільки середньорічна заробітна плата на підприємстві у 2005 році складала 2212 грн. 50 коп, позивач, на підставі ст.20 Закону , нарахував і просить стягнути з відповідача 1106 грн. 25 коп. адміністративно-господарських санкцій за нестворене робоче місце для інваліда, оскільки 4% від 8 робочих місця –1 робоче місце.

   Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі-Закон) для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 15 чоловік –у кількості одного робочого місця. Згідно зі ст.20 Закону підприємства, установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлена нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням ФУСЗІ штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації за кожне місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій визначається в розмірі половинної середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.

  Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 94, 128, 161-163 КАС України, господарський суд

постановив :

І.    Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

ІІ. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Ранок” (Миколаївська область, Вознесенський р-н, с. Новогригорівка, код ЄДРПОУ 32178622) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, код ЄДРПОУ 23626096) 1106 грн. 25 коп. адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів

 Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

        Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.    

Суддя А.К.Семенов