Рішення

від 07.04.2008 по справі 20-5/122-2/348

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/122-2/348

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" квітня 2008 р. справа № 20-5/122-2/348

За позовомвідкритого акціонерного товариства “Балаклавське рудоуправління ім.Горького” (99042, м. Севастополь, вул. Новикова, 11)

до відповідачаприватного підприємства “Фірма “Велс”(м. Севастополь, вул. Шевченко, 29/154)

простягнення 135342,87 грн.    

Суддя  Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача - Мартинюк О.О., довіреність № 2/5987 від 27.12.2007;

відповідача - Зінченко О.І., довідка №  22-366-446 від 14.02.2001.

СУТЬ СПОРУ:

          Відкрите акціонерне товариство “Балаклавське рудоуправління ім.Горького” (далі –Рудоуправління) 17.05.2003 звернулось до суду з позовом до приватного підприємства “Фірма “Велс” про стягнення 135342,87 грн., що становить заборгованість по оплаті за отриману з травня по вересень 1998 року продукцію, яка по заявці відповідача була відвантажена залізничним транспортом Кримському содовому заводу.

          Ухвалою від 03.07.2003 у порядку статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупинялось до розгляду місцевим судом Ленінського району міста Севастополя кримінальної справи відносно директора приватного підприємства “Фірма “Велс” (т. 1 арк. с.43).

           Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя №97 від 11.10.2005 зазначена справа передана з провадження судді Антонової І.В. до провадження судді Шевчук Н.Г., справі привласнений номер 20-5/122-2/348 (т. 1 арк. с. 52-54).

          Ухвалою від 12.12.2007 у зв'язку із набранням законної сили вироком по вказаній кримінальній справі №1-06/06 провадження у господарській справі №20-5/122-2/348 поновлене (т. 1 арк. с. 66).

Відповідач з позовом не погоджується та вважає, що вапняк, про оплату якого заявлений позов, належав приватному підприємству “Фірма “Велс” (далі –ППФ “Велс”) і знаходився у позивача на відповідальному зберіганні,  а тому, подаючи заявку про відвантаження вапняку Кримському содовому заводу, ППФ “Велс” розпорядилось своїм власним майном (т. 6 арк. с. 59-63).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін суд

В С Т А Н О В И В :

          Статтею 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

          Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

          Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

          У випадку, що розглядається, договір між ППФ “Велс” та Рудоуправлінням укладений у спрощеній формі шляхом прийняття до виконання замовлення відповідача про відвантаження вапняку флюсового у кількості 30000 тонн на Кримський содовий завод (т. 1 арк. с. 6).

          Ця заявка була прийнята позивачем до виконання, продукція залізничним транспортом у період з травня місяця по вересень місяць 1998 року була відвантажена на Кримський содовий завод, що підтверджується залізничними квитанціями, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи (т.т. 2-5, т. 6 арк. с. 1-16), оригінали оглянуті судом у матеріалах кримінальної справи №1-06/06 по звинуваченню директора ППФ “Велс” Зінченко  О.І., яка на запит суду була отримана з Ленінського районного суду міста Севастополя (т. 6 арк. с. 22).

          Строк оплати за продукцію сторонами не був встановлений.

          Відповідно до положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          У відповідності з Висновком №127 судово-бухгалтерської експертизи по кримінальній справі №146 від 25.07.2001, яка була проведена у процесі досудового слідства по кримінальній справі №1-06/06, заборгованість ППФ “Велс” перед Рудоуправлінням за продукцію, відвантажену з 06.05.1998 по 15.09.1998, станом на 01.01.1999 становить 173810 грн. 56 коп. (т. 6 арк. с. 23-41).

          Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у сумі 135342 грн. 87 коп., з вимогою про сплату якої до 05.04.2003 Рудоуправлінням була направлена відповідачу претензія №2/2546 від 01.04.2003 (т. 1 арк. с. 20).

          Рахунки Рудоуправління про оплату відповідачем вартості продукції суд за відсутності доказів направлення чи вручення їх ППФ “Велс” суд не визнає доказами заявлення позивачем відповідачу вимоги про оплату.

          Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Відповідач не виконав належним чином зобов'язання по оплаті продукції, на день прийняття рішення по цій справі заявлена до стягнення заборгованість не погашена, докази оплати відсутні.

          За таких обставин вимоги Рудоуправління обґрунтовані і підлягають задоволенню.

          Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства „ Фірма “Велс” (99000, м. Севастополь, вул. Шевченко, 29/154, код в ЄДРПОУ 24875051, інформація про рахунки відсутня) на користь Відкритого акціонерного товариства “Балаклавське рудоуправління ім.Горького” (99042, м. Севастополь, вул. Новикова, 11, код в ЄДРПОУ 00191906, п/р 26003301336112 в ПІБ, МФО 324515) заборгованість в сумі 135342 грн. 87 коп. (сто тридцять п'ять тисяч триста сорок дві грн. 87 коп.); витрати по сплаті державного мита в сумі 1353 грн. 43 коп. (одна тисяча триста п'ятдесят три грн. 43 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. (сто вісімнадцять грн.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                                            Н.Г.Шевчук

Рішення оформлене відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписане  14.04.2008.