Постанова

від 08.04.2008 по справі 16133-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16133-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.04.2008Справа №2-24/16133-2007А

За адміністративним позовом – ТОВ Фірма «Маркет-Сервіс» (АР Крим, м.Керч, вул. Самойленка,14,кв.2)   

До відповідача  - Державної  податкової інспекції  в м. Керч (АР Крим, м.Керч, вул.Кірова,5)

Про  визнання нечинним рішення

Суддя Г.Г.Колосова

При секретарі Капустіної І.М.

За участю представників:

Від позивача – Купрєєв А.В., представник, дов у справі.

Від відповідача–Савченко М.В., гол.держ.подат.інспектор, Базілевич Н.В. гол. держ. подат. інспектор,  дов. у справі.

Обставини справи:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до суду про визнання нечинним рішення ДПІ в м. Керч № 0002272303 від 05.07.2007р. про застосування штрафних (фінансових)  санкцій у сумі 5000,00грн. за порушення  Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265\95-ВР від 06.07.1995р.

Відповідач просить у позові відмовити за мотивами  викладеними у заперечнні, у додатковому запереченні та у судовому засіданні.( (а.с.49-51, 67-70)

До судового засідання 26.02.2008р. були викликані в якості свідків працівники ДПА в АР Крим, що здійснювали перевірку, Старук Л.М. та Сандригайло Д.О.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до  ст.41 Кодексу Адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд -  

                                                             в с т а н о в и в:

         Товариство з обмеженою відповідальністю  Фірма «Маркет-Сервіс» зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа рішенням виконкому Керченської міської ради  15.09.1992р.  та узято податковий  облік в ДПІ в м. Керч.

        18.06.2007р. працівниками ДПА в АР Крим  була проведена перевірка  по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу на базі відпочинку «Ластівка», що розташований в  п. Героївка, по вул.Косоногова,9  й належить ТОВ Фірмі «Маркет-Сервіс».

         В результаті перевірки було встановлено порушення п. 9,11,13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що виразилось у  оплаті  1000грн. за надані послуги за проживання  на базі відпочинку без застосування РРО або РК.

       На підставі акту перевірки ДПІ в м. Керч винесено рішення № 0002272303 від  05.07.2007р., яким до ТОВ Фірма «Маркет-Сервіс»  були застосовані штрафні (фінансові) санкції у загальному  розмірі 5000грн. на підставі  п. 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” та  відповідно до п.1 ст. 17  Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Позивач не погодившись з винесеним рішенням оскаржив його в адміністративному порядку в ДПА в АР Крим та ДПА України, скарги залишенні без задоволення, а рішення ДПІ в м. Керч –без змін.

Позивач звернувся до суду з вимогою визнати  нечинним рішення ДПІ в м. Керч №  0002272303 від  05.07.2007р. про застосування  штрафних санкцій у сумі 5000грн. за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, розрахункову книжку, розрахунковий документ не виписаний.

Позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» № 265 від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями) визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють  розрахункові операції  в наявній и\ або в безготівковій  формі (із застосуванням  платіжних карток, платіжних чеків,  жетонів і т.п.) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надані послуги) через  РРО з роздрукуванням  відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

В акті перевірки від 18.06.2007р. вказано, що на базі відпочинку позивача за надану послугу не виписаний розрахунковий документ, операція не проведена через РРО.

Відповідальність за порушення  вимог Закону № 265 передбачена п. 1 ст. 17  та складає п'ятикратний розмір вартості проданих товарів (наданих послуг) – 1000грн. х 5= 5000грн.   

Згідно з  п.1 ст. 9 Закону № 265 реєстратори  розрахункових операцій  та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та  наданні послуг підприємствами, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.   

Позивач доданими до матеріалів справи документами підтверджує, що  між ним та ЗАО Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк укладений Договір 415РКО/2002 від 26.09.2002 року, згідно із яким усі готівкові надходження на рахунок позивача проводяться через касу із оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій.

Крім того, позивач пояснює, що він надає послуги власного виробництва, він діє на підставі п.1 ст. 9 Закону № 265.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України «Органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень і в спосіб, передбачених Конституцією й законами України», однак, відповідач не дотримується даної вимоги Конституції.

У зв'язку із наведеним,  суд вважає, що відповідачем не спростовано те, що позивач у відповідності до ч.1 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» має право проводити розрахунки у касі, а відповідно до цього він має право не застосовувати реєстратор розрахункових операцій та/або розрахункову книжку, які у нього на правовій підставі відсутні, а відповідно до цього відповідач не мав права застосовувати штрафні санкції передбачені за порушення порядку їх використання.

Відповідач вказує на п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно із яким, на  його думку, саме працедавець повинен нести відповідальність за дії свого робітника, незалежно від характеру праці порученої такому робітнику.

Однак, дане твердження відповідача, також цілком не відповідає дійсності у зв'язку із тим, що названим пунктом 1.8. визначено термін - наймана особа, а саме «Наймана особа - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію виключно за дорученням або наказом працедавця згідно з умовами укладеного з ним трудового договору (контракту) відповідно до закону. При цьому усі вигоди від виконання такої трудової функції (крім заробітної плати такої найманої особи, інших виплат чи винагород на її користь, передбачених законодавством), а також усі ризики, пов'язані з таким виконанням або невиконанням, отримуються (несуться) працедавцем».

Даним тлумаченням терміну, визначено, що наймана особа повинна виконувати виключно ті функції, які на нього покладені працедавцем шляхом доручення або наказу, саме за неналежне виконання цих функцій несе відповідальність працедавець, а не за всі дії або бездіяльність працівника, як це вказує відповідач.

У свою чергу позивач, вказує на те, що ним, як працедавцем, було покладено на працівника - Чернигіна О.О. обов'язки щодо охорони майна бази відпочинку «Ластівка» та недопущення сторонніх осіб на територію бази відпочинку у той час, коли база відпочинку не функціонувала. Жодним наказом, розпорядженням, дорученням тощо, на Чернигіна О.О. не було покладено обов'язку щодо справляння плати за надані послуги з проживання.

Крім того, в акті перевірки вказаний як представник позивача Чернигін О.О., який від підпису акту відмовився, про що складений акт відмови від підпису.

Однак акт від 18.06.2007р. складений про відмову від підпису  Чаригіна А.А. (а.с.84)

 Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”  посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функції та повною мірою використовувати надані їм права.

Тому суд вважає, що у ДПІ в м. Керч   були відсутні підстави для винесення рішення № 0002272303 від 05.07.2007р.  про застосування  до позивача штрафних санкцій в сумі 5000грн., в зв'язку з чим позовні вимоги   підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини  постанови.

Постанова складена у повному обсязі  14.04.2008року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.94,98,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції в м. Керч № 0002272303 від 05.07.2007р.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ТОВ Фірма «Маркет-Сервіс» (АР Крим, м.Керч, вул. Самойленка,14,кв.2,  ЄДРПОУ 19012135) 3,40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України у Севастопольський апеляційний господарський суд.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.