Рішення

від 10.04.2008 по справі 16750-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

16750-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2008Справа №2-15/16750-2007

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 22236588)

До відповідача Виробничо-комерційної фірми «Системи» (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 114, ідентифікаційний код 20726176)

Про стягнення 22828,31 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А.Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Качан С.М., довіреність № 69 від 19.12.2007 р., у справі

Від відповідача – Гончаренко  В.С., довіреність б/н від 12.12.2006 р., у справі

         Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” звернулось в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виробничо-комерційної фірми «Системи»  про стягнення 22828,31 грн., в тому числі 19980,20 грн. заборгованості, 1608,40 грн. пені, 1239,71 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг за договором № 239вих.-28 від 14.12.2006 р. на суму 19980,20 грн., що стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі  Кримської філії ВАТ «Укртелеком» з позовом до суду для стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 1239,71 грн. а також штрафні санкції - пені у розмірі 1608,40 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 20.12.2007 р. провадження у справі було зупинено до  розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Виробничо-комерційної фірми «Системи» по справі № 2-14/3466-2007.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 28.02.2008 р. провадження у справі було поновлено.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Так, відповідач визнає суму заборгованості у сумі 8734,01 грн., оскільки сума у розмірі 11246,19 є сумою заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» перед відповідачем, а отже підлягає зарахуванню, як зустрічна однорідна фінансова вимога. Щодо стягнення пені та інфляційних втрат, відповідач вважає їх нарахування неправомірним.

У судовому засіданні представник позивача надав заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача  24348,97 грн., в тому числі 21500,86 грн., 1239,71 грн. інфляційних втрат, 1608,40 грн. пені.

Судом вказана заява була задоволена, прийняти зміну позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві.

Так, відповідач визнає суму заборгованості у сумі 5092,17 грн., оскільки сума у розмірі 12408,69 є сумою заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» перед відповідачем, а отже підлягає зарахуванню, як зустрічна однорідна фінансова вимога. Крім того, 01.04.2008 р. відповідачем було сплачено в рахунок погашення заборгованості 4000,00 грн. Щодо стягнення пені та інфляційних втрат, відповідач вважає їх нарахування неправомірним.

У судовому засіданні оголошувалася перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення  представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду АР Крим від 16.08.2007 р. у справі № 2-14/3466-2007, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.10.2007 а також Постановою  Вищого господарського суду України від 12.02.2008 р., було встановлено наступне.

ВАТ “Укртелеком” в особі його Кримської філії є суб'єктом природної монополії на ринку місцевого  телефонного зв'язку.

ВАТ “Укртелеком” в особі його Кримської філії  запропонувало ВКФ “Системи” (Оператор)  укласти договір від 14.12.2006 № 239 вих -28 (далі - Договір) про надання  на місцевому рівні телекомунікаційних послуг доступу до взаємоз'єднаних телекомунікаційних мереж;

За умовами Договору строк  його дії  встановлено з 01.01.2007 по 01.01.2008.

Зі змісту підпунктів 2.2.5 та 2.3.2 пункту 2 Договору вбачається, що сторони зобов'язуються здійснювати розрахунки за послуги доступу до телекомунікаційних мереж сторін при наданні послуг місцевого телефонного зв'язку за розрахунковою таксою, встановленою в додатку № 3 до Договору.

ВКФ “Системи” підписала Договір з протоколом розбіжностей щодо додатку № 3 до Договору та запропонувала викласти цей додаток у редакції згідно з якою розрахункові такси встановлюються  в інших розмірах.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 57 Закону України “Про телекомунікації”: економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій та розрахункові такси за доступ до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій визначаються на основі собівартості та з урахуванням прибутковості тих послуг, що надаються операторами телекомунікацій; розрахункові такси за доступ до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, установлюються НКРЗ.

Рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 06.09.2006 № 351, яке набрало чинності з 01.01.2007, затверджено Порядок взаєморозрахунків між операторами телекомунікацій за послуги доступу до телекомунікаційних мереж при наданні послуг телефонного зв'язку. Відповідно до додатку № 1 до цих Правил розрахункові такси за послуги доступу до телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, при наданні послуг місцевого телефонного зв'язку складають: за завершення з'єднання (у т.ч. транзит) – 0, 015 грн.  за хвилину без врахування ПДВ, а за транзитне з'єднання –0,005 грн. за хвилину без врахування ПДВ. Водночас у вказаному додатку зазначено, що розрахункові такси за послуги завершення з'єднання на мережах операторів місцевого телефонного зв'язку, які вони отримують від операторів телекомунікацій, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій, при наданні послуг місцевого телефонного зв'язку визначаються на договірних засадах та не можуть бути меншими, ніж 0,01 грн. за хвилину без урахування ПДВ.

Так, зазначеним рішенням суду позов було задоволено,  зобов'язано укласти Додаток № 3 в редакції ВАТ «Укртелеком», а саме: за завершення з'єднання  (у т.ч. транзит) від телекомунікаційної мережі ВКФ “Системи” на телекомунікаційні мережі ВАТ “Укртелеком” та телекомунікаційні мережі загального користування через точки взаємоз'єднання –0, 015 грн. за хвилину на користь ВАТ “Укртелеком” (без врахування ПДВ); за завершення з'єднання від телекомунікаційної мережі ВАТ “Укртелеком” на телекомунікаційні мережі ВКФ “Системи” через точки взаємоз'єднання –0,01 грн. за хвилину на користь  ВКФ “Системи” (без врахування ПДВ).

          Вказані факти мають преюдиціальний характер, оскільки згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Як свідчать матеріали справи позивачем надавалися телекомунікаційні послуги у період з 01.01.2007 р. 31.12.2007 р.

Згідно умов договору, а також пункту 5 статті 33 Закону України „Про телекомунікації”, пунктів 51, 61 Правил користування місцевим телефонним зв'язком, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 385 від 22.04.1997 р., пунктів 32, 40, 108, 184 Правил надання і отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Кабінетом міністрів України № 720 від  09.08.2005 р., відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. у розмірі 21500,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками – актами  за спірний період, що стало підставою для звернення з позовом до суду й  нарахуванню штрафних санкцій.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

У судовому засіданні представником Виробничо-комерційної фірми «Системи» були надані докази часткової оплати заборгованості за надані послуги у розмірі 4000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 181 від 01.04.2008 р.

Як свідчать матеріали справи вказана сума у розмірі 4000,00 грн. була сплачена відповідачем 01.04.2008 р., тобто після звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку. (20.11.2007 р.)

Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що  Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За такими обставинами провадження у справі в частині стягнення 4000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

За такими обставинами,  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті 17500,86 грн. заборгованості за надані позивачем послуги зв'язку за період з січня 2007 р. по грудень 2007 р., через що  позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17500,86 підлягають задоволенню.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на взаємний обов'язок заліку зустрічних однорідних вимог, зокрема 12408,69 грн. з огляду на наступне.

Статтею 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Проте відповідачем не представлено у судовому засіданні жодного доказу у підтвердження існування заборгованості за позивачем у розмірі 12408,69 грн.

Крім того, відповідач в обґрунтування своїх заперечень в частині заліку зустрічних грошових вимог посилається на положення Договору № 239 вих. 28 про надання телекомунікаційних послуг на місцевому рівні.

Проте, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що дійсно пунктом 3.3 вказаного Договору передбачена можливість розрахунків між сторонами за цим Договором шляхом зарахування зустрічних однорідних фінансових вимог.

Проте згідно з вказаним пунктом Договору для здійснення такої форми розрахунку Сторони підписують протокол проведення розрахунків, в якому відображають вартість послуг, наданих за звітний період, та суму перевищення, що належить до сплати стороною, визначеною боржником, у встановлені строки. Форму протоколу проведення розрахунків наведено в додатку № 8.

Однак, відповідачем в порушення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не представлено суду відповідного Протоколу.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 1239,71 грн. та 1608,40 грн. пені.

  За приписами  статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом неодноразово запрошувався від позивача докладний розрахунок стягуваної суми інфляційних втрат та пені у відповідності до вимог чинного законодавства з обов'язковим зазначенням періодів нарахування. Проте позивачем зазначені вимоги суду виконані не були.

Так, ненадання витребуваних судом документів, які необхідні для вирішення спору, перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, оскільки суд позбавлений можливості перевірити правомірність нарахування стягуваних з відповідача сум.

Пункт 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, передбачає залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Так позивачем не надано суду доказів поважності причин невиконання вимог суду щодо надання витребуваних судом документів (детального розрахунку стягуваних сум інфляційних втрат та пені), необхідних для вирішення спору,  отже суд вважає за необхідне залишити позов Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком»  в частині стягнення суми  інфляційних втрат у розмірі 1239,71 грн. та 1608,40 грн. пені без розгляду.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15.04.2008 р.  

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49,  пунктом 1-1 частини 1 статті 80, пунктом 5 частини 1 статті 81,  82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Виробничо-комерційної фірми «Системи» (95043, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 114, ідентифікаційний код 20726176) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Кримської філії ВАТ «Укртелеком» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Р. Люксембург, 1, ідентифікаційний код 22236588, п/р 260064839 в КРД АППБ «Аваль» МФО 324021) 17500,86 грн. заборгованості, 215,00 грн. державного мита та 104,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення заборгованості у розмірі 4000,00 грн. провадження у справі припинити.

4.          В іншій частині позов залишити без розгляду.

5.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.