Постанова

від 16.04.2008 по справі 17043-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

17043-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.04.2008Справа №2-27/17043-2007А

За позовом – Дочірнє підприємство «Дитячий оздоровчий табір – пансіонат ім.. А. В. Казакевича ТОВ «Науково – фінансова компанія «Поліком»,  Бахчисарайський район, с. Песчане, вул.. Набережна, 6.  

До відповідача – Управління ПФУ в Бахчисарайському районі, м. Бахчисарай, вул.. Сімферопольська, 5а.     

Про    визнання незаконним та скасування рішення.  

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.  

представники:

Від позивача –  Агекян Л. Т., дор. у справі.        

Від відповідача –  Майборода І. В., дор. у справі.

Сутність спору:          

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача про    визнання протиправними та нечинними дій відповідача по п. 4 акту перевірки №58 від 25.10.2007 р. з питання своєчасності,  достовірності, повноти нарахування і перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.07.2005 р. по 01.10.2007 р. і достовірності відомостей, наданих до відділу персоніфікованого облік відомостей і інформаційних систем ПФУ за 2005 – 2006 р. р., по авансовим платежам у розмірі 9825,91 грн.  Також просить суд визнати п. 4 акту перевірки №58 від 25.10.2007 р.   невідповідаючим нормам законів України.  

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач не має можливості встановити на майбутнє суми утримання,  оскільки суми утримання нараховуються в день отримання коштів ( доходів,  що виплачуються ) на банківський рахунок отримувача. До того ж вказав,  що факт утримання з заробітної плати грошових коштів ( аліментів ) є різновидом виконання робітником свого обов'язку по утриманню дитини, а не трудовими відносинами між робітником і підприємством.  

Відповідач у  відзиві на позов повідомив про те, що сплата страхових внесків у разі отримання товарів ( послуг ),  любих інших матеріальних цінностей у рахунок заробітної плати ( виплат доходу ) здійснюється страхувальником у останній робочий день базового звітного періоду. П. 2. 3 наказів по підприємству №78/1-ОД від 25.05.2005 р., №62 –ОД від 28.05.2006 р., №70 – ОД від 25.05.2007 р. не визначає порядок обчислення і сплати страхових внесків і не може бути підставою для невиконання норм чинного законодавства України.

На підставі викладеного, просить у позові відмовити.     

Позивач клопотанням від 18.03.2008 р. уточнив позовні вимоги та просить суд визнати незаконними і скасувати рішення Управління  ПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим №132 від 11.03.2008 р.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача.  

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  суд -     

В С Т А Н О В И В :

В період з 09.10.2007 р. по 10.10.2007 р. посадовими особами відповідача була проведена перевірка позивача по справі з питання своєчасності,  достовірності, повноти нарахування і перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.07.2005 р. по 01.10.2007 р. і достовірності відомостей, наданих до відділу персоніфікованого облік відомостей і інформаційних систем ПФУ за 2005 – 2006 р. р.

По результатам проведення перевірки було складено акт №58 від 25.10.2007 р.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивачем було надіслано до відповідача заперечення по акту перевірки від 01.11.2007 р. №319.

По результатам розгляду вказаних заперечень, відповідачем було винесено рішення від 08.11.2007 р. №6174/10-5 про результати розгляду заперечень по акту №58 від 25.10.2007 р., відповідно до якого висновки акту перевірки були визнані відповідаючими чинному законодавству України.  

На підставі акту перевірки №58 від 25.10.2007 р. відповідачем було винесено рішення  №132 від 11.03.2008 р.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних  підстав.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення повноти і своєчасності перерахування авансових платежів на суму 9825,91 грн., а саме:

- в липні 2005 р. підприємством в рахунок виплати заробітної плати реалізовано товарів на суму 35887,30 грн.,  на суму страхових внесків 11591,60 грн. ( що підтверджується бухгалтерськими записами в головної книзі за поточний місяць Кт 712 рах. – ДТ 661 рах. ), перераховано – 0,00 грн.,  недоплата з урахуванням раніш перерахованої суми склало 4342,27 грн.;

- в вересні 2005 р. підприємством в рахунок виплати заробітної плати реалізовано товарів, на суму 2113,78 грн., на суму страхових внесків 682,75 грн. ( що підтверджується бухгалтерськими записами в головної книзі за поточний місяць, Кт 712 рах. – Дт 661 рах. ),  перераховано – 0,00 грн., недоплата з урахуванням раніш перерахованої суми склала 213,79 грн.;

- в червні 2006 р. підприємством в рахунок виплати заробітної плати реалізовано товарів у розмірі 18195,07 грн., на суму страхових внесків 5834,86 грн. ( що підтверджується бухгалтерськими записами в головної книзі за поточний місяць, Кт 712, 685 рах. – Дт 661 рах. ),  перераховано – 0,00 грн., недоплата з урахуванням раніш перерахованої суми склала 1698,49 грн.;

-  в липні 2006 р. підприємством в рахунок виплати заробітної плати реалізовано товарів на суму 24775,71 грн., на суму страхових внесків 7917, 31 грн. ( що підтверджується бухгалтерськими записами в головної книзі за поточний місяць, Кт 712, 685 рах. – Дт 661 рах. ), перераховано – 0,00 грн., недоплата з  урахуванням раніш перерахованої суми склала 3571,36 грн.

Як встановлено судом, позивачем по справі було прийнято накази №78/1-ОД від 25.05.2005 р., №62 –ОД від 28.05.2006 р., №70 – ОД від 25.05.2007 р., відповідно до яких вбачається, що позивачем було організоване робочих і службовців пансіонату. при цьому стягнення плати за харчування проводилося у розмірі 100% з нарахованої заробітної плати.  

Згідно преамбулі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р. вказаний Закон, розроблений згідно Конституції України і Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунок і сплату пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, які формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених вказаним Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду і фінансування за рахунок його коштів витрат на сплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових сплат  застрахованим особам, членам їх сімей і іншим особам, передбаченим вказаним Законом.

Статтею  1 вказаного Закону визначено, що страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування і збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно законодавства, яке було чинним раніше; кошти сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  згідно з чинним Законом. А  страхувальники – це роботодавці та інші особи, які згідно з чинним Законом сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до п. 1 ст. 14 вказаного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є:  роботодавці:   підприємства, установи і організації,  створені відповідно до законодавства  України,  незалежно  від  форми   власності,   виду діяльності  та  господарювання,  об'єднання громадян,  профспілки, політичні партії (у тому числі філії,  представництва,  відділення та  інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств,  установ, організацій,  об'єднань громадян,  профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс  і  самостійно  ведуть  розрахунки  із застрахованими особами),  фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності  та  інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності,  які обрали особливий спосіб оподаткування  (фіксований  податок,  єдиний  податок,  фіксований сільськогосподарський  податок,  придбали   спеціальний   торговий патент),   які   використовують  працю  фізичних  осіб  на  умовах трудового договору (контракту) або на інших  умовах,  передбачених законодавством,  або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р. страхувальники  зобов'язані  сплачувати  страхові  внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,  не пізніше  ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є, зокрема, для  страхувальників,  зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього  Закону, - календарний місяць.

При цьому   в  разі  здійснення  протягом  базового  звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески,  страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі  у  вигляді сум  страхових  внесків,  що  підлягають  нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням)  коштів  на  оплату  праці (виплати  доходу),  у  тому  числі  в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації  товарів  (послуг).  При  цьому фактичним  одержанням  (перерахуванням)  коштів  на  оплату  праці (виплати доходу) вважається одержання  відповідних  сум  готівкою, зарахування  на  банківський рахунок одержувача,  перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг ) або  будь-яких  інших  матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат  (доходу),  фактичне  здійснення  із  цих  виплат  (доходу) відрахувань,   передбачених   законодавством  або  за  виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до наказів №78/1-ОД від 25.05.2005 р., №62 –ОД від 28.05.2006 р., №70 – ОД від 25.05.2007 р. утримання сум на погашення заборгованості  ( залік заборгованості ) за надані  послуги з харчування за звітній період здійснюється одночасно з видачею заробітної плати, з цієї причини перерахування страхових внесків на нараховану заробітну плату проводилося позивачем загальною сумою платіжними дорученнями в день отримання заробітної плати з банку або з виручки від реалізації послуг по підприємству.  

З урахуванням викладеного, суд не вбачає,  що у даному випадку позивачем було допущено порушення п. 6 ст. 20  Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ №1058 від 09.07.03 р.

Так само утримання з заробітної плати працівників позивача для виконання забовязавнням по виконавчим листам, за думкою суду,  не є послугою. Утримання аліментів відбувається не на підставі факту виконання робітниками ( співробітниками ) своїх трудових обов'язків і, як наслідок,  нарахування заробітної плати, а на підставі виконавчих листів, як наслідок сімейно - правових відносин між робітником, який забовязаний сплачувати певну грошову суму, і іншою особою, яка придбала право на отримання такої суми на підставі відповідного виконавчого документа.

Таким чином, суд дійшов висновку, що факти утримання з заробітної плати грошових коштів ( аліментів ) є різновидом виконання робітником свого забовязання по утримання власної дитини і зовсім не стосується трудових відносин між робітником і підприємством. на якому він працює.  

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 3,40грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Постанову проголошено 16.04.2008 р.  

Постанову у повному обсязі складено 18.04.2008 р.  

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати  незаконними і скасувати рішення Управління  ПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим №132 від 11.03.2008 р.  

3.  Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь дочірнього підприємства «Дитячий оздоровчий табір – пансіонат ім.. А. В. Казакевича ТОВ «Науково – фінансова компанія «Поліком»,  Бахчисарайський район, с. Песчане, вул.. Набережна, 6, ( р/р 260009629 в КРД АППБ «Аваль», м. Бахчисарай, МФО 324021, ЗКПО 30933492 )     3,40  грн. судового збору.

           Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.