Постанова

від 06.03.2008 по справі 20/533/07-10/563/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/533/07-10/563/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.03.08                                                                                               Справа №20/533/07-10/563/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Колодій Н.А.  , Мірошниченко М.В.

при секретарі: Соколов А.А.

За участю:

представника позивача: Головченко Т.М., дов. №  б/н. від 13.07.07.,

представника відповідача: Дьяченко  Д.А., дов. № 2 від 10.01.08.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький інструментально-механічний завод”, м. Запоріжжя.

на рішення господарського суду Запорізької  області від 16.11.2007 року у справі №20/533/07-10/563/07

про стягнення суми

встановив,

                 Рішенням господарського суду Запорізької  області від 16.11.2007 року у справі №20/533/07-10/563/07 (суддя Алейникова Т.Г.) позовні  вимоги  Товариства з обмеженою  відповідальністю “АКМ”, м. Запоріжжя задоволені  частково. З відповідача  на користь  позивача присуджено до  стягнення  56900грн. основного боргу, 15096грн.76коп. суми збитків від інфляції, 4526грн.29коп. – 3% річних, 765грн.23 коп. державного  мита, 118грн.00коп. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу. В  іншій  частині  позов  залишено без задоволення .

          Суд  першої інстанції  посилаючись на статтю 526 Цивільного кодексу України  визнав  доведеним  факт  наявності  боргу за  відповідачем  за  виконані підрядні роботи за договором  №16 від 01.11.2005 року і зданих відповідачу за актом приймання –передачі від 30.12.2005 року та присудив до стягнення 56900грн. основного боргу. Окрім того, керуючись ст.625 Цивільного кодексу України стягнув з відповідача суму 15096грн.76коп. збитків від інфляції та 4526грн.29 коп. 3% річних. В частині стягнення 9081грн.39коп пені залишив позов без задоволення, оскільки прийшов до висновку, що пеня нарахована позивачем необґрунтовано.

          Не погоджуючись з винесеним  судовим  актом, Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький індустріально-механічний завод” м. Запоріжжя звернулось  із апеляційною  скаргою.

                Зазначає, що  господарським  судом  були порушені та невірно застосовані норми матеріального права, а саме:

               Роботи по акту від  30.12.2005 року не можуть бути  відповідачем оплачені, оскільки позивач сам не виконав належним чином зобов'язання за договором. Так, в порушення умов п. 2.5 договору позивач і досі не передав відповідачу всю технічну документацію з експлуатації установки, модернізація та ремонт якої проводились. За відсутності технічної документації, що мала розроблятися позивачем відповідач до цього часу не може  встановити якість проведених робіт та експлуатувати установку ТВЧ. На думку заявника апеляційної скарги, не підписання сторонами додатку №2 до договору не звільняє позивача від виконання взятого на себе зобов'язання.

            Посилаючись на п. 3 ст.538 Цивільного кодексу України, заявник апеляційної скарги вважає, що оскільки позивач в односторонньому порядку відмовився від виконання своїх договірних зобов'язань та не передав зазначену документацію, відповідач вправі частково або в повному обсязі відмовитися від виконання свого зобов'язання. Скориставшись цим правом відповідач припинив перерахування грошових коштів позивачу. Але, на його думку, ним норми закону  та умови договору не порушено.

За вказаних обставин, просить рішення господарського суду Запорізької області скасувати, позовні  вимоги  залишити  без  задоволення.  

               Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький інструментальний завод” м. Запоріжжя  прийнята до провадження та призначена до розгляду на 07.02.2008 року.

          Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду №198  від 06.02.2008 року справа № 20/533/07-10/563/07 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий:   Коробка Н.Д. , суддів: Кричмаржевський В.А., Хуторной В.М. В засіданні суду оголошувалась перерва до 06.03.08р.

           Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду від 06.03.2007р. № 416 справа передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д., суддів Колодій Н.А., Мірошниченко М.В.

Позивач  у відзиві та його представник в судовому засіданні апеляційні вимоги не визнає. Оскаржуване рішення вважає таким, що постановлено з точним  і неухильним  додержанням норм матеріального та процесуального законодавства. На його думку при винесенні рішення господарським судом було додержано встановленого порядку провадження в господарських справах, особливо вимог закону щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи прав і обов'язків сторін. Господарським судом правильно досліджено і оцінено докази по справі.  

Важливим вважає те, що акт виконаних робіт зі сторони відповідача підписано його повноважним представником. Щодо передачі технічної документації зазначив, що умовами додатку №1 передача технічної документації не передбачена, оскільки, першим етапом було проведено лише ремонт та модернізацію існуючих, а не розробка нових приладів та механізмів.

Підтримуючи висновки суду першої інстанції викладені в рішенні, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду -  без змін.  

Представники сторін на здійсненні фіксації судового процесу не наполягали. За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.  

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів  прийшла до висновку щодо зміни  судового  акту,    виходячи з наступного.

          Відповідно до укладеного  між  сторонами у справі  договору  підряду  від 01.11.2005р. №16 “Виконувач” – Позивач по справі, зобов'язався виконати ремонт та модернізацію обладнання для гнуття труб струмами високої частоти. Вся робота по ремонту відповідно до п. 2.6 договору проводиться в два етапи, згідно додатків до договору, які є його невід'ємною частиною. Для виконання ремонтних робіт Виконувач має право залучити сторонні організації та інститути (п.2.3). Пунктами 3.1 та 3.2 договору сторонами узгоджена попередня вартість робіт, що складає 146484грн., кінцева вартість робіт визначається виконавцем після приймання і випробування установки за погодженням з замовником.

             Замовник - Відповідач по справі  згідно п.п.4.1 та 4.2 договору зобов'язався проводити оплату виконаних робіт на протязі  5-ти календарних днів після підписання акту виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок  “Виконавця “.

            Сторонами був підписаний додаток до договору №1, яким узгоджені такі умови виконання робіт по першому етапу, як предмет та строки виконання робіт – 30.12.2005р.

Актом виконаних робіт по додатку № 1 до договору №16 від 30.12.2005 року на суму 110484грн.00коп. сторонами підтверджено факт виконання робіт, передбачених додатком № 1 до договору та їх вартість.

Спір по суті зводиться до такого: Не заперечуючи факту виконання позивачем робіт за додатком № 1 до договору№16 від 01.11.2005р. та здачу їх у встановлений строк за актом  від 30.12.2005 року на суму 110484грн. відповідач відмовляється сплачувати виконані роботи повністю з тієї причини, що позивач не передав йому всю технічну документацію з експлуатації установки. В зв'язку з зазначеним він не має змоги експлуатувати та використовувати в господарській діяльності зазначену установку. Заявник наполягає на тому, що роботи не сплачуються в зв'язку з невиконанням позивачем своїх обов'язків за п.2.5договору. Окрім того, відповідач зазначає, що договором не передбачено сплату частково (фактично) виконаних робіт,  натомість передбачено сплату за виконане належним чином і в повному обсязі зобов'язання за договором, тобто за роботи виконані в два етапи. Оскільки, позивачем не виконувався другий етап робіт, обладнання не пройшло випробування, то відповідно до п. 3.2 договору вартість робіт є остаточно не узгодженою сторонами і сплаті не підлягає.

Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Твердження Відповідача щодо відсутності його обов'язку сплатити спірні виконані роботи не приймаються судом до уваги, оскільки п.4.1  договору передбачена оплата виконаних робіт ( що і є предметом даного спору) саме після підписання акту виконаних робіт, а не після прийняття та випробовування установки в цілому.

            Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що Замовник, приймаючи роботу, зобов'язаний оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них Підрядникові. Якщо Замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.            

Статтею 882 Цивільного кодексу передбачено, що передання робіт Підрядником і прийняття їх Замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Замовник мав право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків. Акт виконаних  Позивачем робіт підписаний повноважним представником Відповідача без застережень.

Згідно  ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст.193 Господарського кодексу України  та ст.525 ЦК України).

          Обов'язок  доведення  факту  не  виконання Позивачем зобов'язання за договором підряду на  пред'явлену  суму основного  боргу  покладається  саме  на  відповідача. А  оскільки відповідач  такі  докази  не  надав, то  апеляційна  інстанція  вважає  законними  та  обґрунтованими  вимоги  позивача  щодо  стягнення  56900грн. та  правомірно  задоволені  судом  першої інстанції.

           Щодо стягнення пені судова колегія зазначає наступне. Пунктом 5.1 договору сторонами визначено, що  у випадку несвоєчасної сплати Заказчиком  за виконані роботи Виконавцю  він повинен сплатити пеню в розмірі 0,1 % за кожен день прострочення від вартості несплаченої роботи. Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В даному випадку зобов'язання зі сплати виконаних робіт мало бути виконано 04.01.2006р., а пеня може бути нарахована з 05.01.2006р.по 05.07.2006р. Тобто, період нарахування пені ( з врахуванням уточнень позовних вимог) позивачем визначений вірно. Окрім того, позивачем розрахунок уточнених позовних вимог виконано з врахуванням положень Закону України  від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

            Згідно п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік (ст. 258 ЦК України). Позов заявлено 30.08.2007р. Разом з тим, ст.. 264 ЦК України визначено, що перебіг строку позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Такими діями можуть бути, наприклад, часткова виплата боргу. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Матеріалами справи підтверджується, що на протязі 2006р. та 2007р. Відповідач проводив часткові розрахунки з Позивачем. Отже, строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій Позивачем не пропущено. Заявлена до стягнення пеня в розмірі 9081грн.39коп. за період з 05.01.2006р. по 05.07.2006р. є законною та обґрунтованою.

          За таких обставин апеляційна інстанція не підтримує висновок суду першої інстанції, щодо відмови в позові про стягнення пені.

           Пунктом 2 статті 625 ЦК України  передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, вимоги позивача про стягнення суми 15096грн.76коп. інфляційних та 4526грн.29коп 3% річних  базуються на нормах закону, розрахунок позивачем виконано вірно, тому вони правомірно задоволені судом першої інстанції.

Враховуючи викладене  та з огляду  на  обставини  справи  рішення  суду  слід змінити.  

          Відповідно до ст. 49 ГПК України  судові  витрати по  апеляційній скарзі покладаються  на  заявника.

          На підставі викладеного, керуючись ст.101, п.4ст.103 ГПК України, апеляційний  господарський  суд –

ПОСТАНОВИВ :

                 Апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою  відповідальністю “Запорізький індустріально-механічний завод ” м. Запоріжжя  залишити без  задоволення.

          Рішення  господарського суду  Запорізької області від  16.11.2007р.  у справі №20/533/07-10/563/07  змінити., виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

           Позовні вимоги ТОВ “АКМ” м. Запоріжжя задовольнити в повному обсязі.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький індустріально - механічний завод” м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АКМ” м. Запоріжжя 56900грн.основного боргу, 9081,39грн.пені, 15096,76 індексу інфляції, 4526,29грн. 3% річних., 856,04грн.держмита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                 Видачу наказів з зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Колодій Н.А.  Мірошниченко М.В.