Рішення

від 17.04.2008 по справі 14/2-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/2-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 квітня 2008 р.           Справа 14/2-08

Господарський суд Вінницької області у складі судді Залімського І.Г., при секретарі  судового засідання Пилипчаку О.І.,  за участю представників сторін:

позивача     - не з'явився

відповідача -  Камінський О.М.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю                 "Трак-Авторитет" (вул. Смілянська, 163, м. Черкаси, 18008) до Товариства з обмеженою відповідальністю НВП з іноземними інвестиціями - фірми "ТехноМолдЕкспо" (адреса місцезнаходження: вул. Польова, 1Б, с. Зарванці, Вінницький район, Вінницька область, 23223, поштова адреса: а/с 5145, м. Вінниця, 21018)  про стягнення 13975,99 грн.

ВСТАНОВИВ :

Посилаючись на умови договору №29.04.06 кв  від 29.04.06 про  надання послуг з технічного обслуговування автомобілів та акти виконаних робіт  №001042 від 19.05.06 та №001686 від 30.06.06, позивач просить стягнути з відповідача 13975,99 грн., в тому рахунку 8381,53 грн. основного боргу, 1403,46 грн.  пені, 4191  грн. 50% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення 4402,49 грн. заборгованості за роботи виконані по акту №001686 від 30.06.06 не визнав та проти стягнення 5594,46 грн. фінансових санкцій заперечував з підстав викладених  у відзиві на позовну заяву (а.с.40-41).

Представниками сторін подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.

Відповідно до укладеного сторонами договору №29.04.06 кв про надання послуг з технічного обслуговування автомобілів від 29.04.06 (далі –Договір), виконавець (позивач по справі)  зобов'язався  на замовлення замовника (відповідача по справі) на протязі дії Договору здійснювати надання послуг по технічному обслуговуванню автомобілів відповідача, а відповідач зобов'язався  приймати послуги за актом здачі-приймання виконаних робіт та оплачувати їх на встановлених Договором умовах.

На виконання умов Договору за замовленнями відповідача (замовлення –наряд №000407 від 13.05.06, замовлення –наряд №001686 від 30.06.06 –а.с. 16-17) позивач надав відповідачу  послуги з технічного обслуговування автомобіля марки  VOLVO, д.н. CXL080,  1992 року випуску.

Факт надання відповідачу вказаних послуг та прийняття останнім їх виконання підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт №00102 від 19.05.06, №001686 від  30.06.06 (а.с. 18,19).

Згідно зазначених актів, загальна вартість наданих  відповідачу послуг  становить 8381,53 грн., в тому рахунку за актом №00102 від 19.05.06 –3979,04 грн., за актом №001686 від  30.06.06 –4402,49 грн.

Як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язань згідно  умов договору  не виконав, оплату вартості  ремонтних робіт у встановлені строки не провів.

11.09.07 позивач направив відповідачу вимогу №137 від 11.09.07 щодо здійснення оплати  за виконані по договору №29.04.06 кв від 29.04.06 роботи (а.с.22-23).

Вказану вимогу відповідачем залишено без задоволення.

Таким чином, на момент звернення з даним позовом вартість неоплачених   відповідачем робіт  становила 8581,53  грн.

Надавши юридичну оцінку наявним у матеріалах  справах доказам, суд дійшов висновку  про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі  8381,53 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст.525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1  ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

Відповідно до пп. 5.1 Договору, при наданні послуг з відстрочкою платежу замовник зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману послугу протягом встановленого сторонами строку розрахунків, що зазначаються в рахунку виконавця.

Актами виконаних робіт №00102 від 19.05.06 та №001686 від 30.06.06 визначено, що розрахунок має бути проведено відповідачем протягом 3-х днів.

Посилання представника відповідача, як на підставу відмови в задоволенні позовних вимог, на відсутність на зазначених актах печатки  підприємства замовника і на те, що в довіреностях немає повноважень представника відповідача на прийом ремонту автомобілів, суд вважає безпідставними та  відхиляє виходячи з наступного.

Згідно п. 1.2. Договору, загальний обсяг послуг, що надаються за договором, визначаються на протязі дії Договору за всіма наданими відповідно до Договору окремими видами послуг та визначаються актами здачі-приймання виконаних робіт, які є невід'ємними додатками до Договору.

Відповідно до п.п.  3.1 -3.2 Договору, роботи виконуються відповідно до заказ –наряду, що підписується представниками сторін і є невід'ємною частиною Договору. Підписання замовником заказ-наряду є свідченням згоди замовника з вартістю замовлених робіт та вартістю необхідних для виконання робіт запасних частин та матеріалів, а також термінами виконання замовлених робіт.

Пунктом 3.9 Договору визначено, що після виконання робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт, в якому зазначається перелік виконаних робіт, їх вартість, перелік і вартість встановлених запчастин та аксесуарів, перелік та вартість використаних матеріалів. Згідно п. 3.10 Договору, по закінченні робіт та підписання акту виконаних робіт, автомобіль видається уповноваженій замовником на отримання автомобіля особі, яка також зобов'язана при отриманні автомобілю з ремонту прийняти виконані виконавцем роботи з технічного обслуговування та ремонту згідно акту виконаних робіт.

З актів виконаних робіт №00102 від 19.05.06, №001686 від  30.06.06 вбачається, що інженер Кожухар В.В., яким підписано вказані акти, уповноважений замовником на прийняття ремонтних робіт на підставі довіреностей відповідно серії ЯЖУ №45642 від 28.04.06 та серії ЯМГ №291357 від 06.06.06. Вказані довіреності завірені підписом керівника і відтиском печатки відповідача (а.с.20-21) та містять зразок підпису уповноваженої замовником особи, який співпадає з підписом представника замовника на актах приймання - здачі.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні підтвердив факт виконання позивачем ремонтних робіт за актами №00102 від 19.05.06, №001686 від 30.06.06.

Також, суд бере до уваги ту обставину, що по вказаних актах відповідач не надавав позивачу письмових зауважень та/або вимог усунення виявлених недоліків щодо виконаних робіт. За вказаних обставин, твердження відповідача про те, що ремонт автомобіля позивачем проведено неякісно є необґрунтованими.

Таким чином, зазначені акти здачі-прийняття робіт суд розцінює як належні докази виконання позивачем робіт по технічному обслуговуванню автомобіля відповідача та прийняття їх останнім.

Посилання відповідача на заміну позивачем одних і тих самих деталей пневматичної і гальмівної систем автомобіля як на обґрунтування того, що ремонтні роботи по акту  здачі-прийняття робіт №001686 від 30.06.06 фактично проводились з метою усунення недоліків попереднього неякісного ремонту по акту №00102 від 19.05.06, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки  відповідачем не доведено, що виконання робіт по заміні деталей автомобіля згідно акту №001686 від 30.06.06 перебуває у безпосередньому  причинно-наслідковому зв'язку з виконанням  ремонту по акту №00102 від 19.05.06.

Суд також бере до уваги, що оскільки основним видом діяльності відповідача є здійснення вантажних перевезень автомобільним транспортом та зважаючи, що відповідно до умов Договору позивач здійснював технічне обслуговування саме вантажного автомобіля  відповідача, поява у ньому несправностей після проведення ремонтних робіт могла мати місце через особливий характер  експлуатації такого виду транспорту.

Крім того, з відзиву та висловлених в судовому засіданні пояснень представника відповідача,  вбачається, що відремонтований позивачем автомобіль відповідача потрапив в  ДТП, що також не виключає можливість отримання ним пошкоджень.

Станом на день розгляду справи в суді доказів проведення відповідачем розрахунків  за надані йому позивачем послуги з технічного обслуговування автомобілів  згідно Договору в суд  не надано.

Враховуючи викладене, беручи до уваги визначення позивачем термінів виконання зобов'язань, та зважаючи, що відповідач після їх спливу не розрахувався з позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 8381,53 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач в позові заявив до стягнення  1403,46 грн.  пені, 4191  грн. 50% річних.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом. Частиною другою ст. 551 Кодексу визначено, що, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. п. 6.1-6.2 Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим Договором, винна сторона несе відповідальність у відповідності з вимогами чинного законодавства України. За прострочення оплати замовник сплачує, окрім відшкодування фактично завданих збитків, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ  від вартості робіт за  кожен день прострочення.

Посилання відповідача, як на безпідставність нарахування штрафних санкцій, на ненадання позивачем доказів, що майнові претензії до відповідача пов'язані з виконаними по договору №29.04.06 кв від 29.04.06 роботами, судом до уваги не приймається, оскільки, як  з'ясовано в судовому засіданні та підтверджено представниками як позивача так і відповідача, сторонами укладено лише одну угоду щодо надання послуг з технічного обслуговування автомобілів - Договір №29.04.06 кв від 29.04.06, натомість інших відносин договірного характеру між ними  не існує.

Враховуючи викладене та зважаючи, що обрахунок пені за прострочення відповідачем оплати виконаних робіт  здійснено позивачем відповідно до умов Договору та норм чинного законодавства, вимоги про стягнення 1403,46 грн. пені підлягають  задоволенню.

Що ж стосується вимоги про стягнення 4191 грн. 50% річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 6.4 Договору, у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, виконавець матиме право додатково стягнути з замовника 50% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Проте, з доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що позивачем при  обрахунку заявленої до стягнення суми 50% річних не взято до уваги, що згідно умов Договору їх нарахування має здійснюватися з урахуванням кількості днів прострочення.

Разом з тим, з огляду на те, що розмір заявленої до стягнення суми 50% річних  не перевищує розміру 50% річних при їх вірному обрахуванні, позовні вимоги щодо стягнення 4191 грн. 50% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог в сумі 13975,99 грн.

Судові витрати підлягають  покладенню на відповідача згідно положень ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.33, 34, 36, 43, 44, 49,  ст. 82-84, 115, 116  ГПК України,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство з іноземними інвестиціями - фірми "ТехноМолдЕкспо" (вул. Польова, 1Б, с. Зарванці, Вінницький  район, Вінницька область, 23223, код ЄДРПОУ 32102063) 8381,53 грн. ( вісім тисяч триста вісімдесят одна гривня 53 копійки) основного боргу, 1403,46 грн. (одна тисяча чотириста три гривні 46 копійок) пені, 4191 грн. (чотири тисячі сто дев'яносто одна гривня) 50% річних, 139,76 грн. (сто тридцять дев'ять гривень 76 копійок) відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трак-Авторитет" (вул. Смілянська, 163, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 32583883).

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам.

Повний текст рішення  підписано  і оголошено

в судовому засіданні  17.04.08

Суддя                                                                                            І.Г.Залімський

 17 квітня 2008 р.