Постанова

від 03.04.2008 по справі 6/405/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/405/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.04.08                                                                                       Справа №6/405/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Шевченко Т. М.  , Юхименко О.В.

при секретарі: Шерник О.В.

за участю представників

позивача: Бих В.Г.

відповідача: не з'явився  

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово виробниче підприємство “Укрграфіт”, м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2007 р.

у справі № 6/405/07                

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТБ Електрод”, м. Запоріжжя

69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років радянської України, буд. 39-А

до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово виробниче підприємство “Укрграфіт”, м. Запоріжжя

69008, м. Запоріжжя, вул. Каліброва, буд. 8-А

про стягнення 108.712,02 грн.

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТБ Електрод”, м. Запоріжжя, (далі - позивач) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово виробниче підприємство “Укрграфіт”,            м. Запоріжжя, (далі - відповідач) про стягнення 108.712,02 грн. основного боргу за поставлену металопродукцію.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області (суддя      Місюра Л.С.) своїм рішенням від 20.12.2007 р. у справі № 6/405/07 позовні вимоги задовольнив, з відповідача на користь позивача стягнуто 108.712,02 грн. основного боргу, 1.087,12 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.  

Рішення суду мотивовано наступним.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 109.725,46 грн., що підтверджується відповідними накладними та довіреністю на отримання цінностей. Відповідач поставлений товар оплатив не в повному обсязі. Договір між сторонами укладений не був. Оскільки, договір між сторонами не укладався,  господарський суд  зробив висновок, що товар отримано відповідачем без достатньої правової підстави і на підставі ст. 1213 ЦК України відповідач зобов'язаний повернути позивачу, як потерпілому, безпідставно набуте майно. Так як, в судовому засіданні було встановлено, що отримана відповідачем продукція використана по призначенню, тобто повернути її в натурі неможливо, суд прийшов до висновку про стягнення її вартості. Посилаючись на  ст. ст. 1212 ,1213, 530 ЦК України суд першої інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач зазначає, що рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2007 р. у справі № 6/405/07 прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, провадження у справі припинити.

Не спростовуючи факту отримання товару, заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції при постановлені рішення не були враховані норми господарського кодексу України, в частині виникнення підстав господарського зобов'язання. Його доводи зводяться до одного: за відсутності  між ним та позивачем належним чином оформлених договірних відносин у нього відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем.       

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду – без змін. Позивач зазначає, що діюче законодавство пов'язує настання правових наслідків в сфері господарювання із отриманням відповідачем від позивача товару за відповідними накладними.

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 366 від 28.02.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого – Мойсеєнко Т.В., суддів: Мірошниченко М.В., Хуторной В.М.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.02.08р. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Для надання сторонами додаткових доказів в судовому засіданні оголошувалась перерва до 03.04.2008р.

Розпорядженням  Першого заступника голови Запорізького апеляційного суду від 02.04.2008р. № 630 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого: Коробки Н.Д., суддів: Шевченко Т.М., Юхименко О.В.

В судове засідання 03.04.2008р. представник ТОВ “Промислово виробниче підприємство “Укрграфіт” не з'явився, надіславши клопотання вих. № 28-10 від 28.03.2008р. в якому просить суд відкласти розгляд справи. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представника відповідача.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення та за його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови Запорізького апеляційного господарського суду.

В зв'язку зі зміною колегії суддів розгляд скарги розпочато спочатку.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

5 вересня 2007 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму        109.725,46 грн., що підтверджується накладними: № 070 від 05.09.2007 р. на суму 43.084,80 грн., № 071 від 05.09.2007 р. на суму 66.640,66 грн. (а.с. 7, 9) та довіреністю на отримання цінностей: ЯОЗ № 082544 від 27.08.2007 р. (а.с. 11).   

Разом з накладними позивачем виписувалися відповідачу на сплату рахунки: № 070 від 05.09.2007 р. на суму 43.084,80 грн., № 071 від 05.09.2007 р. на суму 66.640,66 грн.  (а.с. 8,10).         

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склались господарські відносини, протягом 2007 р. позивач постачав відповідачу металопродукцію, відповідач приймав і оплачував її.  

05.09.2007 р. відповідач сплатив позивачу 2.300,00 грн., про що свідчить виписка банківської установи, копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 42). В рахунок оплати товару, поставленого за спірними накладними: № 070 від 05.09.2007 р. та № 071 від 05.09.2007 р. на загальну суму 109.725,46 грн., позивачем було зараховано 1.013,44 грн., інша сума була перерахована в рахунок погашення заборгованості, яка виникла раніше. Вказане вбачається із заяви про уточнення позовних вимог від 12.11.2007 р., прийнятої судом першої інстанції до розгляду.  Отже, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 108.712,02 грн.

Позивач звернувся до відповідача з листами: вих. № 13/09 від 13.09.2007 р. та вих.  № 17/09 від 17.0.2007 р. (містяться в матеріалах справи, а.с. 40, 41), в яких запропонував відповідачу погасити заборгованість в сумі 108.712,02 грн. до 20.09.2007 р. (зокрема в листі від 17.09.2007 р.). Вказані листи отримані відповідачем 13.09.2007 р. і     17.09.2007 р. відповідно, про що свідчать відбитки печаток підприємства відповідача і зазначення дати отримання.

Відповідач вищевказані листи позивача залишив без відповіді і задоволення.

Стягнення з відповідача на користь позивача 108.712,02 грн. основного боргу за поставлену металопродукцію стало предметом спору в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. (ст. 205 ЦК України).

Стаття 207 ЦК України закріплює, що правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного,  електронного або іншого технічного засобу  зв'язку. Аналогічна норма  міститься в п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України - господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного  документа,  підписаного  сторонами  та  скріпленого печатками.   Допускається   укладення  господарських  договорів  у спрощений  спосіб,  тобто  шляхом  обміну  листами,  факсограмами, телеграмами,  телефонограмами  тощо,  а також шляхом підтвердження прийняття до виконання  замовлень,  якщо  законом  не  встановлено спеціальні  вимоги  до  форми  та  порядку  укладення  даного виду договорів.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна  сторона (боржник) зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Оцінюючи вищевказані накладні (виходячи з їх змісту), в яких зазначено найменування предмету поставки, кількість, ціна та сума, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що на їх підставі між сторонами виникли зобов'язальні відносини з купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що свої зобов'язання з передачі товару позивач виконав, але відповідач вартість поставленого товару повністю не сплатив.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог,  що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На сплату поставленого товару позивачем відповідачу направлявся лист від 13.09.2007р. за № 13/09, який  останній залишив без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 108.712,02 грн. підлягають стягненню, оскільки підтверджені документально і заявлені обґрунтовано.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.

Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Промислово виробниче підприємство “Укрграфіт”, м. Запоріжжя, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 20.12.2007 р. у справі             № 6/405/07 залишити без змін.

                 Постанова оформлена відповідно до ст. 84 ГПК України 04.04.2008р.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Шевченко Т. М.  Юхименко О.В.