Постанова

від 01.04.2008 по справі 26/492

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/492

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01.04.2008                                                                                           № 26/492

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Новиков С.Ю. (довіреність № б/н від 20.03.2008 р.) ;

 від відповідача - Приходько С.В. (довіреність № б/н від 18.02.2008 р.);   

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.12.2007

 у справі № 26/492  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау"

 про                                                  стягнення 31858 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю “Славутич” (далі-позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мяу-Гау” про стягнення 30936,45 грн. боргу за продані м'ясні та ковбасні вироби, 921,55 грн. – пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.12.2007 р. у справі № 26/492 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити повністю.

Відповідач обґрунтовує свою скаргу тим, що господарський суд не витребував у позивача та не оглянув довіреності чи генеральну довіреність, згідно якої відповідач уповноважив відповідальних осіб на отримання зазначеного товару для виконання вимог договору поставки.

Крім того, відповідач стверджує, що суд першої інстанції не врахував наявність в матеріалах справи доказів, які підтверджують факт повернення поставленого позивачем товару.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу повністю, просив її задовольнити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні, заперечували проти апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представником відповідача заявлено клопотання про зупинення апеляційного провадження по справі до вирішення Господарським судом Дніпропетровської області по суті справи № 41/129-08 про визнання недійсним договору № 16/06-04 від 16.03.2006 р.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, вислухавши думку представника позивача, не вбачає підстав для його задоволення.

Відповідачем подано клопотання про витребування у ТОВ “Славутич” оригіналу Положення про філію та генеральної довіреності № 1 від 01.01.2005 р. у зв'язку з тим, що спірний договір № 16/06-04 від 16.03.2006 р. підписано директором філії ТОВ “Славутич” Гороховським В.А. Колегія суддів відхиляє подане клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Подання ТОВ “Славутич” позовної заяви про стягнення коштів на підставі договору № 16/06-4 від 16.03.2006 р., підписаної генеральним директором ТОВ “Славутич”, свідчить про схвалення останнім даного договору. Крім того, до поданої позовної заяви додано копію договору № 16/06-4 від 16.03.2006 р. завірену печаткою ТОВ “Славутич”.       

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного  законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив.

Згідно висновків суду першої інстанції, 16.03.2006р. між м'ясокомбінатом «Дніпровські ковбаси» філією ТОВ «Славутич» та ТОВ «Мяу-Гау» був укладений договір поставки № 16/04-06-г, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язався виготовляти, поставляти та передавати у власність покупця м'ясо, субпродукти, м'ясні та ковбасні вироби, а покупець приймати та оплачувати їх в порядку та за цінами, узгодженими сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних (належним чином завірені копії яких прикладені до матеріалів справи, а оригінали оглянуті судом у судовому засіданні) на загальну суму 35281, 14 грн.

Згідно п. 4.1 договору остаточний розрахунок за отриманий товар повинен бути проведений покупцем протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару.

Згідно висновків суду першої інстанції, станом на дату подачі позову (13.10.2007 р.) заборгованість відповідача перед позивачем складає 30936, 45 грн.

Позивач стверджує, що окрім суми основного боргу стягненню з відповідача підлягає 921, 55 грн. пені.

Згідно п.5.1 договору за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує пеню в розмірі 0, 5 % від суми несплаченого товару за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, (ст. 525 ЦК України).

Тому, на думку суду першої інстанції, позов необхідно задовольнити, з відповідача стягнути  31858,00 грн. боргу.

Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, належним доказом здійснення господарської операції є первинні бухгалтерські документи, якими в даному випадку виступають  накладні, надані позивачем.

Інструкція про приймання товару за якістю та кількістю П-6, П-7, затверджена Постановою Держарбітража СРСР передбачає, що приймання продукції проводиться уповноваженою на те керівником підприємства-отримувача або його заступником особою.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не витребував у позивача довіреності на отримання поставленого товару.

Апеляційний суд ухвалою від 19.02.2008 р. зобов'язав позивача надати суду довіреності, згідно яких ТОВ “Мяу-Гау” уповноважував відповідальних осіб на отримання поставленого позивачем товару. Позивач таких довіреностей апеляційному суду не надав, крім того, від представників сторін надійшли заяви, які підтверджують відсутність у позивача довіреностей на отримання товару згідно накладних.

Враховуючи вищенаведене, колегією суддів зроблено висновок про те, що на накладних, наданих представником позивача на підтвердження позовних вимог, не міститься підпису уповноваженої на приймання товару особи.   

Крім того, посилання позивача на акт звірки взаєморозрахунків як на доказ наявності заборгованості у відповідача не є правомірним, оскільки акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В порушення вимог зазначеної статті позивач свої позовні вимоги апеляційному суду не довів.

В зв'язку з цим, Господарський суд м. Києва необгрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача та стягнув з відповідача на користь позивача 30936,45 грн. основного боргу та 921,55 грн. пені.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2007 р. у справі № 26/492 не відповідає нормам матеріального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення, яким в позові відмовити повністю.

Керуючись ст. ст. 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мяу-Гау” на рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2007 р. у справі № 26/492 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 13.12.2007 р. у справі № 26/492 скасувати. В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Славутич” (49021, м.Дніпропетровськ, вул.Берегова, 149, р/р 26003122222001 у КБ “Приватбанк” м.Дніпропетровськ МФО 305299, код ЄДРПОУ 19143593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мяу-Гау” (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 13/135, р/р 26002300476802 АКБ “ТАС-Комерцбанк” МФО 300664, код ЄДРПОУ 34002461) 159 (сто п'ятдесят дев'ять) грн.         29 коп. витрат по оплаті державного мита.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду   м. Києва.

Матеріали справи  повернути Господарському суду м. Києва.    

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 08.04.08 (відправлено)