Рішення

від 04.04.2008 по справі 24/418/15/036-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/418/15/036-08

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" квітня 2008 р.                                                             Справа № 24/418/15/036-08

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом          товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал клуб”, м. Київ

до           товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмпласт”, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка

про           стягнення 57887,63 грн.

за участю представників:

від позивача: Славков Д.А. (дов. від 14.09.2007 р.);

від відповідача: Пушко С.В. (дов. від 17.09.2007 р.);  

Обставини справи:

До господарського суду Київської області за підсудністю з господарського суду   м. Києва надійшла справа № 24/418 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал клуб (далі-Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмпласт” (далі-Відповідач) про стягнення 57887,63 грн., з яких 51901,33 грн. заборгованості за товар, поставлений за період з 02.10.2006 р. по 22.11.2006 р. на підставі видаткових накладених та довіреностей, 4759,95 грн. інфляційних втрат та 1226,35 грн. 3% річних. Також позивач просить тягнути з відповідача 578,87 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5788,76 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачена позивачу вартість склопакетів, поставлених позивачем відповідачу за період з 02.10.2006 р. по 22.11.2006 р.  на підставі договору № 06/07-2006 від 15.07.2006 р. згідно з видатковими накладними та довіреностями, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 51901,33 грн., У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 4759,95 грн. інфляційних втрат та 1226,35 грн. 3% річних. Всього сума позову становить 57887,63 грн.

В судовому засіданні 04.03.2008 р. представник позивача надав суду пояснення до позову, в яких позивач зазначив, що договір № 06/07-2006 від 15.07.2006 р., який є підставою для поставки склопакетів з вимогою про стягнення заборгованості за які звертається до суду позивач, після редагування та погодження тексту з відповідачем, було передано відповідачу на підпис, проте, до теперішнього часу зазначений договір не був  переданий відповідачем позивачу.

В судовому засіданні 04.04.2008 р. представник позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надав суду заяву про збільшення розміру позовних вимог,  в якій позивач збільшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 68820,97 грн., з яких 53817,31 грн. заборгованості за товар, поставлений на підставі видаткових накладних та довіреностей за період з 02.10.2006 р. по 22.11.2006 р., 12803,79 грн. інфляційних втрат та 2199,87 грн. 3% річних. Також позивач просить тягнути з відповідача 688,21 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5788,76 грн. витрат на оплату послуг адвоката

Відповідач відзив на позов не надав. В судовому засіданні 04.04.2008 р. був присутній представник відповідача, який усно заперечував проти позову посилаючись на те, що оскільки договір купівлі-продажу товарів між позивачем та відповідачем не укладався, то у спірних правовідносинах слід керуватися ст. 530 ЦК України, якою встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-якій час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Проте, оскільки матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем відповідачу претензії з вимогою сплатити заборгованість, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості товару, з вимогою про стягнення заборгованості за який звертається до суду позивач, не настав, а отже з вказаних підстав представник відповідача просив суд відмовити позивачу у позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Для здійснення оплати вартості склопакетів, товариством з обмеженою відповідальністю “Капітал клуб” товариству з обмеженою відповідальністю “Алюмпласт” за період з 02.10.2006 р. по 21.11.2006 р. були виставлені рахунки-фактури у кількості 13 штук, копії яких наявні в матеріалах справи, всього на загальну суму 92572,15 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Капітал клуб” було поставлено, а товариством з обмеженою відповідальністю “Алюмпласт” за період з 02.10.2006 р. по 22.11.2006 р. було прийнято згідно з накладними у кількості 13 штук, копії яких наявні в матеріалах справи, склопакети загальною вартістю 92572,15 грн.   

Для отримання склопакетів відповідачем були видані довіреності серії ЯМШ № 047218 від 27.09.2006 р., серії ЯМШ № 047292 від 13.10.2006 р., серії ЯМШ № 047570 від 20.10.2006 р., серії ЯНА № 148145 від 07.11.2006 р., серії ЯНВ № 428735 від 22.11.2006 р. на ім'я Кувалдіна С.М.            

Вартість склопакетів, отриманих за період з 02.10.2006 р. по 22.11.2006 р. згідно з видатковими накладними на підставі зазначених довіреностей, сплачена відповідачем позивачу частково у сумі 38754,84 грн.

Заборгованість у сумі 53817,31 грн. за склопакети, поставлені позивачем відповідачу за період з 02.10.2006 р. по 22.11.2006 р. на підставі видаткових накладних, залишилась відповідачем не сплаченою.    

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За своєю правовою природою угода, яка відбулася між позивачем та Відповідачем, є угодою купівлі-продажу (поставки).

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

28.06.2007 р. позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № 27/06/07 від 27.06.2007 р., отримана відповідачем 04.07.2007 р., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 984385, фіскального чека № 6118 від 28.06.2007 р. та опису вкладення від 28.06.2007 р. у цінний лист, з проханням сплатити 93315,49 грн., з яких 85137,11 грн. заборгованість, 6343,30 грн. інфляційних втрат та 1835,08 грн. 3% річних.   

Відповідач відповіді на вимогу не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що термін виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості товару, поставленого у період з 02.10.2006 р. по 22.11.2006 р. на підставі видаткових накладних, не настав, не приймаються судом до уваги, оскільки у даному випадку строк виконання зобов'язання встановлений законом,  а саме: частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 53817,31 грн. за склопакети, поставлені за період з 02.10.2006 р. по 22.11.2006 р. на підставі видаткових накладних, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 53817,31 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 12803,79 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з жовтня 2006 р. по січень 2008 р. включно, та 2199,87 грн. 3% річних, нарахованих за період з 13.10.2006 р. по 31.01.2008 р.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з позовною заявою позивач просить суд стягнути з відповідача  12803,79 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з жовтня 2006 р. по січень 2008 р. включно, та 2199,87 грн. 3% річних, нарахованих за період з 13.10.2006 р. по 31.01.2008 р. Проте, згідно з вірним арифметичним розрахунком з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12719,16 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з жовтня 2006 р. по січень 2008 р. включно з урахуванням листа Верховного суду України “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р від 03.04.1997 р., та 3% річних у сумі 2009,49 грн., які нараховані за період з 14.10.2006 р. по 31.01.2008 р.  з урахуванням збільшення боргу на суму простроченого платежу та часткових оплат відповідачем поставленого товару.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 5788,76 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Проте, матеріали справи не містять відповідних фінансових документів, що підтверджують фактичне здійснення позивачем на дату прийняття рішення витрат на оплату послуг адвоката, а отже 5788,76 грн. не підлягає відшкодуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в доход Державного бюджету України сплачено 782,79 грн. державного мита. Сума позову, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, становить 68820,97 грн. Отже, позивачем до Державного бюджету України зайво сплачено 94,58 грн. державного мита, яке підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.   

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями  44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Алюмпласт” (08720, Київська обл., Обухівський р-н, м. Українка, вул. Промислова, 17, код 30383605) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Капітал клуб” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код 30019010) 53817,31 грн. (п'ятдесят три тисячи вісімсот сімнадцять  грн. 31коп.) заборгованості, 12719,16 грн. (дванадцять тисяч сімсот дев'ятнадцять грн. 16коп.) інфляційних втрат, 2009,49 грн. (дві тисячи дев'ять грн. 49коп.) 3% річних, 685,46 грн. (шістсот вісімдесят п'ять грн. 46коп.) витрат по сплаті державного мита та 117,53 грн. (сто сімнадцять грн. 53коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В іншій частині позову відмовити.

3. Видати позивачу довідку на повернення з Державного бюджету України 94,58 грн. зайво сплаченого державного мита.  

         Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Рябцева О.О.

Рішення підписано 11.04.2008 р.