4/26/08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" квітня 2008 р. Справа № 4/26/08
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Південь-Каскад”
Вул. Комсомольська, 43, кв.165, м. Миколаїв, 54008
До відповідача: Приватного підприємства “Санфілд”
вул. Генерала Карпенко, 38, кв.2, м. Миколаїв, 54038
Про стягнення заборгованості у сумі 350 грн.
Суддя Смородінова О. Г.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача: Ольховський А.К. директор;
Від відповідача: Брюханов А.В. директор
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 350 грн., які були сплачені за рахунком № 317 від 13.07.07р.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору про надання митних послуг № 52/04 від 27.04.07р. укладеного між сторонами 27.04.2007року, норм ст. 20 Господарського кодексу України ст. 509,526,610 Цивільного кодексу України.
Позивач в позові та в своїх поясненнях зазначає, що відповідачу згідно умов договору від 27.04.07р. були оплачені послуги на повне оформлення вантажної митної декларації в сумі 1020 грн. Відповідачем був виставлений рахунок від 13.07.07р. на суму 350 грн. за митне переоформлення вантажу, який був оплачений позивачем. Але відповідач нову митну декларацію не оформлював і до митниці не надавав, тому позивач просить стягнути суму 350 грн.
Відповідач відзивом позов заперечив з посиланням на те, що виконавець виконав узяті на себе зобов'язання за замовленням від 22.05.07р., здійснив необхідні дії для повного митного оформлення вантажної митної декларації. Претензій від замовника не надходило. Дії відповідача щодо підготовки нової ВМД, подання якої було запропоновано Миколаївською митницею, вартість яких складає 350 грн., вважає обґрунтованими та такими, які мали місце з вини позивача, оскільки тривалість оформлення митницею товару зумовлена відсутністю повних характеристик складу ветеринарних препаратів у імпортованому товарі замовника, які повинен був надати позивач, що стало підставою для відібрання митницею зразків та направлення їх до лабораторії. У процесі митного оформлення митницею було вирішено, що подання ВМД може бути здійснено шляхом її до оформлення, тому відповідачем замість подання нової ВМД були здійснені дії щодо дооформлення первинної ВМД і товар замовника був пропущений через митний кордон.
Заперечення відповідача ґрунтуються на підставі ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
27 квітня 2007 року між сторонами було укладено договір №52/04 про надання митних послуг, згідно умов пункту 1 якого предметом договору виступає:
п. 1.1 Замовник поручає, а виконавець бере на себе зобов'язання за винагороду надати митні послуги або організовувати виконання послуг від імені замовника та за його рахунок у відповідності з діючими тарифами, які визначені в п.3 дійсного договору, які необхідні для повного митного оформлення товарів та транспортних засобів замовника, які переміщуються через митний кордон України або між митними органами України.
Слід зазначити, що за договором позивач виступає замовником, відповідач - в якості виконавця.
Відповідно до п.п.3.1 договору про надання митних послуг замовник зобов'язався оплатити винагороду виконавцю шляхом 100% передплати відповідно до діючих тарифів та виставленого виконавцем рахунку.
07 травня 2007 року відповідачем був виставлений рахунок № 294 на суму 1020 грн., який позивач оплатив, що підтверджується платіжним дорученням № 200 від 17.05.07р..
22.05.07р. замовником подано до виконавця заявку для заповнення ВМД на оформлення попереднього повідомлення та імпорту товару.
24.05.07р. виконавцем було оформлено попереднє повідомлення № 504000002.7.105003 з зауваженням на надання документації при імпорті товару у вільний про склад товару про що, свідчить ВМД на імпорт від 18.07.07р. та заявка від 22.05.07р.
29.05.2007 року товар замовника поступив в зону діяльності Миколаївської митниці та був розміщений на території замовника, про що був складений акт розміщення вантажу на складі тимчасового зберігання № 346/13.
14.06.07р. сторонами було складено акт виконаних робіт за митне оформлення попереднього повідомлення та митного оформлення вантажу в режимі імпорту, підписаний представниками та скріплений печатками обох сторін, відповідач виконав, а позивач прийняв замовлені роботи без зауважень на загальну суму 1020грн.
У відповідності з внутрішніми інструкціями Митної служби України митне оформлення даного вантажу в режимі імпорту було відкладено до моменту отримання результатів аналізів від Одеської митної лабораторії.
19.06.07р. позивачем на адресу Миколаївської митниці було направлене звернення № 25 про прискорення митного оформлення отриманого вантажу та надсилання додаткового запиту у Одеську митну лабораторію.
16.07.2007 року з Одеської митної лабораторії були отримані висновки, в зв'язку з чим Миколаївською митницею було запропоновано подати нову ВМД.
Відповідачем позивачу за усною пропозицією першого був виставлений рахунок № 317 від 13.07.07р. на суму 350 грн. за митне переоформлення вантажу, згідно п.4.4 договору та у відповідності затверджених тарифів на послуги –70% від першого оформлення. Слід зазначити, що в цьому рахунку має місце виправлення суми з 714 грн. на 350 грн. Позивачем був сплачений виставлений рахунок, що підтверджується платіжним дорученням № 289 від 17.07.07р.
16.07.2007 року позивач подав заявку відповідачу на переоформлення або дооформлення ВМД поданої 08.06.07р.
Однак, 18.07.2007 року, у процесі митного оформлення Миколаївською митницею було вирішено, що подання ВМД може бути здійснено шляхом її дооформлення. Таким чином, 18.07.07р. товар замовника був пропущений митницею у вільний обіг про що, свідчить відповідний штамп Миколаївської митниці.
В судовому засіданні позивач пояснив, що при підписанні договору з відповідачем йому не були виконавцем надані для узгодження та ознайомлення тарифи на винагороду виконавця при наданні митних послуг. Крім того, вважає, що відповідачем не було здійснено жодної дії стосовно заповнення нової ВМД оскільки, вантаж був пропущений Миколаївською митницею по раніше заповненій декларації.
Відповідач в свою чергу наголосив на тому, що тарифи є додатком до договору, але позивач не просив ознайомитись з тарифами.
Загальні норми цивільного законодавства мають припис, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.626-628 ЦК України).
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст.193 ГК України).
На підставі наведеного посилання представника відповідача в судовому засіданні на те, що тарифи на винагороду виконавця при наданні митних послуг не є обов'язковим для ознайомлення додатком до договору судом не приймаються до уваги, оскільки, як вбачається з рахунку № 317, саме по сумі домовленість була відсутня у контрагентів. Про це свідчать виправлення в рахунку № 317 від 13.07.07р.
Крім того, між сторонами не було складено акту виконаних робіт на спірну суму, як це передбачено п.3.2 договору № 52/04 від 27.04.07р.
Підпункт 4.4 договору, посилання на який містяться в рахунку № 317 від 13.07.07р., передбачає, що у випадку накладання на виконавця штрафних санкцій або відмови митниці в оформленні вантажу, акредитації на митниці, які виникли в наслідок надання замовником недостовірних або неповних відомостей, неповного пакету документів, а також відмови замовника від проведення ідентифікаційного огляду вантажу, замовник відшкодовує всі збитки та штрафи, які понесе виконавець в зв'язку з цими порушеннями. Але, матеріали справи не містять в собі інформації щодо накладання штрафів чи отримання збитків відповідачем з вини позивача, які передбачені цим пунктом договору, також відсутня офіційна відмова від митниці в оформленні вантажу, отже запис в рахунку № 317 щодо п. 4.4 договору не відповідає дійсності.
Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Приватного підприємства “Санфілд” (вул. Генерала Карпенко, 38, кв.2, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 32229574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Південь-Каскад” (вул. Комсомольська, 43, кв.165, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 31388080) 350 грн., які були сплачені за рахунком № 317 від 13.07.07р. 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.
Рішення підписано 14 квітня 2008р.
Суддя
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2008 |
Оприлюднено | 23.04.2008 |
Номер документу | 1554665 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Смородінова О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні