Постанова

від 26.03.2008 по справі 2/408-07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2/408-07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.03.08                                                                                       Справа №2/408-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Коробка Н.Д.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі Соколові А.А.

за участю представників:

позивача:          Колєсніченко М.М., довіреність №398 від 03.03.2008р.;

позивача:          Федоришина Н.О., довіреність №398 від 03.03.2008р.;

відповідача:      Захаров Д.С., довіреність від 25.03.2008р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу      Товариства з обмеженою відповідальністю

                                       «Комунальне підприємство «Агротехнополіс «Асканія»,

                                       смт. Асканія-Нова Чаплинського району

                                       Херсонської області

на рішення                   господарського суду Херсонської області від 06.12.2007р.

у справі                         № 2/408-07

за позовом                    Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор»

                                       Відкритого акціонерного товариства

                                      «Державна акціонерна компанія

                                       «Автомобільні дороги України», м. Херсон

до відповідача             Товариства з обмеженою відповідальністю

                                       «Комунальне підприємство «Агротехнополіс «Асканія»,

                                       смт. Асканія-Нова Чаплинського району

                                       Херсонської області

про                                 стягнення 378 036,47 грн.

                                             СУТЬ  СПОРУ:

Дочірнім підприємством «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Херсон, заявлено позов  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальне підприємство «Агротехнополіс «Асканія», смт. Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області,  про стягнення суми 378 036,47 грн. заборгованості за договором №08-12/2005 від 08.12.2005р., укладеного між сторонами, у т.ч. 330.841,00 грн. основного боргу, 110,22 грн. пені, 38818,76 грн. індексу інфляції, 8266,49 грн. 3-х % річних. Провадження у справі №/408-07 порушено ухвалою  суду від 26.11.2007.

Розглянувши справу , господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 06.12.2007р. у справі №2/408-07 (суддя Скобєлкін С.В.) позов задовольнив: стягнув з відповідача на користь позивача суму 330841,00 грн. основного боргу, 110,22 грн. пені, 38818,76 грн. інфляційних нарахувань, 8266,49 грн. 3-х % річних.

Рішення суду ґрунтується на умовах договору №08-12/2005 від 08.12.2005р., укладеного між сторонами, мотивоване законністю, обґрунтованістю та доведеністю позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, в апеляційній скарзі ТОВ «КП «Агротехнополіс «Асканія» ( відповідач у справі)  вказує на незаконність прийнятого судом рішення, стверджує про порушення  судом норм процесуального права при вирішенні спору. Зазначає, зокрема, що відповідач не отримував копії позовної заяви і не повідомлявся судом про розгляд справи в суді першої інстанції. В письмових поясненнях відповідач зазначає, що оплата за договором №08-12/2005 від 08.12.2005р. не була виконана в повному обсязі, оскільки в 2007р. за розпорядженням головного розпорядника бюджетних коштів була проведена перевірка вартості підрядних робіт, в ході якої виявлено, що позивач допустив завищення вартості своїх робіт на загальну суму 189.996,00 грн. За час дії договору від позивача не надходило пропозиції щодо збільшення кошторису або розірвання договору, що обумовлює його обов'язок виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат. На думку відповідача,  оскільки позивач без погодження з відповідачем збільшив вартість підрядних робіт  без його обґрунтування, зазначене позбавляє позивача права вимагати плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків. Відповідач просить рішення господарського суду Херсонської області від 06.12.2007р. у справі №2/408-07 скасувати і припинити провадження у справі.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду №396 від 04.03.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Мірошниченка М.В. (головуючий), суддів Мойсеєнко Т.В., Юхименка О.В.

В судовому засіданні 05.03.2008р. на підставі ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 26.03.2008р.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду №574 від 26.03.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Шевченко Т.М. (головуючий), суддів Коробки Н.Д., Кричмаржевського В.А.

В судових засіданнях представником відповідача підтримані доводи, викладені в апеляційній скарзі та письмових поясненнях.

Від ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», позивача у справі, письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. В судових засіданнях представник позивача заперечував проти доводів, викладених у скарзі та письмових поясненнях відповідача, вказавши на належне виконання позивачем умов договору №08-12/2005 від 08.12.2005р., підписання відповідачем відповідних документів, які є підставою, згідно умов договору, для проведення розрахунків за виконані підрядні роботи. Також представником зазначено, що копія позовної заяви направлялась відповідачу за його офіційною адресою місцезнаходження.

В судовому засіданні 26.03.2008р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

За клопотанням учасників судового процесу розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до  приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, Запорізький апеляційний господарський  суд  встановив:

        08.12.2005р. між ТОВ «КП «Агротехнополіс «Асканія» (генпідрядник) і ДП «Херсонський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (підрядник) був укладений договір №08-12/2005, згідно з п.1 якого підрядник приймає на себе зобов'язання виконати власними та залученими силами і засобами комплекс робіт по будівництву першої черги Сиваської вітряної електричної станції потужністю 1,72 МВт із 16 ВЕУ тип USW 56 – 100, с. Григорівка Чаплинського району Херсонської області. Генпідрядник приймає у встановлений термін, згідно діючих норм, виконані роботи, та оплачує їх в розмірі, на умовах і порядку, передбачених даним договором.

Згідно з п.2.1 договору, в редакції додаткової угоди №2 від 03.07.2006р., вартість робіт, які підлягають виконанню в 2006р., визначається виходячи з фактично виконаних робіт та оформлених відповідними актами  за формою КБ-2в та КБ-3, підписаними належним чином генпідрядником та підрядником.

Строком закінчення виконання робіт є грудень 2006р. (п.3.1 договору в редакції додаткової угоди №2 від 03.07.2006р.).

Генпідрядник здійснює щомісячно платежі за виконані роботи протягом 10 днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів за формою КБ-3 та формою  КБ-2в (п.4.4 договору).

Додатковою угодою від 01.03.2006р. пункт 4.3 договору доповнений наступною умовою: «Всі розрахунки проводяться в гривнях в безготівковій формі шляхом перерахування генпідрядником грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника за вирахуванням 1 % від будівельно-монтажних робіт на утримання генпідрядника».

Між сторонами складені та підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 та акти приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в за грудень 2005р., червень 2006р., серпень 2006р., грудень 2006р.

Згідно з зазначеними довідками  і актами, позивачем виконані підрядні роботи на загальну суму 2.114.448,00 грн. З вказаної суми відповідачем було сплачено 1.775.568,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Сума 8039,00 грн. виключена з оплати послуг підрядника, згідно з п.4.3 договору (в редакції додаткової угоди від 01.03.2006р.). Несплаченою залишилась сума 330.841,00 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків сторін від 01.11.2007р.

Позивачем на адресу відповідача були направлені претензії №01-4/903ю від 05.07.2007р. та №01-4/1179ю від 23.08.2007р. з вимогами про сплату суми заборгованості. Відповідач не вказані претензії не відповів, залишок суми боргу не сплатив, що послугувало причиною звернення ДП «Херсонський облавтодор» з позовом до суду про стягнення з відповідача  330.841,00 грн. основного боргу. Крім того, на підставі п.15.1 договору  позивачем за період з 01.01.2007р. по 01.11.2007р. нарахована пеня у розмірі 110,22 грн. Згідно з приписами ст.625 ЦК України позивачем за період з 01.01.2007р. по 01.11.2007р. нараховане 38.818,76 грн. втрат від інфляційних процесів  та  8266,49 грн. 3-х % річних. Всього заявлена до стягнення сума 378.036,47 грн.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на договорі №08-12/2005 від 08.12.2005р., який за своїм змістом є договором будівельного підряду.

Згідно  зі ст.875 ЦК України та ст.318 ГК України, за договором будівельного підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Договір підряду укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

Згідно з ч.4 ст.879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Аналогічне положення закріплено в ч.5 ст.321 ГК України, а саме: якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 4 ст.882 ЦК України закріплено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Умовами договору №08-12/2005 передбачено, що вартість робіт, які підлягають виконанню в 2006р., визначається  виходячи з фактично виконаних робіт та оформлених  Актами за формою КБ-2в та КБ-3, підписаними належним чином генпідрядником та підрядником (п.2.1 договору в редакції додаткової угоди №2 від 03.07.2006р.).

Строк оплати виконаних робіт узгоджений сторонами в п.4.4 договору №08-12/2005, де зазначено, що генпідрядник здійснює щомісячно платежі за виконані роботи протягом 10 днів після підписання уповноваженими представниками сторін актів форми КБ-3 та форми КБ-2в .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе договірні зобов'язання в частині своєчасної та повної оплати вартості виконаних підрядних робіт, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник основний борг в сумі 330.841,00 грн., що підтверджується, зокрема, актом звірки взаємних розрахунків від 01.11.2007р., підписаного обома сторонами. Доказів сплати цієї суми відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить ст.193 ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача перед позивачем основного боргу в сумі 330.841,00 грн. за договором №08-12/2005 від 08.12.2005р. Вказана сума заявлена до стягнення обґрунтовано і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми 110,22 грн. пені, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники коштів сплачують на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За ст.3 цього ж Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону,  обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової  ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 15.1 договору №08-12/2005 визначено, що в разі недотримання строку оплати виконаних робіт, генпідрядник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,04 % від вартості виконаних, але не оплачених робіт, за кожний день прострочення. Загальна сума пені не повинна перебільшувати 10 % від загальної вартості робіт по договору.

На підставі п.15.1 договору позивачем за період з 01.01.2007р. по 01.11.2007р. нарахована пеня у розмірі 110,22 грн. Нарахування пені у зазначеному розмірі зроблено відповідно до умов договору з дотриманням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Розрахунок пені є вірним. Заявлений до стягнення розмір пені не перевищує 10 % від загальної вартості робіт по договору.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 110,22 грн. пені є обґрунтованими і правомірно задоволені судом першої інстанції.

Колегія суддів також погоджується з рішенням господарського суду частині  задоволення позовних  вимог про стягнення з відповідача  38.818,76 грн. втрат, яких зазнав позивач внаслідок інфляційних процесів та стягнення  8266,49 грн. 3-х % річних, з огляду на наступне:

Відповідно до положень  ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, його втрати від інфляції за період  з 01.01.2007р. по 01.11.2007р. складають 38.818,76 грн.; три відсотка  річних від простроченої суми становлять 8266,49 грн. 3-х % річних. Вказані нарахування зроблені   на підставі  ст.625 ЦК України, є вірними   і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що неузгоджене завищення позивачем вартості виконаних підрядних робіт обумовлює обов'язок підрядника виконати роботу, не вимагаючи відшкодування понесених додаткових витрат, колегією суддів до уваги не приймається, з наступних підстав.

Згідно зі ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідачем не надано суду доказів того, що при прийнятті виконаних позивачем робіт були виявлені будь-які відступи від умов договору №08-12/2005 в частині вартості таких робіт, і про це було негайно заявлено позивачу. Акти приймання виконаних підрядних робіт з боку відповідача підписані без заперечень. У зв'язку з цим, відповідач позбавляється права у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору.

Крім того, відповідно до додаткової угоди №2 від 03.07.2006р., вартість робіт, які підлягають виконанню в 2006р., визначається виходячи з фактично виконаних робіт та оформлених за формою КБ-2в та КБ-3, підписаними належним чином сторонами (п.2.1 договору). З матеріалів справи вбачається, що вартість виконаних позивачем підрядних робіт зазначена в довідках про вартість виконаних робіт (за формою КБ-3) і актах приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2в), які належним чином підписані сторонами. Таким чином, відсутні підстави стверджувати, що позивачем завищена вартість виконаних підрядних робіт, оскільки вартість таких робіт визначена сторонами у встановленому договором порядку.

З огляду на наведене, судом не приймаються до уваги посилання скаржника на Висновок по проведенню вибіркової перевірки вартості виконаних підрядних робіт по будівництву першої черги Сиваської вітроелектростанції в Херсонській області, яка виконана ЗАТ інститутом «Гіпроцивільпромбуд» та в якому зроблений висновок про завищення вартості виконаних підрядних робіт. До того ж, зі змісту цього Висновку вбачається, що предметом перевірки був договір №30 від 08.12.2005р. на будівництво першої черги Сиваської вітроелектростанції між замовником – Управлінням капітального будівництва Херсонської обласної державної адміністрації та генпідрядником - ТОВ «КП «Агротехнополіс «Асканія». Тобто, предметом перевірки був інший договір, аніж покладений позивачем в підставу позову.

Доводи скаржника про те, що відповідач не отримував копії позовної заяви і не повідомлявся про розгляд справи в суді першої інстанції, колегією суддів до уваги не приймаються, з наступних підстав.

У відповідності зі ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі № 2/408-07 було порушено 26.11.2007р., про що прийнята відповідна ухвала суду першої інстанції, яка 27.11.2007р. надіслана на адресу сторін у справі, що підтверджується відбитком штемпеля канцелярії суду на вказаній ухвалі за вих. № 29847 від 27.11.2007р.

Відповідно до з п.3.6 Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» № 02-5/289 від 18.09.1997р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.3.5.1 «Інструкції з діловодства в господарських судах України», затвердженої Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду розсилається в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала про порушення провадження у справі № 2/408-07 була надіслана відповідачу за юридичною адресою, зазначеною у позовній заяві, а саме: Херсонська область, Чаплинський район, смт. Асканія-Нова, вул. Червоноармійська, 23, що підтверджується відповідним конвертом та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 52 - 53). Така ж юридична адреса зазначена скаржником в апеляційній скарзі. Крім того, саме така адреса вказана в довідці з ЄДРПОУ №523 від 25.02.2005р., що залучена до матеріалів справи, а в силу ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру,  були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В п.15 Інформаційного листа ВГСУ від 14.08.2007р. №01-8/675 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі, якщо фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, слід вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді першої інстанції. Оскільки неявка відповідача в судове засідання при прийнятті судом рішення не перешкоджала вирішенню спору, то спір було вирішено за наявними у справі доказами, що відповідає положенням ст.75 ГПК України.

Додані до позовної заяви документи, зокрема, фіскальний чек №6502 від 22.11.2007р. свідчить про виконання позивачем вимог закону про надіслання іншій стороні у справі копії позовної заяви (ст.ст. 56, 57 ГПК України).

Отже, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і спростовуються вищевикладеним. Відповідачем не наведено і у встановленому законом порядку не доведено наявності підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання  доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комунальне підприємство «Агротехнополіс «Асканія», смт. Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області,  залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 06.12.2007р. у справі №2/408-07 – без змін.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М.  

 Коробка Н.Д.  Кричмаржевський В.А.