Рішення

від 11.05.2011 по справі 2-42/2011

ВИСОКОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                           Справа №2-42 / 2011 р.

             Р І Ш Е Н Н Я

    Іменем України

    11 травня   2011 року               Високопільський районний суд Херсонської області                        

в складі : головуючий                               -                           Дригваль В.М.

при секретарі                                             -                            Гапич В.М.                       

розглянувши матеріали  позовної  заяви ВАТ «Високопільський КХП»в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

    До Високопільського районного суду Херсонської області звернувся ВАТ «Високопільський комбінат хлібопродуктів»в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_1 із позовною заявою  до ОСОБА_2 про стягнення збитків, зазначивши, що вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17.04.2007 року ,  ОСОБА_2 був засуджений за вчинення злочину, як службова особа, яким заподіяно матеріальні збитки ВАТ «Високопільський КХП»на загальну суму 50100 грн.39 коп., у зв’язку з чим просить суд стягнути у відшкодування збитків з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Високопільський КХП»зазначену суму збитків  та судові витрати.

   В судовому засіданні позивач, в особі арбітражного керуючого, ліквідатор ОСОБА_1 та представник за довіренністю, ОСОБА_3, позов підтримали, наполягають на задоволенні позову у повному обсязі в судовому порядку при цьому на підтвердження позовних вимог зазначили про те, що ОСОБА_2 повинен відшкодувати збитки завдані підприємству та підтверджені вироком суду. Вважають, що між підприємством та відповідачем ОСОБА_2 виникли цивільно-правові відносини у зв’язку із заподіянням збитків вчиненням злочину.   

   В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник за договором, адвокат ОСОБА_4 позов не визнали та не заперечуючи наявність вироку суду по кримінальній справі відносно відповідача, посилаючись на ст.136 КЗпП України, зазначили, що між відповідачем та підприємством були трудові відносини, оскільки відповідач був керівником підприємства, а тому позовна заява повинна бути була подана протягом одного року після виявлення заподіяних збітків підприємству, відповідно до вимо ст.233 КЗпП України. При цьому такий позов було подано до суду підприємством 21.08.2007 року, а подальшому позовна заява була залишена без розгляду за неявкою представників підприємства. А також у зв’язку з тим, що у підприємства, згідно листа голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5, не має претензій до відповідача ОСОБА_2 І тільки 16.04.2010 року позивач знову подає позов до суду. Просять суд відмовити позивачу у задоволенні позову у зв’язку із пропуском строку на звернення до суду та ненадання підтверджуючих  документів щодо поважності причин пропуску строку.

    Заслухавши сторони, вивчивши та дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, судом встановлено:

    Із  копії довідок державного реєстру юридичних осіб та Статуту, витягу з реєстру (а.с.8-18, 72-73) з’ясовано, що Відкрите Акціонерне Товариство «Високопільський комбінат хлібопродуктів»(ВАТ «Високопільський КХП»), за юридичною адресою ст.Блакитна вул.Залізнична,5 Високопільського району Херсонської області, з датою первинної реєстрації 28.08.1998 року та остання реєстрація 09.02.2006 року, яке засновано шляхом перетворення державного підприємства «Високопільський комбінат хлібопродуктів»у ВАТ «Високопільський КХП». А також підприємство є приватною власністю та засновником підприємства зазначено Товариство з обмеженою відповіальністю «Агрофінанс»м.Київ

      Із копії ОСОБА_6 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності у ВАТ «Високопільський КХП» №08-17/13 від 08.09.2006 року та розрахунками до ОСОБА_6 ревізії (а.с.19-25) з’ясовано, що по кримінальній справі, за постановою суду проведено позапланову ревізію окремих питань господарської діяльності ВАТ «Високопільський КХП»за період 01.07.2004 р по 01.01.2006 року в ході якої витрати ВАТ «Високопільський КХП»на обробіток орендної та суборендної землі, щодо внесення мінеральних добрив, посівного матеріалу, на паливно-мастильні матеріали, оплату праці, збір врожаю, та інші становить 50100 грн.39 коп.

     Із копії вироку Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 квітня 2007 року (а.с.26-27) з’яовано, що суд визнав винним ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.367, ч. 2 ст.364 ст.70 КК України та призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років із застосуванням ст.75,76 КК України з випробуванням строком на 1 рік з позбавленням права займати посади пов’язанні з виконанням організаційно-розпорядчих обов’язків строком на 2 роки. Згідно вироку, в період роботи ОСОБА_2 на посаді голови правління ВАТ «Високопільський КХП», останній,  діючи умисно, після укладення договору суборенди, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб, не дивлячись на раніше понесенні підприємством затрати на оборобіток землі, переданої в суборенду, продовжував нести невиправдані затрати по обробітку землі, переданої ПП «Варченко»в суборенду, використовуючи техніку ВАТ «Високопільський КХП»…. В результаті ВАТ «Високопільський КХП»було спричинено шкоду на 50100 грн.39 коп., що спиичинило тяжкі наслідки підприємству.

    Із копії Постанови Господарського суду Херсонської області від 04.10.2007 року (а.с.28-29) з’ясовано, що ВАТ «Високопільський КХП»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_7 та зобов’язано ліквідатора виконати дії та здійснити заходи щодо майна банкрута. Надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

     Із копії Ухвали Господарського суду Херсонської області від 09.04.2009 року (а.с.30) з’ясовано, що арбітражним керуючим, ліквідатором банкрута призначено ОСОБА_1.

     Із копії Ухвали Господарського суду Херсонської області від 20.11.2009 року (а.с.31-32) з’ясовано, що господарський суд прийшов до висновку, що не вирішена доля права вимоги банкрута до ОСОБА_2 на суму 50100 грн.39 коп., завданих ним збитків боржнику.

      Із копії листа до Високопільського районного сувду Херсонської області від 01.09.2008 року вих. №225а (а.с.60) з’ясовано, що  за підписом голови ліквідаційної комісії ВАТ «Високопільський КХП» ОСОБА_5 надано листа про те, що 21.08.2007 року ВАТ «Високопільський КХП»подано до суду  позовну заяву  до ОСОБА_2 про  стягнення  збитків в розмірі 50100,39 грн. Станом на 01.09.2007 року будь-яких матеріальних претензій щодо стягнення боргу в сумі 50100,39 коп. до ОСОБА_2 не мають та мати не будуть. Просять цивільну справу провадженням закрити про що винести ухвалу про закриття провадження по справі.

      Із листа директора філії «Блакитнянський хлібоприймальний пункт»ТОВ «Нікопольська зернова компанія»вих №019 від 20.02.2008 року (а.с.61) з’ясовано, що на адресу ОСОБА_2 надіслано листа за підписом директора філії ОСОБА_6 щодо цивільного позову ВАТ «Високопільський КХП», яким повідомляється, що у зв’язку з продажем підприємства іншому власнику та зміною найменування в Філію «Блакитнянський ХПП»ТОВ «НЗК», власник ВАТ «Високопільський КХП»ТОВ «Агротекс»відмовився від подальшого розгляду справи.

    Із копії листа до господарського суду Херсонської області від ВАТ «Високопільський КХП»одержаного господарським судом 03.10.2007 року (а.с.71 ) з’ясовано, що за підписом голови ліквідаційної комісії підприємства ОСОБА_5 направлено листа в якому на виконання Ухвали господарського суду Херсонської області від 03.09.2009 року про порушення справи про банкрутство за заявою ВАТ «Високопільський КХП зазначено відомості про здійснені заходи підприємством, в тому числі про те, що до Високопільського районного суду Херсонської області подано позов до ОСОБА_2 про стяггнення збитків згідно вироку Великоолександрівського районного суду по кримінальній справі, копії вироку та позовної заяви додаються до листа.  

     Із копії Ухвали Високопільського районного суду Херсонської області від 27.02.2008 року (а.с.83) з’ясовано, що 21.08.2007 року ВАТ «Високопільський КХП»звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків, зазначивши у позові про те, що відповідач своїми незаконними діями, які бкули зафіксовані вироком Великоолександрівського районного суду від 17.04.2007 року та визначена сума збитків 50100 грн.39 коп., наніс шкоду позивачу. У зв’язку з неявкою в судове засідання представника позивача позовна заява ВАТ «Високопільський КХП»залишена без розгляду.    

     Згідно ст. 1166 ЦК України, ч.1 Майнова шкода,  завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи,  а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. ч. 2. Особа,    яка   завдала   шкоди,   звільняється   від   її

відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

    Згідно ч. 1 ст.130 КзпП України, Працівники  несуть  матеріальну  відповідальність  за шкоду, заподіяну підприємству,  установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні  матеріальної відповідальності права і законні інтереси    працівників    гарантуються    шляхом     встановлення відповідальності  тільки  за  пряму  дійсну шкоду,  лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови,  коли така шкода заподіяна     підприємству,    установі,    організації    винними протиправними     діями     (бездіяльністю)     працівника.

    Згідно ч. 4 ст.136 КЗпП України, Стягнення з керівників підприємств,  установ,  організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому  порядку  провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу або за заявою прокурора.

      Згідно  ст.61 ЦПК України, ч.4. Вирок у кримінальній справі,  що набрав законної сили, або постанова   суду   у  справі  про  адміністративне  правопорушення обов'язкові для суду,  що розглядає  справу  про  цивільно-правові наслідки  дій  особи,  стосовно  якої ухвалено вирок або постанову суду,  з питань,  чи мали місце ці дії та  чи  вчинені  вони  цією особою.

       Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач згідно вироку Великоолександрівського районного суду Херсонської області засудений за вчинений посадовий злочин, яким заподіяно підприємству матеріальні збитки на загальну суму 50100 грн.39 коп. В судовому засіданні по кримінальній справі цивільний позов не розглядався. В подальшому в порядку цивільного судочинства підприємство 21.08.2007 року подало до суду цивільний позов до відповідача про стягнення збитків, заподіяних злочином, та позовна заява залишена судом без розгляду за неявкою в судове засідання представників позивача. Ухвала набрала чинності та не була оскаржена в апеляційному прорядку. За вказаних обставин, суд вважає, що у позивача, ВАТ «Високопільський КХП»та відповідача ОСОБА_2 в наявності трудовий спір, що виник у зв’язку із заподіянням шкоди підприємству діями відповідача, який був керівником підприємства, тому справа провинна бути розглянута відповідно до вимог Кодексу Законів про працю України, в тому числі із дотриманням строків щодо відшкодування матеріальніх збитків, заподіяних кеівниками підприємств, відповідно до  вимог ч. 3 ст.233 КЗпП України, в якій зазначено, що  «для звернення власника або уповноваженого ним органу до  суду в  питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди,  заподіяної підприємству,  установі,  організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди». Як встановлено в судовому засіданні, шкода завдана підприємству відповідачем була встановлена та визначена вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17.04.2007 року, що дало право позивачу, тобто підприємству звернутися до суду в порядку цивільного судочинства. Таке право позивачем було використано у відповідності з вимогами чинного законодавства України, але з причин, які незалежать від відповідача, позов було залишено без розгляду. Повторне направлення позову до суду  було тільки після спливу двох років, тобто 16.04.2010 року, що є порушенням строків для звернення, встановлених ч.3 ст.233 КЗпП України,  при цьому клопотання від позивача про поновлення строку на звернення із позовом та надання доказів поважності причин пропуску строку, до суду не надано.

    Враховуючи викладене, а також,  що згідно ст.72 ЦПК України, ч1. Право  на   вчинення  процесуальної  дії  втрачається  із закінченням строку, встановленого законом або судом. ч. 2. Документи,  подані після закінчення процесуальних строків, залишаються  без  розгляду,  якщо суд за клопотанням особи,  що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом на відшкодування шкоди підприємству з відповідача, а тому позовні вимоги не можуть бути задоволенні та у позові слід відмовити.

    Щодо вирішення питання про судові витрати, а суд вважає, що судовий збір в сумі 501 гривня, сплачений позивачем відповідно до вимог ч.4 ст.83 ЦПК України, підлягає поверненнню, оскільки справа розглядалась в порядку цивільного судочинства, яка витікає із кримінальної справи, тобто відшкодування шкоди завданої злочином, тому судовий збір покладається на відповідача, якщо позов підлягає задоволенню. Щодо судових витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи, то повернення сплачено суми поверенню не підлягає.

      На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130,136, 233 КЗпП України, ст. ст. 10, 60, ст.ст.72, 83,  212, 213, 215  ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

     У задоволенні  позову ВАТ «Високопільський КХП»в особі арбітражного керуючого, ліквідатора ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків –відмовити.

     Повернути ВАТ «Високопільський КХП»КОД ЄДРПОУ 00952350 в особі ліквідатора  ОСОБА_1 зайво сплачену суму судового збору згідно квитанції №…42217 від 16.04.2010 року в сумі 501(Пятсот одна) грн.

     На рішення  може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Херсонської області  протягом десяти днів через суд Високопільського району Херсонської області.

                         Суддя :                                                                                В.М. Дригваль