Постанова

від 04.04.2008 по справі 11/735/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/735/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.04.08                                                                                               Справа №11/735/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Яценко О.М. судді  Яценко О.М.    , Коробка Н.Д.  , Шевченко Т. М.

при секретарі: Пересаді О.В.,

за участю представників:

позивача: Жигунова О.М., довіреність № 35  від 18.07.2007 року;

відповідача: Денисенко О.В., довіреність № 002/08  від 03.04.2008 року

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 року у справі № 11/735/07

за позовом: Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»,                            м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж»,                      м. Запоріжжя

про стягнення 51942,74 грн.          

          Казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж» 45000 грн. основного боргу, 3972 грн. 41коп. пені, 720 грн. 41 коп. річних і  2250 грн. збитків, пов'язаних з інфляційними процесами.

          Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 року у справі                 № 11/735/07 (суддя Гончаренко С.А.) зазначені позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж»,                     м. Запоріжжя на користь Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»,                            м. Запоріжжя 47250 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3972 грн. 41 коп. пені, 720 грн. річних, 519 грн. 43 коп. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки продукції, передоплату в сумі 45000 грн. також не повернув. На підставі ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, враховуючи повернення відповідачем позивачу 5000грн. попередньої оплати, суд визнав правомірними вимоги щодо повернення суми попередньої оплати в розмірі 45000грн.00коп. У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, судом задоволені вимоги позивача щодо стягнення з відповідача  суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 3972 грн. 41 коп. пені, 720 грн. річних.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж» не погодилося з рішенням суду та звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 року у справі № 11/735/07, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж» на користь Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»                      45000 грн. суми попередньої оплати, державне мито пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 450 грн., витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. Також, просить визнати наказ, виданий на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 року у справі № 11/735/07 таким, що не підлягає виконанню частково. Вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Запорізької області від 01.02.2008р. по справі №11/735/07 є незаконним. Вказує, що оплата рахунку до укладення договору, за яким стягується заборгованість, свідчить про безпідставність позовних вимог. Посилається на те, що суд при прийнятті оскаржуваного рішення вийшов за межі уточнених позовних вимог. На думку заявника, господарським судом першої інстанції неправильно застосовані норми ч. 3 ст. 549, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України в частині стягнення пені. Зазначає, що сторонами не було досягнуто згоди про обов'язок і строки повернення попередньої оплати, і не передбачено штрафних санкцій за порушення цього обов'язку. Посилається на те, що позивачем не надано ні законодавчого, ні фактичного обґрунтування своїх позовних вимог про повернення суми боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних. Вважає, що  вимоги позивача підлягають задоволенню виключно в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 45000 грн. На думку заявника, наказ, виданий на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 року по справі № 11/735/07 на підставі ст. 117 Господарського процесуального кодексу України повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню частково і оскільки він на цей час не виконаний, повинна бути винесена ухвала про часткове припинення стягнення за зміненим у відповідній частині рішенням.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 04.03.2008 року у справі  № 11/735/07 апеляційний розгляд справи призначено на 04.04.2008 року.

          Казенне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» у відзиві на апеляційну скаргу вказує на те, що рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 року по справі № 11/735/07 необхідно змінити, та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж» на користь Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» суму заборгованості у розмірі 45000 грн., 4733 грн. 94 коп. втрат від інфляції, 120 грн. 92 пені, 777 грн. 94 грн. річних, з урахуванням уточнення позовних вимог за № 25/02-108 від 15.01.2008 року.

Розпорядженням першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 646 від 03.04.2008 року справу № 11/735/07 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Яценко О.М. (доповідач), судді: Коробка Н.Д., Шевченко Т.М., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

          В судовому засіданні 04.04.2008 року представники сторін підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї.

          За заявою представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

          По закінченні судового засідання, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши присутніх представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

                                                   ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»  Казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя були проведені тендерні торги щодо закупівлі колес зубчастих.

          За результатами тендеру, 06.10.2006 року між Казенним підприємством «Запорізький титано-магнієвий комбінат», м. Запоріжжя (покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж», м. Запоріжжя  (постачальником) було укладено договір № 15/02/588 (а.с. 9-10).

        Згідно п. 1.1 договору, постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити продукцію, а саме – запчастини до дробилок – колесо зубчасте ІІІ-638-0017 у кількості 2 (дві) штуки, відповідно до специфікації, на умовах даного договору.  

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна договору визначається на підставі специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору і складає 97000грн.80коп., у т.ч. ПДВ.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору сторони передбачили, що оплата за даним договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Форма оплати: 50% - передоплата до початку робіт. Залишок суми сплачується покупцем протягом трьох робочих днів після здійснення поставки.

Згідно п. 4.1 договору, постачальник постачає товар відповідно графіка поставки, датою початку робіт вважається день зарахування переоплати на розрахунковий рахунок постачальника.

          Відповідно до специфікації № 1 до договору, затвердженої директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж» та узгодженої з боку Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», повна вартість виконаних робіт (поставка колес зубчастих ІІІ-638-0017 у кількості 2 шт. за ціною 40417грн.00коп. за 1 шт. ) складає 97000грн.80коп., у т.ч. ПДВ 16166грн.80коп. Строк поставки – 60 робочих днів. Оплата здійснюється на умовах передоплати – 50% до початку робіт. Іншу частину суми 50% замовник сплачує протягом трьох робочих днів після оформлення акту виконаних робіт (а.с. 10).

          Платіжним дорученням № 06К-4153 від 16.10.2006 року, позивач перерахував відповідачу 50000грн.00коп. передоплати за договором (а.с. 15).

          Листом № 05-1/179 від 18.01.2007 року, позивач повідомив відповідача про те, що 16.10.2006 року перерахував відповідачу передоплату у розмірі 50000грн.00коп. для виготовлення зубчастих колес протягом 60 робочих днів. Строк дії договору закінчується 24.01.2007 року. У разі не поставки колес зубчастих у кількості 2 шт. позивач буде вимушений звернутися до господарського суду про стягнення штрафних санкцій (а.с. 12) .

          У відповіді вих. № 04/01 від 25.01.2007 року, відповідач повідомив позивача, що в процесі виготовлення колес зубчастих були виявлені незначні дефекти, які вимагають доопрацювання. Для усунення цих дефектів відповідач просив позивача перенести строк поставки колес зубчастих на 25.02.2007 року (а.с. 13).

          Листом вих. № 05/1 від 25.01.2007 року відповідач просив позивача продовжити строк дії договору до 25.02.2006 року для усунення дефектів зубчастих колес (а.с. 14).

          Додатковою угодою до договору від 29.01.2007 року, сторони дійшли згоди щодо викладення п. 9.4 договору у наступній редакції: «Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 25.02.2007 року» (а.с. 11).

        Відповідач не поставив позивачу обумовлений договором товар.

         Листом вих. № 2703/01 від 28.03.2007 року відповідач просив позивача розірвати даний договір і додаткову угоду до нього, у зв'язку з неможливістю виконання з боку відповідача договірних зобов'язань, та зобов'язався повернути суму передоплати у розмірі 50000грн.00коп. у наступні терміни: до 10.04.2007 року – 25000грн.00коп., до 24.04.2007 року – 25000грн.00коп.( а.с. 47).

Платіжним дорученням № 4 від 14.08.2007 року, відповідач повернув позивачу 5000грн.00коп. передоплати за договором (а.с.62).

Стягнення з відповідача на користь позивача 45000 грн. основного боргу, 3972 грн. 41коп. пені, 720 грн. 41 коп. річних і  2250 грн. збитків, пов'язаних з інфляційними процесами було предметом  первісних позовних вимог, які і були розглянуті господарським судом першої інстанції.

Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини сторін урегульовані договором, який за своєю правовою природою є договором поставки.

          Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання  господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму  попередньої  оплати товару,  не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати  передання  оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

          Колегія суддів погоджується з господарським судом першої інстанції, що строк поставки товару погоджений сторонами, закінчився. У встановлений строк відповідач  товар відповідачу не передав, суму передоплати у розмірі 45000грн.00коп. ( з урахуванням часткової сплати у розмірі 5000грн.00коп.) не повернув.

          Враховуючи вищевикладені обставини, згідно п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, позовні вимоги  в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 45000грн.00коп. підлягають задоволенню, оскільки заявлені обґрунтовано та підтверджені документально.

          Згідно вимог позивача, останній просить стягнути з відповідача пеню на підставі п. 6.3 договору.

          Відповідно до п. 6.3 договору, за порушення строків поставки постачальник сплачує  покупцю пеню в розмірі 0,25 % від вартості недопоставленого у строк товару за кожен день прострочення.

          Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми  (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Як передбачено п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній,  визначеній грошовій  сумі,  або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).  

          На підставі викладеного, враховуючи, що строк поставки колес зубчастих, узгоджений сторонами, закінчився 25.02.2007 року, і згідно листа від 28.03.2007 року, сторони дійшли згоди щодо здійснення відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем на підставі п. 6.3 договору з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 26.02.2007 року по 28.03.2007 року у розмірі 20грн.60коп. (97000грн.80коп.*0,25 / 100 / 365 * 31 ).

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Враховуючи, що саме грошові зобов'язання відповідача перед позивачем виникли з 28.03.2007 року, за прострочення виконання грошового зобов'язання, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4733грн.94коп. суми інфляції та річних у розмірі 777грн.94коп. за період з 29.03.2007 року по 08.11.2007 року ( з урахуванням часткового повернення суми передоплати).

          Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного стягнення з відповідача на користь позивача сум інфляції та річних спростовуються вищевикладеним.

          Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути 45000 грн. суми передоплати, 20грн.60коп. пені, 4733грн.94коп. суми інфляції та річних у розмірі 777грн.94коп.

          На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення господарського суду першої інстанції по цій справі, задовольнивши вимоги позивача частково, та стягнувши з відповідача на користь позивача 45000 грн. суми передоплати, 20грн.60коп. пені, 4733грн.94коп. суми інфляції та річних у розмірі 777грн.94коп.

          При прийнятті цієї постанови, колегія суддів також враховує, що господарським судом першої інстанції безпідставно не були взяті до уваги письмові уточнення позовних вимог та не розглянуті останні уточненні вимоги позивача № 25/02-108 від 15.01.2008 року, які заявлялися позивачем з урахуванням фактичних обставин справи.

          З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

       Враховуючи прийняття цієї постанови, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ст. 117 Господарського процесуального кодексу України, визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Запорізької області від 12.02.2008 року (а.с. 89), виданий на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 року у справі  № 11/735/07.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за позовом та апеляційною скаргою відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 99, 101, п. 4 ст. 103, п. 1 та п. 4 ст. 104, ст. 105, ст. 117 Господарського процесуального кодексу  України,  апеляційний господарський суд

    ПОСТАНОВИВ:

        Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж», м. Запоріжжя  задовольнити частково.

       Змінити рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 року у справі № 11/735/07, виклавши  його резолютивну частину в наступній редакції:

          «Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж»,                     м. Запоріжжя на користь Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»,                            м. Запоріжжя  45000 грн. суми передоплати, 20грн.60коп. пені, 4733грн.94коп. суми інфляції 777грн.94коп річних, 505грн.32коп. державного мита і 114грн. 46коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          В іншій частині позовних вимог відмовити».

          Стягнути з Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»,                            м. Запоріжжя на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецбудмонтаж», м. Запоріжжя 10 грн.20коп. державного мита за апеляційною скаргою. Видати наказ.

          Зобов'язати господарський суд Запорізької області видати відповідні накази.

          Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Запорізької області від 12.02.2008 року у справі № 11/735/07.

Головуючий суддя Яценко О.М.

 судді  Яценко О.М.  

 Коробка Н.Д.  Шевченко Т. М.