Рішення

від 11.04.2008 по справі 5020-5/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-5/106

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" квітня 2008 р. справа № 5020-5/106

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД”   (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 18)

до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5),

третя особа: Севастопольська міська Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

про спонукання до укладання договору

Суддя: І.В. Євдокимов

Представники:

позивач - Лісник Володимир Григорович, директор, наказ № 72 від 23.04.07, паспорт АР 427372 виданий Ленінським РВ УМВС України в м. Севастополі 15.02.08,  Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД”;

відповідач - Михайлова Олена Євгенівна, головний спеціаліст відділу правового забезпечення, довіреність № 47 від 08.01.08, Фонд  комунального майна Севастопольської міської Ради;

третя особа –не зявився,  Севастопольська міська Рада;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, третя особа Севастопольська міська Рада, про спонукання до укладання договору довгострокової оренди не житлового приміщення площею 400,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, на тих же умовах та на той же строк.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дія договору оренди припинена в порушення діючого законодавства України.

Представник відповідача  позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що строк дії договору припинився, а позивач користується орендованим приміщенням незаконно.

Представник третьої особи на оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу  України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази,  заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Рішення сесії Севастопольської міської Ради № 112 від 26.04.95 року та у відповідності    з   Положенням   про   застосування   способів   приватизації   майна   державних підприємств, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 56 від 04.02.93р., Регіональним  відділенням фонду державного майна  м. Севастополя був  виданий Наказ 25 травня 1995 року №375  «Про проведення конкурсу по продажі ДКП «Магазин № 54, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18», яким наказано, зокрема, наказано провести приватизацію державного майна ДКП  «Магазин № 54»,  який розташований за адресою:  м. Севастополь, вул. Леніна,  18, шляхом продажу по конкурсу, створити конкурсну комісію, провести оцінку об'єкту, розробити умови конкурсу, провести конкурс поетапно, підготувати договір купівлі-продажу, підготувати та опублікувати інформацію про результати конкурсу.

На виконання вказаного Наказу був проведений конкурс, переможцем, якого став позивач.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А.

Пунктом 3 ст. 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” передбачено, що будівлі (споруди, приміщення) приватизуються разом з розташованими в них об'єктами приватизації, крім випадків відмови покупця від приватизації будівлі (споруди, приміщення), в якій розташований об'єкт, що приватизується шляхом викупу, або якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи місцевої Ради відповідного рівня.

06.08.1996 між регіональним відділенням Фонду державного майна України Продавець) у м. Севастополі,  та позивачем  (Покупець),  укладено Договір № 245/40к    купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу ДКП «Магазин № 54».

Вказаний договір зареєстрований в Севастопольській міській державній адміністрації за № 26/96у від 17.09.1996 та посвідчено приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу, реєстраційний № 4369.

Відповідно до п. 1.1 Договору № 245/40к Продавець зобов'язується передати у власність Покупця   державне   майно   цілісного   майнового   комплексу   державного   комунального підприємства  «Магазин № 54», який розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна,  буд.   18,  а  Покупець  зобов'язується  прийняти  майно  і  сплатити  за  нього  ціну  у відповідності з умовами цього договору.

Згідно з п.п. 1.2, 1.5 Договору № 245/40к право власності на майно переходить до Покупця з моменту підписання підсумкового протоколу засідання конкурсної комісії.

Вказаний в цьому договорі об'єкт проданий за 2436000000 (два мільярда чотириста тридцять шість мільйонів) карбованців.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України «Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні»від 30.12.1994 року №827/94 - Приватизація приміщень, у яких "розташовані об'єкти малої приватизації, може бути заборонена лише у випадках, коли такі (приміщення або їх окремі частини становлять національну, культурну та історичну цінність і  перебувають під охороною держави.

Приватизація об'єктів, розташованих у приміщеннях, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється державними органами приватизації на конкурентних засадах з одночасним вирішенням питання щодо передачі в оренду таких приміщень на строк не менш як 10 років  шляхом продажу патентів на право оренди приміщень.

Рішенням виконавчого комітету Севастопольського міської ради народних депутатів 1/915 від 17.07.1990 року будинок по вул. Леніна, 18 міста Севастополя перебуває на державному обліку як пам'ятник архітектури місцевого значення під номером 3.2.6/45-Св-2.12.1.

Указом Президента України "Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні" № 827/94 від 30 грудня 1994 року (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 417/95 від 02.06.95р.) було запроваджено продаж патентів на право оренди приміщень.

На виконання даного Указу, також, було затверджено Положення про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень), зареєстроване у Міністерстві юстиції України 20.03.95 за № 71/607, із змінами та доповненнями, затвердженими наказом ФДМУ від 18.10.96 № 1250, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.11.96 за № 682/1707.

На виконання вимог діючого законодавства 06.08.1996 між регіональним відділенням Фонду державного майна України (Продавець) у м. Севастополі та позивачем (Покупець) укладений договір № 15/40к купівлі-продажу патенту на право оренди приміщень.

Пунктом 1.1 Договору № 15/40к визначено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця патент на право оренди вбудованих приміщень (далі-патент) загальною площею 400,9кв.м., які знаходяться за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 18, а Покупець зобов'язується прийняти патент і сплатити за нього ціну у відповідності з умовами цього договору.

Характеристика приміщень наводиться в технічному паспорті, який видано БТІ та ДРОМН  м. Севастополя і є додатком до цього договору.

Пунктами 1.2, 1.5 Договору № 15/40к визначено, що право власності на патент переходить до Покупця з моменту повної оплати ціни патенту, вказаної в п. 2.1 цього договору.

Вказаний в цьому договорі патент проданий за 10640000 (один мільярд чотири мільйона) карбованців.

Виходячи з цільового призначення приміщення «Магазин №54»за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, як і цільового призначення купленого державного майна цілісного майнового комплексу ДКП «Магазин № 54», де останнє втрачає своє цільове призначення без цілісності з приміщенням магазину за адресою вул. Леніна, 18 та умов Договору № 15/40к, останній укладено на невизначений строк.

16 грудня 1996 року між Управлінням майном міста Севастопольської державної адміністрації - Орендодавець,  та позивачем - Орендатор, був укладений Договір № 1974 на оренду нежилих приміщень.

Відповідно до п. 1.1 Договору №1974, Орендодавець здав, Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове  приміщення (будівлю, споруду) за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна,  18, загальною площею 400, 9кв.м. для розміщення магазину.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

З моменту укладення Договору оренди №1974, саме з 16.12.1996 по даний час орендар - ТОВ «ВКФ «Гевс ЛТД»використовує, зберігаючи спеціалізацію об'єкта приватизації,  об'єкт оренди - нежитлове приміщення розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18, загальною площею 400,9кв.м., як і майно, що входить до цілісного майнового комплексу та яке є його невід'ємною частиною за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої цілісності підприємства, доставляє та реалізує продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону. Використовує та зберігає орендоване майно відповідно до умов договору, запобігає його пошкодженню, псуванню. Своєчасно вносить орендну плату і у повному обсязі.

Як вбачається із матеріалів справи в  договорі  оренди  №   1974  від   16.12.1996,  як  і   в  Акті   прийому-передачі нежитлового приміщення в буд. №18 по вул. Леніна зазначався десятирічний термін дії, який продовжився на той же термін, оскільки після 16.12.2006 року будь-яких заяв з питань припинення або зміни договору оренди №  1974 від орендодавця - Управління з питань майна комунальної і Севастопольської державної адміністрації на адресу орендаря - позивача  не надходило, як і ні жодна з сторін не вимагала його розірвання протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

          Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України  «Про оренду державного та комунального майна»укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000 року № 1774 «Про затвердження договорів оренди», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  21 грудня 2000 за № 930/5151 затвержені типовий договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства), Типовий договір оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого або іншого), що належить до державної власності, та Примірний договір про відшкодування витрат балансуотримача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

З метою врахування змін у законодавстві України про оренду державного майна, які відбулись на протязі  1996-2000 років, та особливостей оренди майна позивач у жовтні 2006 року та січні 2007 року звертався до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради із заявою укласти довгостроковий договір оренди нежилого приміщення площею 400,09 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь,  вул. Леніна, 18.

Посилаючись на необхідність проведення конкурсу на об'єкт оренди —нежитлове приміщення площею 400,09 кв.м., розташоване за адресою: м. Севастополь,  вул. Леніна, 18,   відповідач відмовив позивачу в укладенні довгострокового договору оренди.

Згідно з п.п., 2, 3 ст. Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.  Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладення договору припиняється.

Таким чином, позивач має право на довгострокову оренду визначеного нежитлового приміщення,  шляхом укладання у відповідності до вимог діючого законодавства України, які регулюють  орендні правовідносини.

Також, 06.08.1996 між  регіональним відділенням Фонду державного майна України Продавець) у м. Севастополі,  та позивачем  (Покупець),  укладено Договір № 15/40к купівлі-продажу патенту на право оренди приміщень.

Пунктом 1.5 Договору № 15/40к передбачено, що право власності на патент переходить до  з моменту повної оплати ціни патенту, вказаної в п. 2.1 цього договору. Вказаний в договорі патент проданий за 10640000 (один мільярд чотири мільйона) карбованців.

Крім того, з умов Договору №   15/40к    вбачається,  що сторони виходячи з цільового призначення приміщення «Магазин №54»розташованого за  адресою: м. Севастополь, вул. Леніна,  18, як і цільового призначення  купівлі-продажу державного  майна  цілісного  майнового  комплексу ДКП „Магазин № 54”, а також цільового призначення приватизації об'єкта  групи „А",    де останнє втрачає своє цільове призначення без цілісності з приміщенням магазину за адресою вул. Леніна, 18   уклали Договір № 15/40к на невизначений строк.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно зі ст.ст. 177, 178 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.  Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.  Види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Пунктом 1.1 Договору № 15/40к купівлі-продажу патенту на право оренди від 06 серпня року визначено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупця патент на право оренди вбудованих приміщень (далі-патент) загальною площею 400,9кв.м., які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 18, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього ціну у відповідності з умовами цього договору.

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 15/40к між сторонами був підписаний акт прийому-передачі патенту на право оренди приміщення за адресою: 335000, м. Севастополь, .Леніна, буд. 18а, площею 400,9 кв.м., вартість патенту 10640000000 карбованців.

На виконання умов договору позивач здійснив оплату отриманого патенту.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи  вищевикладене, а також те,  що Договір купівлі-продажу патенту, у зв'язку із збереженням цілісності майнового комплексу, не містить умов щодо кінцевого його дії (права власності на патент), суд вважає обґрунтованими твердження позивача  про те, що він у встановленому порядку набув право власності на патент на право оренди будівлі (споруди, приміщення) розташованої у м. Севастополь, вул. Леніна, 18, і це право за ним зберігається  до скасування заборони на приватизацію цієї будівлі.

Як вбачається із матеріалів справи позивач в жовтні 2006 року, січні 2007 року та в листопаді 2007 року звертався до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради із заявою укласти довгостроковий договір оренди нежитлового приміщення площею 400,9 кв.м., розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 18.

Відповідач, посилаючись на необхідність проведення конкурсу на об'єкт оренди відмовив позивачу в укладенні довгострокового договору оренди, фактично відмовивши останньому у здійсненні права власності на патент на право оренди, тим самим порушивши умови Договору № 15/40к купівлі-продажу патенту на право оренди від 06 серпня 1996 року.

Порядок продажу патентів на право оренди регламентувався Положенням про патент на право оренди будівель (споруд, приміщень), затвердженим Наказом Фонду державного майна України від 31.01.1995р. № 90, зареєстрованим Міністерством юстиції України 20.03.1995р. № 7! '607.

Наказом Фонду державного майна України № 2459 від 24.11.2000 вказане Положення визнано таким, що втратило чинність.

Відповідно до ст. 41 Конституції України  кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 58 Конституції України  закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 6 Указу Президента України „Про заходи щодо прискорення процесу малої приватизації в Україні” №827/94 від 30.12.1994 приватизація приміщень, у яких розташовані об'єкти малої приватизації, може бути заборонена лише у випадках, коли такі приміщення або їх окремі частини становлять національну, культурну та історичну цінність і перебувають під охороною держави. Приватизація об'єктів, розташованих у приміщеннях, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється державними органами приватизації на конкурентних засадах з одночасним вирішенням питання щодо передачі в оренду таких приміщень на строк не менш як 10 років шляхом продажу патентів на право оренди приміщень.

Отже, чинним законодавством України, на час укладення Договору № 15/40к від 06 серпня 1996 року купівлі-продажу патенту на право оренди, був передбачений мінімальний строк укладення даного виду договорів - не менш, як 10 років і не містило прямої заборони, щодо їх укладення на невизначений строк.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85  Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати  Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3,  код ЄДРПОУ 25750044) ) укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД”   (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 18, код ЄДРПОУ 20742212) та належним чином оформити договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 400,9 кв.м., по вул. Леніна, 18 в м. Севастополі на тих же умовах та на той же строк.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

16.04.2008

Розсилка:

1.          ТОВ „Виробничо-комерційна фірма „Гевс ЛТД”   (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 18)

2.          Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул. Луначарського, 5),

3.          Севастопольська міська Рада (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

4.          Справа

5.          наряд