Рішення від 14.04.2008 по справі 3120-2008

3120-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.04.2008Справа №2-7/3120-2008

За позовом Інституту «КримГІІНТІЗ» (95022, м. Сімферополь, вул. Глінкі, 68, ідентифікаційний код 02497890)

До відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримелітбуд» (95053, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 7-Д, кв. 19,  ідентифікаційний код 33131619)

Про стягнення  3793,20 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Проценко О. А., предст., дов. 316 від 11.01.2008 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Інститут «КримГІІНТІЗ» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримелітбуд» про стягнення 3793,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті вартості виконаних позивачем за договором №1.827-07 від 03.10.2007 р. робіт, через що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримелітбуд» перед Інститутом «КримГІІНТІЗ» складає 3793,20 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

03.10.2007 р. між Інститутом «КримГІІНТІЗ» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримелітбуд» (Замовник) був укладений договір №1.827-07, п. 1.1 якого передбачено, що Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати інженерно-геодезичні роботи по виконавчій зйомці земельної ділянки, розташованої по вул. Алуштинське шосе в с. Краснокаменка, смт. Гурзуф, м. Ялта згідно вихідних даних (технічного завдання, додатку до нього та рішення на ППР). Наданих Замовником в письмовій формі, підписаних керівником організації та завірених печаттю.

Відповідно до п. 1.3 Обсяги, види та вартість робіт за цим договором визначаються кошторисом, який погоджений сторонами, а також протоколом угоди про договірну ціну, які є невід'ємними частинами цього договору та є підставою для проведення взаємних розрахунків.

Згідно д п. 2.1 Договору вартість всіх доручених Виконавцю за цим договором робіт визначається в кошторисі №1, який є невід'ємною частиною цього договору та зміні підлягає лише в період дії договору за обоюдною згодою сторін за умови наявності обґрунтованих причин (прийняття нормативних актів, які впливають на вартість робіт тощо) та тільки в тій частині вартості, яка не виконана та не сплачена.

В. п. 2.2 Договору передбачено, що протягом 5-ти банківських днів після підписання договору Замовник здійснює 100% передоплату від загальної вартості робіт.

При завершенні робіт Виконавець передає Замовнику виконану відповідно до технічного завдання документацію та два екземпляра акта здачі-приймання виконаних робіт (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору Замовник протягом 5-ти календарних днів з дня отримання готової документації та актів здачі-приймання робіт зобов'язаний передати Виконавцю підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт або направити обґрунтовані зауваження до виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були належним чином виконані свої обов'язки за договором та виконані роботи по виконавчій зйомці земельної ділянки, розташованої по вул. Алуштинське шосе в с. Краснокаменка, смт. Гурзуф, м. Ялта, про що свідчить наданий позивачем у судовому засіданні звіт про інженерно-геодезичні роботи. Вказаний звіт був переданий відповідачу за накладною №707 від 06.11.2007 р. (а. с. 11). Крім того, виконання позивачем своїх обов'язків також підтверджується  актом здачі-приймання вишукувальної продукції, підписаний обома сторонами та скріплений печатями підприємств (а. с. 10). Зі вказаного акту вбачається, що вартість виконаних позивачем робіт складає 3793,20 грн. У той же час, вказана вартість робіт не була оплачена відповідачем в добровільному порядку, що стало підставою для звернення Інституту «КримГІІНТІЗ» до суду.

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 3793,20 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору №1.827-07 від 03.10.2007 р. в частини повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт, через що позовні вимоги Інституту «КримГІІНТІЗ» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримелітбуд» (95053, м. Сімферополь, вул. Мате Залки, 7-Д, кв. 19,  ідентифікаційний код 33131619) на користь Інституту «КримГІІНТІЗ» (95022, м. Сімферополь, вул. Глінкі, 68, ідентифікаційний код 02497890) суму заборгованості у розмірі 3793,20 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.