Ухвала

від 07.04.2008 по справі 45/304-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

45/304-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

07 квітня 2008 р.                                                                                   № 45/304-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСуддіДроботової Т.Б.Волковицької Н.О.Рогач Л.І.

розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева"

на рішення від 10.07.2007 господарського суду Харківської області

у справі№ 45/304-07 господарського суду Харківської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю"Спецрембудмонтаж –3"

доУправління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та приватизації комунального майна Харківської міської ради

доХарківської міської ради

про визнання права власності та спонукання здійснити державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

Подана Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева" касаційна скарга на рішення господарського суду Харківської області від 10.07.2007 року  не може бути прийнята Вищим господарським судом України до касаційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Розмір державного мита, що підлягає сплаті при поданні касаційних скарг, передбачений у статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93, де у пункті "г" визначено, що із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови розмір необхідної для сплати ставки мита становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої з оспорюваної суми.

Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" приєднало до матеріалів касаційної скарги платіжне доручення № 1226 від 05.03.2008 року як доказ сплати державного мита у сумі 42,50 грн., тобто заявник сплатив державне мито у розмірі, що передбачений для спорів, які носять характер немайнових.

Проте колегія суддів не може погодитися з такою позицією скаржника виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 37 "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15 до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці (про звільнення самовільно зайнятих приміщень, про надання площ в натурі, спори, пов'язані з примушуванням прийняти передаточний баланс тощо), а заяви по спорах, пов'язаних з поповненням недостачі або вилучення лишку власних оборотних коштів, а також інші заяви по спорах про розрахунки при передачі підприємств, будинків і споруд оплачуються митом за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру. Вартість позову у випадках розгляду спорів про визнання права власності визначає позивач, а у встановлених випадках –господарський суд.

Оскільки спори про визнання права власності незалежно від способу захисту (пред'явлення віндикаційного, негаторного позову чи позови про визнання права) мають  вимоги майнового характеру і передбачають в залежності від постановленого у справі рішення зміну належності спірного майна, тому державне мито при поданні таких позовних заяв повинно бути сплачене у розмірі передбаченого підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", тобто як із заяв майнового характеру, а державне мито при поданні касаційних скарг –у розмірі, передбаченому для майнових спорів.

Таким чином, Державне підприємство "Завод ім. В.О. Малишева" повинно було сплатити державне мито при поданні касаційної скарги до Вищого господарського суду України у розмірі 1/2 від 1 відсотку ціни позову (вартості спірного майна), але не менше ніж 51,00 грн., оскільки позивач при зверненні з позовом сплатив 102,00 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга, подана Державним підприємством "Завод ім. В.О. Малишева", підлягає поверненню відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до неї не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись статтями 86, 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" на рішення господарського суду Харківської області від 10.07.2007 року у справі № 45/304-07 господарського суду Харківської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий                                                                                Т. Дроботова

Судді:                                                                                          Н. Волковицька

Л. Рогач