Рішення

від 24.02.2011 по справі 5/003-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/003-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2011 р.                                                                  Справа № 5/003-11

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів», м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ Україна»,                     с. Зазим'я

про стягнення 50990,18 грн.

за участю представників:

позивача:Скиба І.В. –голова правління

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ Україна»(далі –відповідач) про стягнення 50990,18 грн. основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд –

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір купівлі –продажу товарів на умовах товарного кредиту від 07.10.2009р. № 52 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - продавець зобов'язався передати відповідачу –покупцю товар відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною договору. Відповідач зобов'язався прийняти й оплатити поставлений товар у строк та в порядку, встановленому договором.

Відповідно до п. 3.5 договору відповідач зобов'язався оплатити товар шляхом перерахування на поточний рахунок позивача вартість поставлених товарів у термін 3-х банківських днів з моменту реалізації партії продукції. Відповідач зобов'язався розрахуватися за кожну партію поставленого товару протягом 2-ох місяців. Якщо товар не реалізується протягом двох місяців, товар повинен бути повернутий продавцю.

На виконання умов договору позивач по видатковим накладним № РН-0000600 від 02.11.2009р. на суму 44997,54 грн., № РН-0000073 від 08.04.2010р. на суму 33253,60 грн., № РН-0000144 від 27.05.2010р. на суму 34467,80 грн. поставив відповідачу товар, на загальну суму 112718,94 грн., а відповідач на підставі довіреностей від 29.10.2009р. № 148, від 28.05.2010р. № 40 вказаний товар отримав. Факт отримання відповідачем товару по накладній № РН-0000600 від 02.11.2009р. підтверджується підписом повноваженої особи відповідача про його отримання на накладних, якій скріплений  печаткою відповідача.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за отриманий товар виконав частково на суму 40253,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями  № 1330 від 25.12.2009р. на суму 3000 грн., № 402 від 19.05.2010р. на суму 15000 грн., № 447 від 21.05.2010р. на суму 18253,60 грн., № 1031 від 22.09.2010р. на суму 2000 грн., № 1213 від 10.11.2010р. на суму 2000 грн., а також здійснив часткове повернення товару на суму 21475,16 грн., що підтверджується видатковими накладними на повернення № ВП-0000003 від 26.05.2010р. на суму 993,60 грн., № ВП -0000007 від 22.11.2010р. на суму 2963,04 грн., № ВП-0000008 від 22.11.2010р. на суму 7834,82 грн., № ВП-0000009 від 24.11.2010р. на суму 2371,25 грн., № ВП-0000010 від 24.11.2010р. на суму 839,03 грн., № ВП-0000011 від 30.11.2010р. на суму 6473,42 грн. Завірені копії зазначених накладних долучені до матеріалів справи.

За вказаних обставин за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 50990,18 грн. - різниця між перерахованими коштами і вартістю повернутого товару та загальною вартістю поставленого товару.

Розмір вказаної заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 03.02.2011р. складає 50990,18 грн. Зазначений акт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств, оригінал якого залучений до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 50990,18 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 50990,18 грн. заборгованості.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 50990,18 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МКМ Україна»(07415, Київська область, Броварський  район, с. Зазим'я, вул. Радгоспна, 2 код ЄДРПОУ 35125009) на користь Відкритого акціонерного товариства «Житомирський завод покрівельних та ізоляційних матеріалів»(10031, м. Житомир, вул. Танкістів, 1, код ЄДРПОУ 00292698) 50990 (п'ятдесят тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 18 коп. основного боргу, 509 (п'ятсот дев'ять) грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                          Подоляк Ю.В.