17/039-11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2011 р. Справа № 17/039-11
За позовом Приватного підприємства „Конекс”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сімейний аптекар”
про стягнення 28 509,08грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача не з'явилися;
від відповідача не з'явилися.
Обставини справи:
Приватне підприємство „Конекс” (далі –позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сімейний аптекар” (далі –відповідач) про стягнення 28 509,08грн. заборгованості, з яких: 26 020грн. основного боргу, 1 188,08грн. пені та 1 301грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 244-СТ від 15.10.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2011р. порушено провадження у справі № 17/039-11, розгляд справи призначено на 22.04.2011р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2011р. розгляд справи відкладено на 13.05.2011р.
Представник відповідача в судові засідання 22.04.2011р. та 13.05.2011р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
15.10.2010р. між Приватним підприємством „Конекс” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сімейний аптекар” (Покупець) було укладено договір № 244-СТ, згідно якого постачальник зобов'язався поставити на умовах та в порядку, визначених договором і передати у власність покупцю товар, а покупець –прийняти та оплатити товар.
Ціна товару визначається постачальником в гривнях, є договірною, та фіксується в накладних на кожну партію, які є невід'ємною частиною договору. Постачальник має право змінювати ціну товару до моменту оплати вказаного товару. Розрахунок за поставлений по договору товар здійснюється на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу 21 банківських днів з моменту поставки. Датою перерахування коштів вважається дата їх отримання на розрахунковий рахунок постачальника (п.п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4. договору).
Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору поставка товару проводиться транспортом постачальника або іншим видом транспорту за погодженням з покупцем (багажним відділенням залізничного транспорту, автомобільним транспортом, „Укрпоштою”) протягом 2-х робочих днів з моменту отримання заявки. Постачальник зобов'язується одночасно з поставкою товару надати видаткову та податкову накладну, а також копії документів (при їх наявності), необхідних покупцю для використання в своїй господарській діяльності або для подальшої реалізації товару. Такими документами можуть бути: гігієнічні висновки, сертифікати якості, описання товару на українській (російській) мові, а також інші документи надання яких буде визнано сторонами необхідним.
Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3. договору приймання товару по кількості та якості здійснюється уповноваженими представниками покупця на супроводжуючих документах. Приймання товару по кількості здійснюється на підставі даних, зазначених в супроводжуючих документах. Факт приймання товару по кількості засвідчується підписом уповноваженого представника покупця на супроводжуючих документах. При виявленні невідповідності кількості та якості товару, зазначеної в документах, покупець приймає фактичну кількість товару, про що складається відповідний акт. У випадку виявлення браку або пошкодження товару, що сталося не з вини покупця, такий товар підлягає поверненню постачальнику, або заміні на якісний товар.
Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010р., а в частині взаєморозрахунків –до повного розрахунку між сторонами.
На виконання п. 1.1. договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 47 828,25грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 29-48) та актом звірки розрахунків (а.с. 21), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.
Відповідач, в порушення п. 2.3. договору поставки № 244-СТ від 15.10.2010р., свої зобов'язання з оплати отриманого згідно договору товару виконав неналежним чином, сплативши на рахунок позивача 21 808,25грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” від 21.04.2011р. (а.с. 65), решту заборгованості за договором відповідач, на момент судового розгляду справи, не погасив, що підтверджується довідкою ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” від 21.04.2011р. (а.с. 65) та довідкою Приватного підприємства „Конекс” № 02-041 від 19.04.2011р. (а.с. 66), підписаною директором та головним бухгалтером ПП „Кодекс” та скріпленою печаткою підприємства. Відтак, станом на момент судового розгляду справи борг відповідача перед позивачем за договором склав 26 020грн. (47 828,25грн. –21 808,25грн.).
08.12.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 02-098 від 08.12.2010р. (а.с. 18) про погашення суми боргу, яка 18.12.2010р. отримана представником відповідача –Цимбал, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні (а.с. 20). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 28 509,08грн. заборгованості, з яких: 26 020грн. основного боргу, 1 188,08грн. пені та 1 301грн. штрафу.
Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).
Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору поставки № 244-СТ від 15.10.2010р. поставив відповідачу товар на загальну суму 47 828,25грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 29-48) та актом звірки розрахунків (а.с. 21), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору; відповідач, в порушення п. 2.3. договору поставки № 244-СТ від 15.10.2010р., за отриманий від позивача товар, станом на момент судового розгляду справи, розрахувався частково на суму 21 808,25грн., що підтверджується довідкою ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” від 21.04.2011р. (а.с. 65); станом на момент судового розгляду справи, борг відповідача перед позивачем за договором поставки № 244-СТ від 15.10.2010р. склав 26 020грн. (47 828,25грн. –21 808,25грн.), що підтверджується довідкою ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” від 21.04.2011р. (а.с. 65).
Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 26 020грн. основного боргу підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 06.12.2010р. по 28.03.2011р. нарахована пеня в сумі 1 188,08грн.: 334,13грн. за період з 06.12.2010р. по 28.03.2011р.; 25,85грн. за період з 06.12.2010р. по 28.03.2011р.; 24,98грн. за період з 09.12.2010р. по 28.03.2011р.; 347,51грн. за період з 09.12.2010р. по 28.03.2011р.; 35,07грн. за період з 14.12.2010р. по 28.03.2011р.; 138,17грн. за період з 14.12.2010р. по 28.03.2011р.; 20,45грн. за період з 14.12.2010р. по 28.03.2011р.; 198,88грн. за період з 14.12.2010р. по 28.03.2011р.; 56,02грн. за період з 21.12.2010р. по 28.03.2011р.; 7,02грн. за період з 21.12.2010р. по 28.03.2011р.
Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.2. договору сторін погоджено, що при затримці оплати отриманого товару, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої з періоду виникнення заборгованості до моменту сплати, від суми заборгованості за кожний день затримки платежу, три відсотка річних та 5 % відсотків від вартості товару, оплата якого була прострочена, в порядку ст. 536 ЦКУ.
Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 63-64), арифметично вірний розмір пені становить загалом 1 198,50грн., зокрема: 337,10грн. за період з 06.12.2010р. по 28.03.2011р.; 26,08грн. за період з 06.12.2010р. по 28.03.2011р.; 25,20грн. за період з 09.12.2010р. по 28.03.2011р.; 350,70грн. за період з 09.12.2010р. по 28.03.2011р.; 35,06грн. за період з 14.12.2010р. по 28.03.2011р.; 138,16грн. за період з 14.12.2010р. по 28.03.2011р.; 20,45грн. за період з 14.12.2010р. по 28.03.2011р.; 202,73грн. за період з 14.12.2010р. по 28.03.2011р.; 56,01грн. за період з 21.12.2010р. по 28.03.2011р.; 7,01грн. за період з 21.12.2010р. по 28.03.2011р.
Враховуючи те, що суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог, вимога про стягнення 1 188,08грн. пені підлягає задоволенню в розмірі 1 188,08грн. пені.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 301грн. штрафу у розмірі 5 % від повної вартості товару на підставі п. 6.2. договору за порушення строків оплати отриманого товару.
Суд встановив, що зазначені в п. 6.2. договору 5 процентів від вартості товару за своєю правовою природою є штрафом (господарсько-правовою санкцію у зв'язку з неналежним виконанням боржником грошового зобов'язання).
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно кваліфікуючими ознаками штрафу є: а) можливість встановлення за майже будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання (порушення умов про кількість, якість товарів, робіт (послуг), виконання зобов'язання неналежним способом тощо); б) обчислення у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
У відповідності до ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.
Враховуючи те, що штраф у розмірі 5 % від вартості неоплаченого товару за порушення відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого за договором поставки № 244-СТ від 15.10.2010р. товару протягом 21 банківського дня з моменту поставки (встановлений сторонами п. 6.2. договору) у розмірі 1 301грн. (5 % від 26 020грн. –вартості неоплаченого товару згідно договору поставки № 244-СТ від 15.10.2010р.), відповідачем на час прийняття судового рішення не сплачено, розмір вказаного штрафу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 301грн. штрафу підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 08.02.2011р. у справі № 14/137-10.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 26 020грн. основного боргу, 1 188,08грн. пені та 1 301грн. штрафу є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сімейний аптекар” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Лазаретна, буд. 86, кв. 91; код ЄДРПОУ 36360164) на користь Приватного підприємства „Конекс” (21036, м. Вінниця, Ленінський р-н., Хмельницьке шосе, буд. 23; код ЄДРПОУ 23060192) 26 020 (двадцять шість тисяч двадцять гривень) 00 коп. основного боргу, 1 188 (одну тисячу сто вісімдесят вісім гривень) 08 коп. пені, 1 301 (одну тисячу триста одну гривню) штрафу, 285 (двісті вісімдесят п'ять гривень) 09 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Горбасенко П.В.
Повне рішення складено: 16.05.2011р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2011 |
Оприлюднено | 24.05.2011 |
Номер документу | 15557730 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Горбасенко П. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні